Організація дослідження

Специфіка курсової і особливо дипломної та магістерської робіт студента ВНЗ полягає в тому, що в процесі їхньої підготовки до захисту здійснюється досягнення науково-дослідних і навчальних цілей. Студенти більш глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, висловлювати власні думки, аргументувати їх, формулювати висновки, набувають навичок використання наукових методів дослідження. Опрацьовуючи тему роботи, студент має ґрунтовно вивчити праці видатних учених, педагогів, методистів, нормативні документи органів освіти, досвід кращих педагогів.

У процесі такої роботи студент повинен пройти нелегкий шлях творчих пошуків, який включає в себе низку взаємопов’язаних етапів.

Підготовка курсової роботи умовно поділяється на такі етапи:

Перший етап – обґрунтування теми, вибір предмета та визначення мети роботи.

Другий етап – літературний огляд стану проблеми у психолого-педагогічній літературі.

Третій етап – розробка плану курсової роботи, погодження її з науковим керівником.

Четвертий етап – написання тексту курсової роботи та її оформлення.

Підготовка дипломної та магістерської роботи, як правило, складається з п’яти етапів.

Перший етап – включає обґрунтування теми, вибір об’єкта, предмета та визначення мети дослідження.

Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми, що має суспільне значення і недостатньо повно представлена в теорії і практиці освіти.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення.

Предмет дослідження – зазвичай відповідає темі дослідження і відображає ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними у конкретному дослідженні.

При вивченні предмета дослідження важливо чітко конкретизувати, хто є суб’єктами того чи іншого дослідження. Навчання і виховання передбачають спільну діяльність учнів та педагогів. Однак основним суб’єктом дослідження має бути щось одне: або діяльність дітей, їх особливості, можливості, інтереси, потреби, характер поведінки, внутрішні протиріччя становлення особистості, рівень їх вихованості тощо, або вчителя – педагогічні фактори і засоби, характер педагогічних вимог і впливів, особливості стосунків педагогів та вихованців або батьків.

Мета дослідження – це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з ліпшими ніж було раніше показниками якості або процесу і її досягнення.

Завдання дослідження представляють логічну послідовність пізнавальних кроків, які треба здійснити, щоб досягти визначеної мети дослідження

Визначення теми, об’єкту, предмету і мети дослідження складає єдиний пізнавальний процес, що йде від визначення загального простору дослідження до конкретизації у меті і завданнях.

Другий етап – пов’язаний з конкретизацією предмета і мети дослідження у вигляді формулювання завдань на основі літературного огляду стану проблеми, що вивчається під кутом зору їх відповідності темі дослідження та його меті.

Зазвичай завдання дослідження включають такі кроки:

• Вирішення певних теоретичних питань, що входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності біологічного поняття, явища, процесу, подальше вдосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів і умов застосування тощо);
• Різнобічне (при потребі й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її теперішнього стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, основних рис передового досвіду. (Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження навчально-виховного процесу в даному напрямку);
• Обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення визначеної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого – на матеріали аналізу практики навчально-виховного процесу);
• Експериментальну перевірку запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення визначеної проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності всіх необхідних умов її реалізації);
• Розробку методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення. Всі ці, а також інші чинники враховують студент і його науковий керівник при формулюванні завдань дослідження в рамках дипломної або магістерської роботи.

Третій етап включає розробку програми і методики експериментального дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому зазначені послідовність і зміст вирішуваних завдань упродовж експериментального етапу дослідження.

Методика дослідження містить опис показників і методів, які будуть використані для їхнього дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом будуть спостерігатися явища, що вивчаються.

Правильно дібрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – призводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити будь-які висновки.

Методика дослідження містить: характеристику предмета (явища), що буде досліджуватися, виклад методів дослідження, вказівку на кількість зрізів (експериментів) з точки зору необхідності їх точності та надійності, зазначає умови проведення експериментальних досліджень (лабораторні, в обстановці природного спілкування й ін.), прилади, апаратуру; порядок проведення експерименту і запис його результатів; способи обробки експериментальних даних.

Методи дослідження добираються з урахуванням специфіки завдань, що поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає результативність дослідження, форми організації роботи.

Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс дій, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження. Його нерідко розглядають також як сукупність дій щодо практичного або теоретичного усвідомлення педагогічної дійсності, підпорядкованих розв’язанню конкретного завдання у сфері освіти, комплекс інтелектуальних дій, логічних процедур, за допомогою яких автор прагне встановити істину, перевірити чи спростувати її.

На цьому ж етапі проводиться формувальний експеримент, який відіграє основну роль у педагогічному дослідженні. Він організується на основі попереднього вивчення стану проблеми й аналізу результатів констатувального експерименту. Тому правомірно розглядати формувальний (творчий) і констатувальний (попередній) експерименти як послідовні етапи єдиного педагогічного експерименту.

Четвертий етап включає обробку й аналіз результатів експериментального дослідження, що проводилося згідно розробленої програми і методики, а також формулювання висновків та рекомендацій за результатами дослідження.

П’ятий етап – літературне оформлення дипломної (магістерської) роботи і підготовка її до захисту.

Підсумовуючи вищевикладене, ще раз у стислій формі подамо структуру дипломної (магістерської) роботи.

Вступна частина дослідження повинна віддзеркалювати ту теоретичну роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Важливо навести стан проблеми і попереднього досвіду її вивчення. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана тема постає у повному обсязі.

Розділи (глави, параграфи) дипломної (магістерської) роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження поставленої проблеми.

Кожен розділ (глава) роботи завершується стислими висновками, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх зазначених у ньому питань.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розподіл тексту за абзацами. Кожен абзац повинен містити завершену думку, виражену одним чи кількома реченнями.

Узагальненні числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідні джерела чи власні обчислення.

Заключна частина вміщує в узагальненому вигляді основні висновки дослідження з усіх поставлених завдань, які вирішувались автором у процесі написання роботи.

Найважливішою складовою заключної частини наукової роботи є ті пропозиції і методичні рекомендації, що пропонуються автором для вдосконалення навчально-виховної роботи з досліджуваної теми.