Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Природний рух населення (ДОДАТОК)






Природний рух населення -- це рух показників народжуваності і смертності мешканців будь-якої території за певний проміжок часу. Він характеризується показниками народжуваності і смертності, а також природного приросту або зменшення чисельності. Ці показни­ки вивчають у відносному або абсолютному вираженні. Абсолютні показники — це загальна кількість народжених або померлих, відносні поділяють на темпи (відношення абсолютної величини при­росту до чисельності населення на початок досліджуваного періоду, %) і коефіцієнти (відношення абсолютної величини приросту, до пе­ресічної за цей період чисельності населення у проміле, %)..

Чисельність постійного населення України на 01.01.2004 р. становила 47442081 тис. осіб, 67 % з яких проживає у містах.

Жінок в Україні 53, 8 %, чоловіків — 46, 2 % від загальної чисель­ності населення, хоча хлопчиків народжується на 6% більше, ніж дівчаток. Жінок старшого віку у 2-3 рази більше, ніж чоловіків.

Україна належить до держав, населення яких характеризується низькими показниками народжуваності і високими — смертності. У 1991 р. почався процес його депопуляції. А вже в 2001 р, кое­фіцієнт народжуваності став удвічі меншим за коефіцієнт смерт­ності. Нині коефіцієнт народжуваності становить 8, 6%о (у 1985 р. — І5%), а коефіцієнт смертності — 16, 1% (у 1985 р. — 12, 1%). Найнижчий показник народжуваності зафіксований в 2001 р. — 7, 8%. Крім деформації статево-вікової структури, на процес знижен­ня народжуваності стали більше впливати й інші чинники, найваго­мішими з яких є умови життя населення, становище жінки в сус­пільстві, зайнятість жінок та рівень їхньої освіти. Соціально-економічні чинники впливають через трансформацію системи цінностей та системи потреб населення.

Починаючи з 1991 р., рівень життя значної частини населення країни знижувався: зменшився сукупний сімейний дохід, зростан­ня заробітної плати значно відстає від зростання цін, зросло прихо­ване і явне безробіття, зменшуються обсяги житлового будівництва і надання державного пільгового (безкоштовного) помешкання мо­лодим сім'ям тощо.

З іншого боку, населення країни має досить високий освітній та культурний потенціал. Високий культурний рівень батьків означає їхню велику відповідальність за виховання дітей та прагнення ство­рити для них найкращі життєві умови. А зниження життєвого рівня не дає змоги реалізувати ці наміри, внаслідок чого батьки свідомо відмовляються від народження другої дитини, а часом взагалі від народження дітей. Найнижчі показники народжуваності на сході країни —Донецька, Луганська, Сумська та Полтавська області; най­вищі— в областях на заході країни — Рівненській, Закарпатській і Волинській (табл. 2).

Відмінності між областями країни за рівнем народжуваності пов'язані насамперед з історичними причинами та сучасними про­цесами урбанізації. Хоча ці відмінності незначні, їх обов'язково тре­ба враховувати у прогнозних оцінках як народжуваності, так і за­гальної чисельності населення.

Наслідки зниження показників народжуваності вже відчуваю­ться. Головним із них є депопуляція населення. Адже просте відтво­рення поколінь неможливе за рахунок народження у сім'ї тільки од­нієї дитини. Тому, якщо так триватиме і далі, постане проблема збереження нації.

Демографічні наслідки зниження народжуваності полягають у старінні населення і, відповідно, у зменшенні частки жінок продук­тивного віку (15-49 років), причому в цій віковій групі збільшується частка жінок старшого віку з інтенсивністю народжуваності, знач­но нижчою, ніж у жінок віком до 35 років. Це також зменшує рівень народжуваності.

Соціально-демографічні наслідки полягають у тому, що перева­жання малодітних сімей певною мірою викликає збільшення кіль­кості розлучень, оскільки малодітність, а тим більше бездітність не сприяють сталості шлюбів. Це, своєю чергою, також призводить до зменшення народжуваності, оскільки після розлучення не завжди виникають повторні шлюби (тут ми не зачіпаємо психологічних на­слідків руйнації сімей).

Особливої уваги заслуговують економічні наслідки зменшення народжуваності. Як уже зазначалося, між населенням та економікою існує тісний взаємозв'язок. Праця людей створює матеріальні та духовні цінності. Від кількості населення, зайнятого у виробництві.

Таблиця 2






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.