Проба вальсальви

Після глибокого вдиху обстежуваний міцно закриває собі пальцями обидві ніздрі (притискаючи обидва крила носа до перегородки) і при закритому роті, проти виникаючого опору, намагається видихнути повітря носом (ніби висякати ніс). Підвищений тиск, що виникає при цьому в носоглотці, долає існуючий в слуховій трубі опір, відкриває її, і повітря проникає в барабанну порожнину. При цьому у вусі виникає специфічний звук або шум (свист), який створює струмінь повітря, що проникає у порожнини середнього вуха. Дослідник може це проконтролювати: 1) спостерігати за випинанням барабанної перетинки при отоскопії. 2) вислухати шум за допомогою трубки, один кінець якої введено в зовнішній слуховий прохід хворого, а інший - у вухо дослідника.

ПРОБА ТОЙНБІ (проба посиленого ковтка)

Обстежуваний закриває собі обидві ніздрі пальцями і робить ковтальний рух (проковтує слину). Під час такого " підсиленого" ковтка в носоглотці створюється від'ємний тиск. М'язи м'якого піднебіння відкривають сплющений просвіт перетинчасто-хрящового відділу слухової труби, що викликає рух повітря а барабанної порожнини до носоглотки. Це супроводжується виникненням специфічного тріску (шуму). Такий тріск можна вислухати за допомогою трубки, введеної у слухові проходи дослідника і хворого; або ж спостерігати незначні рухи барабанної перетинки при отоскопії.

ПНЕВМОМАСАЖ БАРАБАННОЇ ПЕРЕТИНКИ

Необхідні засоби:

1. Апарат для виконання пневмомасажу барабанної перетинки або спеціальна пневматична лійка (Зігля).

Пневмомасаж застосовують для покращання та відновлення рухомості барабанної перетинки: при порушенні функції слухової труби після перенесеного гострого середнього отиту, при рубцевих, адгезивних та тубоотитах.

Переважно пневмомасаж барабанної перетинки виконують за допомогою спеціального пристрою (рис. 4.26). Вушну оливу апарата (одну або обидві) вводять у зовнішній слуховий прохід і включають апарат на 3-10 хв. Коливання тиску в трубках апарата викликає відповідні коливання повітря у зовнішньому звуковому проході та передаються на барабанну перетинку, викликаючи її рухи.

При цьому рухається не тільки перетинка, а й слухові кісточки, призводячи до покращання слуху у випадках нестійкого порушення їх рухомості. При відсутності апарата для пневмомасажу барабанної перетинки масаж можна робити пневматичною лійкою, щільно введеною в зовнішній слуховий прохід хворого. При помірному стискуванні (40-60 разів в 1 хв) гумового балончика, з'єднаного з пневматичною лійкою, виникає послідовне згущення і розрідження повітря в слуховому проході. Це викликає коливання барабанної перетинки, а з нею і рух усього ланцюга слухових кісточок.

Найслабший ефект можна отримати шляхом самомасажу: хворий вводить вказівний палець у однойменний слуховий прохід і ритмічними рухами викликає коливання тиску в зовнішньому слуховому проході, спричиняючи цим коливання барабанної перетинки і слухових кісточок.

ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ

Існують різноманітні методи визначення слухової функції, більшість з яких спираються на суб'єктивні дані обстежуваного про сприйняття почутих звуків. До них належать визначення рівня сприйняття шепітної та розмовної мови, камертональні досліди (акуметрія), тональна, мовна, надпорогова та імпедансна аудіометрія. Протягом останніх років почали застосовувати методи об'єктивного дослідження слухової функції (коли отримані дані не залежать від наміру обстежуваного). Ці методи включають визначення коротколатентних слухових викликаних потенціалів, імпедансну аудіометрію та деякі інші.