Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Розрахунок вентиляційних установок.
|
|
В не вентильованих приміщеннях незадовільний температурно-вологістний режим і газовий склад повітря викликає зниження продуктивності в тварин та птиці, а зокрема: яйценосності курей на 15..20 %, зниження молочної продуктивності корів на 10..15 %, зменшення приросту поросят на 20..30 %. Недостатня кількість кисню в повітрі стримує окислювальні процеси, сприяє накопиченню токсичних продуктів, що призводить до захворювання тварин і птиці. В не вентильованих вогких і холодних свинарниках збільшуються витрати кормів на 24 % на одиницю приросту.
Галузеві норми технологічного проектування регламентують основні параметри мікроклімату: температуру, відносну вологість, швидкість повітря і концентрацію шкідливих газів. Нормативні параметри повітря (додаток Е) повинні бути забезпечені в зоні розташування тварин і птахів (для свиней – простір заввишки до 1 м над рівнем підлоги; для ВРХ – заввишки до 1, 5 м; для птахів – заввишки 0, 8 м над рівнем підлоги при підлоговому утриманні, 0, 5 м – над рівнем гнізда, а при клітковому утриманні – простір на всю висоту кліткових батарей).
Вміст вуглекислого газу у повітрі приміщень для утримання свиней не повинен перевищувати 0, 2 % (за обсягом). При експлуатації приміщень гранична концентрація шкідливих газів у повітрі приміщень для утримання тварин не повинна перевищувати: аміаку – 0, 02 мг/л, сірководню – 0, 01 мг/л. Концентрація шкідливих газів у приміщеннях для ВРХ не регламентується. Гранично допустимі концентрації шкідливих газів у повітрі пташників складають: вуглекислого газу – 0, 25 %, аміаку 15 мг/м3, сірководню – 5 мг/м3.
У теплий період року температура повітря у тваринницьких і птахівничих приміщеннях не повинна перевищувати більш ніж на 5 º С розрахункову зовнішню температуру для проектування вентиляції, але при цьому повинна бути не більше 30 º С у свинарниках, 26..28 º С у приміщеннях для
дорослих птахів і 33 º С - для курчат. З метою зменшення температур повітря нижче граничних допускається застосування різних способів охолодження повітря.
Наведені параметри мікроклімату є оптимальними, тобто такими, при яких досягається висока продуктивність тварин і птахів при мінімальних витратах кормів, часу і матеріальних засобів на вирощування і догляд.
Обмін повітря необхідний для видалення зайвого вуглекислого газу Lвуг, м3/год, визначається залежністю
. 
, (40)
де СТ – кількість вуглекислого газу, який виділяється однією твариною, м3/год; n – кількість тварин у приміщенні, голів; 1, 2 – коефіцієнт, який враховує виділення вуглекислого газу мікроорганізмами, підстилкою тощо; Сдп – допустима кількість вуглекислого газу в приміщенні, в частинах від одиниці; Сз – кількість вуглекислого газу у зовнішньому повітрі, в частинах від одиниці, Сз = 0, 0003 м3.
Обмін повітря необхідний для видалення надлишкової вологи Lвол, м3/год
визначається залежністю
(41)
де 1, 1 – коефіцієнт, що враховує випаровування води з підлоги, годівниць, напувалок тощо; Wтв – кількість водяної пари, яка виділяється однією твариною, г/год; n – кількість тварин у приміщенні; Wдп – допустима норма вмісту водяної пари у повітрі приміщення, г/м3; Wз – вміст водяної пари у зовнішньому повітрі, г/м3.
Значення W дп і Wз визначаємо за формулами
, (42)
(43)
де Wнас.п і Wнас.з – вміст водяної пари при повному її насиченні відповідно при оптимальній для даного приміщення температурі та при розрахунковій температурі зовнішнього повітря, г/м3; jп і jз – відносні вологості повітря у приміщенні та надворі, %.
Обмін повітря, потрібний для видалення зайвої теплоти LТ, м3/год визначається залежністю
(44)
де qт - кількість вільної теплоти, що виділяється однією твариною, кДж/год; Qог - втрати теплоти через зовнішні огорожі, кДж/год; a = 1/273 – температурний коефіцієнт розширення повітря, 1/º С; Сν = 1, 283 – питома об’ємна теплоємність повітря при температурі 0 º С 
і нормальному тиску, кДж/(м3∙ град); θ п і θ з - температура повітря у приміщенні і зовні, º С.
Втрати теплоти через зовнішні огорожі Qог, кДж/год, наближено можна визначити за формулою
(45)
де V – об’єм будівлі за зовнішнім обміром, м3; q0 – теплова характеристика приміщення, кДж/м3∙ º С∙ год. Для утеплених тваринницьких приміщень q0 =2, 1 – 2, 9, для не утеплених q0 =2, 9 – 5, 1.
За розрахунковий повітрообмін приймається найбільше значення повітрообміну отримане при розрахунках.
Годинна кратність обміну повітря Ко, визначається за виразом
, (46)
де Lр - розрахунковий максимальний повітрообмін, м3/год.
Якщо кратність обміну повітря не більше 3, то приймають вентиляційну систему з природною тягою, а якщо більше 3 – з механічним спонукачем.
Мінімально допустима кратність обміну повітря за годину
Ко. мін, визначається за виразом
(47)
де Lмін – мінімально допустимий обмін повітря на 1 кг маси (додаток Е); т - маса однієї тварини, кг.
Кратність мінімального обміну повітря повинна бути меншою від розрахункової
Ко > Ко.мін..
Якщо навпаки Ко < Ко.мін то за розрахунковий обмін необхідно приймати мінімальний обмін повітря.
При виборі вентилятора, крім його подачі, необхідно знати повний напір Н, м, який визначається за виразом
, (48)
де Нст - статичний напір, м; Ндин. - динамічний напір, м.
Динамічний тиск Ндин., м, визначається за виразом
, (49)
де r - густина повітря, кг/м3; ν - швидкість руху повітря, м/с.
За розрахунковою максимальною подачею і розрахунковим повним тиском вибирають вентилятор, використовуючи аеродинамічні характеристики вентиляторів певної швидкохідності. При цьому розрахункові значення подачі і повного тиску повинні знаходитись у робочій зоні його аеродинамічної характеристики.
Якщо влітку необхідні метеорологічні умови у приміщенні не забезпечуються засобами вентиляції без обробки повітря, допускається застосування випаровувального охолодження, а при економічному обґрунтуванні – систем кондиціювання.
|
|