Медичне забезпечення

Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникнення та розповсюдження у підрозділах хвороб.

Медичне забезпечення включає:

розшук поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження);

своєчасне надання їм першої та долікарської (фельдшерської); медичної допомоги;

збір, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження);

підготовку до евакуації;

запобігання виникнення та розповсюдження хвороб;

Перша медична допомога пораненим та хворим надається в порядку само- та взаємодопомоги, санітарними інструкторами рот та стрільцями-санітарами взводів на місці поранення, у найближчому укритті або на медичному посту роти, а також особовим складом підрозділів, які виділені для рятівних робіт та лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження.

Долікарська (фельдшерська) медична допомога пораненим і хворим надається на медичному пункті батальйону, а перша лікарська допомога — на медичному пункті бригади (полку) і на медичних пунктах батальйонів, які очолюються лікарями.

Збір, вивезення (винесення) поранених з поля бою (з осередків ураження) на медичний пункт батальйону здійснюється з їхньою особовою зброєю та протигазами силами і засобами медичного пункту батальйону, а при необхідності особовим складом та транспортними засобами, які додатково виділяються командиром батальйону (роти).

При наявності в батальйоні значної кількості поранених та хворих в першу чергу евакуації підлягають важкопоранені та важкохворі. Легкопоранені, які не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги направляються у свої підрозділи.

ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ (БОЙОВОГО НАКАЗУ)

КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ):

уяснює завдання;

визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання одержаного завдання;

робить розрахунок часу;

орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватись;

дає вказівки щодо підготовки підрозділів до виконання бойового завдання;

оцінює обстановку;

одноособово приймає рішення, доповідає його командиру бригади (батальйону);

проводить рекогносцировку;

віддає усний новий наказ;

організовує взаємодію;

організовує всебічне забезпечення бою;

організовує виховну роботу;

організовує управління.

РІШЕННЯ КОМАНДИРА БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ВКЛЮЧАЄ:

задум бою;

бойові завдання підрозділам;

основні питання взаємодії;

організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Основу рішення складає задум бою, в якому визначаються:

напрямок зосередження основних зусиль;

способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману);

бойовий порядок.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

У БОЙОВОМУ НАКАЗІ КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ВКАЗУЄ:

У першому пункті — короткі висновки із оцінки противника.

У другому пункті — об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті — бойове завдання батальйону (роти) та задум бою.

У четвертому пункті — після слова «НАКАЗУЮ» ставляться бойові завдання:

механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, в тому числі приданим;

механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву;

бронегрупам і вогневим засадам;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, в тому числі приданим;

гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою;

зенітному підрозділу;

іншим підрозділам посилення.

У п'ятому пункті — витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті — час готовності до виконання завдання.

У сьомому пункті — місце командно-спостережного пункту та заступників.

У восьмому пункті — об'єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору.