Катастрофи природного характеру

1. Під терміном «аварія» розуміють:

а) небезпечні події техногенного характеру, що створюють на об”єкті чи території (акваторії) загрозу для життя й здоров’я людей і призводять до руйнування будинків, споруд, устаткування та транспортних засобів, порушення виробничого чи транспортного процесів або завдають шкоди навколишньому середовищу;

б) руйнування будинків, споруд, устаткування, транспортних засобів, унаслідок чого на об’єктах створюється загроза для життя й здоров’я людей;

в) ситуація, спричинена силами природи чи діями людей, що супроводжується масовими ураженнями серед населення.

2. Під терміном «катастрофа» розуміють:

а) ситуацію, спричинену силами природи, техногенними причинами, що супроводжується масовими людськими втратами;

б) виведення з ладу будинків, споруд та устаткування внаслідок впливу сил природи, що супроводжуються втратами серед населення;

в) великомасштабна аварія чи інша подія, що призвела до важких трагічних наслідків.

3. Під терміном «надзвичайна ситуація» розуміють:

а) порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об’єкті чи території, спричинене аварією, стихійним лихом чи катастрофою, іншою небезпечною подією, що призвело (може призвести) до загибелі людей і (чи) значних матеріальних збитків;

б) ситуація, спричинену природою чи техногенною катастрофою, внаслідок чого виникла значна диспропорція між потребою потерпілих у медичній допомозі й можливістю надання її регіональними засобами;

в) катастрофу, що заподіяла масові втрати серед населення території (об’ єкта).

4. Залежно від причин надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на території України, поділяють на:

а) техногенні, транспортні, специфічні;

б) природні, техногенні, стихійні лиха;

в) природні, техногенні, соціально-політичні, військові.

5. Основні параметри, що характеризують силу й характер землетрусів:

а) масштаб руйнувань, глибина осередку землестуру, величина коливань земної поверхні;

б) магнітуда, глибина вогнища землетрусу, інтенсивність проявів на поверхні землі;

в) ступінь руйнування житлових будинків, глибина осередку землетрусу, чисельність людських втрат.

6. Непрямі ознаки землетрусу:

а) поява не властивого даній території запаху газу; занепокоєння свійських тварин і птахів; спалахи у вигляді розсіяного світла блискавок; блакитнувате світіння внутрішніх поверхонь стін будинків; мимовільне загорання люмінесцентних ламп незадовго до підземних поштовхів;

б)занепокоєння свійських тварин і птахів; гул, який нагадує звук потяга, що рухається; мимовільне загоряння люмінесцентних ламп; дзенькіт посуду; світіння обрію;

в) поява запаху радону; світіння внутрішніх стін будинків; мимовільне загоряння електричних лампочок, занепокоєння тварин і птахів.

7. Якщо ви перебуваєте на першому поверсі, то з початком землетрусу потрібно:

а) вибігти в коридор;

б) негайно залишити будинок;

в) укритися під столом, ліжком чи іншим міцним видом меблів.

8. При перебуванні в приміщенні на другому поверсі і вище з початком землетрусу можна знайти укриття:

а) біля вікон і скляних перегородок, на балконах, у дверних прорізах, у внутрішніх капітальних стінах;

б) вибігти на сходову площадку;

в) у дверних прорізах, у прорізах внутрішніх капітальних стін, у кутах, утворенних капітальними стінами, під балками каркаса, біля несучих колон.

9. Під час землетрусу, перебуваючи в примішенні, потрібно остерігатися:

а) падіння штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів;

б) розриву електричних дротів, водогону, каналізації;

в) загоряння газу, перебування біля засклених перегородок і вікон.

10. У випадку перебування на вулиці в момент землетрусу необхідно:

а) остерігатися падіння уламків, вивісок, дротів, не відключених від електричних ліній, відбігти на вільне від будівель місце;

б) відбігти від будинків і споруд до центру вілиці чи в інше вільне від будівль місце; остерігатися падіння уламків, розірваних і не знеструмлених електродротів;

в) укритися в найближчому підвалі чи ямі.

11. Перед попередженням про землетрус передається сигнал ЦО:

а) «Бережися землетрусу!»;

б) «Укритися в захисних спорудах!»;

в) «Увага!».

12. Якщо землетрус застав вас у дорозі, необхідно:

а) негайно зупинити автомашину (бажано на відкритому місці) і не виходити з неї до припинення поштовхів;

б) терміново залишити автомашину й укритися в кюветі;

в) на максимальній швидкості намагатися залишити зону землетрусу.

13. Повінь – це:

а) тимчасове затоплення значної частини суші водою внаслідок впливу сил природи;

б) природне явище, що виникає внаслідок випадання значної кількості атмосферних опадів;

в) катастрофічне затоплення внаслідок дії нагійнної хвилі.

14. Причина виникнення повеней на території України:

а) прориви гребель (дамб), цунамі, інтенсивне танення снігу (льодовиків);

б) випадання великої кількості атмосферних опадів, інтенсивне танення снігу, дія нагітнного вітру;

в) розливи річок у весняний період.

15. В Україні можливе виникнення катастрофічних затоплень унаслідок:

а) аварій на водоймах;

б) гідродинамічних аварій (прориви гребель, дамб, шлюзів з утворенням хвиль прориву чи проривного паводка);

в) впливу нагітнного вітру в гирлах рік, що заважає виходу річкової води в море.

16. Велике значення для порятунку людей під час загрози й виникнення повені має:

а) своєчасне оповіщення й евакуація населення з районів можливого затоплення;

б) своєчасне виготовлення плавзасобів;

в) готовність засобів зв’язку.

17. Громадяни, які підлягають евакуації, повинні:

а) взяти з собою максимальну кількість речей, документи, запас води та прибути на пункт збору;

б) у будинку відключити воду, газ, електрику, домашні речі перенести на верхні поверхи;

в) до зазначеного терміну прибути на місце збору, мати при собі особисті документи, речі першої необхідності, невеликий запас продуктів і води.

18. За необхідності переміщення в затопленому районі в разі відсутності плавзасобів необхідно:

а) скинути з себе важкий одяг та взуття і пливти під кутом до течії води, остерігаючися предметів, що містяться під водою і плавають на воді;

б)пливти проти течії, остерігаючися предметів, що містяться під водою і плавають на воді;

в) звільнитися від важкого одягу та взуття й пливти за течією, остерігаючись предметів, що містяться під водою і плавають на воді.

19. Після спаду води, перш ніж повернутися в приміщення, необхідно:

а) переконатися в цілості конструкцій, увімкнути освітлення, запалити вогонь, щоб просушити приміщення;

б) переконатися в цілості конструкцій; провірити приміщення, відкрити всі вікна й двері; не запалювати вогонь і не включати електроприлади, тому що можливий витік газу;

в) увімкнути всі наявні нагрівальні прилади, відкрити вікна й двері, винести всі намоклі речі, зібрати воду та намокле сміття.

20. Наближення селевого потоку супроводжується:

а) характерним звуком, що нагадує гуркіт потяга, що наближається на великій швидкості;

б) шумом водяного потоку;

в) струсом грунту і скреготом унаслідок перекочування валунів та осколків каменів по дну.

21. Про виникнення зсувів свідчить:

а) руйнування будівель; випинання грунту, гул і струс;

б) поява тріщин у будинках; розриви на дорогах, берегових укриттях, набережних; випинання грунту; зміщення основ різних висотних конструкцій, дерев;

в)розриви водогінної та каналізаційної мереж, випинання грунту.

22. Основні причини травм і загибелі людей під час виникненя селевих потоків і зсувів:

а) завалювання камінням, уламками будівель, утоплення у воді;

б) опіки внаслідок пожеж, травмування уламками будівль, утоплення в селевих потоках;

в)завалювання грунтом, камінням, деревами, зруйнованими конструкціями і предметами, що падають, віднесення бурхливим потоком води і селевою масою.

23. Ураган являє собою:

а) сильний вітер (до 8 балів за шкалою Бофорта);

б) тривалий вітер величезної руйнівної сили зі швидкістю понад 120 км/год;

в) сильний тривалий вітер, під дією якого гнуться стовбури дерев, ламаються гілки, зривається черепиця з дахів будинків, одержують травми та гинуть люди.

24. Від урагану найкраще укритися:

а) у панельному будинку на першому поверсі:

б) у підвалі багатоповерхового цегляного будинку;

в) у сховищі, заздалегідь підготовленому укритті чи в підвалі.

25. Щоб вирівняти внутрішній тиск у будинку під час урагану, потрібно:

а) з підвітряного боку відчинити вікна й двері та надійно закріпити їх у такому положенні;

б) наглухо зачинити всі вікна, двері, замазати ніявні щілини;

в) з навітряного боку будинку міцно зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, вікна заклеїти паперовими смугами хрест-навхрест.

26. Які місця найбезпечніші в будинку під час урагану:

а) на сходовій площадці другого-третього поверхів;

б)у середній частині будинку, у коридорі, на першому поверсі;

в) у вбудованій шафі, під важкими меблями?

27. Якщо під час урагану ви опинилися на вулиці, необхідно:

а) притиснутися до забору, стіни панельного будинку, укритися в кюветі;

б) укритися в кюветі, ямі, канаві, щільно притиснувшись до землі;

в) перебувати якнайдалі від будинків, укритися в кюветі, ямі, канаві, щільно притиснувшись до землі.

28. Урагани, особливо тропічні циклони, часто супроводжуються:

а) зливовими дощами в теплу пору року, великими снігопадами взимку;

б) грозами;

в) сніговими заметами.

29. Смерч – це:

а) обертовий стовп холодного повітря;

б) атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі;

в) сильний повітряний потік, що виникає в грозовій хмарі.

30. На відміну від урагану, під час смерчу потрібно знайти укриття:

а) у кам’яних будинках;

б) у підвалах і підземних спорудах;

в) у цегляних будинках.

31. Виходити із зони лісової пожежі необхідно:

а) у навітряний бік;

б) у підвітряний бік;

в) бігти в протилежний від пожежі бік.

32. Під час пожежі в будинку ураження людей найчастіше відбувається:

а) від електричного струму;

б) від полум’я;

в) від отруєння димом.

33. Якщо на людині зайнявся одяг, потрібно:

а) щвидко бігти, щоб збити полум’я;

б) накинути на людину якісь полотнища, пальто, щільно притиснувши їх до тіла потерпілого;

в) направити на потерпілого струмінь з вогнегасника.

34. Залежно від масштабів пожежі поділяють на:

а) одиничні; масові; вогняні смерчі;

б) одиничні; множинні; суцільні;

в) пожежі в окремих будинках, множинні, вогнянні смерчі.

35. Основні уражаючі чинники вибуху:

а) полум’я, отруйні гази;

б) повітряна вибухова хвиля; вторинні снаряди;

в) полум’я, вторинні снаряди.

1. Осередком хімічного ураження називають:

а) територію, що заражена СДОР;

б) територія, у межах якої внаслідок дії СДОР можливі масові ураження людей або сільськогосподарських тварин;

в) територію, на якій унаслідок дії СДОР виникла загроза життю та здоров’я людей.

2. За швидкістю розвитку клінічної картини ураження всі СДОР поділяють на:

а) швидкодіючі, уповільненої дії;

б) швидкодіючі, повільно діючі;

в) миттєвої дії, тривалої дії.

3. До швидкодіючих СДОР відносять:

а) фосген, кислоти, метилу бромід;

б) синильну кислоту, аміак, хлор, ФОС;

в) хлор, бензин, сульфатна кислота, фосген.

4. До стійких СДОР відносять:

а) хлорпікрин, сульфатну кислоту, тетраетил свинець;

б) хлорпікрин, вуглецю оксид, синильну кислоту;

в) сульфатну кислоту, синильну кислоту, аміак.

5. До нестійких СДОР відносять:

а) сульфатну кислоту, аміак, хлорпікрин;

б) синильну кислоту, вуглецю оксид, аміак;

в) тетраетил свинець, вуглецю оксид, хлор.

6. Під токсичністю СДОР розуміють:

а) здатність СДОР у мінімальній кількості спричинювати патологічні зміни в організмі людини, що призводять до захворювання, утрати працездатності чи загибелі;

б)кількість отруйної речовини, що призводять до загибелі уражених;

в) найменша кількість СДОР в одиниці об’єму зараженого повітря, що може дати відчутний фізіологічний ефект.

7. Види осередків хімічного ураження:

а) осередок ураження задушливими СДОР; осередок ураження загально отруйними СДОР; осередок нейротропними СДОР; осередок ураження швидкодіючими СДОР;

б) осередок ураження задушливими швидкодіючими СДОР; осередок ураження загально отруйними, швидкодіючими СДОР; осередок ураження основами й кислотами;

в) осередок ураження нестійкими повільно діючими СДОР; осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР; осередок ураження повільно діючими СДОР; осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР.

8. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР виникає при ураженні:

а) сульфатною кислотою, аніліном, метилу бромідом;

б) синильною кислотою, аміаком, фтороводнем;

в) аніліном, сульфатною кислотою, натрію бромідом.

9. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР виникає в разі ураження:

а) фосгеном, метилу бромідом, гранозаном;

б) синильною кислотою, аміаком, вуглецю оксидом;

в) аніліном, сульфатною кислотою, натрію бромідом.

10. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР виникає в разі ураження:

а) фосгеном, хлоридною кислотою, бензолом;

б) деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;

в) синильною кислотою, метилу бромідом, бензолом.

11. Осередок ураження стійкими повільнодіючими СДОР виникає при ураженні:

а) сульфатною кислотою;

б) аніліном;

в) хлором.

12. У разі аварій у сховищах бензину, бензолу, аміаку необхідно перебувати:

а) на верхніх поверхах будинків;

б) на середніх поверхах будинків;

в) на нижніх поверхах будинків та в погребах.

13. У разі аварій у сховищах хлору, сірководню, тетраетил свинцю необхідно перебувати:

а) на верхніх поверхах будинків;

б) на середніх поверхах будинків;

в) на нижніх поверхах будинків та в погребах.

14. Виходити із зони зараження СДОР необхідно:

а) убік, перпендикулярно напрямку вітру, за можливості на підвищену та добре провітрювану ділянку місцевості;

б) проти вітру на добре провітрювану ділянку місцевості;

в) перпендикулярно напрямку вітру, бажано використовувати кювети, ями, яри.

15.Змочувати ватно- марлеву маску (пов’язку) за наявності в повітрі СДОР з лужною реакцією потрібно:

а) 5% розчином лимоної кислоти;

б) 2% розчином питної води;

в) дистильованою водою.

16. За наявності в повітрі СДОР, що мають кислу реакцію, пов’язку ватро змочувати:

а) 5% розчином лимоної кислоти;

б) 2% розчином питної води;

в) дистильованою водою.

17. Радыоактивныстю називають:

а) властивості хімічних елементів мимовільно перетворюватися на інші елементи, випускаючи при цьому елементарні частки чи фотони;

б) величину, що характеризує число радіоактивних розпадів за одиницю часу;

в) здатність хімічних елементів перетворюватися на інші елементи, втрачаючи при цьому електрон (електрони)

18. Усі іонізуючі випромінювання поділяють на:

а) корпускулярні, фотонні;

б) рентгенівські, ядерні;

в) проникні, непроникні.

19. Одиниця активності в СІ:

а) беккрель (Бк);

б) грей (Гр);

в) рад.

20. Одиниця поглиненої дози в СІ:

а) беккрель;

б) бер;

в) грей.

21.Одиниця еквівалентної та ефективної дози:

а) рад;

б) зіверт (Зв);

в) рад.

22. Під потужністю дози радіоактивного випромінювання розуміють:

а) відношення дози радіоактивного випромінювання до часу;

б) дозу опромінювання, яку людина отримала за час перебування в радіоактивно зараженій місцевості;

в) дозу опромінення, яка спричинює важкий ступінь променевої хвороби.

23. Найбільшу іонізуючу властивість мають:

а) нейтрони;

б) гамма-частки;

в) альфа-частки.

24. Наслідками детерміністичних (не стохастичних) ефектів дії радіоактивного випромінювання можуть бути:

а) гострота променева хвороба, спадкові хвороби, променева катаракта;

б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;

в) хронічна променева хвороба, променеві опіки, лейкози.

25. Стохастичними (імовірними) ефектами радіоактивного опромінення можуть бути:

а) променеві опіки, злоякісні новоутворення, лейкози;

б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;

в) злоякісні новоутворення, лейкози, генетичні зміни, які передаються у спадок.

26. Форми променевої хвороби:

а) кістковомозкова, кишкова, токсична, церебральна;

б) легка, середньої важкості, важка, украй важка;

в) хронічна, гостра, комбінована, місцева.

27. На АЕС України встановлені ядерні реактори типу:

а) ВВЕР;

б) РВПК;

в) бридер-реактори.

28. Особи, які постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, відносять до категорії:

а) Б;

б) А;

в) В.

29. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням робочих місць на об’єкті з радіаційно-ядерною технологією можуть одержати додатков опромінення, відносяться до категорії:

а) А;

б) В;

в) Б.

30. Решту населення відносять до катерогії:

а) В;

б) Б;

в) А.

31. Максимально припустима ефективна доза для осіб категорії А:

а) 2 мЗв;

б) 1 мЗв;

в) 20 мЗв.

32. Максимально припустима ефективна доза для осіб категорії Б:

а) 2 мЗв;

б) 20 мЗв;

в) 1 мЗв.

33. Максимально припустима ефективна доза для осіб категорії В:

а) 20 мЗв;

б) 1 мЗв;

в) 2 мЗв.

34. Під час проведення йодної профілактики дози калію йодиду становлять:

а) для дорослих – 130 мг на добу; для дітей до трьох років і вагітних – 65 мг на добу;

б) для дорослих – 70 мг, для дітей – 0, 5 мг на добу;

в) для дорослих – 200 мг на добу, для дітей – 100 мг.

35. Тривалість йодної профілактики для дорослих становить:

а) 7 діб;

б) не більше за 10 діб;

в) не більше за 7 діб.

36. Тривалість йодної профілактики для дітей до трьох років і вагітних становить:

а) не більше ніж 2 доби;

б) не більше ніж 20 діб;

37. Пішоходам автобус необхідно обходити:

а) ззаду;

б) спереду;

в) збоку.

38. Пішоходам трамвай необхідно обходити:

а) ззаду;

б) спереду;

в) збоку.

39. Під час переходу вулиці необхідно поводитися:

а) спочатку праворуч, потім – ліворуч;

б) спочатку ліворуч, а на середині вулиці – праворуч;

в) спочатку прямо, а на середині вулиці – ліворуч.

40. Найчастіше у разі дорожньо-транспортних пригод зустрічаються травми:

а) черепно-мозкові, грудної клітки, живота; переломи кісток, кінцівок;

б) переломи кісток верхніх кінцівок, рани м’яких тканин;

в) грудної клітки й живота, переломи кісток, опіки, черепно-мозкові травми.

41. Перед вилученням з аварійного автомобіля:

а) потерпілого кладуть на сидіння в горизонтальному положенні, подовжують сидіння для створення прямолінійної осі голова – шия – грудна клітка;

б) потерпілого вилучають чере розкритий верх автомобіля;

в) потерпілого садять на сидіння, поруч ставлять ноші і разом із сидінням вилучають з автомобіля.

42. Головна проблема під час організації спасіння людей у випадку аварії корабля:

а) невміння плавати;

б) паніка;

в) недостатня кількість плавзасобів.