Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Взаємовідносини консультанта та клієнта






Тема 6. Поведінка консультанта в системі клієнта

 

 

6.1. Взаємовідносини консультанта та клієнта

6.2. Поведінкові ролі консультанта та робота з клієнтом.

6.3. Участь консультанта у процесі внесення змін у роботу організації.

 

 

Взаємовідносини консультанта та клієнта

 

 

Незважаючи на різноманітність проблем, що вирішуються, стилів виконання завдань та методик роботи, консультування з питань управління базується на єдиній методології проведення консультаційного процесу та використанні універсального інстру­ментарію.

Для успішного проведення консультаційного процесу необхід­но визначити модель взаємовідносин консультантів з клієнтом (мо­дель консультування), яка б дозволяла виявити характер співробі­тництва учасників на різних етапах консультування (рис. 6. 1).

 

Рис. 6.1. Характеристика моделей консультування

 

 

Моделі консультування відрізняються ступенем участі та зу­силь зовнішніх консультантів та персоналу клієнтської організації на кожному етапі консультаційного процесу (діагностика пробле­ми, розробка плану консультаційних заходів та впровадження зап­ропонованих змін).

Модель «експерт-клієнт» характеризується залученням кон­сультантів лише на етапі розробки консультаційних рекомендацій, що дозволяє, певним чином, мінімізувати як фінансові витрати клієнта, так і строк перебування консультантів в організації клієнта. Залучаючи консультантів до роботи експертами, клієнт самостійно проводить діагностику проблеми та реалізацію зап­ропонованих консультантом рекомендацій. Успіх консультування практично залежить від здатності персоналу виявити існуючі про­блеми, причини їх виникнення, а також можливості впроваджен­ня та прагнення до утримання системи у новому стані.

За моделлю «доктор-пацієнт» консультант здійснює діагно­стику організації, виявляє проблеми клієнта та розробляє комп­лекс заходів, здатних їх вирішити. Це дозволяє мати об'єктивний погляд на проблеми та труднощі клієнта, визначити справжні при­чини їх виникнення. Процес впровадження змін здійснюється самостійно клієнтом без участі та відповідальності консультанта.

Найбільш ефективною моделлю консультування слід вважати «співробітництво». Взаємовідносини співробітництва дозволя­ють поєднати зусилля клієнта та консультанта на всіх етапах кон­сультування.

Спільна робота дозволяє розширити компетенцію персоналу, перейняти у консультанта методологію та прийоми вирішення проблем, що забезпечує можливість самостійно подолати управлінські труднощі.

Порівняльну характеристику привабливості моделей консультування подано в табл. 6.1.

 

Таблиця 6.1.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВАБЛИВОСТІ МОДЕЛЕЙ ВЗАЄМОВІДНОСИН КОНСУЛЬТАНТА І КЛІЄНТА

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.