Тема 6.

Лекція 8. Сіткове планування та управління (СПУ). Сіткові графіки.

Система методів сіткового планування і керування (СПУ) орієнтована на оптимізацію планування і керування великомасштабними комплексами робіт: у будівництві і реконструкції, у наукових дослідженнях, при конструкторській і технологічній підготовці виробництва, при проектуванні нових видів виробів та ін. шляхом застосування мережної моделі.

Під комплексом робіт (комплексом операцій, проектом) мають на увазі сукупність різноманітних робіт, здійснюваних для рішення визначеної задачі.

Сіткова модель являє собою план виконання деякого комплексу взаємозалежних робіт (операцій), заданого в специфічній формі сітки, графічне зображення якої називається сітковим графіком.

Перші системи, що використовують сіткові графіки, були розроблені і застосовані в США в 50-х роках ХХ ст. Наприклад, система СРМ (Critical Path Method – метод критичного шляху) застосовувалася при керуванні будівельними роботами; система PERT (Program Evaluation and Review Technology – метод оцінки й огляду програм) – при створенні систем «Поларис».

СПУ дозволяє:

- формувати календарний план реалізації деякого комплексу робіт;

- виявляти і мобілізувати резерви часу, трудові, матеріальні і грошові ресурси;

- здійснювати керування комплексом робіт із принципу «ведучого ланки» із прогнозуванням і попередженням можливих зривів у ході робіт;

- підвищувати ефективність керування в цілому при чіткому розподілі відповідальності між керівниками різних рівнів і виконавцями робіт.

Головними елементами сіткової моделі є події і роботи.

Термін робота використовується в СПУ в декількох змістах.

По-перше, це дійсна робота – протяжний у часі процес, що вимагає витрат ресурсів (праці, матеріальних ресурсів, часу).

По-друге, це очікування – протяжний у часі процес, що не вимагає витрат праці (наприклад, сушіння після фарбування, твердіння бетону й ін.).

По-третє, це залежність, чи фіктивна робота – логічний зв'язок між двома чи декількома роботами (подіями), які не потребують витрат праці, матеріальних чи ресурсів часу. Вона вказує, що можливість виконання однієї роботи безпосередньо залежить від результатів іншої. Тривалість фіктивної роботи дорівнює нулю.

Подія – це момент завершення якого-небудь процесу, що відбиває окремий етап виконання проекту (комплексу робіт). Подія може здійснитися тільки тоді, коли закінчаться всі роботи, що їй передують. Подія має двоїстий характер: для всіх безпосередньо попередніх їй робіт воно є кінцевою, а для всіх безпосередньо наступних за нею – початковою. Вважається, що подія не має тривалості, тобто здійснюється як би миттєво.

Серед подій сіткової моделі виділяють вихідна і завершальна події. Вихідна подія не має попередніх робіт і подій. Завершальне подія не має наступних робіт і подій.

Події на сітковому графіку (чи на графі), зображуються колами (вершинами графа), а роботи – стрілками (орієнтованими дугами), що показують зв'язок між роботами. Фрагмент сіткового графіка наведений на мал.6.1.

Мал. 6.1.