Інфекційні захворювання

1. Джерелом збудника інфекції сальмонельозу є:

а) велика рогата худоба, вівці, свині, качки, гуси, люди – здорові бактеріоносії сальмонел;

б) пацюки, миші, коти;

в) крилаті комахи.

2. Найчастіше зараження сальмонелами виникає в разі вживання:

а) м’ясних продуктів;

б) овочів і фруктів;

в) кефіру.

3. Після вживання інфікованого продукту захворювання настає (прихований період)

через:

а) 2 доби;

б) від 6 год до 3 діб;

в) через 4 год.

4. Перебіг сальмонельозу має різні форми:

а) септична, колітична, нервова, паралітична;

б) гострий гастрит чи гастроентероколіт, туфоподібна, нервова, політична;

в) гастроінтестинальна, тифоподібна (генералізована), септична, колітична.

5. Для запобігання виникненню сальмонельозу необхідні:

а) ветеринарно-санітарний контроль за забійною худобою, правильна організація заготівлі, транспортування й зберігання харчових продуктів; дотримання правил оброблення, приготування й використання готової їжі; дотримання персоналом правил особистої гігієни;

б) дослідження вмісту кишечнику на сальмонели перед забоєм тварин; транспортування м’яса тільки у вагонах-рефрижераторах, дотримання персоналом харчових об’єктів і дитячих установ правил особистої гігієни;

в) постійний контроль за забійною худобою, заготівля тільки неінфікованих продуктів, дотримання правил кулінарного оброблення риби.

6. Для запобігання захворюванню на сальмонельоз у домашніх умовах необхідно:

а) продукти, що швидко псуються, зберігати на холоді; оброблення сирого м’яса не робити разом з вареним; м’ясо розрізати на порції і варити не менш як дві-три години;

б) продукти, що швидко псуються, зберігати на холоді; не обробляти сире й варене м’ясо разом; готову їжу зберігати в чистому посуді на холоді; запобігати зараженню їжі брудними руками, мухами брудною водою й посудом; проводити повторне термічне оброблення продукту перед його вживанням;

в) добре мити посуд перед прийманням їжі і після нього; продукти зберігати на холоді; захищати їжу від мух, забрудненої води; не використовувати непереварену воду; обробляти сирі й варені продукти октремо.

7. Найчастіше збудником харчових токсикоінфекцій стафілококової етіології є:

а) золотистий стафілокок;

б) гемолітичний стафілокок;

в) дизентерійний мікроб.

8. Найчастіше харчові токсикоінфекції стафілококової етіології виникають у разі вживання в їжу:

а) курячих яєць;

б) сирих овочів;

в) заварених кремів, тістечок, малочних продуктів (молоко, бринза, сир тощо).

9. Тривалість прихованого періоду харчових токсикоінфекцій стафілококової етіології найчастіше буває:

а) 1 добу;

б) 2-4 год;

в) 18-20 год.

10. Мікроби ботулізму розмножуються лише:

а) за відсутності повітря;

б) у кисневому середовищі;

в) у закритому посуді.

11. Для виникнення ззахворювання на ботулізм необхідно:

а) розмноження збудника і накопичення токсину;

б) швидке розмноження збудника в достатній для виникнення захворювання кількості;

в) ослаблення захисних властивостей організму людини.

12. Отруєння ботулотоксином спостерігають після вживання:

а) немитих овочів і фруктів;

б) солоної та в’яленої риби, шинки, ковбаси й інших м’ясних продуктів домашнього приготування, а також консервів без проведення повноцінної стерилізації;

в) консервованих грибів та овочів.

13. Консерви, зараженні мікробами ботулізму, мають:

а) здуття (бомбаж), зрив кришки;

б) неприємний запах;

в) гіркий смак.

14. Найбільш ранні типові для ботулізму симптоми:

а) головний біль, біль унизу живота, знепритомнення;

б) нечіткість зору зблизька, «сітка» перед очима, двоїння в очах, розширення зіниць, опущення повік;

в) пронос, біль унизу живота, сиплість голосу, падіння артеріального тиску.

15. Летальність у разі ботулізму становить:

а) 5-15 %;

б) 3-5 %;

в) 20-70 %.

16. Лікування ботулізму проводить:

а) пеніциліном і його похідними;

б) протиботуліновою сироваткою;

в) антибіотиками широкого спектра дії.

17. Контроль якості стерилізації консервів проводять:

а) бактеріологічним дослідженням консервів;

б) вибірковим бактеріологічним дослідженням консервів, розміщенням усієї партії в термостаті на термін 10 діб з відбракуванням бомбажних банок;

в) шляхом поміщення в термостат.

18. Засолювання й маринування грибів варто робити:

а) у невеликих барилах чи діжках у кислому маринаді з додаванням кухонної солі без герметичного закупорювання;

б) після їхнього сортування, тільки в скляному посуді, з доданням слабкого розчину аскорбінової кислоти чи оцту;

в) тільки з додаваням оцту чи лимонної кислоти.

19. Огірки, зелений горошок, кольорову капусту та інші овочі, які не мають у своєму складі кислоти, можна використовувати для консервації тільки:

а) з додаванням кухонної солі без герметичного закупорювання;

б) з додаванням оцту чи лимоної кислоти;

в) тільки в стерильному ретельно закупореному посуді.

20. Рибу після вилову необхідно:

а) терміново почистити, видалити зябра, промити проточною водою і до подальшого оброблення зберігати на холоді;

б) промити переваренною водою, почистити, зберігати на холоді;

в) очистити від луски, видалити голову, промити проточною водою.

21. Резервуаром і джерелом інфекції лептоспірозу є:

а) коти, миші, комахи;

б) пацюки, велика рогата худоба, свині, собаки;

в) птахи й плазуни (ящірки).

22. Зараження людини і тварин лептоспірозом відбувається:

а) у разі вживання в їжу продуктів тваринництва;

б) через заражені водойми, рідше – через харчові продукти, контакт із хворими тваринами і продуктами тваринництва;

в) через заражені лептоспірами молоко і молочні продукти.

23. Прихований період захворювання на лептоспіроз:

а) від 4 до 14 діб, частіше 7-9 діб;

б) від 10 діб до 1 міс;

в) 6-14 год.

24. Найефективнішим заходом боротьби з лептоспірозом є:

а) ветеринарний контроль за худобою;

б) знищення бродячих собак;

в) боротьба з пацюками.