Загальна характеристика проблеми

Кожен студент навчаючись у школі мав різноманітні предмети, які в тій чи іншій мірі розвивали його як особистість. Після закінчення школи напевно кожен мав найулюбленіші предмети і ті з котрими не хотів більше мати справи. Поступаючи у вищий навчальний заклад абітурієнт орієнтується саме багажом своїх знань, тобто що він краще знає і що йому більше подобається на ту спеціальність він і поступає. Але потупивши у вищий навчальний заклад він рано чи пізно все таки стикається з тим що для нього в школі було неприйнятне.

У вищому навчальному закладі студенти на першому та другому курсі вивчають загальні дисципліни, які не завжди співпадають з тою спеціальністю, яку вони обрали. На старших курсах теж є дисципліни, які студенти мають вивчити та здати. І напевно кожен студент задумується над тим, для чого він вивчає це, адже малоймовірно, що воно йому колись пригодиться.

Основною найпоширенішою та найактуальнішою проблемою серед студентства є неспроможність викладачів НУ «ЛП» та й керівництва зокрема заохотити студента технічної спеціальності, майбутнього фахівця в певній області точної науки, до вивчення гуманітарних дисциплін.

В кінцевому результаті у студента який правильно обрав свою професію і вона йому подобається починаються проблеми в тій чи іншій мірі. Тому що спецпредмети студент, як правило, вивчає бо це його професія а додаткові бо їх треба здати. Виходячи з цього, за спецпредмети у студента високі бали, а за додаткові – незавжди. Студент взагалі може прекрасно розумітися в своїй науковій області, а із додаткових предметів мати задовільні оцінки. А як відомо середній бал кожного студент вираховується із загальної кількості балів набраних з усіх предметів, що в подальшому визначає його рівень знань як фахівця в даній галузі.

В Національному університеті «Львівська політехніка» цю проблему намагалися вирішити шляхом зменшення кількості годин для гуманітарних предметів. І їх зменшили вдвічі після набуття нового статусу університетом.

. Отже проблема є і вона є актуальною на сьогоднішній день для всіх студентів, зокрема студентів НУ «ЛП», який є технічним закладом. А оскільки проблема існує її потрібно дослідити і для цього ми проводимо своє соціологічне дослідження.

Провівши соціологічне дослідження ми дізнаємось як змінилася ситуація серед студентів після зменшення кількості навчальних годин для гуманітарних дисциплін і що ще потрібно для того, щоб повністю вирішити цю проблему.

1.2 Тема дослідження може бути сформульована так: «Найнебажаніші гуманітарні навчальні дисципліни в НУ «Львівська політехніка»

1.3 Мета дослідження

Виявити, які з предметів в НУ «ЛП» студенти вважають найнебажанішими, визначити як ці предмети впливають на навчальний процес і показати шляхи вирішення даної проблеми.

1.4 Завдання дослідження

- визначення основних найнебажаніших дисциплін

- порівняти навчальний процес з цими дисциплінами і без них

- дізнатися думку студентів щодо гуманітарних предметів

- дослідити недоліки та переваг гуманітарних дисциплін в технічному ВУЗі

1.5 Об’єкт дослідження – студенти НУ «Львівська політехніка». Час дослідження 20-30 листопада 2009 року.

1.6 Предмет дослідження.

Є думка серед студентів з приводу того, що не всі предмети, які вони вивчають у ВУЗі потім пригодяться їм у житті. Виходячи з цього ми вибираємо ті предмети, які не стосуються їх спеціальності.

1.7 Гіпотези дослідження.

Провівши дослідження сподіваємося отримати наступні дані:

- більшість студентів, що обрали собі технічний фах, вважають гуманітарні загальноосвітні предмети найнебажанішими.

Розділ ІІ. Методична частина програми емпіричного соціологічного дослідження

2.1 Вибір методу дослідження

Існують чотири основні методи дослідження: спостереження, експеримент, аналіз документів та опитування. В свою чергу кожен із цих методів має свої види. Розглянемо коротко кожен із методів.

Спостереження — це метод фіксованого сприйняття об'єкта, який досліджується, взаємин його з іншими учасниками суспільного процесу. Цей метод застосовується в ситуації, коли соціолог має. можливість візуально охопити певні соціальні процеси. Спостереження може бути відкритим, коли соціолог не приховує своїх дослідницьких цілей (викладач, який спостерігає за навчальною роботою студентів з метою її вивчення) та прихованим, коли соціолог не відкриває своїх дослідницьких цілей. Недоліком спостереження є обмеженість та частковий характер зібраних даних, тому, що дослідник не в змозі спостерігати складні соціальні процеси у всіх їх виявах а також певний суб'єктивізм сприйняття реальних фактів, який істотно впливає на якість одержуваної інформації.

Експеримент використовується як засіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності, поведінки досліджуваного об'єкта внаслідок дій на нього певних факторів, які піддаються контролю та управлінню. Для цього соціолог моделює певну ситуацію і фіксує вияви життєдіяльності об'єкта під впливом факторів, дією яких він управляє. До позитивних якостей цього методу можна віднести те, що дослідник може контролювати і змінювати умови проведення дослідження. Проте, в експерименті можливо лише частково відтворити соціальне середовище При тому завжди втрачається його цілісність, багатовимірність. Відповідно — результати експерименту завжди будуть лише частковими, на їх основі неможливо дати однозначне пояснення процесів життєдіяльності великих соціальних спільнот, їх поведінки у соціальному просторі.

Аналіз документів, які утворюються внаслідок діяльності організацій (закони, інші нормативні акти, статистичні матеріали) та окремих індивідів (щоденники, листи тощо). Цей метод застосовується, як правило, на початку дослідження при ознайомленні з об'єктом " в першому наближенні" для того щоб скласти цілісне уявлення про аналізоване явище та локалізувати дослідницьку проблему. Цей метод має і ряд слабких місць. Перш за все, необхідно достатньо чітко визначити наскільки об'єктивно певний документ відображає реальний стан справ і наскільки сильний вплив на нього мала суб'єктивна думка його автора. Слід також пам'ятати про можливість зміни методики збору статистичних даних, їх відображення в документах, відповідно — передбачати і враховувати труднощі порівняння матеріалів, одержаних з джерел, які формувалися на основі різних методик.

Метод опитування дозволяє цілеспрямовано зібрати необхідну досліднику первинну інформацію. Він має ряд різновидів: анкетування, інтерв'ю, поштове опитування тощо. Цей метод особливо ефективно застосовується для аналізу елементів колективної свідомості, в тому числі громадської думки. При проведенні опитувань застосовується два види запитань: " відкриті", які вимагають від респондента самостійного формування відповіді та " закриті", в яких соціолог, на основі власних попередніх знань про предмет дослідження, передбачає можливі варіанти відповіді, а отже дещо звужує коло одержуваної інформації. " Закриті" запитання легше піддаються машинному опрацюванню, а отже спрощується процедура збору інформації.

Так як ми будемо проводити своє соціологічне дослідження серед студентів, щоб дізнатися їхню думку щодо найнебажаніших предметів, тобто їх громадську думку, то нам потрібно скористатися методом опитування, а саме анкетування. Так як завдяки анкетуванню ми найбільш точно та об’єктивно зможемо отримати результат в даній ситуації.

2.2 Розрахунок вибірки

Об’єм вибірки обраховуємо за формулою:

N=30 000

=0, 01

=7501

Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 0, 01 при довірчій ймовірності 0, 954 треба опитати 7501 респондентів, використовуючи нижче наведений лист(анкету).