Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником






152. В установлений час за сигналом старшого командира починається вогнева підготовка атаки.

Підрозділи, які знаходяться у безпосередньому зітк­ненні з противником, своїм вогнем знищують і подавлюють вогневі засоби і живу силу противника в опорних пунктах на першій позиції. У випадку проведення про­тивником контрпідготовки особовий склад, крім спо­стерігачів і обслуги чергових вогневих засобів, за коман­дами командирів укривається в траншеях та інших укриттях.

153. Командир батальйону (роти) в ході вогневої підготовки атаки спостерігає за результатами вогню, ставить завдання підрозділам, вогневим засобам на зни­щення уцілілих і заново виявлених цілей противни­ка, контролює своєчасність пророблювання проходів в інженерних загородженнях, висування приданих (взає­модіючих) танків і доповідає командиру бригади, полку (батальйону) про готовність батальйону (роти) до атаки

154. Танковий батальйон, призначений для наступу в першому ешелоні, а також танкові батальйони (роти), придані механізованим підрозділам і які займають очі­кувальні (вихідні) позиції, починають висування до рубежу переходу в атаку під час вогневої підготовки атаки за встановленою командою (сигналом), яка пода­ється з урахуванням їхнього віддалення, можливої швидкості руху і з таким розрахунком, щоб забезпечи­ти вихід танків на передній край оборони противника одночасно з механізованими підрозділами в установле-

ний час («Ч»). За танками починають рух і бойові ма­шини піхоти (бронетранспортери), які з ними розташо­вувалися.

По мірі підходу до рубежу переходу в атаку танко­ві підрозділи послідовно розгортаються в ротні, взводні колони, а потім у бойовий порядок і, продовжуючи рух з максимально допустимою швидкістю, переходять в ата­ку, знищуючи противника вогнем з ходу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) виходять до своїх підроз­ділів.

Танки, які залучалися до стрільби прямою наводкою, займають місця в бойовому порядку своїх підрозділів.

155. Для атаки механізованих підрозділів у пішому порядку під час підходу танків до вихідних позицій меха­нізованих рот першого ешелону командири рот подають команду «Приготуватися до атаки», а після проходжен­ня танками вихідних позицій — «В атаку — вперед!», за якою особовий склад вистрибує з траншей (окопів) і слідом за танками атакує противника. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми під­розділами на віддаленні, яке забезпечує надійну під­тримку вогнем своєї зброї атакуючих танкових і меха­нізованих підрозділів, а бойові машини піхоти зі стабі­лізованим озброєнням — безпосередньо в цепу.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетран­спортерах) механізовані підрозділи посадку особового складу в бойові машини піхоти (бронетранспортери) здійснюють під час вогневої підготовки атаки. При цьо­му бойові машини піхоти (бронетранспортери), які роз­ташовуються позаду своїх підрозділів, за командою (сигналом) командира батальйону (роти) потай підхо­дять до своїх підрозділів і, використовуючи складки міс­цевості, роблять зупинку для посадки особового складу. Особовий склад за командою своїх командирів швидко робить посадку в машини і приготовляється до ведення вогню. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) слі­дом за танками переходять в атаку.

Артилерія з початком атаки переходить до артиле­рійської підтримки атаки. Гармати, які виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові керовані ра­кетні комплекси, гранатомети і бойові машини піхоти (бронетранспортери) продовжують знищувати цілі про­тивника, які уціліли і заново виявлені, вогнем у проміж­ках між своїми підрозділами та із-за флангів.

156. Під час атаки механізованих підрозділів у пішо­му порядку особовий склад долає мінні поля противника слідом за танками по їхніх коліях і по пророблених про­ходах. Бойові машини піхоти, які мають трали, про­довжують атаку, долаючи мінні поля самостійно. Бойо­ві машини піхоти, які не мають тралів, і бронетранспор­тери, подолавши мінні поля по проходах, доганяють свої підрозділи і вогнем своєї зброї підтримують їхню атаку.

Якщо механізовані підрозділи атакують па бойових машинах піхоти, які оснащені тралами, то танки і бо­йові машини піхоти долають мінні поля противника без згортання бойових порядків, як правило, самостійно за допомогою тралів, а техніка, яка не має тралів, — по пророблених проходах.

Мінні поля, раптово встановлені засобами дистанцій­ного мінування на напрямках висування наступаючих військ або перед підрозділами, які атакують, при не­можливості їх обходу долаються по проходах, що про­роблені групами розгородження і групами розмінуван­ня, в перед бойових порядках під прикриттям вогню підрозділів, які атакують, та артилерії. У цьому випадку окремі бойові машини піхоти (бронетранспортери) і танки до пророблених проходів рухаються по виходах, які розміновані механізованими відділеннями (екіпа­жами танків), з використанням табельних озимих комплектів розмінування та іншими засобами.

Подолання мінних полів танковими та механізо­ваними підрозділами здійснюється під прикриттям вог­ню артилерії, а також протитанкового та гранатометного підрозділів батальйону.

157. Механізовані підрозділи рухаються як можна ближче до танків, для того, щоб забезпечити тісну вог­неву взаємодію з ними і не дати можливості противнику відсікти себе від танків.

З підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів своїх снаря­дів та мін (гранат) артилерія (гранатомети) за коман­дою (сигналом) командира бригади, полку (баталь­йону) переносить вогонь в глибину. Безпечним відда­ленням для механізованих підрозділів, які атакують в пішому порядку, вважається віддалення 400 м, а на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) —300 м; для танкових підрозділів — 200 м.

У точно встановлений час («Ч») танкові і механізо-

вані підрозділи стрімко вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу і вогневі засоби, оволодівають опорними пунктами і безупинно продовжують атаку в глибину.

158. Батальйон, який діє поза ділянкою прориву, вог­нем усіх засобів перешкоджає противнику зняття з по­зицій і перекидання сил і засобів до ділянки прориву. При досягненні необхідного ступеня вогневого уражен­ня противника, який протистоїть, або при виявленні зняття ним частини сил або відходу з позицій, які зай­мають, батальйон при підтримці вогню артилерії ата­кує противника, в першу чергу на напрямках, які прими­кають до ділянки прориву, широко застосовуючи маневр підрозділами і вогнем, знищує його в опорних пунктах і у взаємодії з головними силами розвиває наступ в гли­бину.

У випадку стійкого утримання противником перед­нього краю другий ешелон (резерв) батальйону здійснює маневр і вводиться в бій на ділянці прориву, атакує у фланг і в тил противника, який обороняється, і спільно з першим ешелоном батальйону завершує його знищен­ня, розширяє ділянку прориву і розвиває наступ у гли­бину.

159. Під час наступу бригади (полку) по всій смузі без призначення ділянки прориву батальйон, використовую­чи результати вогневого ураження, здійснює маневр підрозділами та вогнем і, прикриваючи фланги виділени­ми підрозділами, головними силами з ходу проникає через розриви і проміжки в обороні противника в його тил і безупинно просувається в глибину. Противник, який продовжує чинити опір, блокується і знищується другим ешелоном (резервом) або виділеними підрозді­лами.

У випадку, якщо проникнути в глибину оборони з ходу не вдалося, батальйон з фронту і флангів завдає ураження противнику, який обороняється, виділеними підрозділами здійснює маневр через проміжки і розриви в обороні, виходить у фланг і в тил противнику, спіль­ною атакою всіх підрозділів з фронту, флангів і тилу завершує його розгром і розбиває наступ у глибину.

160. З початком атаки штатна і придана артилерія безперервно подавляє і знищує противника, який пере­шкоджає наступу танкових та механізованих підрозді­лів, за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь на заново виявлені цілі, особливо протитанкові, забезпечуючи безперервну вогневу підтримку атаки. Під час проведення артилерій­ської підтримки атаки методами послідовного зосеред­ження вогню, зосередженого вогню та вогню по окремих цілях команди на виклик та перенесення вогню, крім команди на початок вогневої підтримки атаки, може по­давати командир батальйону.

Переміщення штатної та приданої артилерії прово­диться за розпорядженням командира батальйону. Воно починається після оволодіння ротами першого ешелону взводними опорними пунктами рот першого ешелону противника і здійснюється від рубежу до рубежу за ротами першого ешелону.

Гранатометний підрозділ діє, як правило, за бойови­ми порядками рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, а також у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. При необхідності він може висува­тися безпосередньо в бойовий порядок механізованих підрозділів. Підрозділ з гранатометами, які встановлені на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), діє, як правило, в бойових порядках механізованих підроз­ділів. Підтримку атаки механізованих підрозділів гра­натометний підрозділ здійснює вогнем гранатометів і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) з вогневих позицій, які послідовно займаються.

Протитанковий підрозділ батальйону перемішуєть­ся, як правило, за однією з рот першого ешелону в го­товності до відбиття контратак танків противника та рішення інших завдань, поставлених командиром ба­тальйону.

Протитанкові засоби, придані роті, наступають, як правило, в бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на одному з флангів роти, з вогневих позицій, які послідовно займаються, знищують танки та інші броньовані машини противника, які пере­шкоджають наступу роти.

Зенітний підрозділ, який діє за механізованими ро­тами першого ешелону на віддаленні до 200 м, веде без­перервну розвідку повітряного противника і вогнем під час руху або з коротких зупинок прикриває підрозділи, які атакують, від ударів з повітря.

Приданий роті підрозділ вогнеметів наступає в бойо­вому порядку роти, веде вогонь за командою командира роти або самостійно.

Група розгородження батальйону висувається за під-

розділами першого ешелону в готовності до пророблю­вання проходів в загородженнях і перешкодах. Нештат­на група розмінування роти, виконуючи бойове завдан­ня, знаходиться в готовності до пророблювання прохо­дів у мінних полях противника, в першу чергу тих, що встановлені засобами дистанційного мінування.

Командно-спостережний пункт батальйону переміщу­ється за ротами першого ешелону на віддаленні не біль­ше 300 м, а роти за бойовою лінією (цепом) — до 200 м. Під час наступу механізованих підрозділів у пішому по­рядку командир механізованої роти, як правило, спі­шується.

161. Батальйон (рота), який діє в напрямку, де про­тивник надійно подавлений і не чинить організованого опору, в бойовий порядок може не розгортатися і вести наступ у перед бойовому порядку. При необхідності для знищення противника, який залишився, призначені під­розділи можуть розгортатися в бойовий порядок.

Танкові і механізовані підрозділи сміливо вирива­ються вперед, атакою з ходу знищують резерви, які ви­суваються, засоби ядерного і хімічного нападу против­ника, системи високоточної зброї, артилерію, пункти управління і створюють умови для розгрому його по частинах.

162. Бій у глибині оборони противника характеризу­ється нерівномірністю просування підрозділів батальйо­ну і розвивається у складній, швидкозмінній обстановці. Командир батальйону (роти) повинен уважно спостері­гати за ходом бою, управляти вогнем усіх засобів і своє­часно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їхній успіх для маневру і раптової атаки у фланг та в тил опорним пунктам про­тивника іншими підрозділами.

Після знищення противника в районах оборони ба­тальйонів першого ешелону батальйон (рота), викори­стовуючи проміжки і проломи в бойовому порядку про­тивника, результати вогню артилерії і своїх вогневих засобів, а також удари авіації, продовжує стрімко на­ступати в глибину. Розвідувальний (бойовий розвіду­вальний) дозор батальйону, а іноді і бойові розвідуваль­ні дозори рот при підтримці вогню підрозділів першого ешелону виходять вперед і ведуть розвідку на своєму напрямку. Особовий склад механізованих підрозділів, які діють у пішому порядку, проводять посадку в бойові машини піхоти (бронетранспортери) або десантом на танки.

На важкодоступних для танків ділянках місцевості механізовані підрозділи можуть обганяти танки і насту­пати під прикриттям їхнього вогню і вогню бойових машин піхоти (бронетранспортерів). По мірі подолання цих ділянок танки знову випереджають механізовані підрозділи і продовжують наступ.

Загородження і перешкоди в ході бою підрозділи обходять або долають по проходах, які пророблені ін­женерно-саперними підрозділами або самостійно із застосуванням танків та бойових машин піхоти, які осна­щені навісним обладнанням, використанням груп роз­городження (розмінування).

Захоплені рубежі або окремі об'єкти в глибині обо­рони противника, які мають важливе значення, закріп­люються призначеними для цього підрозділами, які не­гайно окопуються і підготовляють вогонь для відбиття можливих атак противника. Стики і відкриті фланги забезпечуються вогнем артилерії, маневром резерву, а при необхідності і висуванням на загрозливий напрямок підрозділів прикриття, які по мірі просування баталь­йону вперед знімаються.

Усякий успіх під час ведення бою в глибині оборони противника повинен бути негайно розвинений и викори­станий для досягнення повного розгрому противника. У ході розвитку наступу командир батальйону (роти) вживає заходів для завчасного розкриття оборони про­тивника на наступній оборонній позиції, визначає поря­док її вогневого ураження, захоплення з ходу або її прориву, порядок нарощування зусиль шляхом введення в бій другого ешелону або резерву і уточнює завдання підпорядкованим і підтримуючим підрозділам.

163. Батальйон (рота), який діє у другому ешелоні або загальновійськовому резерві бригади, полку (ба­тальйону), переміщується потай, як правило, в перед-бойовому порядку за батальйонами (ротами) першого ешелону, від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні та маскуючі властивості місцевості, в готовності до розвитку успіху, розширення прориву в сторону флангу і відбиття контратак, заміни підрозділів першого ешелону, а також до знищення противника, який зали­шився в тилу підрозділів, що наступають.

Другий ешелон (резерв) батальйону висувається, як правило, за 1, 5—2 км від підрозділів першого ешелону.

Залежно від обстановки другий ешелон або резерв бригади, полку (батальйону) може вводитися в бій після завершення виконання найближчого завдання або після його виконання, як правило, в проміжку між батальйо­нами (ротами) або із-за флангу одного із батальйонів (рот), а іноді і перекатами через їхні бойові порядки. Під час введення його в бій командир батальйону уточ­нює (резерву вказує): останні дані про противника; поло­ження підрозділів першого ешелону батальйону; рубіж введення в бій і час виходу на нього; найближче завдан­ня і напрямок продовження наступу; засоби посилення, місця і час їхнього прибуття; завдання штатній і прида­ній артилерії, порядок підтримки вогнем і взаємодії з підрозділами першого ешелону і сусідами.

Командир роти (взводу) другого ешелону (резерву), прийнявши рішення, під час руху уточнює (ставить) бойові завдання взводам (відділенням, танкам). При цьому на місцевості він указує положення противника і його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об'єкт ата­ки і напрямок продовження наступу та організовує взає­модію.

Від батальйону вперед висилається розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор.

На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) висувається в перед бойовому порядку з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу введення в бій він швидко розгортається в бойовий порядок, ведучи вогонь з усіх видів зброї, з ходу стрімко атакує противника і виконує поставлене завдання. Введення в бій другого ешелону (резерву) підтримується вогнем артилерії, про­титанкового і гранатометного підрозділів і може при­криватися аерозолями (димами).

З введенням у бій другого ешелону (резерву) коман­дир батальйону створює (відновлює) резерв.

164. Для відбиття контратаки переважаючих сил противника танки і бойові машини піхоти (бронетран­спортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, особовий склад механізованих підрозділів під час наступу на бойових машинах піхоти (бронетран­спортерах) або десантом на танках спішується і займає позиції, які забезпечують вигідні умови для знищення противника і взаємодію з танками. Протитанковий під­розділ займає вогневу позицію на вигідному рубежі танко-небезпечного напрямку, як правило, в проміжках або на флангах механізованих рот (взводів). Гранато метний підрозділ займає вогневі позиції, як правило, в бойових порядках механізованих рот на напрямку дій найбільшої кількості піхоти противника. Своїм вогнем він відсікає піхоту противника від танків і знищує її. Батальйон (рота) починає уражати противника зосе­редженим вогнем підрозділів із усіх вогневих засобів на граничній дальності. З підходом противника сила і ін­тенсивність вогню зростають і доводяться до найвищої напруги.

Мінометна (артилерійська) батарея займає вогневі позиції якомога ближче до рот першого ешелону і зни­щує цілі, які вказані їй командиром батальйону. Прида­на батальйону артилерія може залучатися для знищен­ня танків та інших броньованих машин противника вог­нем прямою наводкою.

Відбивши контратаку противника, батальйон само­стійно або у взаємодії з сусідніми підрозділами рішу­чою атакою завершує його знищення.

Якщо противник контратакує рівними або меншими силами, батальйон (рота) знищує його вогнем усіх засобів і стрімкою атакою рот (взводів) з ходу.

165. Під час відходу противника командир батальйо­ну (роти) уточнює завдання розвідувальному (бойовому розвідувальному) дозору, при необхідності висилає до­даткові дозори і ставить завдання підрозділам на переслідування. Про перехід до переслідування він до­повідає командиру бригади, полку (батальйону) і по­відомляє сусідам.

Використовуючи високу прохідність танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів), батальйон (рота) стрімко обходить противника, який відходить, по пара­лельних маршрутах, виходить на шляхи його відходу і рішучою атакою з флангів і тилу в поєднанні з діями вогневих засад, у взаємодії з підрозділами, які діють з інших напрямків, знищує його.

При неможливості переслідування противника по маршрутах, паралельних напрямку його відходу, ба­тальйон (рота) рішучими діями знищує підрозділи при­криття, проривається до основних сил противника та у взаємодії з сусідами атакує їх з ходу.

Опорні пункти і засади, які зустрілися в ході пере­слідування, як правило, обходяться, а противник, який в них обороняється, знищується атакою з тилу.

Батальйон (рота) під час переслідування може діяти в бойовому, перед бойовому або похідному порядку. Осо-

бовий склад механізованого підрозділу на автомобілях може переслідувати противника, який відходить, десан­том на танках або на автомобілях під прикриттям танків.

166. При успішному розвитку наступу батальйон за­лежно від обстановки може бути призначеним у передо­вий або рейдовий загін.

Передовий загін висилається для захоплення важли­вих рубежів і об'єктів у глибині оборони противника, переправ через водні перешкоди і виконання інших зав­дань. Командир батальйону з одержанням бойового зав­дання негайно висилає в напрямку дій розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор. Передовий загін, вико­ристовуючи розриви в бойовому порядку і результати вогневого ураження противника, швидко висувається в указаному напрямку, обходить окремі опорні пункти, які зустрілися на шляху, а при неможливості обійти їх знищує противника атакою з ходу, стрімко захоплює вка­заний рубіж і утримує його до підходу головних сил. Артилерійські підрозділи під час підходу передового за­гону до вказаного рубежу (об'єкта) за наказом коман­дира батальйону займають вогневі позиції, подавляють і знищують противника, який протистоїть, забезпечують розгортання і підтримують бій передового загону. При відсутності противника на вказаному рубежі батальйон за дозволом командира бригади (полку) продовжує про­сування вперед, випереджаючи противника в захопленні наступних рубежів. Під час виявлення засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів командир батальйону, не припиняю­чи виконання поставленого бойового завдання, вживає заходів щодо їх захоплення.

Рейдовий загін висилається для захоплення або ви­ведення із ладу одного-двох важливих об'єктів в глиби­ні оборони противника (батареї тактичних ракет, назем­них елементів розвідувально-ударного комплексу, арти­лерійського підрозділу, площадки базування вертольо­тів вогневої підтримки, бази, складу, мостової переправи та інших об'єктів). З одержанням бойового завдання командир батальйону для розвідки противника, який охороняє об'єкт, та об'єкта, а також прилеглої до нього місцевості висилає розвідувальний (бойовий розвіду­вальний) дозор. Рейдовий загін, уміло використовуючи відкриті фланги, проміжки і слабкі місця в обороні про­тивника, " швидко і потай виходить до наміченого об’єкта і раптовою атакою з ходу, як правило, з різних напрямків, знищує підрозділи прикриття і охорони, а потім проривається до об'єкта і знищує або захоплює його. При цьому в першу чергу вогнем артилерії і ата­кою танкових і механізованих підрозділів знищуються або виводяться із ладу найбільш важливі елементи об'єкта (ракети, пускові установки на стартових пози­ціях, вертольоти на посадочних площадках, радіоло­каційні станції, пункти та центри управління, їхні вузли та засоби зв'язку). Знищивши об'єкт, батальйон швидко і потай виходить до чергового об'єкта або в район збору, де одержує нове завдання або приєднується до головних сил. Висування рейдового загону до об'єктів противни­ка, як правило, здійснюється в похідному або перед бойовому порядку під прикриттям похідної охорони. У бойовий порядок батальйон розгортається тільки для розгрому підрозділів прикриття і знищення (захоплен­ня, виведення із ладу) об'єктів противника.

167. У ході наступу батальйон (рота) може діяти в спеціальному загоні, який висилається для знищення засобів ядерного і хімічного нападу і систем високоточ­ної зброї противника.

Одержавши завдання на дії в спеціальному загоні, командир батальйону (роти) висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор Батальйон (рота), ви­користовуючи розриви, проміжки і проломи в бойовому порядку противника, а також відкриті фланги, швидко і потай виходить у призначений район, рішучою атакою, як правило, з різних напрямків, знищує підрозділи при­криття, захоплює і робить непридатними його пус­кові установки (гармати) та ракети (боєприпаси). Після знищення засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї спеціальний загін виконує нове бо­йове завдання або виходить у район дій своїх підроз­ділів.

168. Під час наступу на укріплений район механізова­ний батальйон, посилений танками, артилерією, вогнеме­тами, підрозділами протитанкових керованих ракет, про­типовітряної оборони й інженерних військ, може діяти як штурмовий загін. Для знищення противника або блокування його в довгочасних вогневих та інших важ­ливих спорудженнях у штурмовому загоні створюються штурмові групи, в склад кожної з них входять до меха­нізованої роти, танки, гармати, переважно самохідні, ' міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси

гранатомети, кулемети, вогнемети та підрозділи інженер­них військ. Штурмові групи, як правило, розподіляються яз. підгрупи: вогневу, розгородження (підриву) і захоп­лення.

Штурмовому загону (групі) вказуються найближче

завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання штурмового загону, як правило, полягає в захопленні і знищенні довгочасних вогневих та інших важливих споруджень в опорних пунктах рот першого ешелону противника. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб за­безпечувались захоплення і знищення вогневих та інших споруджень противника в глибині його першої позиції.

Найближче завдання штурмової групи полягає в за­хопленні або знищенні довгочасного вогневого або ін­шого важливого спорудження на напрямку наступу.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувались захоплення і зни­щення наступного вогневого або іншого спорудження

противника.

Штурмовий загін (група), призначений для блоку­вання та знищення споруджень, розташованих на перед­ньому краю оборони противника, займає вихідне поло­ження в безпосередній близькості від них.

Атака укріпленого району починається одночасно штурмовим загоном (групою), танковими і механізова­ними підрозділами першого ешелону.

Штурмовий загін (група) блокує і знищує уцілілі після вогневої підготовки атаки і заново виявлені дов­гочасні вогневі спорудження. Танкові і механізовані під­розділи першого ешелону сміливо прориваються в про­міжки між цими спорудженнями і, не затримуючись, просуваються в глибину оборони противника, а части­ною сил спільно зі штурмовими групами знищують його групи деблокування.

169. У випадку нанесення противником окремих ядерних ударів батальйон, як правило, продовжує вико­нувати бойове завдання і одночасно відновлює боєздат­ність. На тих напрямках, де противник випередив ба­тальйон у переході в наступ, може організовуватися оборона обмеженими силами.

170. Під час наступу з подоланням ядерно-мінних за­городжень командир батальйону (роти) організовує роз­відку позицій прикриття та бойової охорони ядерних мін, визначає порядок розгрому противника на цих позиціях, захоплення та знищення ядерних мін, подолання зон зараження і районів зруйнувань у випадку підриву мін противником, а також склад, посилення, оснащення і місце у бойовому порядку підрозділів для безпосеред­нього захоплення і знищення кожної міни та порядок їх­ніх дій.

Підрозділам, які призначені для безпосереднього захоплення і знищення ядерних мін, крім інших сил і засобів посилення, придається інженерно-саперний взвод (відділення), який забезпечується спеціальними техніч­ними засобами. Під час виконання завдань у підрозділі створюються група захоплення і група знищення Група захоплення, як правило, включає основний склад під­розділів, танки з мінними тралами та бульдозерним об­ладнанням, а група знищення — підрозділи інженерних військ.

Під час атаки позицій прикриття і бойової охорони ядерної міни підрозділи, призначені для її безпосеред­нього захоплення і знищення, просуваються, як правило, за ротами першого ешелону батальйону або атакують противника, діючи разом з ними. Після знищення під­розділів прикриття і бойової охорони ядерної міни група захоплення пророблює проходи в загородженнях, оволо­діває районом розташування ядерної міни, виходить на безпечну відстань від місця її встановлення і оточує цей район, забезпечуючи дії групи знищення Група зни­щення веде розвідку місця встановлення ядерної міни і знешкоджує або знищує її.

У випадку підриву противником ядерної міни до під­ходу батальйону до району її встановлення командир батальйону організовує розвідку зони радіоактивного зараження і району зруйнувань. На основі даних роз­відки він приймає рішення на обхід або подолання їх, висилаючи для пророблення проходів необхідні сили і засоби.

171. Командир танкового (механізованого) батальйо­ну при використанні підрозділів батальйону для поси­лення механізованих (танкових) підрозділів знаходиться за вказівкою командира бригади (полку) на командно-спостережному пункті механізованого (танкового) ба­тальйону, який наступає на напрямку головного удару, або на командному пункті бригади (полку). Він зобов'я­заний: організувати підготовку батальйону до виконан­ня поставленого завдання; забезпечити своєчасне при­буття танкових (механізованих) підрозділів в указані

їм райони і підготовку їх до наступу; під час наступу знати обстановку, стан підрозділів, організувати безпе­ребійне їх поповнення ракетами, боєприпасами, паль­ним, а також відновлення машин, які вийшли із ладу, і бути готовим за наказом командира бригади (полку) швидко зібрати батальйон для виконання бойового зав­дання у повному складі.

Командир механізованого батальйону в тому випад­ку, коли в його безпосередньому підпорядкуванні зали­шаються мінометна (артилерійська) батарея, гранато-метний та протитанковий підрозділи, особисто управляв їхніми діями, забезпечуючи безперервну підтримку І прикриття механізованих підрозділів, які діють з танко­вим батальйоном на напрямку головного удару бригади (полку).

Командир танкової роти, приданої механізованому батальйону, під час прориву оборони противника знахо­диться разом з командиром механізованого батальйону або поблизу нього і в подальшому переміщується безпо­середньо за бойовим порядком своєї роти.

Командир механізованої роти, приданої танковому батальйону, як правило, знаходиться на командно-спо­стережному пункті танкового батальйону. Іноді він може переміщуватися за основними силами своєї роти.

172. Пункт технічного спостереження, ремонтно-ева­куаційна (ремонтна) група батальйону, медичний пункт батальйону і пункти технічного спостереження рот пе­реміщуються за бойовими порядками рот першого еше­лону, а пункт бойового постачання батальйону, заправ­ний та продовольчий пункти — другим ешелоном (ре­зервом) батальйону.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.