Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд






4.56. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і
виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Ус­-
тановки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів.

4.57. Яскравість фасадів будинків, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури
залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати за таблицею 21.


С. 28 ДБН В.2.5-28-2006

4.58. При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від-­
бивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань або
за таблицею 22.

4.59. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленості
до мінімальної повинно бути не більше 3: 1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5: 1. При
цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних
елементах.

4.60. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і міні-­
мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10: 1 і не більше 3: 1, при
цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.

4.61. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскра­-
вість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо-
рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше як на два
ступеня.

Таблиця 21

 

Катего­рія міського простору Місце розташування об'єкта освітлення Освітлюваний об'єкт Заливаюче освітлення, середня яскравість фасаду L ф, кд/м2 Заливаюче і акцентоване освітлення, середня яскравість акцентова­ного світлом елемента Le, кд/м2 Локальне освітлення, середня яскравість L, кд/м2
А Площі столичного центру, зони загальноміських домінант Пам'ятки архітектури національного значення, великі громадські будинки, монументи і домінантні об'єкти      
    Магістральні вулиці і площі загальноміського значення Пам'ятки архітектури, історії і культури, будинки, споруди і монументи міського значення      
    Парки, сади, бульвари, сквери і пішохідні вулиці загальноміського значення Визначні будинки, споруди, пам'ятки і монументи, унікальні елементи ландшафту      
Б Площі окружних і районних громадських центрів Пам'ятки і монументи, будинки і споруди окружного і районного значення      
    Магістральні вулиці і площі окружного і районного значення Те саме      
    Парки, сади, сквери, бульвари і пішохідні вулиці окружного і районного значення Те саме і характерні елементи ландшафту      
В Вулиці і площі, пішохідні дороги місцевого значення Пам'ятки і монументи, визначні будинки і споруди      
    Сади, сквери, бульвари місцевого значення Те саме і характерні елементи ландшафту      
Примітка 1.Яскравість домінантних об'єктів, які оглядаються з відстані більше 300 м, допускається збільшувати до 50 %.
Примітка 2.При розташуванні об'єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскравості, наведену в таблиці 15, допускається зменшувати до 50 %.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 29

Таблиця 22

 

Матеріали поверхні або колір фасаду Середньозважений коефіцієнт відбивання матеріалу поверхні
Білий: атмосферостійкі фасадні фарби, гіпс, керамічна плитка, матовий алюміній, нержавіюча сталь тощо 0, 7
Світлий: фарби, мармур, білий камінь (вапняк, доломіт, піщаник), бетон і декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах, керамічні плитки, силікатна цегла, латунь матова, травертин, черепашник тощо 0, 6
Середньо-світлий: фарби, мармур, камінь (туф, піщаник, вапняк), бетон, кольорові штукатурки, керамічна цегла, блоки, плитка, дерево (дошки) тощо 0, 5
Темний: фарби, мармур, граніт, глиняна цегла, декоративні штукатурки ікерамічні плитки, потемніле дерево, мідь, листя дерев тощо 0, 3
Чорний: фарби, камінь (габро, лабрадорит, діорит, базальт, граніт), чавун, платинована бронза, декоративні штукатурки, листя дерев тощо 0, 15

4.62. Об'ємні монументи, пам'ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід
освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який
визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуванням
сприйняття об'єкта.

4.63. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла.
При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання, переважно галогенних,
а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.

4.64. Для освітлення об'єктів, які мають " холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених
насаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Для
освітлення об'єктів, які пофарбовані в " теплі" кольори, приймаються джерела світла з кольоровою

температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, зграфіто тощо), слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі R а не менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.

4.65. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори не
потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екра-­
нувалися світлозахисними пристроями.

4.66. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий-­
матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому викори-­
товується джерело світла: при розрядних лампах Kз = 1, 5, якщо скло приладу орієнтовано вертикально
або в нижню напівсферу (в межах кута 90° - 270°) і Кз = 1, 7 при орієнтуванні скла у верхню
напівсферу, при лампах розжарювання відповідно Кз = 1, 3 і 1, 5.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.