Момент інерції двигуна вибираємо за довідником

Зведений до валу двигуна момент інерції j_зв, кг∙ м², визначається за формулою

, (2)

де j_дв. – момент інерції ротора двигуна, кг· м²;

j_п – момент інерції передачі, , кг· м²;

j_м - момент інерції робочої машини, кг· м²;

і_заг. – загальне передаточне відношення.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Для транспортерів та інших робочих машин з поступальним рухом або великою масою зведений до вала двигуна момент інерції визначаємо за формулою

, (3)

де υ – лінійна швидкість елемента, що рухається поступально, м/с;

Σ т– сума маса обладнання та матеріалу, що ним переміщається, кг;

ω _н – номінальна кутова швидкість, с^-1.

Розрахунок електродвигуна ведеться виходячи з розрахунку потрібної механічної потужності робочої машини Р_м, кВт, за формулами

- для обертового руху; (4)

- для поступального руху. (5)

де ω _м – кутова швидкість, с^-1; М_м – обертовий момент машини, Н· м; F – статичне зусилля елемента, що рухається поступально, Н; υ - лінійна швидкість елемента, що рухається поступально, м/с.

Кутова швидкість ω _м, с^-1 визначається через частоту обертання з виразу

, (6)

де п_м – частота обертання веденого валу робочої машини, хв.^-1

Визначаємо частоту обертання веденого валу робочої машини (веденого валу редуктора) п_м, хв.^-1, за формулою

, (7)

де D – діаметр, мм;

Визначаємо загальний коефіцієнт корисної дії η _заг., з виразу

, (8)

де - коефіцієнти корисної дії всіх передач які є в кінематичній схемі.

Визначаємо загальне передаточне відношення і_заг., за формулою

, (9)

де − передаточні відношення всіх передач згідно кінематичної схеми.

Визначаємо попередню розрахункову частоту обертання та кутову швидкість вихідного вала машини за формулами

, (10)

, (11)

Визначаємо частоти обертання і кутові швидкості ведучих і ведених валів приводу згідно кінематичної схеми за виразами

, (12)

, (13)

, (14)

, (15)

, (16)

. (17)

УВАГА