Сутність та основні види наукових досліджень

Наукове дослідження – це процес пізнавальної діяльності дослідника, який має свою логіку і структуру і веде до вироблення наукових знань. Будь-яке наукове дослідження повинне характеризуватися визначеними якостями: об’єктивністю; відтворюваністю; доведеністю; точністю; надійністю.

Науковими дослідженнями, як правило, займаються вчені, які професійно для цього підготовлені. Працюють вони у наукових установах, де є експериментальне та лабораторне обладнання. У процесі дослідження для побудови наукових теорій використовують понятійний і категоріальний апарат науки.

Результатом наукового дослідження є знання, які можуть виступати як передумова, або як засіб цього дослідження. Розрізняють два види наукового дослідження: емпіричне; теоретичне.

Емпіризм – це філософське вчення, що визначає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань.

Емпіричне пізнання будується на вивченні реальної дійсності, практичного досвіду. Займаються емпіричними дослідженнями, як правило, практики-професіонали в тій чи іншій області діяльності (вчителі, психологи, вихователі тощо).

Теоретичними дослідженнями займаються, як зазначалося, спеціально підготовлені до цього люди: професори, доценти, наукові співробітники, що працюють у науково-дослідних закладах, а також вищих навчальних закладах.

Відмінності емпіричних і теоретичних досліджень.

Емпіричне пізнання

• емпіричне дослідження здійснюється переважно практичними працівниками, які зайняті у практичній професійній діяльності.
• пізнавальна діяльність не носить систематичний характер і недовготривала у часі.
• методи пізнання: спостереження, опис, експеримент, опитування тощо.
• отримані знання фіксуються у вигляді тверджень, правил, рекомендацій.

Теоретичне пізнання.

• теоретичне дослідження проводиться спеціально підготовленими для цього вченими.
• пізнавальна діяльність носить систематичний, цілеспрямований і довготривалий характер.
• методи пізнання: абстрагування, ідеалізація, моделювання, аналіз, синтез.
• отримані знання відображаються у вигляді наукових концепцій, законів, закономірностей, винаходів та відкриттів.

Незважаючи на відмінність емпіричного і теоретичного пізнання, вони тісно між собою пов’язані

по-перше, теоретичне дослідження будується на основі знань, фактів, що виявляються у процесі вивчення реальної дійсності;

по-друге, емпіричний рівень дозволяє вивчати реальну дійсність, виявляти нові факти і явища, а на їх основі будувати узагальнення, робити висновки, давати практичні рекомендації.

На теоретичному рівні висуваються загальні закономірності, що дозволяють пояснити взаємозв’язок раніше відкритих фактів і явищ, формулювати закони, на основі яких можна передбачити (спрогнозувати) розвиток майбутніх подій.