Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ддии^ § 5. Облік готової продукції та її реалізації






Одним із основних показників, що характеризують діяльність під­приємств, є загальний обсяг реалізації товарної продукції.

Важливими завданнями обліку готової продукції та її реалізації є: вчасне і правильне відображення наявності і руху готової продукції; контроль за її зберіганням та додержанням встановлених норм запасів на складах; вчасне оформлення документів на відвантаження продук­ції; контроль за платежами покупців за відправлену продукцію; конт­роль за додержанням кошторису витрат і фінансовими результатами. Готовою вважається виготовлена на підприємстві та призначена для продажу продукція, яка пройшла випробування, приймання, укомплек­тування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає тех­нічним вимогам та стандартам. Одиницею бухгалтерського обліку готової продукції є її найменування або однорідна група (вид).

Готова продукція — це матеріальний результат виробничої діяль­ності підприємства. Крім випуску речової продукції (машини, одяг та ін.), підприємство може виконувати роботи для інших підприємств або надавати послуги (ремонтні роботи, перевезення вантажів замовників своїм автотранспортом тощо). На відміну від тієї, яка в обліку зазна­чається як «готова продукція», цей вид продукції називають «викона­ні роботи і послуги». Отже, продукція підприємства складається з готової продукції та виконаних робіт і послуг.

Готова продукція на підприємстві проходить такі операції:

- випуск продукції із виробництва і здавання на склад;

- зберігання продукції на складах підприємства;

- відпуск продукції покупцям із одного місця або відвантаження покупцям із декількох місць;

- відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів;

- реалізація продукції.

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і переда­ється на склад. На невеликих підприємствах готова продукція безпо­середньо з виробництва, минаючи склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи і послуги оформлюються актом здавання-прий- мання.

Готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі вказу­ються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниці виміру, розмір, ціна за одиницю, марка. Облік готової продукції на складі здійснюється у міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В книгах складського обліку або картках робляться записи про над­ходження та відпуск готової продукції і щоденно підраховуються її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох при­мірниках, складається відомість випуску готової продукції. Здавальні накладні складаються рахівниками цеху-відправника, підписуються представниками цеху та відділу технічного контролю і разом з про­дукцією відправляються на склад. У накладних мають бути відобра­жені такі реквізити: порядковий номер; час і місце здійснення операції; прізвище представника, який здає продукцію; прізвище представника, який одержує продукцію; прізвище контролера ВТК; одиниці виміру; шифр групи виробів; ціна; кількість зданих виробів. Один примірник накладної з підписом особи, яка прийняла продукцію, повертається виробникові.

Готова продукція відображується в бухгалтерському обліку і звіт­ності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою

вартістю реалізації.

Первісною вартістю готової продукції є собівартість виробництва, що визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Собівартість виготовленої продукції складається з таких фактичних витрат: на придбання запасів для виготовлення продукції; суми, що сплачується за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів; суми ввізного мита; непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються під­приємству; на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транс­портування запасів до місця їхнього використання, включаючи ви­трати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальни­ків; прямих матеріальних витрат; на оплату праці; на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик готової продукції; інших витрат, безпосередньо пов'язаних з виготовленням та доведенням про­дукції до стану, придатного для використання за призначенням.

Готова продукція в бухгалтерському обліку відображується за чи­стою вартістю реалізації, якщо на дату балансу її ціна знизилась, чи продукція зіпсована, застаріла, чи вона якось інакше втратила первіс­ну очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації готової продукції визначається за кожною одиницею продукції шляхом вирахування із очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість продукції перевищує чисту вартість її реалізації, є втраченою і списується на витрати звітного періоду з відображенням зазначеної вартості в позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати витрати, належна до від­шкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованос­ті (або до інших активів) і доходу звітного періоду.

Під час продажу готової продукції вона оцінюється за методом нормативних витрат, який полягає в застосуванні норм витрат на оди­ницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з ура­хуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і поточних цін. Для забезпечення максимального набли­ження нормативних витрат до фактичних норм і оцінок нормативну базу слід регулярно перевіряти та переглядати.

Для синтетичного обліку готової продукції використовується актив­ний балансовий рахунок 26 «Готова продукція», за дебетом якого відо­бражуються надходження готової продукції з виробництва на склад за собівартістю виробництва, а за кредитом — відпуск готової продукції за собівартістю виробництва. Залишок може бути тільки дебетовим.

Продукція, яка не відповідає умовам договору і технічним вимогам та стандартам (крім браку), а також не прийняті замовником роботи відо­бражуються на синтетичному рахунку 23 «Виробництво»; брак готової продукції — на синтетичному рахунку 24 «Брак у виробництві».

Для правильного обчислення фактичної собівартості готової про­дукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва, тобто про­дукції в незавершеній стадії виробництва. Залишки незавершеного виробництва відображуються за дебетом рахунка 23 «Виробництво».


Якщо готова продукція підприємства повністю передається для використання на цьому самому підприємстві, то вона на рахунку 26 «Готова продукція» може не обліковуватися, а вказується на рахунку 20 «Виробничі запаси» або на інших рахунках залежно від її призна­чення. Готова продукція відвантажується покупцям відповідно до договорів постачання. Вона відпускається зі складу покупцеві згідно з наказом відділу збуту. На призначену для реалізації продукцію ви­писується накладна, яку підписують працівники складу і представник покупця (або транспортно-експедиційного відділу). У кінці дня всі оформлені на відвантажену продукцію документи передаються до бухгалтерії. Облік доходу від реалізації готової продукції здійснюєть­ся за субрахунком 701 «Дохід від реалізації готової продукції» рахунка 70 «Доходи від реалізації». У бухгалтерському балансі реалізація го­тової продукції вказується в статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» і статті «Векселі одержані», якщо заборгова­ність забезпечено векселями. До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебітор­ської заборгованості резерву сумнівних боргів.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.