Заходи з експлуатації електрообладнання комбікормового заводу.

7.1. РОЗРАХУНОК РІЧНИХ ЗАТРАТ ПРАЦІ НА ВИКОНАННЯ ТО І ПР ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Обсяг робіт з технічного обслуговування енергетичного обладнання визначається кількістю проведених технічних та сезонних обслуговувань поточних та капітальних ремонтів, заміна мастил, мало вантажних робіт, операцій обслуговувань на рік. Для цього потрібно знати номенклатурний і кількісний склад енергетичного обладнання, середовище, в якому працює енергетичне обладнання, кількість годин на добу та використанням його протягом року. Тоді показники в енергетичному господарстві визначаються по матеріалах інвентаризації на початку року. Це дозволяє вибирати електротехнічний персонал по монтерських дільницях енергетичного господарства, вирішити всі організаційні питання ЕТС, енерготехнічне обладнання, яке зафіксоване в акті інвентаризації. Групується по приміщеннях. Відповідно до номенклатури, навколишнього середовища, кількості годин роботи на добу та коефіцієнт сезонності. У кожній з цих груп спочатку визначають кількість фактичних, а також умовних ремонтів на рік.

Таблиця 9. Коефіцієнти сезонності роботи енергообладнання.

Таблиця 10. Трудові затрати на заміну мастила в підшипниках асинхронних електричних двигунів з коротко замкнутим ротором.

Якщо енергетичне обладнання йде на консервацію, то необхідно до річної кількості фізичних, технічних обслуговувань за нормами додати ще одне технічне обслуговування на консервацію. Підшипники потрібно змащувати через 4000 годин роботи електричних двигунів, крім двигунів серії 4А, АИР в яких мастило не потребує заміни (з висотою осі обертання до 132 мм).

Таблиця 11. Тривалість періодів між ремонтними циклами роботи основного обладнання і періодичності зношування підшипників (старе обладнання).

Поправочний коефіцієнт приймається для енергетичного обладнання, що працює: сезонно – 1, 15; для всіх інших – 1.

Згідно системи ПЗРЕ с/г. на один електродвигун на мало монтажні роботи приймають 0, 3 у.о.е, на кожен електричний двигун:

Q1 = 0, 3 × N1 = 0, 3 × 8 = 2, 4; (7.1)

Q4 = 0, 3 × N1 = 0, 3 × 12 = 3, 6;

Q5 = 0, 3 × N1 = 0, 3 × 4 = 1, 2.

Затрати праці на виконання мало монтажних робіт визначають із врахуванням того, що 1 у.о.е. містить 18, 6 люд.·год:

З_мм1 = 18, 6 × Q1 = 44, 64; (7.2)

З_мм4 = 18, 6 × Q4 = 66, 96;

З_мм1 = 18, 6 × Q5 = 22, 32.

Визначаємо середню потужність електродвигунів у господарстві:

кВт. (7.3)

На підставі даних обліку визначають середню віддаль розміщення електродвигунів і електрообладнання у господарстві за формулою:

, (7.4)

де К_і – кількість однотипних приміщень; l_і – віддаль групи електродвигунів від конкретного приміщення до ПТОРЕ; n_і – кількість електричних двигунів у даному приміщенні.

Таблиця 12. Розрахунок річного обсягу робіт з обслуговування і ремонту енергообладнання.

Продовження таблиці 12.

Річні затрати праці t на оперативне обслуговування електрообладнання, що відноситься до 1 електричного двигуна:

люд.·год. (7.5)

Затрати праці на оперативне обслуговування становить:

люд; (7.6)

люд;

люд.

7.2. ПЛАНУВАННЯ ТО І РЕМОНТУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Вихідним матеріалом для складання графіку є карта обліку енергетичного обладнання, нормативні системи ПЗРЕ с/г і графіки зайнятості електромонтерів та графіки роботи електрообладнання протягом року. При побудові графіку потрібно враховувати особливості сільськогосподарського виробництва і завдання ЕТС.

Графік повинен забезпечувати:

1) Рівномірне навантаження електромонтерів протягом доби місяця і року;

2) Мінімум втрати часу на перехід, переїзд;

3) Дотримання нормативної періодичності.

Таблиця 14. Річний графік ТО і ПР.

Продовження таблиці 14.

На основі річного графіку будуємо квартальний графік і місячний.

Таблиця 15. Квартальний графік проведення ТО і ПР.

Таблиця 16. Місячний графік проведення ТО і ПР.