Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Жанрове різноманіття біблійних текстів






Біблійний текст демонструє цілу низку літературних жанрів та специфічних способів художнього вираження. Серед них трапляються властиві іншим стародавнім літературам та специфічні, що визначають особливості Біблії як релігійного, сакрального тексту. Зокрема, можна виділити такі:

Ø міф, або міфологема як особлива художня форма чуттєво-образної символізації надчуттєвого буття; розгорнута в часі оповідь, яка, проте, не претендує на історичну достовірність (Пс. 17: 8-16; Йов 40: 20 – 41 - 26);

Ø героїчний епос (оповіді про вождів у Суд. Та Давида у 1 Сам.);

Ø генеалогії -“толедот”, де списки поколінь наводилися задля розкриття родових зв”язків між окремими людьми та народами (Бут.10), змалювання історичної спадкоємності традиції (1-2 Хр., Езд., Неем.), обґрунтування месіанських пророцтв (Мт. 1: 1-17; Лк. 3: 32-38);

Ø біографічні оповіді, елементи яких містяться в оповіданнях про пророків та в єванг. оповіданнях про Христа;

Ø оповіді про подвиги праведників (т.зв. “аретологія”), близькі до біографічного жанру та героїчного епосу (оповіді про патріарха Ноя у Бут. 6-8, пророків Мойсея у Вих., Второз., Іллю та Єлисея у І цар., 17-2 Цар 2);

Ø “діяння”, описи визначних подій життя та діяльності праведників, близькі до аретології (наприклад, оповіді про старозавітних пророків та новозавітних апостолів);

Ø оповіді -“сказання”, вільні за формою, близькі і до історичних оповідань, і до легенд; до них відносять оповіді про патріархів, Мойсея, Ісуса Навина, Суддів;

Ø елементи літопису (І.Цар. 14: 19; 1-2 Хр.; Іс. 36-39);

Ø законодавчі настанови релігійно-правового, морального та культового змісту (Вих., Лев., Второз.);

Ø повчання, настановні коментарі морального характеру до законодавчих положень; часом містили богословські роздуми та стародавні уявлення про природу; на них базується традиція повчального коментування Б.;

Ø апокаліптика, компонент пророцьких писань, у якому наявні загадкові фантастичні візії, складна символіка образів та чисел, описи боротьби сил добра і зла, що часом набувають дуалістичних рис, а також есхатологічні мотиви (“видіння” в книгах Іс., Єр., Єз., Об., численні апокрифічні Апокаліпсиси);

Ø пророцькі промовляння та проповіді, що вирізнялися емоційністю, метафоричністю, образністю, часто поетичною формою; стали одним із джерел церковної гомілетики (мистецтва проповіді);

Ø апологетична література, мета якої полягала в захисті та обґрунтуванні віроповчальних настанов (Прем. Сол.; апокрифічна 4 книга Маккавейська; Дії 2: 14-36; 7: 2-53; Рим. 1: 18-8-39);

Ø притчі –невеликі повчальні оповідання, сповнені алегоріями, часто побудовані на аналогіях-порівняннях (2 Сам. 12: 1-6; Мт. 5: 13; 11: 16-17; 13: 44-50, інші притчі Ісуса);

Ø байки – морально-повчальні оповідання, де реальні події приховані за алегоричним зображеннм тварин, рослин, предметів (Суд. 9: 8-15; 4 Цар. 14: 19);

Ø афоризми та прислів”я – короткі повчальні висловлювання (Прип. 16: 31; Мт.13: 57; 2 сол. 3: 10; 2 Петр. 2: 22);

Ø загадки – алегоричні описи, сформульовані як запитання для відгадування (Суд. 14: 14; 2 Цар. 10: 1-3; Ез. 17: 2-3);

Ø релігійно-культові форми – молитви, гімни, славослів”я-“доксології”, благословення та прокляття (Второз. 28: 2-14; “заповіді блаженства” у Мт. 5: 3-12);

Ø логії – специфічний новозавітний жанр гомілетичних “висловлювань Ісуса”, прообразом яких були притчі;

Ø євангелія – своєрідний жанр, що виник у лоні християнства, у ньому синтезовані жанри історичної оповіді, притч, алегорій, загадок, прославлень, молитвослів”я, проповіді, моральних та культових настанов тощо; проте всі вони підпорядковані релігійно-догматичним завданням утвердження та сповідання віри в Христа;

Ø т.зв. завіти – дуалістичний жанр, якому властиві опис сакральної угоди, насамперед між Богом і людьми (Бут. 15; 17: 1-14) та нормативна настанова, необхідна для виконання (Бут 49; Іоан 13: 31-35; 16: 32-33; Дії 20: 17-55);

Ø різножанрова пісенна поезія – любовна лірика (Пісн.), воєнні пісні (Суд. 5), жалобні та поховальні (2 сам.1: 17-27; Єр. 9: 17-18; Ам. 5: 16-18);

Ø епістолярні твори, приватні та публічні (листи Давида в 2 Сам. 11: 15 та Єремії в Єр. 29: 1-28; апостольські Послання);

Ø офіційні державні укази, що також трапляються в інших писемних пам”ятках Стародавнього Сходу та еллінської доби (розпорядження царя Артаксеркса в Езд. 7: 11-26).






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.