Соціометрія.

Виявлення міжособистісних переваг і соціометричне фіксування комунікативних зв'язків у групі проводиться через два місяці після вступу до навчального закладу. Можна бути гарним учнем і не користуватися симпатією товаришів, можна бути серед самих недисциплінованих у класі, групі і виявитися для багатьох бажаним товаришем. Симпатія, емоційні переваги - фактор істотно важливий для картини розуміння схованої групової диференціації.

Метою експерименту є за допомогою соціометрії і референтометрії з'ясувати якісну і кількісну міру переваги, байдужності або неприйняття, що знайшли члени групи в процесі міжособистісної взаємодії.

Соціометричні і референтометричні дослідження виявили симпатії й антипатії учасників експерименту, не усвідомлюючи, не даючи собі звіту про їхню наявність або відсутність.

Використовуючи соціометричний прийом " лобового питання", кожен учень одержав наступне питання:

Вибір у даному випадку запропонований в області відпочинку і розваг. Праворуч бланка з питанням учень ставило своє прізвище, клас, групу, а ліворуч - свій вибір у порядку переваги. Наприклад:

Після опитування учнів усі результати з бланка вибору заносяться на матрицю.Після заповнення матриці кількість виборів і взаємних виборів математично і графічно обробляється і виявляється число " Зірок" і " відкинутих.»" Зірки" - це ті учні, що мали 5 і більше виборів, а " парії" або " відкинуті" - ті, котрі не мають жодного вибору.

Соціометричний метод є досить оперативним і з його допомогою легко виявилася картина емоційних тяжінь усередині групи.Однак цей метод може дати тільки самий загальний опис мережі комунікацій. Він ніяк не просуває до розуміння того, чому один індивід виявляється протипоставленим групі, а іншому віддається перевага.

Референтометрія.

При соціометричному підході до групи основним фактором вибору в системі міжособистісних відносин є симпатії й антипатії. Людина вибирає людину, тому що саме з ним хоче спілкуватися, відпочивати, розважатися.

Однак, симпатію не можна розглядати як єдину підставу для того, щоб даний індивідуум виділяв іншого, вибирав серед багатьох.

Референтність виявляється в ситуації, коли визначається відношення суб'єкта до значимого для нього об'єктам: цілям, задачам діяльності, об'єктивної праці, конфліктним ситуаціям і т.д..У кожної людини є своя референтна група, з вимогою якої він рахується, на думку якої він орієнтується, де один із членів цієї групи є для нього орієнтиром. Дослідження 2х груп за допомогою референтометричної процедури привело до досить цікавих результатів. Вони цілком підтверджують гіпотезу про наявність у кожному колективі особливої системи переваг і виборів, підставою якої є ознака референтності. Отже, у референтній групі підставою для вибору виявляються не симпатії й антипатії, а ціннісний фактор.

Учні відповідали на запитання, запропоновані на бланку референтометричного опитування:

Усі дані, занесені на бланки опитування, заносяться на матрицю, тобто обробляються математично і графічно. Чітко простежується при аналізі прояв " лідерів" і " відкинутих", і ці переваги найчастіше не збігаються із соціометричним вибором. Наприклад:

Для підлітків виявилося дуже важливим з ким працювати спільно, тому що ледаря поруч із собою, якщо він сам працює, ніхто не потерпить.