Загальні положення. Прийнята 28 вересня 1954 року Конференцією повноважних представників, скликаною відповідно до резолюції 526 а (XVII) Економічної та Соціальної ради

КОНВЕНЦІЯ ПРО СТАТУС АПАТРИДІВ

Прийнята 28 вересня 1954 року Конференцією повноважних представників, скликаною відповідно до резолюції 526 А (XVII) Економічної та Соціальної Ради

від 26 квітня 1954 року

Набуття чинності: 6 червня 1960 року відповідно до статті 39.

ПРЕАМБУЛА

Високі Договірні Сторони,

беручи до уваги, що Статут Організації Об’єднаних Націй і Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року, встановили принцип, відповідно до якого всі люди мають користатися основними правами і свободами без будь-якої дискримінації,

беручи до уваги, що Організація Об’єднаних Націй неодноразово виявляла свій глибокий інтерес до долі апатридів і докладала зусиль для забезпечення апатридам якомога ширшого користування вказаними основними правами і свободами,

беручи до уваги, що ті апатриди, які є також біженцями, охоплюються Конвенцією про статус біженців від 28 липня 1951 року, і що існує багато апатридів, не охоплених цією Конвенцією,

беручи до уваги, що бажано врегулювати і поліпшити положення апатридів міжнародною угодою,

погоджуються з нижченаведеним:

ГЛАВА I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 - Визначення поняття «Апатрид»

1. У цій Конвенції під терміном «апатрид» розуміється особа, яка не розглядається як громадянин якої-небудь держави згідно з її законом.

2. Положення цієї Конвенції не поширюються:

і) на осіб, які в даний час користуються захистом або допомогою інших органів або установ Організації Об’єднаних Націй, окрім Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців;

ii) на осіб, за якими компетентні власті країни, в якій вони проживають, визнають права і зобов’язання, пов’язані з громадянством цієї країни;

iii) на осіб, стосовно яких існують серйозні підстави припускати, що вони:

а) скоїли злочин проти миру, військовий злочин або злочин проти людства у визначенні, даному цим діянням у міжнародних актах, складених в цілях вживання заходів стосовно подібних злочинів;

b) скоїли тяжкий злочин неполітичного характеру поза країною, що дала їм притулок, і до того, як вони були допущені в цю країну;

с) винні у вчиненні діянь, що суперечать цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 2 - Загальні зобов’язання

У кожного апатрида існують зобов’язання по відношенню до країни, в якій він знаходиться, в силу яких, зокрема, він повинен підкорятися законам і постановам, а також заходам, що вживаються для підтримання громадського порядку.

Стаття 3 - Неприпустимість дискримінації

Договірні держави застосовуватимуть положення цієї Конвенції до апатридів без будь-якої дискримінації за ознакою їхньої раси, релігії або країни їхнього походження.

Стаття 4 - Релігійні переконання

Договірні держави надаватимуть апатридам, що знаходяться на їхніх територіях, щонайменше настільки ж сприятливе становище, як і своїм власним громадянам, стосовно свободи сповідувати свою релігію і свободи давати своїм дітям релігійне виховання.

Стаття 5 - Права, надані незалежно від цієї Конвенції

Ніщо в цій Конвенції не порушує ніяких прав і переваг, наданих апатридам будь-якою Договірною державою незалежно від цієї Конвенції.

Стаття 6 - Вираз «за тих же обставин»

У цій Конвенції вираз «за тих же обставин» означає, що апатрид має задовольняти будь-яким вимогам (включаючи вимоги, що стосуються строку та умов перебування або проживання в країні), яким дана приватна особа повинна було б задовольняти для користування відповідним правом, якби вона не була апатридом, за винятком вимог, які у силу їхнього характеру апатрид не в змозі задовольняти.

Стаття 7 - Вилучення із принципу взаємності

1. Крім тих випадків, коли апатридам на підставі цієї Конвенції надається більш сприятливе правове становище, Договірна держава надаватиме їм становище, яким узагалі користаються іноземці.

2. Після закінчення трирічного строку проживання на території Договірних держав всі апатриди будуть звільнені від установленої законодавчим шляхом вимоги взаємності.

3. Кожна Договірна держава і надалі надаватиме апатридам права і переваги, на які вони, без усякої взаємності, мали право в день набуття чинності цією Конвенцією стосовно даної держави.

4. Договірні держави прихильно ставитимуться до можливості надання апатридам, без усякої взаємності, прав і переваг, окрім тих, на які вони мають право відповідно до пунктів 2 і 3, і до можливого звільнення від вимоги взаємності апатридів, які не відповідають умовам, передбаченим у пунктах 2 і 3.

5. Положення пунктів 2 і 3 застосовуються як до прав і переваг, згаданих у статтях 13, 18, 19, 21 і 22 цієї Конвенції, так і до прав та переваг, не передбачених у ній.

Стаття 8 - Вилучення з виняткових заходів

Виняткові заходи, що можуть бути застосовані по відношенню до осіб, майна або інтересів громадян чи колишніх громадян іноземної держави, не будуть застосовуватися Договірними державами до апатридів виключно на підставі попереднього володіння ними громадянством даної іноземної держави. Договірні держави, законодавство яких не допускає застосування викладеного в цій статті загального принципу, у відповідних випадках встановлюватимуть вилучення в інтересах таких апатридів.

Стаття 9 - Тимчасові заходи

Ніщо в цій Конвенції не позбавляє Договірну державу права під час війни, за наявності інших надзвичайних і виняткових обставин вживати тимчасових заходів, які вона вважає необхідними в інтересах державної безпеки, до тієї чи іншої певної особи ще до з’ясування цією Договірною державою, що вона справді є апатридом і що подальше застосування стосовно неї таких заходів необхідне в інтересах державної безпеки.

Стаття 10 - Безперервність проживання

1. Якщо апатрид був депортований під час Другої світової війни і відправлений на територію однієї з Договірних держав і там проживає, то час такого примусового перебування розглядатиметься як час законного проживання в межах цієї території.

2. Якщо апатрид був депортований під час Другої світової війни з території однієї з Договірних держав і до набуття чинності цією Конвенцією повернувся туди з метою оселитися там на постійне проживання, то період проживання до і після такої депортації буде розглядатися як один неперервний період у всіх тих випадках, коли вимагається безперервність проживання.

Стаття 11 - Апатриди-моряки

Якщо апатридами є особи, які нормально служать в екіпажах кораблів, що плавають під прапором однієї з Договірних держав, то ця держава прихильно ставитиметься до поселення цих осіб на своїй території і до видачі їм проїзних документів або ж надання їм тимчасового права в’їзду на її територію, зокрема з метою полегшення їхнього поселення в якій-небудь іншій країні.