«ИЩ' § 3. Порядок призначення і проведення ревізії

Ревізії призначаються наказом (розпорядженням) вищого або упо­вноваженого органу

Планова ревізія (у межах державного фінансового контролю) про­водиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяль­ності підконтрольного підприємства та плану роботи органу державної контрольно-ревізійної служби за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого здійснюється така ревізія. Її ще називають виїзною.

Позапланова ревізія може проводитися лише за наявності підстав для її здійснення та рішення суду.

Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводити­ся частіше одного разу на квартал, а планова — частіше одного разу на календарний рік.

Позапланові ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності проводять органи державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, ухваленим на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії, дати її початку і закін­чення, документи, що свідчать про виникнення підстав для проведен­ня такої ревізії, а також інші відомості на вимогу суду.

Кожній ревізії має передувати ретельна підготовка, від проведення якої залежатиме якість ревізії.

Перш за все необхідно вирішити основні організаційні питання майбутньої ревізії. Залежно від виду ревізії, її об'єкта і характеру на­явних матеріалів слід вирішити, повну чи часткову ревізію проводити; її треба проводити зусиллями одного ревізора чи необхідно організу­вати групу із декількох бухгалтерів-ревізорів; чи слід залучати до групи інших спеціалістів і яких саме. В наказі (розпорядженні) про призначення ревізії потрібно вказати об'єкт ревізії, прізвище ревізора, якому доручено її проведення, або склад групи, обов'язково встанови­ти строк проведення ревізії.

У наказі (розпорядженні) не рекомендується надавати ревізору будь-які вказівки щодо проведення ревізії. Усі необхідні вказівки на­даються в «програмі ревізії», в якій повинні бути встановлені її осно­вні завдання.

При підготовці «програми ревізії» використовуються всі матеріали, що стосуються об'єкта ревізії, які має ревізійна установа: нормативні акти, затверджені плани і звіти, акти попередніх ревізій і заходи щодо їх результатів тощо. Також треба ознайомитися з якістю і строками надання бухгалтерської звітності, наявними сигналами про порушення, незаконні прибутки та сумнівні операції, а також з поточним листуван­ням на підконтрольній установі.

У цій підготовчій роботі активну участь мусить брати ревізор. У разі відсутності бухгалтерського обліку на об'єкті контролю ревізор складає акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручаєть­ся об'єкту контролю у тому самому порядку, що і акт ревізії. Ревізорам забороняється брати участь у поновленні бухгалтерського обліку на об'єкті контролю, а потім проводити ревізію поновленого ними обліку.

За таких обставин ревізія не вважається здійсненою і ревізійна уста­нова має право удруге організувати та провести ревізію об'єкта контролю, зокрема в плановому порядку протягом того ж календарного року.

На підставі акта про відсутність бухгалтерського обліку ревізійна установа пред'являє письмові вимоги об'єкту контролю щодо приве­дення обліку у відповідність із законодавством та інформує про це вищу організацію об'єкта контролю.

Керівник об'єкта контролю має забезпечити поновлення бухгал­терського обліку в строк не більше як два місяці з дати надіслання ревізійною установою відповідних вимог.

Усі матеріали, зібрані ревізором до виїзду на підконтрольне під­приємство чи в установу, кладуться в основу «програми ревізії», яка вручається ревізору чи керівнику групи перед виїздом в підконтрольну установу.

Програма стосовно проведення документальної ревізії повинна бути єдиною, незалежно від того, проводиться ревізія одним ревізором, групою ревізорів чи комплексною бригадою. Єдина програма комп­лексної бригади ревізорів забезпечить цілеспрямоване проведення ревізії і всебічне вивчення кожного поставленого питання.

Неприпустимо, аби при проведенні комплексної ревізії залучені до участі в ній спеціалісти працювали кожен за своєю окремою програ­мою, іноді не пов'язаною із загальною програмою ревізії. Зрозуміло, що таке становище успіху ревізії не забезпечує.

Потрібно за десять днів до здійснення планової ревізії надіслати письмове повідомлення підконтрольній установі про проведення ре­візії із зазначенням дати її початку та закінчення.

Крім того, проведення планових ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби можливе одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нараху­ванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). При цьому порядок координації дій визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 11 Закону України від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»)

і ^^ ммм § 4. Проведення ревізії

Прибувши на підприємство, ревізор або керівник групи (бригади) зобов'язаний пред'явити керівнику своє посвідчення, наказ про при­значення ревізії і одержати припис апарату підприємства про необхід­ність пред'явлення всіх документів, свідчень і пояснень щодо прове­дення ревізії.

Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби мають право розпочати проведення ревізії за наявності підстав для її здійснення та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку на­правлення на ревізію або копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової ревізії. Таке направлення має містити: дату його видання, назву органу державної контрольно-ревізійної служби, мету, вид, під­стави, дату початку та закінчення ревізії, посади, звання та прізвища осіб, які її проводитимуть.

У копії рішення суду зазначаються підстави проведення ревізії, дата її початку та закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності за поданням прокурора чи слідчого — номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, який порушив кримінальну справу. Ненадання цих документів або надання їх з по­рушенням установлених вимог є підставою для недопущення ревізорів до проведення ревізії.

У разі недопущення ревізорів до проведення ревізії та ненадання необхідних для перевірки документів, наявності інших об'єктивних і незалежних від ревізійної установи обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії, ревізор складає акт із зазна­ченням таких фактів, який підписується та вручається об'єкту контро­лю в тому самому порядку, що і акт ревізії.

Про такі факти ревізійна установа письмово інформує правоохо­ронні органи з метою вжиття заходів, передбачених законодавством.

Перешкоджання ревізорам у проведенні ревізії є підставою для застосування до об'єкта контролю санкцій, встановлених законодав­ством, і притягнення керівника об'єкта контролю до адміністративної відповідальності.

За таких обставин ревізія не вважається проведеною і ревізійна установа має право удруге організувати та провести ревізію об'єкта контролю, зокрема в плановому порядку протягом того самого кален­дарного року.

Проведення ревізії не повинно порушувати нормальний режим ро­боти підприємства. Після одержання ревізорами припису (розпоряджен­ня) керівника підприємства про надання апаратом підприємства всіх документів, свідчень і пояснень, які необхідні для проведення ревізії, негайно перевіряється стан каси підприємства. Цю перевірку не можна відкладати навіть на короткий час, бо це дасть можливість касиру в разі нестачі грошей в касі відшукати кошти для її тимчасового покриття.

Про ревізію касової готівки складається окремий акт. Після пере­вірки каси ревізор знайомиться зі складом і структурою підприємства, його основними функціями, перевіряє, чи належно оформлені уста­новчі документи, та правильність призначення керівників і головного бухгалтера. Якщо за період, що ревізується, мала місце зміна керівни­ків, слід перевірити оформлення приймання-передавання підприємства новим керівником, бухгалтером.

Ревізор повинен ознайомитися з основними функціями і виробни­чими процесами підприємства шляхом власного огляду цехів (транс­портного та ін.). Важливо, аби ревізор, проводячи ревізію, склав власне враження про підприємство не тільки на підставі документів, а й шляхом його обстеження. Підприємство, що ревізується, ревізор обстежує спільно з керівником, головним інженером чи головним бухгалтером підприємства.

Разом з обстеженням підприємства ревізор перевіряє усунення не­доліків, виявлених попередньою ревізією.

Обстеження дає змогу встановити стан тієї чи іншої ділянки робо­ти, а аналіз господарської діяльності — причини і чинники наявних відхилень від норми. Документальна ревізія встановлює факти непра­вильних дій конкретних осіб та їх відповідальність за незадовільний стан підприємства, що ревізується.

Об'єктом документальної ревізії є виробнича, господарська та фінансова діяльність підприємства. Основним засобом перевірки слу­гують документи. Усі факти, що заноситимуться в акт ревізії, і всі висновки щодо результатів ревізії слід обґрунтовувати необхідними документами.

При перевірці господарських і фінансових операцій використовують­ся не тільки первинні документи, а й інші обліково-звітні матеріали:

а) планові і кошторисні матеріали, затверджені вищою організа­цією;

б) планові і кошторисні матеріали, спущені підконтрольною уста­новою своїм підпорядкованим точкам;

в) дані періодичної і статистичної звітності, що надаються вищій організації та одержуються від підпорядкованих точок;

г) дані внутрішньогосподарського і статистичного обліку;

ґ) реєстри бухгалтерського обліку, картки, відомості для встанов­лення загальних оборотів за даним видом операцій з розміщенням проводок цих оборотів по кореспондентських рахунках;

д) оборотні відомості і картки аналітичного обліку;

е) зведені документи;

є) договори, замовлення, вахтові журнали та інші оперативні до­кументи і листування;

ж) матеріали ревізій, обстежень і перевірок на підпорядкованих точках;

з) накази вищої організації щодо установи, яка ревізується;

и) накази і розпорядження керівників установи, що ревізується.

Усі залучені ревізором матеріали внутрішньогосподарського і ста­тистичного обліку він повинен перевірити та уточнити за бухгалтер­ськими даними.

Ці дані необхідні ревізору для складання робочого плану ревізії, в якому він на підставі програми і попереднього ознайомлення з роботою контрольної установи та її структурою намічає конкретні завдання ревізії і порядок їх вирішення.

Маючи робочий план, ревізор може здійснювати свою роботу в певній системі, оцінювати кожний виявлений факт з точки зору по­ставлених завдань і одразу визначати місце та значення цього факту в майбутньому акті ревізії. Недосвідчений ревізор, що вбачає завдання ревізії у виявленні максимальної кількості фактів, збираючи дрібні порушення фінансової дисципліни незалежно від їх значення, звичай­но настільки обтяжує акт різними незначними фактами, що на підста­ві цього акта часто неможливо зробити будь-які висновки.

Робочий план — це робочий зошит ревізора, куди він заносить на окремі сторінки основні завдання ревізії і послідовно відмічає весь пере­біг перевірки. Правильно організована ревізія здійснюється в певній системі, що дає змогу послідовно виявляти серйозні факти, які характе­ризують недоліки підприємства, і завдяки цьому забезпечується чітка і документально обґрунтована відповідь на поставлені питання.

У першу чергу при ревізії слід скористатися матеріалами, що існують в підконтрольній установі в готовому вигляді. У разі необхідності реві­зор може вимагати від відповідних відділів підконтрольної установи складання потрібних йому довідок, пояснень, обґрунтувань та ін. Само­стійне складання ревізором будь-яких розрахунків, довідок, зведень є недоцільним, оскільки це може викликати сумніви, бо їх складено не працівниками підконтрольної установи. Всі необхідні матеріали ревізор має одержувати від відповідних відділів у закінченому і оформленому вигляді та з належними підписами.

Тривалість планової ревізії не повинна перевищувати ЗО робочих днів, а позапланової— 15. Подовження строків проведення планової чи поза­планової ревізії можливе тільки за рішенням суду на строк, що не пере­вищує 15 робочих днів для планової ревізії та 5 — для позапланової.