Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тести для самоконтролю знань студентів
|
|
1. Як називається країнознавчий метод, суть якого полягає в здійсненні дослідження на основі аналізу переходу від одного територіального рівня до іншого – дозволяє висвітлити найрізноманітніші сторони конкретної території, в тому числі її зональної і макрорегіональної своєрідності:
а) метод генералізації;
б) «гра масштабами»;
в) метод Дельфі;
г) метод брейнстормінгу;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
2. Як називається країнознавчий метод, зміст якого полягає в розрахунку індексних показників, що можуть співставлятися і, які характеризують різні сторони економічного та соціального життя країн світу за певний проміжок часу і в сукупності дають змогу визначити індекс розвитку людського суспільства взагалі:
а) метод генералізації;
б) «гра масштабами»;
в) метод Дельфі;
г) індексний метод;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
3. Як називаються група країнознавчих методів, із допомогою яких здійснюються різноманітні методичні способи порівняння досліджуваних явищ, процесів, фактів на основі характерних ознак і проявів:
а) праксеологічні;
б) екстраполяції;
в) компаративістські;
г) дедуктивні;
ґ) індуктивні;
д) конкретизації?
4. Як називається форма країнознавчого абстрагування, при якій відбувається умовне вичленення досліджуваного явища із певної цілісності:
а) узагальнене;
б) ідеалізоване;
в) ізольоване;
г) комплексне;
ґ) конкретизоване;
д) жоден із варіантів не підходить?
5. Як називається форма країнознавчого абстрагування, при якій відбувається умовне виділення із цілісності досліджуваного об’єкта найсуттєвіших його властивостей:
а) узагальнене;
б) ідеалізоване;
в) ізольоване;
г) комплексне;
ґ) конкретизоване;
д) жоден із варіантів не підходить?
6. Як називається форма країнознавчого абстрагування, при якій відбувається умовна заміна реального емпіричного явища ідеалізованою схемою:
а) узагальнене;
б) ідеалізоване;
в) ізольоване;
г) комплексне;
ґ) конкретизоване;
д) жоден із варіантів не підходить?
7. Як називається спосіб країнознавчого дослідження, при якому знання і дані про який-небудь об’єкт дослідження виводяться з представлення, що вже склалося про інший подібний до нього:
а) метод генералізації;
б) метод аналогів;
в) метод Дельфі;
г) метод екстраполяції;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
8. Як називається спосіб країнознавчого дослідження, який вимагає особливо ретельного відбору найбільш істотних і специфічних для конкретної території матеріалів, при нехтуванні другорядними властивостями з метою виділення головного і визначаючого:
а) метод генералізації;
б) метод аналогів;
в) метод Дельфі;
г) метод екстраполяції;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
9. Як називається метод країнознавчого дослідження, що ґрунтується на передбаченні майбутнього як безпосереднього продовження теперішнього:
а) метод генералізації;
б) метод аналогів;
в) метод Дельфі;
г) метод екстраполяції;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
10. Як називається метод країнознавчого дослідження, що ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, явищ, процесів з точки зору єдності та цілісності їх компонентів:
а) метод генералізації;
б) метод аналогів;
в) метод композиції;
г) метод екстраполяції;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
11. Як називається комплекс дослідницьких країнознавчих прийомів, які ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу для виявлення специфічних ознак країнознавчих об'єктів:
а) метод аналогів;
б) метод конфігуративних досліджень;
в) метод композиції;
г) метод екстраполяції;
ґ) синектичний метод;
д) праксеологічний метод?
12. Як називається спосіб країнознавчого дослідження, зміст якого полягає у розгляданні як об'єкта аналізу не окремої країни, а сукупності (блоків, союзів, об'єднань, альянсів тощо) країн:
а) метод «теорії груп»;
б) метод конфігуративних досліджень;
в) метод композиції;
г) метод екстраполяції;
ґ) інституційний метод;
д) праксеологічний метод?
13. Виберіть правильне трактування «золотого правила» країнознавства:
а) виграєш в якості досліджуваних об’єктів – програєш у кількості досліджуваних властивостей;
б) виграєш у якості досліджуваних об’єктів – програєш у масштабах території;
г) чим вища якість будь якого країнознавчого дослідження, тим більше властивостей буде досліджено?
14.. Як називається країнознавча модель, яка відображає просторові процеси об’єктивні за змістом, але суб’єктивні за формою:
а) матеріальна;
б) ідеальна;
в) віртуальна?
15. Як називається країнознавча модель, яка відображає просторові процеси об’єктивні за формою і змістом:
а) матеріальна;
б) ідеальна;
в) віртуальна?
16. Як називається елементарна одиниця країнознавчої класифікації:
а) район;
б) пунсон;
в) таксон;
г) ареал;
ґ) регіон;
д) анклав?
17. Метод узагальнення – це:
а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про політичний об’єкт виводяться на вищий ступінь абстракції шляхом виявлення ознак, які властиві процесам і явищам досліджуваного політичного явища;
б) спосіб наукового дослідження політичних процесів і явищ, який ґрунтується на мисленому виділенні суттєвих властивостей і зв’язків об’єкта і нехтуванні при цьому його другорядними ознаками;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, просторових явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;
г) жоден із варіантів?
18. Що означає поняття „країнознавчий моніторинг”:
а) передбачення подій у майбутньому;
б) спостереження за конкретними країнознавчими явищами й процесами, їх оцінювання та прогнозування;
в) комплексне дослідження усіх складників цілісного просторового процесу;
г) часткове дослідження окремих частин просторового процесу;
ґ) дослідження головних складових окремого країнознавчого?
19. Який із указаних методів передбачає вивчення результативності (ефективності) впровадження управлінських рішень?:
а) ідеалізації; ґ) абстрагування;
б) змішано-скануючий; д) екстраполяції;
в) праксеологічний; е) періодизації;
г) вроцлавської таксономії; є) метод «гілок»?
20. Історичний метод у країнознавстві – це:
а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому;
б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який дає можливість робити висновки та узагальнення про її сучасний стан на основі аналізу попереднього розвитку просторових процесів;
г) жоден із варіантів?
21. Що таке енциклопедичність у країнознавчих дослідженнях:
а) залежність і запозиченість наукової позиції дослідника від авторитетних думок провідних науковців у сфері країнознавчих досліджень;
б) універсальна схема подачі всіх відомих країнознавчих явищ і процесів у комплексному поєднанні у повній короткій характеристиці;
в) установлений стандарт аналізу будь-якого країнознавчого об’єкта за класичною схемою?
22. Що таке шаблонність у країнознавчих дослідженнях:
а) залежність і запозиченість наукової позиції дослідника від авторитетних думок провідних науковців у сфері країнознавчих досліджень;
б) універсальна схема подачі всіх відомих країнознавчих явищ і процесів у комплексному поєднанні у повній короткій характеристиці;
в) установлений стандарт аналізу будь-якого країнознавчого об’єкта за класичною схемою?
23. Що таке енциклопедичність у країнознавчих дослідженнях:
а) залежність і запозиченість наукової позиції дослідника від авторитетних думок провідних науковців у сфері країнознавчих досліджень;
б) універсальна схема подачі всіх відомих країнознавчих явищ і процесів у комплексному поєднанні у повній короткій характеристиці;
в) установлений стандарт аналізу будь-якого країнознавчого об’єкта за класичною схемою?
24. Метод періодизації – це:
а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому;
б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який дає можливість робити висновки та узагальнення про її сучасний стан на основі аналізу попереднього розвитку просторових процесів;
г) жоден із варіантів?
25. Метод ретроспективного аналізу в країнознавстві – це:
а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому;
б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який дає можливість робити висновки та узагальнення про її сучасний стан на основі аналізу попереднього розвитку просторових процесів;
г) жоден із варіантів?
26. Кількісні методи в країнознавчо-аналітичних дослідженнях:
а) визначають якісні ознаки об’єкта, його властивості;
б) дають відповідні числові характеристики, показники;
в) це статистичні, аналітичні, імітаційні методи;
г) представляють собою застосування великої кількості методик із різних наук?
27. Метод абстрагування – це:
а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;
б) спосіб наукового дослідження країнознавчих процесів і явищ, який ґрунтується на мисленому виділенні суттєвих властивостей і зв’язків об’єкта й нехтуванні при цьому його другорядними ознаками;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, просторових явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;
г) жоден із варіантів?
28. До групи методико-технічних методів країнознавчих досліджень належать:
а) системний аналіз, історичний та порівняльний аналіз;
б) метод ранжування, матричний метод і квантифікація;
в) одновимірний та багатовимірний статистичний аналіз;
г) усі вищеназвані варіанти?
29. Метод екстраполяції – це:
а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;
б) метод, який ґрунтується на передбаченні майбутнього країнознавчого процесу як безпосереднього продовження теперішнього;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, політичних явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;
г) жоден із варіантів?
30. Як називається в країнознавча модель, яка складається на основі прямого спостереження за просторовими процесами і явищами шляхом їх осмислення й оцінювання:
а) феноменологічна;
б) асимптотична;
в) модель ансамблів;
г) жоден із варіантів?
31. Як називається в країнознавча модель, яка відтворює склад елементів країнознавчої системи, явища, процесу і взаємозв’язку між ними, тобто структуру об’єкта моделювання:
а) структурна;
б) функціональна;
в) аналітична;
г) числова;
ґ) імітаційна;
д) знакова?
32. Як називається в країнознавча модель, яка імітує спосіб поведінки оригіналу, його функціональну залежність від зовнішнього середовища:
а) структурна;
б) функціональна;
в) аналітична;
г) числова;
ґ) імітаційна;
д) знакова?
33. Як називається в країнознавча модель, яка дозволяє одержати явні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що характеризують досліджуване явище:
а) структурна;
б) функціональна;
в) аналітична;
г) числова;
ґ) імітаційна;
д) знакова?
34. Як називається в країнознавча модель, яка характеризуються тим, що значення необхідних величин можна одержати в результаті застосування кількісних обрахунків, які входять до математичного співвідношення:
а) структурна;
б) функціональна;
в) аналітична;
г) числова;
ґ) імітаційна;
д) знакова?
35. Як називається в країнознавча модель, яка реалізують на ЕОМ у вигляді моделюючих алгоритмів (програм), що дозволяють обчислити значення вихідних характеристик і визначити новий стан, у якому знаходиться модель при заданих значеннях вхідних змінних, параметрів і початковому стані моделі:
а) структурна;
б) функціональна;
в) аналітична;
г) числова;
ґ) імітаційна;
д) знакова?
36. Метод композиції – це:
а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;
б) метод, який ґрунтується на передбаченні майбутнього країнознавчого процесу як безпосереднього продовження теперішнього;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, просторових явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;
г) жоден із варіантів?
37. До загальнонаукових методів аналітико-країнознавчих досліджень відносять:
а) системний аналіз, історичний та порівняльний аналіз;
б) математичне моделювання та кластерний аналіз;
в) одновимірний та багатовимірний статистичний аналіз;
г) всі вищеназвані варіанти?
38. Який із вказаних країнознавчих методів передбачає вивчення конкретної політичної ситуації на будь-якій території:
а) івент-аналіз;
б) контент-аналіз;
в) когнітивне картування;
г) метод Дельфі?
39. Метод аналогів у країнознавстві – це:
а) спосіб дослідження, при якому знання й дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;
б) метод, котрий ґрунтується на передбаченні майбутнього країнознавчого процесу як безпосереднього продовження теперішнього;
в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, політичних явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;
г) жоден із варіантів?
40. Як називається країнознавча модель, яка дає змогу одержати певні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, які характеризують певне просторове явище:
а) аналітична; г) імітаційна;
б) числова; ґ) знакова;
в) структурна; д) функціональна.
41. Інформаційний кадастр у країнознавчих дослідженнях – це:
а) недостатність інформації у будь-якому країнознавчому дослідженні;
б) сукупність недостовірних даних, які заплутують процес дослідження чи функціонування об’єкта;
в) повна й добре структурована сукупність даних, необхідних і достатніх для повноцінного забезпечення дослідницьких чи функціональних потреб;
г) жоден із варіантів?
42. Для визначення адекватності інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:
а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі адекватних фактів;
б) первинна класифікація (за призначенням, за параметрами обробки) та підсумкова класифікація адекватності інформації;
в) методика експертно-лінвістичних оцінок (дуже зручно, зручно, середньо, погано, дуже погано);
г) структуризація значень адекватності інформації за об’єктивністю генерування?
43. Когнітивне картування у країнознавстві – це:
а) метод, котрий вивчає всю сукупність країнознавчих процесів і явищ у їхній динаміці;
б) дослідження політичної поведінки, заяв і висловів осіб, які беруть участь у прийнятті політичних рішень на рівні держави і міжнародних структур;
в) метод аналізу змісту політичних документів;
г) жоден із варіантів?
44. Методика контент-аналізу у країнознавстві – це:
а) метод, котрий вивчає всю сукупність країнознавчих процесів і явищ у їхній динаміці;
б) дослідження політичної поведінки, заяв і висловів осіб, які беруть участь у прийнятті політичних рішень на рівні держави і міжнародних структур;
в) метод аналізу змісту політичних документів;
г) жоден із варіантів?
45. Для визначення толерантності інформації у країнознавчих дослідженнях здійснюється:
а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі важливих фактів;
б) використання коефіцієнта толерантності, за яким і розраховується його величина;
в) методика експертно-лінвістичних оцінок (дуже зручно, зручно, середньо, погано, дуже погано);
г) структуризація значень толерантності інформації за об’єктивністю генерування?
46. Для визначення релевантності інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:
а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі важливих фактів і зв’язаності змістового інформаційного масиву;
б) використання коефіцієнта релевантності, за яким і розраховується його величина;
в) процедура, в основі якої лежить концепція інформаційного кадастру;
г) структуризація значень релевантності інформації за об’єктивністю генерування?
47. Методи компаративістики в країнознавчих дослідженнях – це:
а) сукупність усіх методів прогнозування;
б) система різноманітних порівняльних методів;
в) методика класифікації країнознавчих процесів і явищ;
г) жоден із варіантів?
48. Метод абстрагування в країнознавстві – це:
а) сукупність даних, які вказують на реальний стан дійсності;
б) взаємозв’язані факти, які складають одне ціле;
в) метод уявного виділення найсуттєвіших, основних ознак та зв’язків, які характеризують предмети та явища;
г) жоден із варіантів?
49. Для визначення повноти інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:
а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі повноцінних фактів;
б) первинна класифікація (за призначенням, за параметрами обробки) та підсумкова класифікація повноти інформації;
в) процедура, в основі якої лежить концепція інформаційного кадастру;
г) структуризація значень повноти інформації за об’єктивністю генерування?
50. Метод конкретизації в країнознавстві – це:
а) те саме, що абстрагування;
б) метод реалістичного уточнення, наочності та доступності у процесі пізнання;
в) таке поняття, яке взагалі не належать до країнознавчого аналізу;
г) жоден із варіантів?
51. Для визначення важливості інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:
а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі важливих фактів;
б) первинна класифікація (за призначенням, за параметрами обробки) та підсумкова класифікація важливості інформації;
в) процедура, в основі якої лежить концепція інформаційного кадастру;
г) структуризація значень важливості інформації за об’єктивністю генерування?
52. Структурно-функціональний аналіз у країнознавстві – це:
а) своєрідне продовження системного аналізу, в якому увага фокусується на прямих та опосередкованих функціях різних територіальних структур;
б) система дослідження, де між експертами розділяються окремі завдання (кожен має свої функції);
в) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини;
г) жоден із варіантів?
53. Одним із обовязкових елементів програми країнознавчого дослідження повинно бути:
а) залучення до дослідження фахівців інших галузей;
б) підбір методів для проведення дослідження;
в) вивчення результатів дослідження;
г) оприлюднення результатів дослідження.
54. Скільки максимально найбільше робочих гіпотез може бути при проведенні будь-якого країнознавчого дослідження:
а) одна; г) чотири;
б) дві; ґ) п’ять;
в) три; д) безліч?
55. Основними вимогами до джерела, з якого отримується інформація в якості дослідницького матеріалу у країнознавстві, повинні бути:
а) функціональна направленість, організаційна приналежність;
б) легальність, інформативність, достовірність, актуальність;
в) релевантність, толерантність, вартість;
г) усі три вищеназвані пункти важливі?
56. Порівняльний аналіз у країнознавстві – це:
а) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини;
б) представлення країнознавчого процесу як ланцюга взаємопов’язаних явищ, кожне з яких здійснює вплив на ситуацію загалом;
в) метод, котрий дає можливість розглядати конкретні явища у контексті різних історичних і соціальних передумов, які вивчаються у порівнянні;
г) жоден із варіантів?
57. Історичний аналіз у країнознавчих дослідженнях – це:
а) метод, котрий зіставляє теперішнє з минулим, дослідження етапів виникнення і розвитку тих чи інших політичних явищ;
б) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини;
в) представлення політичного процесу як ланцюга взаємопов’язаних явищ, кожне з яких здійснює вплив на ситуацію загалом;
г) жоден із варіантів?
58. Методика івент-аналізу у країнознавчих дослідженнях – це:
а) метод, що зіставляє теперішнє з минулим, дослідження етапів виникнення і розвитку тих чи інших країнознавчих явищ;
б) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини і створює певну країнознавчу ситуацію;
в) представлення країнознавчого процесу як ланцюга взаємопов’язаних явищ, кожне з яких здійснює вплив на ситуацію загалом;
г) жоден із варіантів?
59. Що є найважливішим у результатах країнознавчих досліджень:
а) переконливість;
б) достовірність;
в) чіткість викладу;
г) усі три вищеназвані пункти важливі?
60. Біхевіористський аналіз у країнознавстві – це:
а) метод, котрий фокусує увагу дослідження на взаємодії людей, їх зв’язках відповідно до цінностей, норм, звичок, політичних орієнтацій;
б) метод, що дає можливість розглядати конкретні явища у контексті різних історичних і соціальних передумов, які вивчаються у порівнянні.
в) метод вивчення взаємодії поведінки індивідів із їх політичними орієнтаціями.
г) особливий метод прикладної політології і політичного країнознавства, у якому увага дослідників зосереджується на емоційно-почуттєвих відчуттях, уявленнях індивідів та груп про політичні феномени;
ґ) жоден із варіантів?
61. Який із указаних методів передбачає вивчення документальної основи країнознавчих об’єктів:
а) івент-аналіз;
б) контент-аналіз;
в) когнітивне картування;
г) метод „Дельфі”?
62. Ситуативний метод у країнознавстві – це:
а) урахування всіх (перманентних та тимчасових, об’єктивних та суб’єктивних) умов та обставин, які створюють конкретний процес, положення;
б) метод, котрий фокусує увагу дослідження на взаємодії людей, їх зв’язках відповідно до цінностей, норм, звичок, політичних орієнтацій;
в) особливий метод прикладної політології і країнознавства, у якому увага дослідників зосереджується на емоційно-почуттєвих відчуттях, уявленнях індивідів та груп про політичні феномени;
г) жоден із варіантів?
63. Як називається модель у країнознавстві, яка може бути наближена за формою і змістом до реальної, але відображає ідеальні політичні ситуації, які будуються за допомогою інтелекту і мають почасти тільки умовну реалізацію в комп’ютерних системах:
а) матеріальна;
б) ідеальна;
в) віртуальна?
64. Метод аналізу вигід і витрат у країнознавстві – це:
а) запозичена методика з економічного аналізу, яка дає змогу на статистичному рівні дослідити можливі або існуючі вигоди і втрати;
б) урахування всіх (перманентних та тимчасових, об’єктивних та суб’єктивних) умов та обставин, які створюють конкретний процес, положення;
в) балансово-статистичний метод, запозичений з економіки та статистики;
г) такий метод взагалі не використовується у країнознавчих дослідженнях?
65. Яке дослідження в країнознавстві називається пілотажним або піонерним:
а) дослідження, завдання якого полягає в безпосередньому і всебічному вивченні країнознавчого об’єкта в нормальних, природних умовах, у просторовому контексті його повсякденного життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;
б)пробне дослідження переважно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, процедур і методів організації масового польового вивчення території;
в) різновид повторного дослідження, мета якого – вивчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті протягом певного проміжку часу;
г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?
66. Яке дослідження в країнознавстві називається польовим:
а) дослідження, завдання якого полягає в безпосередньому і всебічному вивченні країнознавчого об’єкта в нормальних, природних умовах, у просторовому контексті його повсякденного життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;
б)пробне дослідження переважно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, процедур і методів організації масового польового вивчення території;
в) різновид повторного дослідження, мета якого – вивчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті протягом певного проміжку часу;
г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?
67. Яке дослідження в країнознавстві називається панельним:
а) дослідження, завдання якого полягає в безпосередньому і всебічному вивченні країнознавчого об’єкта в нормальних, природних умовах, у просторовому контексті його повсякденного життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;
б)пробне дослідження переважно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, процедур і методів організації масового польового вивчення території;
в) різновид повторного дослідження, мета якого – вивчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті протягом певного проміжку часу;
г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?
68. Яке дослідження в країнознавстві називається лонгітюдним:
а) дослідження, завдання якого полягає в безпосередньому і всебічному вивченні країнознавчого об’єкта в нормальних, природних умовах, у просторовому контексті його повсякденного життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;
б)пробне дослідження переважно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, процедур і методів організації масового польового вивчення території;
в) різновид повторного дослідження, мета якого – вивчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті протягом певного проміжку часу;
г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?
69. Що таке програма країнознавчого дослідження:
а) науковий документ, який містить методологічні, методичні та процедурні основи дослідження країнознавчого об’єкта;
б) набір теоретичних і методологічних конструкцій для розв’язання конкретних наукових завдань;
в) сукупність усіх дій, які застосовує науковець у процесі дослідження країнознавчого об’єкта;
г) усі вищевказані пункти підходять до визначення програми країнознавчого дослідження?
70. Що називається об’єктом країнознавчого дослідження:
а) це те, на що направлений процес пізнання, який являє собою явище або процес, на який скероване дослідження;
б) є ті сторони, властивості, особливості об'єкта, які безпосередньо підлягають вивченню;
в) усі ті властивості, явища і процеси, які може дослідити науковець;
г) сукупність основоположних наукових принципів, які використовує дослідник у процесі наукового пізнання?
71. Що є предметом країнознавчого дослідження:
а) це те, на що направлений процес пізнання, який являє собою явище або процес, на який скероване дослідження;
б) є ті сторони, властивості, особливості об'єкта, які безпосередньо підлягають вивченню;
в) усі ті властивості, явища і процеси, які може дослідити науковець;
г) сукупність основоположних наукових принципів, які використовує дослідник у процесі наукового пізнання?
72. Що називається методологією країнознавчого дослідження:
а) це те, на що направлений процес пізнання, який являє собою явище або процес, на який скероване дослідження;
б) є ті сторони, властивості, особливості об'єкта, які безпосередньо підлягають вивченню;
в) усі ті властивості, явища і процеси, які може дослідити науковець;
г) вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби дослідницької діяльності?
73. Метод країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
74. Принцип країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
75. Методологічний прийом країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
76. Методологічна процедура країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
77. Методологічний спосіб країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
78. Методика країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність використання конкретних процедур, методів і наукових принципів, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
79. Техніка країнознавчого дослідження – це:
а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;
б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;
в) окрема дія для досягнення мети дослідження;
г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;
ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;
д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;
е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?
80. Метод дедукції у країнознавстві – це:
а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);
б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);
в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;
г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;
ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;
д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?
81. Метод індукції у країнознавстві – це:
а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);
б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);
в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;
г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;
ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;
д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?
82. Аналіз і синтез з у країнознавстві – це:
а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);
б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);
в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;
г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;
ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;
д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?
83. Метод умовиводу у країнознавстві – це:
а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);
б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);
в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;
г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;
ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;
д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?
84. Що таке корисність країнознавчої інформації:
а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;
б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;
в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;
г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;
ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;
д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?
85. Що таке точність країнознавчої інформації:
а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;
б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;
в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;
г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;
ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;
д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?
86. Що таке повнота країнознавчої інформації:
а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;
б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;
в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;
г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;
ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;
д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?
87. Що таке своєчасність країнознавчої інформації:
а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;
б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;
в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;
г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;
ґ) характеризується вчасність опрацювання і подачі результатів дослідження;
д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?
88. Що таке достовірність країнознавчої інформації:
а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;
б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;
в) характеризує ступінь конкретності фактів, висновків, аргументів результатів розвитку країнознавчих подій;
г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;
ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;
д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?
89. Що таке країнознавча гіпотеза:
а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;
б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;
в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;
г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?
90. Що таке країнознавча концепція:
а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;
б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;
в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;
г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?
91. Що таке країнознавча парадигма:
а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;
б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;
в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;
г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?
92. Що таке країнознавча теорія:
а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;
б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;
в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;
г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?
93. Що таке цілісність країнознавчого об’єкта:
а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;
б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;
в) взаємозалежність системи і середовища – система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;
г) кожний компонент системи, в свою чергу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджується, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;
ґ) множинність опису кожної структури через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;
д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?
94. Що таке структурність країнознавчого об’єкта:
а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;
б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;
в) взаємозалежність системи і середовища – система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;
г) кожний компонент системи, в свою чергу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджується, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;
ґ) множинність опису кожної структури через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;
д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?
95. Що таке ієрархічність країнознавчого об’єкта:
а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;
б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;
в) взаємозалежність системи і середовища – система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;
г) кожний компонент системи, в свою чергу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджується, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;
ґ) множинність опису кожної структури через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;
д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?
96. Що таке самоорганізація країнознавчого об’єкта:
а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;
б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;
в) взаємозалежність системи і середовища – система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;
г) кожний компонент системи, в свою чергу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджується, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;
ґ) множинність опису кожної структури через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;
д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?
97. Що таке єдність країнознавчого об’єкта:
а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;
б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;
в) взаємозалежність системи і середовища – система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;
г) кожний компонент системи, в свою чергу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджується, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;
ґ) множинність опису кожної структури через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;
д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?
· В який період розвитку країнознавчих знань була започаткована комплексна методологія дослідження країнознавчих об’єктів:
а) античний;
б) середньовічний;
в) епохи великих географічних відкриттів;
г) періоду ХVІІ-ХІХ ст.
ґ) новий (поч. ХХ ст.);
д) аналітичний новітній (кінця ХХ-поч. ХХІ ст.)?
99. Хто з вказаних науковців є вперше займався теоретичними питаннями районування території:
а) М. Ломоносов;
б) К. Арсеньєв;
д) Д. Анучін;
г) М. Пржевальський;
ґ) М. Баранський;
д) В. Семенов-Тянь-Шанський?
· У кого з вказаних науковців наявні видані підручники з теоретичних основ країнознавства:
а) В. Юрківський;
б) М. Мироненко;
в) Я. Машбіц;
г) Б. Яценко;
ґ) С. Кузик;
д) Є. Качан?
|
|