Застосування механізованих і танкових підрозділів

Характерним прикладом комплексного застосування сил і засобів сухопутних військ, у тому числі бронетанкових, з'явилася наступальна операція " Меч пустелі". Її замисел передбачав нанесення ударів у трьох напрямках: фронтального - по іракській обороні на границі Кувейту із Саудівською Аравією, на північний схід - уздовж кордону з Кувейтом; із заходу - на схід у глибину оборони Іраку.

Схема наземного наступу військ міжнародної коаліції

На основі аналізу угруповання іракських військ командуванням багатонаціональних сил було прийнято рішення про створення зовнішнього і внутрішнього фронтів оточення. 7-й армійський корпус США (разом з 1-ї бронетанкової дивізією Великобританії) отримав наказ наступати в напрямку Хафар-ель-Батін, Басра, розгромити іракські війська в районі Ез-Зубейр і замкнути фронт оточення військ 3-го армійського корпусу Іраку в Кувейті; цей напрямок дій розглядалася в якості головного і іменувалося «центральним».

18-му повітряно-десантного корпусу США (разом з 6-ї бронетанкової дивізією Франції) ставилося завдання наступати на Еш-Шуба, Ель-Бусайя, Ен-Насирія, у взаємодії з 7-м армійським корпусом подолати оборону іракських військ, знищити корпусні резерви противника в районах Джада, Ель-Бусайя, і перерізавши шосе Басра-Багдад в районі Ен-Насирія завершити створення зовнішнього фронту оточення південній угруповання іракських військ.

Формування єгипетських, кувейтських і саудівських сухопутних військ були зведені в оперативно-тактичні групи «Північ» і «Схід»; їм мали наступати на допоміжних напрямах і у взаємодії з 7-м армійським корпусом і морською піхотою США взяти участь у знищенні іракських військ, що оборонялися безпосередньо на території Кувейту.

Для прикриття лівого флангу головного угруповання на базі 6-ї бронетанкової бригади Франції була створена оперативно-тактична група, до складу якої увійшли бригада 82-ї повітряно-десантної дивізії США і підрозділи саудівської військ. За дві доби до початку військових дій ця група була скритно перекинуто в район Рафха і розгорнулася уздовж саудівсько-іракського кордону. Її завдання полягало в стрімкому наступі в напрямку Ес-Сальман, Самава і виході на рубіж річки Євфрат.

Через те, що ударами авіації багатонаціональних сил були знищені всі мости через Євфрат, до 20 лютого іракські війська, розташовані на південь Євфрату, виявилися відрізаними від центру країни. До цього часу іракська сторона втратила близько 30 тисяч чоловік убитими, пораненими і зниклими безвісти; понад півтори тисячі іракських військовослужбовців здалися в полон.

З 20.00 23 лютого в смузі дій ударних угруповань розпочалося масування придушення засобами радіоелектронної боротьби системи управління збройних сил Іраку. О 4.30 24 лютого почалася повітряно-наземна операція. Безпосереднього переходу військ у наступ передувала потужна комплексна вогнева підготовка тривалістю більше години із застосуванням польової артилерії, тактичної, палубної й армійської авіації.

Через чотири години після початку наступу на приморському напрямку в передмістя Ель-Кувейту був викинутий тактичний повітряний десант. Надалі на декількох ділянках узбережжя південніше Ель-Кувейту була здійснена висадка морського десанту. Тим часом на центральному та західному напрямках головні сили 7-го армійського корпусу та 18-го повітряно-десантного корпусу безперешкодно подолали зону інженерних загороджень перед переднім краєм і просунулися вглиб території Іраку на 25-30 км.

У сформованій обстановці іракське командування зробило спробу висунути з глибини з'єднання другого оперативного ешелону, але вони понесли великі втрати від масованих ударів авіації багатонаціональних сил.

З ранку 25 лютого війська антиіракської коаліції продовжили активні бойові дії, нарощуючи темпи наступу. На приморському напрямку коаліційним військам вдалося вийти до південної і західної окраїн Ель-Кувейту, де вони вперше наткнулися на завзяте опору. До середини доби з'єднання іраскіх військ, що займали оборону в районі Ель-Кувейту і в південно-східній частині Кувейту, виявилися відрізаними від головних сил. Почалася масова здача іракських військовослужбовців у полон.

На центральному напрямі головна угруповання багатонаціональних сил вийшла до другого оборонного рубежу іракських військ, вклинившись в оборону Іраку на 50 км. На західному напрямку частини 24-ї мотопіхотної дивізії США оволоділи Ель-Бусайя. Іракські з'єднання, зазнавши значних втрат, почали масовий відхід по всьому фронту. Спроби іракського командування підготувати і провести контрудар по головним силам 7-го армійського корпусу США були зірвані союзною авіацією.

До кінця 26 лютого багатонаціональні сили витіснили іракські війська з кувейтської столиці. Спроба деблокування оточеної під Ель-Кувейтом угруповання була відображена 4-ю танковою дивізією Єгипту у взаємодії з двома сирійськими і однієї кувейтської бригадами. На центральному напрямі основна ударна угруповання багатонаціональних сил в основному завершила розчленування угруповання іракських військ, перешкодивши їх виходу з території Кувейту в центральні райони Іраку. На західному напрямку з'єднання і частини 18-го повітряно-десантного корпусу США оточили і знищили 4-ту і 46-ту дивізії 7-го армійського корпусу Іраку. У ніч на 27 лютого третє бронетанкова дивізія перерізала стратегічне шосе Басра-Багдад.

27 лютого центральне угруповання багатонаціональних сил продовжувало наступ на Басру, західна вийшла в район Ен-Насирії. О 8.00 28 лютого іракські війська припинили опір по всьому фронту, про що було повідомлено по багдадському радіо.