Главная страница
Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд
4.56. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Ус- тановки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
4.57. Яскравість фасадів будинків, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати за таблицею 21.
С. 28 ДБН В.2.5-28-2006
4.58. При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від- бивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань або за таблицею 22.
4.59. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленості до мінімальної повинно бути не більше 3: 1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5: 1. При цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних елементах.
4.60. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і міні- мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10: 1 і не більше 3: 1, при цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.
4.61. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскра- вість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо- рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше як на два ступеня.
Таблиця 21
Категорія міського простору
| Місце розташування об'єкта освітлення
| Освітлюваний об'єкт
| Заливаюче освітлення, середня яскравість фасаду L ф, кд/м2
| Заливаюче і акцентоване освітлення, середня яскравість акцентованого світлом елемента Le, кд/м2
| Локальне освітлення, середня яскравість L, кд/м2
| А
| Площі столичного центру, зони загальноміських домінант
| Пам'ятки архітектури національного значення, великі громадські будинки, монументи і домінантні об'єкти
|
|
|
|
| Магістральні вулиці і площі загальноміського значення
| Пам'ятки архітектури, історії і культури, будинки, споруди і монументи міського значення
|
|
|
|
| Парки, сади, бульвари, сквери і пішохідні вулиці загальноміського значення
| Визначні будинки, споруди, пам'ятки і монументи, унікальні елементи ландшафту
|
|
|
| Б
| Площі окружних і районних громадських центрів
| Пам'ятки і монументи, будинки і споруди окружного і районного значення
|
|
|
|
| Магістральні вулиці і площі окружного і районного значення
| Те саме
|
|
|
|
| Парки, сади, сквери, бульвари і пішохідні вулиці окружного і районного значення
| Те саме і характерні елементи ландшафту
|
|
|
| В
| Вулиці і площі, пішохідні дороги місцевого значення
| Пам'ятки і монументи, визначні будинки і споруди
|
|
|
|
| Сади, сквери, бульвари місцевого значення
| Те саме і характерні елементи ландшафту
|
|
|
| Примітка 1.Яскравість домінантних об'єктів, які оглядаються з відстані більше 300 м, допускається збільшувати
до 50 %.
| Примітка 2.При розташуванні об'єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскравості, наведену в таблиці 15, допускається зменшувати до 50 %.
| ДБН В.2.5-28-2006 С. 29
Таблиця 22
Матеріали поверхні або колір фасаду
| Середньозважений коефіцієнт відбивання матеріалу поверхні
| Білий: атмосферостійкі фасадні фарби, гіпс, керамічна плитка, матовий алюміній, нержавіюча сталь тощо
| 0, 7
| Світлий: фарби, мармур, білий камінь (вапняк, доломіт, піщаник), бетон і декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах, керамічні плитки, силікатна цегла, латунь матова, травертин, черепашник тощо
| 0, 6
| Середньо-світлий: фарби, мармур, камінь (туф, піщаник, вапняк), бетон, кольорові штукатурки, керамічна цегла, блоки, плитка, дерево (дошки) тощо
| 0, 5
| Темний: фарби, мармур, граніт, глиняна цегла, декоративні штукатурки ікерамічні плитки, потемніле дерево, мідь, листя дерев тощо
| 0, 3
| Чорний: фарби, камінь (габро, лабрадорит, діорит, базальт, граніт), чавун, платинована бронза, декоративні штукатурки, листя дерев тощо
| 0, 15
| 4.62. Об'ємні монументи, пам'ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуванням сприйняття об'єкта.
4.63. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла. При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання, переважно галогенних, а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.
4.64. Для освітлення об'єктів, які мають " холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених насаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Для освітлення об'єктів, які пофарбовані в " теплі" кольори, приймаються джерела світла з кольоровою
температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, зграфіто тощо), слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі R а не менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.
4.65. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори не потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екра- нувалися світлозахисними пристроями.
4.66. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий- матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому викори- товується джерело світла: при розрядних лампах Kз = 1, 5, якщо скло приладу орієнтовано вертикально або в нижню напівсферу (в межах кута 90° - 270°) і Кз = 1, 7 при орієнтуванні скла у верхню напівсферу, при лампах розжарювання відповідно Кз = 1, 3 і 1, 5.
|