Тема 9. Методика наукової роботи

Вивчення матеріалу як форма наукової роботи. Схема наукового дослідження. Організація творчої діяльності. Методика роботи над надрукованими літературними джерелами. Техніка роботи зі спеціальною літературою.

Тема 10. Технологія роботи над науковим текстом. Психологія наукової творчості

Вибір теми. Складання плану наукової роботи. Робота з науковою літературою та джерелами. Самоперевірка відповідності матеріалів наукової роботи встановленим вимогам. Психологія і технологія наукової творчості. Наукове мислення. Свідоме і підсвідоме у науковій діяльності.

Тема 11. Процес підготовки рукопису наукової праці

Композиція наукової роботи. Рубрикація наукового тексту. Прийоми викладання наукових матеріалів. Мова і стиль наукової роботи. Етика вченого.

Тема 12. Оформлення наукової роботи і передача інформації

Вимоги до змісту наукової роботи. Вимоги до оформлення наукової роботи. Правила подання текстового матеріалу. Правила цитування та посилання на використані джерела. Правила оформлення бібліографічного опису. Усна передача інформації про науковий результат. Підготовка та оформлення тез доповіді, доповіді. Написання та оформлення анотації, статті, реферату, курсової та дипломної(магістерської) роботи.

Тема 13. Організація наукових досліджень в Україні. Правові основи в сфері науки і науково-технічної діяльності

Історія створення академічних структур. Національна академія наук України. Наукові кадри та їх підготовка. Правовий статус суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності. Авторське право. Право на відкриття та винаходи.

Модуль 2

Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Модуль І. Основи наукових досліджень

Змістовий модуль 1. Наука та наукове пізнання

Тема 1. Сутність наукового пізнання. Види пізнання, виникнення і розвиток наукового пізнання

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про наукове пізнання та його виникнення.

План вивчення теми

1. Феномен повсякденного світу. Поняття повсякденного пізнання.

2. Основні особливості наукового пізнання.

3. Наука. Поняття, цілі та ознаки науки. Завдання та функції науки.

4. Етапи становлення і розвитку науки. Наука і знання.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

На початку 3 тисячоліття розширення обсягу знань, накоплених людством, перетворило в проблему спосіб їх опанування. На початку ХХІ століття отримані знання старіють швидше, ніж раніше. Якщо раніше отриманих знань вистачало спеціалісту на 10-15 років, то тепер цей термін скоротився в 3-5 разів. Це означає, що все життя необхідно вчитися і займатися самостійною освітою. В сучасних умовах необхідно швидко поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці науково-технічної, економічної, соціальної інформації.

Поняття наука має багато значень, найбільш часто уживані:

- форма суспільної свідомості або система достовірних, безпосередньо обновлюваних знань про об’єктивні закони розвитку природи і суспільства;

- сукупність соціальних інструментів або доцільна діяльність певної спрямованості чи система знань, що постійно розвивається як безпосередня продуктивна сила суспільства;

- особлива форма людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, людину, суспільство, мислення, яка склалася історично і має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, теорії, закони і методи дослідження;

- знання, зведені у систему.

Не всі знання, зведені у систему є наукою, так не розкривають нових явищ у технології виробництва, а лише містять конкретні прийоми виконання робіт посібники, збірники і т.д.

Тобто поняття наука включає у себе таку діяльність, яка спрямована на здобуття нового знання і на результати цієї діяльності.

Виникла наука у момент усвідомлення незнання, що в свою чергу, викликало об’єктивну необхідність здобуття знання.

Знання - перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини.

Процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежать відбиття і відтворення у свідомості людини об’єктивної дійсності.

Наука - явище багатогранне і складне. Завданнями науки є опис, пояснення і прогнозування процесів та явищ дійсності на основі законів, що нею відкриваються.

Предметом науки є пов’язані між собою форми руху матерії або особливості відображення їх у свідомості.

Розрізняють поняття знання і наука. Знання - продукт науки і водночас - її матеріал. Знання можуть бути наукові і повсякденні. Наукові характеризуються послідовним і систематизованим характером. Якщо основою буденного знання є прості індуктивні узагальнення, емпіричним чином встановлені правила, то наукові знання спираються на методи і закономірності пізнання.

Кожна наука включає в себе компоненти: теорію, методологію, методику, техніку досліджень, результати досліджень, що надходять у практику, вчених з їх знаннями і здібностями, науково-дослідницькі заклади.

Функції науки:

- соціальної пам’яті;

- гносеологічна;

- нормативна;

- комунікативна;

- аксіологічна;

- креативна;

- виховна.

Пізнання - творча діяльність суб’єкта, орієнтована на отримання вірогідних знань про світ. Здійснюється у наступних формах - повсякденне, міфологічне, релігійне, філософське, наукове.

Науковий рівень теорій, ступінь їх обґрунтованості слугують тим фундаментом, на якому відбувається розвиток наукових знань. Виділяють три послідовних етапи розвитку:

- розробка теорій, які піддаються перевірці шляхом випробувань;

- зіставлення цих теорій з емпіричними фактами, перевірка їх істинності;

- заміна теорій, які суперечать фактам, новими.

Процес розвитку теоретичних уявлень у будь-якій галузі знань можна порівняти із системами оберненого зв'язку на кшталт автопілота: нечіткі теорії уточнюються; теорії, що суперечать фактам, переглядаються; а теорії, що успішно пройшли «прості» випробування, піддаються більш складним перевіркам.

Кожна конкретна теорія пояснює той чи інший «фрагмент» дійсності за допомогою властивих лише їй концептуальних понять і принципів. Пояснення завжди постає у формі узгодженого з теорією і правилами логіки висновку.

Рух від емпіричного факту до логічно стрункої системи наукового знання дозволяє не лише пояснити уже відомі явища, але й передбачити нові. Саме науковий факт - подія чи явище -є первинним елементом процесу пізнання і реальною основою усіх наукових результатів і висновків. Проте науку створюють не самі факти, а методи їх обробки. Збирання, систематизація, аналіз, узагальнення і логічне осмислення фактів називається науковим дослідженням

За цільовим призначенням вирізняють фундаментальні й прикладні дослідження. Фундаментальні дослідження спрямовані на розробку нових теорій і нових принципів дослідження, мета яких поглибити знання щодо законів природи і суспільства; прикладні - на пошук способів практичного використання наукових знань, здобутих у результаті фундаментальних досліджень.

Питання, на які дає відповідь наука: що, скільки, чому, яке, як?

Цілі науки – описування, пояснення, передбачення процесів і явищ об’єктивної дійсності.

Істинні знання існують як система принципів, закономірностей, законів, понять, фактів, теоретичних положень, висновків.

Наукове знання може бути відносним або абсолютним.

Відносне знання - це знання, яке будучи в основному адекватним відображенням дійсності відрізняється тією певною неповнотою збігу образу з об'єктом.

Абсолютне знання - це повне, вичерпне відтворення узагальнених уявлень про об'єкт, що забезпечує абсолютний збіг образу з об'єктом. Розвиток практики унеможливлює перетворення знання на абсолютне, Але дає змогу відрізнити об'єктивні істинні знання від помилкових поглядів.

Ознаки науки:

- наявність систематизованого знання;

- наявність наукової проблеми, об'єкта і предмета дослідження;

- практична значущість як явища, що вивчається, так і знань про нього.

Місія науки - бути джерелом підтвердження знань, які можна використати у різних сферах практичної діяльності людей. Практика є основною і рушійною силою наукового пізнання. Практика дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення. Ми пізнаємо світ у тій мірі, у якій здатні до його практичного перетворення і освоєння. Практика – критерій істинності наших знань. Але вона не створює істинність, а тільки дозволяє її встановити. Якщо висновки, отримані на основі наших знань, підтверджуються практикою, а діяльність є успішною, то ці знання істинні.

Питання для самоконтролю

1. Що таке наука? Компоненти науки.

2. Що є предметом науки?

3. Які завдання та функції науки ви знаєте?

4. Назвіть основні ознаки науки.

5. Чи може знання бути абсолютним?

6. Що таке пізнання? Яки види пізнання ви знаєте?

7. Які етапи розвитку науки ви знаєте?