Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Події ХХ століття
⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8
| ХХ століття | |
| Полтавсько-харківське селянське повстання. | |
| Літо – загальний страйк на півдні Російської імперії. | |
| Відкрито ділянку залізниці Долинська – Волноваха. | |
| 8 -24 червня – політичний страйк робітників Одеси. 14 – 25 червня – Повстання на броненосці «Потьомкін» 7 – 25 жовтня – всеросійський політичний страйк. 17 жовтня – царський маніфест. Створення в Катеринославі і Києві перших в Україні Рад робітничих депутатів 11 -15 листопада – повстання моряків під проводом П.П.Шмідта у Севастополі. Листопад – грудень – загальні страйки в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі. | |
| 9 листопада - указ уряду про виділення селян з громад на хутора – столипінська реформа. | |
| Організація в Києві першого стаціонарного українського театру (театр М.Садовського) | |
| Юзеф Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби | |
| Заснування Дніпровської біологічної станції. Створення Харківської селекційної станції Створення перших українських художніх фільмів. | |
| Союз активної боротьби Й.Пілсудського створив у Львові нелегальну воєнізовану організацію «Стрілецька спілка» | |
| Відкриття консерваторій в Одесі і Києві. | |
| 1914 - 1918 | Перша світова війна |
| 28 липня: Австро-Угорщина оголошує війну Сербії; 1 серпня – Німеччина оголосила війну Росії і 3 серпня – Франції. 6 серпня - Австро-Угорщина оголошує війну Росії. У складі айстро-угорських військ діяли національні легіони – польський, албанський та український – січові стрільці (УСС). 18 – 21 вересня: Галицька битва – розгром російськими військами австро-угорських і окупація східної Галичини. 29 жовтня – турецькі корабля і німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію і Новоросійськ | |
| 22 березня – після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля. 2 – 5 травня: Горлицький прорив німецьких військ і залишення російськими військами Галичини (3 червня – Перемишля, 22 червня – Львова) | |
| 3 липня – 22 серпня: Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. А. Брусілова (Брусіловський прорив), в ході якого було розбито німецькі і австрійські війська і зайнято Луцьк, Станіслав, Чернівці. 27 серпня – Румунія вступає у війну на боці Антанти. 26 вересня – початок контрнаступу австро-німецьких військ у Трансільванії, в ході якого було знищено румунську армію. 5 листопада – створення на територіях, окупованих Австрією та Німеччиною, Королівства Польського на чолі з Державною радою. | |
| 23 – 27 лютого (8 – 12 березня) - Лютнева революція в Петербурзі – повалення царського режиму в Росії. Створення Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів. 2 (15) березня – створення Тимчасового уряду у Петербурзі. 2 – 16 (15 – 29) березня – утворення рад робітничих депутатів у великих містах України. 4 (17) березня – Утворення в Києві Центральної ради. 3 – 24 червня – 1-й Всеросійський з'їзд рад робітничих і селянських депутатів у Петрограді. 18 червня (1 липня) – австро-німецькі війська вибили росіян з Галичини. 10 (23) червня: 1-м Універсалом Центральної ради проголошено автономію України (Автор – В.Вінніченко). 28 червня створено Генеральний Секретаріат. 3 (16) липня – 2-й Універсал Центральної Ради: визнання Тимчасовим урядом Центральної ради. Липень – проголошення незалежної Білоруської народної республіки. 25 жовтня (7 листопада) - У результаті Жовтневого перевороту Тимчасовий уряд повалено. Влада перейшла до партії більшовиків на чолі з В.І.Ульяновим (Леніном). Заколот Каледіна на Дону Євген Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, 25 – 27 жовтня (7 – 9 листопада) – 2-й Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді. Декрети про мир і про землю. Формування Радянського уряду на чолі з В.Леніном. 26 жовтня (8 листопада) – встановлення Радянської влади у Луганську, Краматорську і низці інших міст Донбасу. 29 – 31 жовтня (11 – 13 листопада) – збройне більшовицьке повстання у Києві. 2 (15) листопада: генерал Алєксєєв М.В. у Новочеркаську приступив до створення добровольчого збройного формування (з 25 грудня – Добровольча армія). 7 (20) листопада – 3-м Універсалом Центральної Ради проголошено утворення Української Народної республіки у складі Росії і запровадження деяких важливих реформ. 13 (26) листопада – встановлення Радянської влади у Луцьку. 20 листопада (3 грудня) – встановлення Радянської влади у Проскурові. Початок переговорів Радянського уряду про мир з Німеччиною. 3 (16) грудня – ухвалення Раднаркомом ленінського «Маніфесту до українського народу» з ультимативними вимогами до Центральної Ради, яка ультиматум відкинула, що спровокувало початок більшовицько-української війни 1917 – 1921 р. Грудень: за рішенням Антанти румунські війська окупували Бессарабію. 4 - 6 (17 - 19) грудня: Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів. Повна підтримка діяльності Української Центральної Ради. 9 – 10 (22 – 23) грудня: встановлення Радянської влади у Харкові. 11 -12 (24 – 25) грудня: 1-й Всеукраїнський з'їзд Рад - з'їзд депутатів від партії більшовиків у Харкові. Проголошення України Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. 13 грудня: Курултай у Бахчисараї проголошує утворення Кримської Народної Республіки (першої у світі мусульманської республіки); 18 грудня утворено її уряд – Директорію, який було визнано Центральною Радою в Києві. КНР знищена більшовиками протягом січня 1918 р. 26 грудня: 30-тисячна російська армія під проводом В. Антонова-Овсієнка чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська в Україну в напрямах Чернігів-Бахмач, Глухів-Конотоп, Харків-Полтава-Лозова. 15 (28) грудня – встановлення силами колишньої 7-ї російської армії Радянської влади у Рівному 16 (29) грудня - встановлення Радянської влади у Севастополі, де більшовики захопили владу, розігнавши місцеву раду робітничих, селянських і солдатських депутатів і утворивши військово-революційний комітет. 17 (30) грудня – Утворення Народного Секретаріату – першого радянського уряду України. 27 – 29 грудня (9 -11 січня 1918) – збройне повстання проти Центральної Ради і встановлення Радянської влади у Катеринославі за допомогою наступаючих більшовицьких загонів. 28 грудня (10 січня 1918) – Створення першого полку Червоного козацтва України. 30 грудня: встановлення Радянської влади у Маріуполі. | |
| 2 (15) січня – встановлення Радянської влади у Олександрівську; 6 (12) – у Полтаві; 9 (22) – у Житомирі; 13 (26) – у Сімферополі. 9 (22) січня: Центральна рада проголосила 4-м Універсалом незалежність України та низку реформ. 14- 17 (27 – 30) січня – збройне повстання проти Центральної ради в Одесі, встановлення у місті Радянської влади. 15 (28) січня – Декрет Раднаркому про створення Робітничо-селянської Червоної армії. 16 (29) січня – встановлення радянської влади у Черкасах. 16 – 22 січня (29.01 – 04.02) – збройне більшовицьке повстання у Києві проти Центральної Ради. 17 (30) січня – встановлення Радянської влади у Херсоні 18 (31) січня: утворення Одеської Радянської республіки в результаті повстання Румчерода (існувала до 13 березня) 19 січня (01.02) - встановлення Радянської влади у Чернігові 20 січня (02.02) – Декрет Українського Радянського уряду про організацію в Україні Червоної армії. 23 січня (05.02) - встановлення Радянської влади у Миколаєві (або 14(27) січня) 26 січня (08.02) – Органи Центральної Ради залишають столицю; тимчасове встановлення Радянської влади у Києві 27 січня (09.02) – Представники Центральної Ради підписали з Німеччиною і Австро-Угорщиною Брест-Литовську угоду. 27 січня: з'єднання більшовицьких військ у Бахмачі і початок наступу на Київ М.Муравйова. 29 січня: Студентський Курінь розбито більшовиками у бою під Крутами, після чого більшовицькі війська вступили до Києва. 30 січня (12.02) – переїзд Радянського уряду з Харкова до Києва. 11 лютого: на 4 обласному з'їзді Рад робочих депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові проголошено утворення Донецько-Криворізької республіки (припинила існування у квітні у зв'язку з окупацією німецькими військами). 16 лютого: проголошення самостійної Кубанської народної республіки; 22 лютого – армія Кубанської республіки під тиском більшовицьких загонів залишає Катеринодар. 18 лютого: Початок введення австрійських та німецьких військ (загалом 450 000) в Україну. 22 лютого – 13 травня – Перший Кубанський (Льодовий) похід Добровольчої армії з Ростова на Кубань. 1 березня: до Києва вступають німецькі і українські частини. Радянські органи переїжджають до Таганрогу. 3 березня: Радянський уряд під загрозою повного розгрому і в умовах німецької окупації західних губерній підписує Берестейський мир. 11 березня – 7 травня: перехід Першої Окремої бригади російських добровольців (біля 1 – 2 000 осіб) з Румунського фронту (м.Ясси) на Дон через південь України. 12 березня: німецькі війська вступили до Чернігова 13 березня: німецькі частини оволоділи Одесою. Ліквідація Одеської радянської республіки. 17 березня – німецькі війська зайняли Миколаїв 17 – 19 березня: 2-й всеукраїнський з'їзд рад (Катеринослав) 19 березня: утворення у Криму Таврійської РСР (Радянської соціалістичної республіки Тавріда) на чолі з А.Слуцьким (ліквідована 30 квітня); входила до складу РРФСР. 20 березня – 3 квітня – антинімецьке повстання у Херсоні. 22 – 25 березня - антинімецьке повстання у Миколаєві. 23 березня: утворення Донської радянської республіки (припинила існування після оволодіння німецькими військами Ростовом 4 травня). 6 квітня: Запорізька дивізія УНР полковника П.Болбочана вступила у Харків. 7 – 8 квітня: німецькі війська зайняли Харків, у зв'язку з чим уряд Донецько-Криворізької республіки переїжджає до Луганська, а 28 квітня – за Дон. 13 квітня: початок походу Кримської групи Армії УНР на чолі з полковником П.Болбочаном з Харкова на Сімферополь. 22 квітня – німецькі війська увійшли до Мелітополя. 24 квітня: у Сімферополь і Бахчисарай вступають частини Армії УНР полковника П.Болбочана. Квітень: німецькі війська зайняли Крим 27 квітня: евакуація Запорізької дивізії П.Болбочана з Криму на ультимативну вимогу німецького командування. 28 квітня: німецькі війська зайняли Луганськ, у зв'язку з чим уряд Донецько-Криворізької республіки було евакуйовано до Царіцина. 29 квітня: За підтримки німецького уряду влада у Києві переходить від Центральної ради до гетьмана П.Скоропадського. Утворення «Української держави». Кораблі Чорноморського флоту, що знаходилися в Севастополі, з метою недопущення захоплення німцями, підняли українські національні прапори. 30 квітня: контр-адмірал М.Саблін вивів частину кораблів Чорноморського флоту з Севастополя у Новоросійськ. Німецькі війська ліквідують Таврійську РСР. 1 травня: німецькі війська оволоділи Таганрогом 8 травня: німецькі війська зайняли Ростов. Створення «Всевеликого війська Донського» на чолі з отаманом Красновим. Відновлення роботи Курултаю у Сімферополі. 18 травня: Курултай проголошує про створення незалежної держави у Криму. Травень: Антибільшовицькі українські повстання на Кубані. 18 червня: Затоплення кораблів Чорноморського флоту у Новоросійську за наказом Радянського уряду з метою недопущення захоплення ворогом; частина кораблів встигла повернутися до Севастополя. 22 червня: початок 2-го Кубанського походу Добровольчої армії, в результаті якого до кінця року було ліквідовано Радянську владу на Кубані. 25 червня: утворення у Сімферополі пронімецького уряду М.А.Сулькевича Літо: початок антигетьманського заколоту полковника Н.Григор'єва у Херсонській губернії. 21 липня: денікінці оволоділи Ставрополем Серпень: блокада Україною Криму. Початок партизанських дій загонів Н.Махна. 17 серпня: денікінці здобули Катеринодар 27 серпня: Російсько-німецький договір, за одним з пунктів якого Донбас визнавався тимчасово окупованою німцями територією. Вересень: договір урядів П.Скоропадського і С.Сулькевича про попередні умови входження Криму у склад Української Держави на правах автономії. 22 вересня: наказ Всеукраїнського Центрального військово-революційного комітету про формування у «нейтральній зоні» (Курська губернія) 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій. 12 жовтня: Німецький уряд створив Регентську раду для управління польськими землями. Основу збройних сил склав польський легіон на чолі з Ю. Пілсудським Жовтень: революція і проголошення незалежності в Угорщині 14 жовтня: відкриття Таврійського університету. 18 жовтня: затвердження гетьманським урядом виборів керівництва та викладачів Катеринославського університету (заснування університету). 18 жовтня: Створення у Львові Української національної ради – політичного представницького органу українського народу в Австро-Угорщині. 19 жовтня: УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич. 1 - 9 листопада: Утворення у Східній Галичині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території була окупована польськими військами 3 листопада: Буковинське народне віче в Чернівцях. Його учасники прийняли рішення про входження Північної Буковини до складу Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) й заявили про своє прагнення об'єднатися з Великою Україною. Початок революції у Німеччині. Регентська рада у Польщі оголосила незалежність країни. 6 -12 листопада: окупація Північної Буковини румунськими військами. 11 листопада: Комп'єнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ: припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій 13 листопада: Радянський уряд анулює Берестейський мирний договір. 14 листопада: П.Скоропадський призначає новий уряд і проголошує акт федерації з майбутньою небільшовицькою Росією. Утворено Директорію під головуванням В. Винниченко. Головним отаманом України призначено С. Петлюру. Початок антигетьманського повстання. Урочисте відкриття Таврійського університету у Сімферополі. 15 листопада: у Сімферополі пронімецький уряд М.А.Сулькевича передає владу земському уряду на чолі з С.С.Кримом 17 листопада: створення у Радянській Росії групи військ Курського напряму 18 листопада: Мотовилівський бій під Києвом: загони січових стрільців Директорії на чолі з Є.Коновальцем і А.Мельником розбили загони гетьмана П.Скоропадського і рушили на Київ. 20 (28) листопада: у Москві створено Тимчасовий Робочо-селянський уряд України на чолі з П'ятаковим. 21 -22 листопада: Польське повстання у Львові; польські війська оволоділи містом. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а наприкінці грудня - до Станіслава. Загони Директорії оточили Київ. 22 листопада: Маріуполь, який залишили німецькі війська, захопив білокозачий загін полковника Жирова. 23 листопада: невдала спроба петлюрівців оволодіти Катеринославом, який залишився в руках 8-го гетьманського корпусу. 24 листопада: заснування урядом П.Скоропадського Академії наук України. 25 листопада: вторгнення англо-французького військового флоту у Севастопольській порт. Початок інтервенції країн Антанти. 27 листопада: французькі війська висадились в Одесі. Початок Катеринославського походу 8-го гетьманського корпусу (близько 1 000 осіб) на чолі з І.М.Васильченком на Перекоп з метою з'єднання з частинами Добровольчої армії (27 листопада – 2 січня). Н.Махно зайняв Гуляйполе й оголосив його столицею свого війська. 28 листопада: Кайзер Німеччини Вільгельм ІІ зрікся престолу. Створення тимчасового Робочо-селянського уряду України; 29 листопада – Маніфест про відновлення Радянської влади в Україні. 3 грудня: утворення Всеукраїнської Надзвичайної комісії - ВУЧК 6 грудня: десант англо-французьких військ у Маріуполі. 12 грудня: Угода між Директорією та командуванням німецьких військ в Україні 14 грудня: Евакуація німецьких військ з Києва. Війська С.Петлюри (Осадний корпус Коновальця) вступили до столиці. Гетьман П.Скоропадський підписав акт про відмову від влади і втік до Німеччини разом з відступаючими німецькими загонами. Грудень: загони Н.Григор'єва оволоділи Херсоном, Миколаєвом, Очаковим та Олешками. 24 грудня: Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави; наступ більшовицьких військ на Україну – фактичний початок Другої радянсько-української війни 1919 – 1920 рр. 27-29 грудня: загони петлюрівців вибиті з Катеринослава махновцями. 31 грудня: Петлюрівці під командуванням Самокиша відбили Катеринослав, а Н.Махно повернувся до Гуляйполя. | |
| 1 січня: Утворення Білоруської радянської соціалістичної республіки (БРСР) 3 січня: Війська Директорії вибиті більшовиками з Харкова 4 січня: утворення Українського фронту у Курській губернії. Початок наступу білогвардійських частин проти більшовиків на Північному Кавказі, розгром червоних 11-ї та 12-ї армій і оволодіння Північним Кавказом. 8 січня: злиття Добровольчої армії з Всевеликим Військом Донським – утворення Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом А.І.Денікіним. 12 січня: Директорія під натиском Червоної армії залишила Чернігів. 13 січня: постанова Українського Радянського уряду про організацію Комітетів незаможних селян. 16 січня: Директорія оголосила війну Радянській Росії 21 січня: на Народних Зборах у Хусті проголошено про злуку Карпатської України з УНР. 22 січня: Акт злуки: об'єднання УНР та ЗУНР 23 – 31 січня: Хотинське антирумунське повстання. 26 - 27 січня: більшовицькі війська ліквідували владу Директорії в Катеринославі. 4 лютого: Польські війська вступили до Ковеля. 5 лютого: Червона армія у складі Богунського і Таращанського полків підійшла до Києва, уряд Директорії залишив столицю і переїхав до Вінниці 9 лютого: польські загони зайняли Берестя. Ліквідація поляками на Холмщині і Берестейщині адміністрації УНР. 17 лютого: Рада Оборони РРФСР ухвалює постанову про ліквідацію Донецько-Криворізької республіки. 18 лютого: петлюрівський отаман полковник Н.Григор'єв перейшов на бік більшовиків і погодився зі своїм загоном увійти до складу Задніпровської української радянської дивізії в якості 1-ї Задніпровської бригади (іншою дивізією командував Н.Махно) 19 лютого: польські війська зайняли Білосток, який залишили німці. 2 березня: польські війська здобули Пінськ 6 – 10 березня: 3-й Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові. Ухвалення першої Конституції УРСР. 10 березня: під тиском більшовиків війська Антанти залишили Херсон, 15 березня – Миколаїв, 6 квітня – Одесу. 20 березня: Отаман Зелений (Д.І.Терпило) підняв у Трипіллі повстання проти більшовиків (загинув наприкінці року у бою з денікінцями під Києвом) 21 березня: проголошення Угорської радянської республіки, 22 березня – проголошення радянської влади на Закарпатті. 27 березня: рейд Н.Махна в якості червоного командира на Маріуполь і оволодіння містом. 6 квітня: більшовики захопили Одесу. 10 квітня: встановлення радянської влади у Сімферополі. 14 – 15 квітня: повстання у Дрогобичі. 16 квітня: крах південної групи Армії УНР. 19 квітня: спроба перевороту в УНР отамана В.Оскілка. 29 квітня: більшовики оволоділи Севастополем. 4 травня: початок денікінського наступу на Царицинському напрямку 7 травня: спроба арешту Н.Григор'єва і початок його антибільшовицького заколоту. Єврейський погром у Єлизаветграді. Початок наступу Н.Григор'єва на Київ, Катеринослав і Полтаву 15 травня: на український фронт у Галичині та Волині була кинута сформована і озброєна у Франції 60 - 80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера. Більшовики під командуванням В.М.Примакова відбили Катеринослав у Н.Григор'єва. 19 травня: початок наступу армій А.І.Денікіна на Донбаському напрямку 21 травня: загони отамана Н.Григор'єва розбиті на підступах до Києва. 23 травня: після відходу з Маріуполя загонів Н.Махна містом заволоділи денікінці. 24 травня: Укладення перемир'я між Армією УНР і Польщею. 6 червня: за непідпорядкування Л.Троцький оголосив Н.Махна поза законом. Тимчасовий розрив Н.Махна з більшовиками і початок його відступу у Центральну Україну 16 червня – 5 липня: Словацька Радянська Республіка. 21 червня: Декрет ВУЦВК про входження Червоної Армії України в єдину Червону Армію радянських республік. 7 -28 червня: Чортківський наступ УГА – тимчасове звільнення частини Галичини від поляків. 9 червня: очільник уряду ЗУНР Петрушевич отримав диктаторські повноваження. 14 (24?) червня: Добровольча армія генерала В.З.Май-Маєвського здобула Харків 25 (або 29) червня: Найвища Рада Антанти, побоюючись наступу більшовиків за р. Збруч, погодилась на тимчасову окупацію польськими військами Східної Галичини, залишивши юридичні права над цією територією за союзними державами. 28 червня: Версальський мир між Антантою і Німеччиною 29 червня: білогвардійський корпус генерала Шкуро оволодів Катеринославом. 5 липня: більшовики знов захопили Проскурів. 16 – 17 липня: знекровлені загони УГА переходять на східний берег Збруча, де об'єднуються із силами УНР. 27 липня: Н.Махно звинуватив свого спільника Н.Григор'єва у зносинах з А.Денікіним і вбив його. 1 серпня: ліквідація радянської республіки в Угорщині. 9 серпня: польські війська захопили Мінськ Серпень: наступ українських загонів на Київ та Одесу: 12 серпня – оволодіння Вінницею, 21 серпня – Житомиром. 18 серпня: денікінці здобули Миколаїв. 23 (27?) серпня: денікінські війська зайняли Одесу. 29 серпня: польські війська оволоділи Бобруйськом. 31 серпня: частини Армії УНР і УГА вступили до Києва – одночасно з військами Денікіна. З метою уникнення конфлікту з білогвардійцями Київ було залишено. 1 вересня: Н.Махно проголошує створення «Революційної повстанської армії України» (РПАУ) 10 вересня: Сен-Жерменський мирний договір між Антантою і Австро-Угорщиною – констатував розпад Австро-Угорщини. Австрія визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії; Буковина увійшла до складу Румунії. 12 вересня: початок контрнаступу махновської Революційної повстанської армії України проти денікінців, здобуття Умані (13 вересня) 15 вересня: махновці зайняли Катеринослав 16 вересня – 19 листопада: антиденікінське Баштанське повстання 20 вересня: денікінці здобули Курськ 22 вересня: в бою під Перегонівкою (нині - Кіровоградська обл.) махновці (РПАУ) розбили білогвардійські загони денікінців і рушили в тил Добровольчої армії. 30 вересня: денікінські війська оволоділи Воронежем. 6 жовтня: Маріуполь тимчасово захопили махновці. 10 жовтня: початок контрнаступу радянського фронту проти ЗСПР, розгром Добровольчої армії. 13 жовтня: білогвардійці захопили Орел. 14 жовтня: махновці знов захопили Маріуполь 6 листопада: сепаратна угода між УГА і денікінцями, перехід галичан під зверхність білогвардійців. 7 листопада: більшовики звільняють від денікінців Чернігів. 21 листопада: під тиском польської сторони було укладено «Договір між союзними державами і Польщею про Східну Галичину», за яким Галичина на 25 років входила до складу Польської держави, зберігаючи статус територіальної автономії. Після закінчення цього терміну статус цих земель мав визначатися шляхом самовизначення місцевого населення. 1 грудня: українські отамани підняли повстання проти Симона Петлюри, захопивши його скарбницю. 4 грудня: Армія й уряд УНР, опинившись в кінці листопада в оточенні більшовиків, поляків і денікінців, вирішили на нараді в Чорториї припинити регулярну військову дію, натомість продовжувати боротьбу партизанським способом у запіллі більшовиків і денікінців. 6 грудня: Британський міністр закордонних справ Джордж Керзон оповістив план розмежування, згідно з яким кордон Польщі мав пройти по лінії приблизного етнічного розселення поляків — на заході; литовців, білорусів та українців — на сході («лінія Керзона») 10 грудня: під тиском Червоної армії денікінці залишили Полтаву. 11 грудня: створено Всеукраїнський революційний комітет. 12 грудня: більшовики вибили денікінців з Харкова. 16 грудня: денікінці під тиском більшовиків залишили Київ. 25 – 31 грудня: Донбаська операція Південного фронту проти ЗСПР. 30 грудня: частини ЗСПР під тиском Червоної армії залишили Катеринослав. | |
| 4 січня: більшовики вибили денікінців з Маріуполя. 11 січня: наказом Л.Троцького Н.Махна знов оголошено поза законом 31 січня: Червона армія вибила денікінців з Миколаєва. 4 лютого: Здобуття більшовиками Херсона. 6 лютого: захоплення більшовиками Одеси. 13 лютого: Капітуляція денікінських частин в районі Одеси 6 березня: поновлення наступу польських військ у Білорусії: здобуття Мозиря та Калинковичів. 21 березня: на військовій раді у Севастополі головнокомандуючим обрано генерала П.Врангеля. 27 березня: Червоні частини захопили Новоросійськ, а залишки денікінців евакуювались до Криму. 13 квітня: невдала спроба прориву РСЧА у Крим 21 квітня: підписання Варшавського договору між Директорією і Польщею, згідно з яким в обмін на військову допомогу Польща отримувала Галичину і Волинь, а від претензій на Наддніпрянську Україну відмовлялася на користь УНР. 25 квітня: вторгнення польських (20 000) і українських(15 000) військ у межі УРСР: початок польсько-радянської війни 1920 р. 28 квітня: польські війська вийшли на лінію Чорнобиль-Козятин-Вінниця 6 травня: польські війська здобули Київ. 14 – 27 травня: невдалий наступ армій Тухачевського проти поляків у Білорусії. 26 травня: 1-а Кінна армія С.Будьонного атакувала Козятин 1 – 8 червня: польський контрнаступ у Білорусії. 4 червня: Тріанонський мирний договір: Угорщина визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії, а також передачу Чехословаччині Словаччини й України. 5 червня: Кіннота С.Будьонного прорвала польський фронт і розпочала наступ на Бердичів і Житомир 10 червня: через загрозу оточення 3-я польська армія Ридз-Смігли залишила Київ і почала відступати на захід. 12 червня: 1 Кінна армія С.Будьоного вступила до Києва. 1 липня: невдалий контрнаступ поляків під Рівним. 6 – 7 липня: початок наступу військ Врангеля і зайняття Північної Таврії. 9 липня: 14 армія РСЧА здобула Проскурів 10 липня: Червона армія здобула Рівне. 12 липня: Штурм і здобуття більшовиками Кам'янця-Подільського. 15 липня: проголошення Галіційської Соціалістичної Радянської республіки. 25 липня: початок Львівської операції Південно–Західного фронту РСЧА. Липень: проголошення офіцерами Українських січових стрільців в Празі про створення Української військової організації (УВО) 12 серпня: початок наступу армій М.Тухачевського на Варшаву. 16 серпня: початок контрнаступу Ю.Пілсудського під Варшавою і розгрому армій М.М.Тухачевського. 19 серпня: поляки відвоювали Берестя, 23 – Білосток. 12 вересня: польські війська здобули Ковель. 12 жовтня: польські частини оволоділи Мінськом і Молодечно. Підписання перемир'я між РРФСР і УРСР та Польщею. 28 жовтня: початок наступу Червоної Армії на позиції Врангеля у Таврії. 2 листопада (жовтня?): Н.Махно підписує з більшовиками нову (Старобільську) угоду і його загони спрямовуються на штурм Криму. 7 – 17 листопада: Перекопсько-Чонгарська операція РСЧА – захоплення махновцями і більшовиками під командуванням М.В.Фрунзе Криму; рештки білогвардійських військ під командуванням барона П.Врангеля морем евакуюються до Константинополя, а згодом – до Бізерти у Тунісі. Початок каральних операцій РСЧА проти махновців. 28 грудня: підписання договору між РРФСР та УРСР про господарський і військовий союз. | |
| 8 – 16 березня: Х з'їзд РКП(б) – Ухвалення рішення про перехід до нової економічної політики (НЕПу) 18 березня: укладання Ризького миру — завершення польсько-радянської війни 1919 – 1920 рр. Україну і Білорусь поділено між Росією та Польщею. 21 березня: декрет ВЦВК про заміну продрозкладки продподатком. 20 липня: до Львова прибув Є.Коновалець і очолив Начальну Команду УВО. 28 серпня: Н.Махно з рештками своїх загонів у кількості 77 осіб перейшов румунський кордон біля Ямполя. 25 вересня: член УВО С.Федак здійснює у Львові замах на «Начальника держави» маршала Польщі Й.Пілсудського, під час якого було поранено львівського губернатора К.Грабовського 18 жовтня: Утворення Кримської АРСР у складі РРФСР | |
| 1921 - 1923 | Голод в Україні, на Поволжі і Північному Кавказі. Зокрема, в Україні голодувало до 7 млн. осіб. |
| 15 жовтня: бойовики УВО вбили поета С.Твердохліба – лідера «Української хліборобської партії», кандидата в депутати сейму. Жовтень: до влади у Італії прийшла фашистська партія Б.Муссоліні. 30 грудня: 1-й з'їзд СРСР – Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. | |
| 12 квітня: Постанова ВУЦВК про адміністративно-територіальну реформу – створення округів і районів замість повітів і волостей. 17 – 25 квітня: ХІІ з'їзд РКП(б) – проголошено курс на «коренізацію» (залучення до партії і державного апарату представників корінних народів) | |
| 21 січня – смерть В.І.Леніна. Влада у СРСР поступово зосереджується в руках І.В.Сталіна. 26 січня – 2 лютого: 2-й з'їзд Рад СРСР – ухвалення першої Конституції СРСР Травень: Випуск перших тракторів на Харківському паровозобудівному заводі. Липень: пуск Єнакієвського коксохімічного заводу. 30 липня: постанова ВУЦВК і РНК УРСР про введення у республіці загальної початкової освіти. 12 жовтня: Утворення Молдавської АРСР у складі УРСР Жовтень: відкриття першої радіостанції (Харків) 5 листопада: невдалий замах на президента ІІ Речі Посполитої С. Войцеховського, вчинений членом УВО Ольшанським у Львові | |
| Постанова ВУЦВК про впровадження замість губерній і повітів округів і районів: замість 12 губерній, 102 повітів і 1989 волостей створено 41 округ у складі 680 районів; також було утворено 12 національних районів. 28 квітня: напад УВО на головну пошту Львова – грабіжникам дісталось 100 000 злотих (25 000 долл.) | |
| 12 травня: Й.Пілсудський за допомогою військової сили здійснив державний переворот, добився відставки президента Войцеховського і прем'єра уряду В. Вітоса. 25 травня: в Парижі С.Шварцбардом вбито Симона Петлюру. 29 вересня: Постановою ВУЦВК Києво-Печерську Лавру проголошено історіко-культурним заповідником. 1 жовтня: Відкриття у Києві театру опери та балету. 15 жовтня: відкриття Київського російського драматичного театру. 19 жовтня: вбивство польського шкільного куратора-шовініста Собінського, вчинене членом УВО Р.Шухевичем. | |
| 7 лютого: рішення Уряду СРСР про будівництво Дніпровської ГЕС. | |
| 4 листопада: пуск Горлівського коксохімічного заводу. 28 листопада: створення на Одещині першої в СРСР машинно-тракторної станції. | |
| 29 січня – 3 лютого: перший Конгрес Українських націоналістів у Відні. Створення Організації українських націоналістів (ОУН) внаслідок об'єднання УВО і студентських націоналістичних спілок; обрання головою проводу ОУН Є.Коновальця. 7 - 15 травня: 11-й Всеукраїнський з'їзд Рад. Ухвалення першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства УРСР. Ухвалення нової Конституції УРСР. 18 вересня: випуск першого радянського комбайну на запорізькому заводі «Комунар» 30 вересня: пуск найпотужнішої в СРСР печі №4 на Макіївському металургійному заводі. 29 грудня: пуск першої черги Дніпропетровського коксохімічного заводу. | |
| 1 травня: випуск першої продукції Маріупольським трубопрокатним заводом. 16 липня: початок масової антипольської акції саботажу і підпалів, організованої проводом ОУН Вересень: постанова ВУЦВК та Раднаркому УРСР про ліквідацію округів і перехід до районної системи адміністративного поділу. 16 вересня – 30 листопада: «Пацифікація» у Галичині - репресивна антиукраїнська акція польського уряду, здійснена у відповідь на «саботажну» акцію ОУН у липні-жовтні. | |
| 1 жовтня: пуск Харківського тракторного заводу. | |
| 9 лютого: Постанова ВУЦВК про утворення областей з поділом на райони; 27 лютого – створення Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської областей. 29 квітня: Постанова РНК СРСР про будівництво залізниці Донбас-Москва. 26 травня: пуск найпотужнішої в Україні доменної печі на металургійному заводі в Дніпродзержинську. 2 липня: утворення Донецької області. 7 жовтня: утворення Чернігівської області 10 жовтня: Пуск Дніпрогесу і Запорізького заводу інструментальних сталей («Дніпроспецсталь») 6 грудня: УРСР звинуватив куркулів і контрреволюціонерів у зриві хлібозаготівель | |
| 1932 - 1933 | Голодомор в УРСР і на Північному Кавказі. В УРСР, зокрема, від голоду загинуло близько 4 млн. осіб (існують різноманітні методики підрахунку і, відповідно, різні оцінки втрат населення). Цей голодомор визнано геноцидом українського народу, з чим також погодились 24 країни (на 2010 рік) |
| 30 січня: влада у Німеччині переходить до рук нацистів на чолі з А.Гітлером. 10 червня: пуск Дніпровського алюмінієвого заводу 11 серпня: пуск першої доменної печі на маріупольському заводі «Азовсталь» 10 жовтня: пуск Запорізького заводу феросплавів 22 жовтня: вбивство радянського дипломата О.Майлова на знак протесту проти Голодомору в УРСР, вчинене бойовиком ОУН М. Лемиком у будівлі радянського консульства у Львові 16 листопада: пуск першої доменної печі на запорізькому заводі «Запоріжсталь» | |
| 18 - 23 січня: ХІІ з'їзд КП(б)У. Постанова про перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва. 23 січня: пуск Харківського турбінного заводу. 14 червня: арешт на чесько-польському кордоні С.Бандери 15 червня: вбивство членом ОУН Г.Мацейком у Варшаві міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького. Внаслідок розпочалися репресії і арешти українських націоналістів. 17 червня: Президент Польщі І.Мосцицький видав розпорядження про створення концентраційного табору в Березі-Картузькій на Берестейщині, де утримувались переважно полонені українські націоналісти. 24 червня: переїзд партійних і радянських органів УРСР з Харкова до Києва. 4 серпня: пуск першої доменної печі на Криворізькому металургійному заводі. 28 вересня: урочисте відкриття першої черги Новокраматорського заводу важкого машинобудування. | |
| 1 липня: пуск Нікопольського Південнотрубного металургійного заводу. 31 серпня: встановлення донецьким забійником Стахановим рекорду з видобутку вугілля. Початок стаханівського руху. 18 листопада – 13 січня 1936: Варшавський процес над 12-ма українськими націоналістами, зокрема було засуджено і С.Бандеру, а Р.Шухевич притягувався у якості свідка. | |
| Пуск Харківського станкобудівного заводу. 25 травня: у Львові розпочався процес «Степана Бандери» над 21 членом Крайової Екзекутиви ОУН, звинувачуваних у терористичній діяльності, зокрема С.Бандера отримав друге довічне ув'язнення 25 листопада - 5 грудня: Надзвичайний 8-й з'їзд Рад СРСР, ухвалення нової Конституції СРСР | |
| 25 – 30 січня: Надзвичайний 14-й Всеукраїнський з'їзд Рад, ухвалення нової конституції УРСР. Травень: Ініціатива П.Ангеліної з Старобешевського району Донецької області щодо всесоюзного соціалістичного змагання жіночих тракторних бригад. | |
| 1937 - 1941 | Спорудження Центрального стадіону у Києві (нині –НСК «Олімпійський») |
| Травень: пуск Херсонського нафтопереробного заводу. 23 травня: агент КДБ Павло Судоплатов вбив у Роттердамі лідера ОУН Є.Коновальця. Смерть Коновальця призвела спочатку до кризи, а згодом до розколу ОУН. 3 червня: на базі Донецької області створено Сталінську і Ворошиловградську. 27 серпня: Другий Великий Збір Українських Націоналістів у Римі, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді Голови Проводу Українських націоналістів (ПУН). 29 – 30 вересня – укладання Мюнхенської угоди, згідно з якою Чехословаччина мусила передати прикордонні райони Німеччині і Угорщині. 8 жовтня: утворення першого автономного уряду Карпатської України на чолі з А.Бродієм. (Затверджено Прагою 10 жовтня) 26 жовтня: А.Бродія, який намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади голови уряду і прем'єр-міністром Карпатської України обрано Августина Волошина 2 листопада: Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти Карпатської України за рішенням 1-го Віденського арбітражу передані Угорщині 10 листопада: столицю Карпатської України перенесено з Ужгорода до Хусту. 22 листопада: празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців. | |
| 10 січня: Утворення Запорізької, Кіровоградської, Сумської областей 14 березня: Окупація Чехії і Моравії Німеччиною, Словаччина проголошена «незалежною республікою». 14 – 18 березня: Угро-українська війна і окупація Закарпатської України фашистською Угорщиною. 15 березня: Сейм Карпатської України (голова – А.Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Парламентом ухвалено конституцію Карпатської України. Президентом обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду Ю.Ревая 16 березня: бій на Красному полі під Хустом між угорськими і українськими загонами; захоплення угорцями Хусту. 24 серпня: Пакт Молотова-Ріббентропа – договір про дружбу і розділ сфер впливу у Східній Європі між СРСР і Німеччиною 1 вересня: Напад Німеччини на Польщу. Початок Другої Світової війни. 13 вересня: С.Бандера вийшов з польської в'язниці. 17 вересня: введення радянських військ на східні території Польщі. 22 вересня – радянські війська зайняли Львів. 22 жовтня: організовано вибори у Народне Зібрання Західної України, яке 27 жовтня ухвалило рішення про входження Західної України до складу СРСР і УРСР. 30 листопада: початок Радянсько-фінської (Зимньої) війни 4 грудня: Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину; утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненьської, Станіславської. Тернопільської областей УРСР. | |
| 10 лютого: Конференція ОУН у Кракові - С.Бандера і його прихильники відокремлюються від ОУН А.Мельника і утворюють «Революційний провід ОУН» (Згодом – ОУН (б)) 28 червня: Румунія вимушена передати СРСР Бессарабію та Північну Буковину. 2 серпня: утворення Молдавської РСР. Включення до складу УРСР Північної Буковини. Хотинського, Ізмаїльського і Аккерманського повітів Бессарабії. 7 ссерпня: утворення Ізмаїльської і Чернівецької областей областей | |
| 24 лютого: Пуск Краматорського заводу важкого машинобудування. 22 червня: напад Німеччини на СРСР. Початок Великої вітчизняної війни. 23 – 29 червня: танкові бої в районі Луцк-Броди-Рівне. 28 червня: Утворення УПА-«Поліської Січі» - отаман Тарас Бульба-Боровець в Сарненському районі в селі Немовичі видав свій наказ під № 1 про початок боротьби з більшовиками. 30 червня: частини 17-ої армії вермахту зайняли Львів. Я.Стецько скликав у Львові Українські національні збори, які проголосили відновлення Української Держави (С.Бандеру напередодні німці затримали і повернули до Кракова). Утворення Державного комітету оборони (ДКО) у Москві. 5 липня: арешт С.Бандери німецькою владою. В ув'язненні С.Бандера і деякі інші лідери українського визвольного руху знаходились до осені 1944 р. 7 липня: масове вбивство польських учених і викладачів у Львові – всього близько 45 осіб, переважно вчених Львівського університету. 8 -13 липня: запеклі бої в районі Новоград-Волинського і Бердичіва. 10 липня – 19 вересня: оборона Києва 17 липня: Наказом Гітлера Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт «Галичина». 5 серпня – 16 жовтня: оборона Одеси. 25 серпня: вермахт оволодів Дніпропетровськом 15 вересня: Розпочались масові арешти гітлерівцями членів ОУН-Бандери по всій території України та в еміграції. 19 вересня: німецькі війська увійшли до Києва. Всього у Київському оточенні потрапило у полон близько 600 тисяч червоноармійців. 30 жовтня – 4 липня 1942: оборона Севастополя. 4 грудня: у Москві підписано радянсько-польську декларацію про дружбу та взаємодопомогу, чим польській лондонський еміграційний уряд фактично визнав радянську окупацію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року Грудень: Арешт гестапо у Києві членів Української національної ради, зокрема О.Теліги і О.Ольжича, які в подальшому були страчені у Бабиному Яру разом з сотнями українських активістів, переважно ОУН(м). 26 грудня – 2 січня: Керченсько-Феодосійська десантна операція. | |
| 18 – 31 січня: Барвінковсько-Харківська наступальна операція РСЧА 13 лютого: Розпочались масові арешти гітлерівцями членів ОУН-Бандери по всій території України та в еміграції. 12 травня: Харківська наступальна операція. 20 червня: утворення Українського штабу партизанського руху. 17 липня – 2 лютого 1943: Сталінградська битва 23 липня: Захоплення України. 28 липня: створення Чернігівського партизанського з'єднання на чолі з О.Ф.Федоровим. 30 вересня – січень 1943: діяльність у Краснодоні підпільної комсомольської організації «Молода гвардія». 14 жовтня: створення бойових загонів ОУН(б) на Поліссі і Волині, які також прийняли назву УПА. 18 грудня: вступ частин Радянської армії на територію Ворошиловградської області – початок визволення України. | |
| 31січня: капітуляція 6-ї німецької армії Паулюса під Сталінградом, початок радянського наступу на захід. 14 лютого: Радянська армія здобула Ворошиловград. 11 березня – червень: рейд партизан О.Ф.Федорова з Чернігівщини на Правобережну Україну. Червень – вересень: Карпатський рейд партизан С.О.Ковпака. 5 липня – 23 серпня: Курська битва. 18 серпня: УПА С.Бандери роззброїла загони УПА-«Поліської Січі». 23 серпня: Звільнення Харкова від німців. 2 вересня: здобуття Радянською Армією Сум 8 вересня: Радянська Армія оволоділа Сталіно (Донецк) 23 вересня – здобуття Полтави 14 жовтня: Радянська армія звільнила Запоріжжя. 25 жовтня: німецькі війська залишили Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ. 31 жовтня – 11 грудня: Керченсько-Ельтигенська десантна операція. 6 листопада: Радянська армія здобула Київ. 28 листопада – 1 грудня: Тегеранська конференція лідерів союзних держав – СРСР, США, Великої Британії. 31 грудня: Звільнення Житомира. | |
| 8 січня: Радянська армія вступила до Кіровограду. 24 січня – 17 лютого: оточення і розгром німецьких військ в районі Корсунь-Шевченківського. 30 січня – 29 лютого: Нікопольсько-Криворізька наступальна операція Радянської армії. 12 лютого: здобуття Луцька і Рівного. 4 березня – 17 квітня: Проскурівсько-Черновицька наступальна операція. 6 -18 березня: Березнегувато-Снегурівська операція РА. 13 березня: звільнення Херсону 20 березня: Здобуття Вінниці 25 березня: німецькі війська залишили Проскурів 26 березня: Радянська армія вийшла на західний кордон СРСР 28 березня: звільнення Миколаєва 30 березня: звільнення Чернівців. 10 квітня: Радянські війська вступили до Одеси. 13 квітня: вермахт залишив Сімферополь 15 квітня: звільнено Тернопіль 9 травня: здобуття Севастополя. 13 липня – 29 серпня: Львівсько-Сандомірська наступальна операція РА. 18 -22 липня: оточення і розгром угрупування вермахту в районі Бродів. 27 липня: Радянські війська здобули Львів і Станіслав 6 серпня: здобуття Дрогобича. 23-24 серпня: Румунія виходить з війни проти союзників і вступає в війну на проти Німеччини. 26 серпня: звільнення Ізмаїла. 8 жовтня: всю територію УРСР зайнято Радянськими військами. 27 жовтня: захоплення Ужгорода. 26 листопада: ухвалення 1-м з'їздом народних комітетів маніфесту про вихід зі складу Чехословаччини і входження до складу УРСР. | |
| 4 - 12 лютого: Кримська (Ялтинська) конференція керівників союзних держав (Ф.Рузвельта, В.Черчілля та І.Сталіна): попередня домовленості про повоєнний устрій Європи. 2 травня: капітуляція німецьких військ в Берліні. 8 травня: підписання представниками німецького командування акта про безумовну капітуляцію Німеччини. 29 червня: СРСР та Чехословаччина підписали договір про приєднання Закарпаття до УРСР. 17 липня: у Потсдамі розпочалась конференція голів держав-переможниць у 2-й Світовій війні (Г.Трумена, Й.Сталіна та В.Черчилля), на якій обговорено плани повоєнного устрою Європи. 2 вересня: капітуляція Японії – закінчення 2-ї Світової війни. 18 жовтня: Заснування Ужгородського університету. | |
| 19 січня: Утворено Союз Українців у Великій Британії. 15 березня: Перетворення Раднаркомів на Ради Міністрів СРСР та союзних республік. 22 червня: утворення Закарпатської області. 15 листопада: Введено в навчальний процес новий, наближений до російського, український правопис, схвалений 8 травня 1945 постановою Ради Міністрів УРСР. | |
| 9 лютого: обрана Верховна Рада УРСР другого скликання 3 березня: пуск першого агрегату поновленого ДніпроГЕСу 3 жовтня: пуск першої черги поновленої Запоріжсталі. 14 жовтня: постанова Радміна СРСР про відміну карткової системи на товари. | |
| 31 січня: Гасин Олекса, полковник, шеф головного штабу УПА загинув у Львові. 14 травня: була підписана Декларація про незалежність Ізраїлю 29 серпня: закінчення відновлення Харківського тракторного заводу. 1 жовтня: введення до ладу газогону Дашава - Київ | |
| Заснування у Києві НДІ нейрохірургії | |
| Березень: студенти Харківського університету відмовилися складати іспити російською мовою. Тоді 1350 з них було репресовано, а 33-х студентів на закритому засіданні суду було засуджено до смертної кари і розстріляно Введення в дію першого в УРСР телевізійного центра у Києві. | |
| Відкриття планетарію у Києві. | |
| 5 березня: Смерть Генерального секретаря КПРС І.В.Сталіна. Новим Генеральним (Першим) Секретарем незабаром став М.С.Хрущов 25 квітня: сформоване КВІРТУ ППО 5 листопада: відкриття в Києві першого в СРСР суцільнозварного мосту через Дніпро (міст Патона) | |
| 7 січня: утворення Черкаської області. 19 лютого: Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР | |
| 18 жовтня: пуск першого агрегату Каховської ГЕС. | |
| 14 – 25 лютого: ХХ з'їзд КПРС. 8 липня: пуск газогону Шебелінка – Харків. 30 вересня: пуск останнього агрегату Каховської ГЕС 1 листопада: Угорщина заявила про вихід з Організації Варшавського договору; 4 листопада: до Угорщини введено Радянські війська. | |
| 3 листопада: запуск в СРСР першого в світі штучного супутника (серед розробників – С.П.Корольов, В.П.Глушко) 6 листопада: відкриття в Києві Меморіального комплексу парку Вічної Слави | |
| 8 вересня: Закінчення будівництва газогону Дніпропетровськ – Кривий Ріг 12 жовтня: в Мюнхені агентом КДБ Б.Сташинським вбито одного з лідерів ОУН Лева Ребета 15 жовтня: в Мюнхені агентом КДБ Б.Сташинським вбито лідера ОУН С.Бандеру. 13 листопада: введення в дію Новокриворізького ГЗК 4 грудня: пуск першого агрегату Кременчуцької ГЕС. | |
| 12 лютого - пуск першого в УРСР ядерного реактора в Києві 11 липня: введення в дію найпотужнішої в світі установки безперервного розливу сталі на Донецькому металургійному заводі. 16 вересня: заснування в Києві Інституту геофізики АН УРСР 24 жовтня: на стартовому майданчику космодрому Байконур за півгодини до першого пуску вибухнула ракета Р-16. За різними даними, в результаті аварії загинули від 74 до 126 осіб, це найбільша катастрофа в історії ракетної техніки 6 листопада: пуск першої черги Київського метрополітену. 2 грудня: пуск найпотужнішої в світі доменної печі на Криворізькому металургійному заводі. 9 грудня: закінчення електрифікації залізниці Москва-Донбас. | |
| 13 березня: Чорний понеділок в Києві. Більше 1500 мешканців Куренівки (Бабиного Яра) загинули в селевому потоці. 12 квітня: перший політ людини у космос. 1 серпня: пуск найбільшого в Європі шинного заводу у Дніпропетровську. 12 серпня: агент КДБ Б.Сташинський, вбивця лідерів ОУН Л.Ребета і С.Бандери, втік з дружиною до Західного Берліну, де його в подальшому було засуджено на 8 років ув'язнення. 13 жовтня: завершення будівництва нафтогону «Дружба» на кордоні з Чехословаччиною 15 жовтня: початок експлуатації першої в СРСР відео телефонної лінії між Києвом, Москвою і Ленінградом. 31 жовтня: пуск найбільшої в СРСР теплової електростанції – Придніпровської ГРЕС | |
| 9 травня: Введення в дію на повну потужність каналу Сіверський Донець – Донбас. 20 липня: пуск першої черги найбільшого в Європі Чернігівського заводу хімічного волокна. 19 жовтня: введення в експлуатацію газогону Шебелінка – Київ 29 жовтня: введення в експлуатацію лінії електропередачі Волгоград -Донбас | |
| 9 січня: Пуск першої черги Херсонського целюлозного заводу. 17 жовтня: урочисте відкриття першої черги Північно-Кримського каналу. 4 грудня: у Чернігові запустили першу чергу камвольно-суконного комбінату (тоді найбільшого в СРСР) | |
| 14 жовтня: Усунуто від влади М.С.Хрущова. Першим Секретарем ЦК КПРС став Л.І.Брежнєв. (1964 – 1982) 19 грудня: пуск першої черги Київської ГЕС | |
| 28 травня: Постанова Ради Міністрів СРСР про заснування Донецького державного університету. 4 вересня: виступ В'ячеслава Чорновола, Івана Дзюби та Василя Стуса у кінотеатрі «Україна» на прем'єрі фільму Параджанова «Тіні забутих предків» з протестом проти арештів української інтелігенції | |
| 29 березня – 8 квітня: ХХІІІ з'їзд КПРС. 1 травня: Георгій Митрофанович Москаленко та Віктор Кукса вночі проти 1 травня 1966 р. встановили над Київським інститутом народного господарства жовто-блакитний прапор із зображенням тризуба та написом: «Ще не вмерла Україна. Ще її не вбито». 27 серпня: пуск найбільшої в Європі аглофабрики Жданівського металургійного заводу. 1 листопада: Початок серійного виробництва найбільшого у світі літака «Антей» (Ан-22) | |
| 2 січня: Введення в дію Донецького заводобудівного комбінату 20 січня: Випуск міліонного трактору на Харківському тракторному заводі. 14 березня: Указ Президії Верховної Ради СРСР про переведення на п’ятиденний робочий тиждень Листопад: В.Чорновола за правозахисну діяльність засуджено на 3 роки таборів (звільнився 1969 р.) | |
| 20 серпня: війська СРСР та країн Варшавського Пакту перетинають кордони Чехословаччини задля придушення Празького повстання. 8 серпня: у Києві відкритий Інститут культури 25 жовтня: Пуск останнього агрегату Київської ГЕС. | |
| Заснування музею народної архітектуру і побуту у Києві. 12 жовтня: пуск Запорізького залізорудного комбінату. | |
| Заснування Інституту ядерних досліджень АН УРСР в Києві. Грудень: Пуск в Києві першої в СРСР гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) | |
| 30 березня – 9 квітня: ХХІV з'їзд КПРС. 21 грудня: введення в дію Київської ТЕЦ-5 – однієї з найбільших в СРСР | |
| Січень: пуск Ладижинської ГРЕС 19 травня: 10-м Першим Секретарем ЦК КПУ став лояльний до Москви В.В.Щербицький (1972 – 1989) Арешт В.Стуса і подальше засудження на 5 років позбавлення волі і 3 роки заслання. Арешт і засудження В.Чорновола за правозахисну діяльність на 6 років таборів і 3 роки спец поселення. | |
| Пуск однієї з найбільших в світі теплових електростанції - Криворізької ГРЕС - 2 | |
| 17 жовтня: відкриття Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни. 31 грудня: пуск найбільшої в світі доменної печі на Криворізькому металургійному заводі. Відкриття Дніпропетровського театру опери та балету. | |
| 23 серпня: пуск першої ділянки Харківського метрополітену. 6 жовтня: Динамо (Київ) здобуло Кубок Кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА 12 жовтня: пуск Рівненського заводу великопанельного домобудування. 26 грудня: пуск найбільшого в СРСР Теофіпольського цукрового заводу. | |
| 24 лютого – 5 березня: ХХV з'їзд КПРС. Пуск першої черги Лисичанського нафтопереробного заводу. 9 листопада: утворення Української Гельсинської спілки (групи). | |
| Січень: пуск першої черги Нововолинського заводу спеціального технологічного обладнання. 19 вересня: закінчення будівництва Запорізької ГРЕС. 26 вересня: пуск першого блоку Чорнобильської АЕС 7 жовтня: ухвалення Верховною Радою СРСР нової Конституції СРСР Грудень: завершення будівництва Вуглегірської ГРЕС | |
| 4 лютого: випуск 100-міліонної тони сталі на «Запоріжсталі» | |
| 11 (17?) серпня: в районі Дніпродзержинська зіткнулося два пасажирські літаки Ту-134А - всі 178 чоловік загинули. Літаки зіштовхнулись на висоті 9 — 10 тис. м. Один тримав курс з Ташкента до Мінська (на його борту був головний склад футбольної команди «Пахтакор»), а другий з Воронежа до Кишинева. Версія катастрофи — диспетчер несвоєчасно перевів один з літаків на іншу висоту. 26 жовтня: завершення будівництва Каховського каналу. 24 грудня: початок введення радянських військ у Афганістан (виведені 1989 р.) 27 грудня: радянські спецназівці вбили президента Афганістану Аміна. | |
| 19 липня – 3 серпня: ХХІІ Олімпійські ігри у Москві, Ленінграді, Києві, Мінську і Таллінні. Вересень: друге засудження правозахисника В.Стуса на 10 років примусових робіт і 5 років заслання, звідки він вже не повернувся. | |
| 8 лютого: відкриття республіканського Дому органної та камерної музики 23 лютого – 3 березня: ХХVІ з'їзд КПРС – розглянуті завдання на ХІ П'ятирічку 1981 – 1985 рр. 9 травня: відкриття меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» Червень: пуск в Енергодарі першого в СРСР заводу нестандартного обладнання і трубопроводів для АЕС. | |
| Травень: Пленум ЦК КПРС – ухвалення Продовольчої програми. 28 травня: урочисте святкування 1500-ліття Києва. 10 листопада: помер Генеральний Секретар ЦК КПРС Л.І.Брежнєв. Новим головою КПРС став Ю.В.Андропов (1982 – 1984), при якому здійснено останню спробу вивести СРСР з кризи, навести лад у державі «зверху» шляхом підвищення дисципліни і посилення радянської законності. 24 грудня: Дослідний зразок найбільшого серійного вантажного літака у світі Ан-124 «Руслан» здійснив перший політ. | |
| Заснування у Києві Інституту серцево-судинної хірургії | |
| 13 лютого: після смерті Ю.В.Андропова Генеральним Секретарем ЦК КПРС обрано К.У.Черненка (1984 – 1985) | |
| 11 березня: Обрання Генеральним секретарем ЦК КПРС М.С.Горбачьова. 13 квітня: на змаганнях в Парижі Сергій Бубка вперше подолав в стибках з шестом висоту 6 метрів. 23 квітня: Пленум ЦК КПРС – проголошення курсу на прискорення і перебудову. 4 вересня: смерть в ув'язненні правозахисника Василя Стуса. | |
| 6 – 8 лютого: ХХVІІ з'їзд КПРС – проголошено курс на прискорення і демократизацію радянського суспільства. 26 квітня: Катастрофа на Чорнобильській АЕС 31 серпня: біля опівночі в Цемеській бухті Новоросійська після зіткнення з вантажним судном «Петро Васєв» затонув найбільший на той час радянський туристичний лайнер «Адмірал Нахімов». З 1234 пасажирів та членів екіпажу загинуло 423 особи. Грудень: перші неприховані націоналістичні виступи в СРСР – казахська молодь в Алма-Аті протестує проти призначення Першим секретарем компартії республіки не казаха Колбіна. | |
| Лютий: початок вірмено-азербайджанського конфлікту у Нагорно-Карабаській автономній області АзРСР 4 грудня: поновив роботу 3-й енергоблок Чорнобильської АЕС Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову «Про обмеження прописки кримських татар у ряді населених пунктів Кримської області та Краснодарського краю» | |
| 1 грудня: Вперше відзначено Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 21 грудня: Дослідний зразок найбільшого у світі діючого літака Ан-225 «Мрія» здійснив перший політ. | |
| 15 лютого: з Афганістану виведено радянські війська. 26 березня: в Радянському Союзі відбулися перші вільні вибори народних депутатів СРСР, які стали початком реальних змін в політичній системі країни 23 травня: відкрився 1-й з'їзд Рад СРСР 8 – 10 вересня: Установчий з'їзд у Києві «Народного руху України за перебудову» 28 жовтня: Ухвалено Закон «Про мову в Українській РСР». 3 грудня: Після 2-денної неофіційної зустрічі керівник СРСР Михайло Горбачов і президент США Джордж Буш-старший заявили про завершення епохи протистояння двох ідеологічних систем — «Холодної війни». |
Розпад СРСР і становлення України як незалежної держави (з 1991 р.)
| 22 січня: Акція Народного Руху України «Живий ланцюг» - на честь 71-ї річниці злуки УНР та ЗУНР від 0, 5 до 5 млн. людей взялись за руки, створивши живий ланцюг між Львовом і Київом. 4 березня: у СРСР відбулися перші альтернативні вибори народних депутатів. Березень: Вибори в місцеві органи влади і до Верховної Ради УРСР. Головою Президії Верховної ради став Л.М.Кравчук. 15 березня: М.С.Горбачов був обраний єдиним в історії СРСР президентом; 15 травня: початок роботи Верховної Ради УРСР 12-го скликання (згодом перейменована на Верховну Раду України 1-го скликання). Склад – 239 депутатів – «група 239»(комуністи і «червоні директори») і 126 депутатів - Народна Рада 16 липня: Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 липня: український національний прапор піднято над Київською міською радою 1 серпня: масштабні святкування 500-ліття Запорозького козацтва, організовані НРУ. 3 жовтня: завершено об’єднання Німеччини. жовтень: ІІ З’їзд Народного руху України - До Програми Руху введене положення про головну мету Руху — досягнення незалежності України; з назви виключені слова «за перебудову». Були обрані: голова Руху — Іван Драч, заступники — Михайло Горинь, Олександр Лавринович; 23 жовтня: під тиском студентських маніфестацій і голодувань на центральному майдані Києва Верховна Рада прийняла відставку Голови Ради міністрів УРСР В.Масола. Новим Головою Ради міністрів став В.Фокін. | |
| 12 лютого: відновлення Кримської АРСР 17 березня: Всесоюзний референдум щодо збереження оновленого СРСР – більшість висловилась «за». 2 квітня: значне підвищення державних цін в СРСР. 18 – 21 серпня: спроба Кремлівського заколоту ДКНС 23 серпня: М.С.Горбачьов, який повернувся з Форосу, склав з себе обов’язки Генерального Секретаря ЦК КПРС. Призупинення діяльності КПРС. 24 серпня: Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України Листопад: введення в обіг додаткової валюти – відрізних одноразових купонів. 1 грудня: Всеукраїнський референдум щодо незалежності України (Взяло участь 83% виборців, з яких «За» проголосувало 90%) і перші всенародні вибори Президента України, яким обрано Л.М.Кравчука (набрав 62% голосів, а його найближчий суперник В.Чорновіл – 23%). Початок визнання України урядами країн світу: 2 грудня – Польщею, 3 грудня – Канадою, 4 грудня – Росією, Угорщиною, 5 грудня – Болгарією, 10 – Естонією. 6 грудня: створення Збройних сил України. 8 грудня: в Білорусі, у селі Віскули, біля Біловезької пущі, лідери трьох радянських республік — Росії, України та Білорусі Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич — підписали угоду, згідно з якою Договір 1922 р. про створення СРСР було денонсовано і Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права. 17 грудня: Розпуск Верховної Ради СРСР 20 грудня: визнання України Швецією 21 грудня: зустріч лідерів 10 колишніх радянських республік в Алма-Аті. Визнання факту розпаду СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав. Ліквідація посади Президента СРСР. 25 грудня: Президент СРСР М.С.Горбачьов оголосив про свою відставку. Державний прапор СРСР над Кремлем спущено… 26 грудня: визнання України США, Кубою, Бразилією, Ізраїлем. | |
| 2 січня: Друге значне підвищення цін в Україні. 3 січня: перехід військ на території України під її юрисдикцію. Початок конфлікту навколо Чорноморського флоту колишнього СРСР 10 січня: введення в обіг купонів багаторазового використання. 7 лютого: підписаний Маастріхський Трактат (або Маастріхська Угода) про створення Європейського Союзу. 19 лютого: Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України 25 березня: Утворення Служби безпеки України 21 травня: визнання Верховною Радою Російської Федерації таким, що не має юридичної сили Акта 1954 р. про передачу Криму до складу УРСР. Відміна Верховною Радою Криму Акта про державну самостійність. 30 травня: проголошення незалежності Придністров’я і створення Придністровської Молдавської Республіки (ПМР). 15 червня: розпочав мовлення перший приватний телеканал ICTV 22 серпня: президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного Центра УНР Президентові України Леоніду Кравчуку, що Українська Незалежна Держава, проголошена 24 серпня 1991 року є правонаступницею Української Народної Республіки (УНР). 15 жовтня: вихід України із рубльової зони у сфері безготівкових розрахунків. 16 жовтня: замість звільненого 1 жовтня В.Фокіна новим Прем’єр-мініст |
Данная страница нарушает авторские права?