Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Оборона в горах






100. Оборона в горах будується, як правило, на ши­рокому фронті, перехоплюючи найбільш доступні на­прямки дій противника, а на плоскогір'ї та в широкій долині — як у звичайних умовах

Основні зусилля зосереджуються на обороні домі­нуючих висот, перевалів, вузлів доріг та інших важли­вих ділянок місцевості. Опорні пункти підготовляються до кругової оборони. У проміжках між ними ведеться розвідка і патрулювання, організуються вогневі засади і улаштовуються загородження.

Передній край вибирається, як правило, по схилах гірських хребтів, висот і відрогах гір, які забезпечують якісний огляд і обстріл підступів до них, а також на зворотних схилах висот.

Для оборони на важкодоступних напрямках виділя­ється обмежена кількість сил і засобів.

101. Бойовий порядок батальйону будується, як пра­вило, в два ешелони. У першому ешелоні обороняються, як правило, механізовані підрозділи.

Придані механізованому батальйону танки, проти­танкові гармати і протитанкові керовані ракетні комп­лекси, як правило, використовуються в опорних пунктах рот, які обороняються на найбільш важливих напрям­ках. Вони займають вогневі позиції в місцях, звідки забезпечується ведення вогню на граничну дальність.

Найбільш щільно всіма видами вогню в поєднанні з загородженнями повинні прикриватися дороги, виходи із ущелин, тунелів, гірських долин, тіснин, зручні перепра­ви через ріки і переходи через каньйони, а також на­прямки, які можуть бути використані противником для обходу. Підрозділи, які обороняють перевали, командні висоти, переходи і вузли доріг, посилюються вогнеметниками.

Зенітний підрозділ, а також механізовані підрозділи, виділені для боротьби з повітряним противником, зай­мають позиції на висотах, які забезпечують круговий обзір і обстріл літаків, вертольотів та інших повітряних цілей.

102. Система вогню будується з таким розрахунком, щоб перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між опорними пунктами не було мертвих просторів 1 прихованих підступів. З цією метою вогневі засоби роз­ташовуються ярусами як на схилах висот, обернених до противника, так і на зворотних схилах, які забезпечують створення багатоярусного флангового, перехресного і кинджального вогню, з урахуванням можливості здійс­нення маневру.

103. Під час організації оборони в горах командир ба­тальйону (роти), крім звичайних питань, визначає, яким підрозділам (вогневим засобам) бути готовими для зни­щення противника, який обходить, і враховує можливість раптових змін метеорологічних умов, гірських і снігових обвалів, лавин, скельових потоків, затоплення річищ висушених рік під час сильних дощів і танення снігу.

Організовуючи оборону на вузькій гірській долині (ущелині), вогневі засоби слід розташовувати на при­леглих схилах гір так, щоб забезпечувалось пристрілювання долини (ущелини) перехресним вогнем. Найбіль­ше посилюються висоти, які утворюють вхід у долину (ущелину). Підступи до домінуючих висот прикрива­ються вогнем артилерії, мінометних і гранатометних підрозділів і протитанкових засобів. Артилерія при цьо­му широко використовується для стрільби прямою на­водкою.

Під час організації оборони перевалу основні зусилля зосереджуються на утриманні висот, які розташовані на підступах до перевалу. Частина сил батальйону (роти) займає оборону безпосередньо на перевалі. На дорогах, які підходять до перевалу з обох сторін, улаштовуються загородження, підходи до яких повинні прострілюватися перехресним вогнем з прилеглих висот.

Система опорних пунктів, вогневих позицій і траншей в районі оборони (опорному пункті) може бути самою різноманітною.

Перевали, дороги, гірські стежки і ущелини межа­ми ротних опорних пунктів не призначаються.

Основні зусилля розвідки зосереджуються у напрям­ках, доступних для наступу противника, а також у напрямках, де можливий обхід підрозділів, які обороня­ються. Кількість спостережних постів (спостерігачів) збільшується.

104. Для захисту від зброї масового ураження і ви­сокоточної зброї широко використовуються складки місцевості, гірські виробки, печери. Під час відновлення боєздатності підрозділів крім звичайних заходів негайно організовується розчищення обвалів і завалів, які пере­шкоджають виходу людей і техніки із споруджень.

105. Під час інженерного обладнання опорних пунк­тів фортифікаційні спорудження в скельних ґрунтах бу­дуються переважно напів заглибленого і насипного типу із використанням каменю, який прикривають шаром ґрунту, а також мішків із землею. Інженерне обладнан­ня ведеться з широким застосуванням підривних зарядів. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити можливість затікання в них запалюючих сумішей і води.

У батальйонному районі оборони широко використо­вуються природні перешкоди, створюються кам'яні, а в гірсько-лісній місцевості і лісові завали; ділянки до­ріг (стежок) та штучні спорудження підготовляються до зруйнування, на дорогах улаштовуються мінно-вибухові загородження.

Маскування підрозділів досягається передусім умі­лим використанням маскуючих властивостей гірської місцевості.

106. Атака противника відбивається всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки про­тивника найбільш доцільно знищувати під час подолан­ня ними підйомів, особливо на серпантинах.

Під час вклинення противника в оборону батальйон (рота) наполегливо утримує зайняті позиції і вогнем завдає ураження противнику. При сприятливих умовах противник, який вклинився, знищується рішучою контр­атакою, яка проводиться, як правило, зверху вниз, уздовж хребта або по долині. Під час проведення контр­атак, зважаючи на складність маневру, особливо вночі, підрозділи, які контратакують, доцільно завчасно роз­гортати на заздалегідь підготовленому рубежі.

Противник, який обходить, знищується вогнем арти­лерії та інших засобів, а також рішучими діями підроз­ділів другого ешелону (резерву) або бронегрупи ба­тальйону (роти).

107. Під час оборони в гірсько-лісистій місцевості особливу увагу приділяють підготовці опорних пунктів до кругової оборони, розчищенню смуг (секторів) обзору і обстрілу, прикриттю загородженнями проміжків і флан­гів, улаштуванню вогневих засад, у напрямках, звідки можливий обхід противником підрозділів, які обороня­ються.

108. Підрозділи технічного забезпечення і тилу ба­тальйону розміщуються біля вузлів доріг, стежок і наближаються до підрозділів першого ешелону. В опорних пунктах рот і на вогневих позиціях артилерії і зе­нітних засобів створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, води і палива. У гірських районах особовий склад забезпечується спеціальним спорядженням, теплим одягом і світлозахисними окуля­рами; передбачаються заходи щодо обігріву особового складу і своєчасної евакуації поранених і хворих.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.