Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Точка зору правлячої партії






Особливості політичних процесів в сучасній Україні

Упродовж останнього десятиріччя Україна наполегливо бажає наблизитися до європейських стандартів.

Стратегією подальшої діяльності у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції є активний перехід на сучасні європейські методи роботи, сприяння розвитку міжвідомчої взаємодії на горизонтальному рівні, розширення повноважень середньої та нижньої управлінських ланок у сфері обміну інформацією, заохочення ініціативності, глибокої продуманості пропозицій і бачення кінцевих результатів їхньої реалізації, вивчення та трансляція корисного досвіду інших європейських країн у сфері державного управління інтеграційними процесами. Успіх на шляху просування України цим курсом та надання відносинам Україна — Європейський Союз якісно нового статусу залежатиме від: здійснення послідовного та виваженого реформування економічної і соціальної сфер; ефективності процесу наближення законодавства України до законодавства ЄС; реалізації положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС та його членами. Не менш важливими є сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підґрунтя для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки та завершення переходу до ринкової економіки.

 

 

Точка зору правлячої партії

Позиція представників Партії регіонів стосовно євроінтеграції: Україна визначила свій курс. Проти цього курсу виступають лише поодинокі політики та сили що живуть минулим неіснуючої держави. Україна – частина великої світової спільноти, держава, яка намагається своїми здобутками увійти до групи лідерів економічно розвинутих країн. Граючи в єдиній потужній європейській команді ми здобудемо перемогу не тільки для себе, а й для всієї європейської спільноти.

Стосовно євромайдану: В демократичній країні люди мають право на волевиявлення. Але для всіх, хто каже про приєднання до великої толерантної європейської сім’ї скажу наступне: зміни починати робити з себе. Століттями в країнах старої Європи вибудовувалась система демократичних зв’язків в політичному просторі, останні роки Євросоюз багато уваги приділяє політиці толерантності в етнічних групах. При цьому ми бачимо як люди, що мають відношення до євромайдану або просто підтримують цей напрямок своїми діями або в соціальних мережах виражають повне неприйняття протилежної точки зору. Лайки і погрози масово охопили комп’ютерний простір, впевнений що зовсім не на таких сусідів чекають в демократичній Європі.

Ще на одному хотілось би акцентувати увагу. Майдан зібрав 50 або 100 тисяч людей, але ж це все одно навіть не один відсоток людей, що проживають у цій країні. Охлократія – це шлях в нікуди, одного разу ця країна прогнула і підкорилась охлократії і тепер той, хто привів до влади Віктора Ющенка посипає голову попелом. А між тим, ті ж самі обличчя ми бачимо на Майдані і сьогодні. Меншість не повинна вирішувати долю країни, свій вибір завжди можна зробити позначкою в бюлетені, коли прийде час.

Заступник обласної організації Партії регіонів Володимир Вінниченко про паузу в питанні підписання договору про євроінтеграцію: «В першу чергу хочу виразити своє розчарування нашою ментальною рисою, ми дуже часто робим свої вчинки за правилом «слышал звон, да не знаю где он». Багато людей виступають, пишуть, коментують угоду про асоціацію, виходять на майдани, при цьому навіть віддалено не мають поняття що це таке. А між цим, цей документ налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів. Підписання документа з нашого боку у Вільнюсі означає лише наше прагнення і не більше. Для того, щоб документ набув чинності його потрібні ратифікувати парламентарі всіх країн Євросоюзу і за прогнозами самих європейців це може затягнутись на 3-5 років. Більш того кожний парламент має право диктувати умови нашій країні задля свого рішення. Ми можемо опинитись в ситуації коли нас, м’яко кажучи почнуть шантажувати. І все це було б ще нічого, якщо б ми дійсно бачили зустрічне прагнення Європи підтримати нас на цьому шляху. Натомість в той час, коли наша країна втрачає міліарди гривень з причин економічного тиску з боку Росії, єдине що ми отримуємо від Європи – це слова підтримки. При цьому нашим західним сусідам Європа підсталяла більш матеріальне плече - на адаптацію до норм, стандартів і директивів ЄС з 2004 по 2010 роки 150 міліонів громадян країн-нових членів Євросоюзу було надано допомогу розміром 243 міліардів євро. Вдумайтесь в цю цифру, коли для 48 міліонів громадян нашої країни Європа запропонувала допомогу всього близько 600 міліонів євро. Це у десять разів менше, ніж втрати в торгівлі з Росією тільки за 9 місяців цього року. А я вже казав, що процес ратифікації може затягнутись на роки. Тому, коли Президент зважує крок України до асоціації він перш за все думає не про можливість колись у майбутньому приєднатись до Тунісу, Єгипту, Алжиру, Албанії, Мексики і Чілі в своєму праві асоціюватись з Європою, а про робочі місця, про те чи буде завтра чим платити заробітню платню, пенсії, стипендії, соціальні виплати. Ми потребуємо підтримки, або часу задля того щоб вступити до Європи, підкачавши свою економічну мускулатуру».

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.