Єремії 49

1. Про синів Аммонових так говорить Господь: Хіба немає синів в Ізраїля? Хіба немає у нього спадкоємця? То чому Мілком заволодів Ґадом, і народ його мешкає в містах його?

2. А тому ось, надходять дні, говорить Господь, коли в Раббі синів Аммонових чутно буде гомін битви, і стане вона купою руїн; і міста її будуть спопелені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, котрі володіли ним, говорить Господь.

3. Ридай, Хешбоне, бо спустошений Гай; волайте, доньки Рабби, підпережіться веретищем, плачте і поневіряйтеся по городах, бо Мілком піде в полон, разом зі священиками і князями своїми.

4. Ти хвалишся долинами? Потече долиною кров твоя, підступна донько, що покладаєшся на скарби свої і [говориш]: Хто прийде до мене?

5. Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, говорить Господь, Бог Саваот; порозбігаєтеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що порозбігалися.

6. Але по цьому Я поверну полон синів Аммонових, говорить Господь.

7. Про Едома так говорить Господь Саваот: Хіба немає вже мудрости в Темані? [Хіба] немає ради в розумних? Хіба зубожіла мудрість їхня?

8. Утікайте, оберніться спиною, ховайтеся в печерах, мешканці Дедану, бо загибель Ісава Я наведу на нього, – година відвідин Моїх.

9. Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то напевне залишили б декілька ягід. І якби злодії [прийшли] вночі, то вони украли б, скільки їм треба.

10. А я до нитки обберу Ісава, відкрию утаємничені місця його, і сховатися він не може, – винищене буде плем'я його, і брати його і сусіди його; і не буде його.

11. Покинь сиріт твоїх, Я утривалю життя їхнє, і вдови твої нехай сподіваються на Мене.

12. Бо так говорить Господь: Ось навіть ті, котрим не судилося пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але конче будеш пити [чашу].

13. Бо Собою присягаюся, говорить Господь, що жахіттям, ганьбою, пустелею і прокляттям буде Боцра, і всі міста його стануть вічними пустелями.

14. Я чув звістку від Господа, і вісника відпроваджено до народів сказати: Зберіться і йдіть супроти нього, і підводьтеся на битву.

15. Бо ось, Я вчиню тебе малим поміж народами, зневаженим серед людей.

16. Грізне становище твоє і пихатість серця твого спокусили тебе, бо в ущелинах скель замешкав і високих пагорбів тримаєшся. Хоч би ти, як орел, високо поклав гніздо твоє, то й звідти скину тебе, говорить Господь.

17. І буде Едом жахіттям; кожний, хто проходитиме повз нього, вразиться і посвище, [дивлячись] на всі його рани.

18. Як поруйновані Содом та Гомора і сусідні міста їхні, говорить Господь, так само [й] там жодна людина не буде жити, і син людський не залишиться в ньому.

19. Ось, виходить він, як лев, з-над пагорбів Йордану на укріплені житла; але Я примушу їх квапливо піти з [Едому], і хто вибраний, того настановлю над ним. Бо хто схожий на Мене? І хто вимагатиме відповіді од Мене? І який пастор стане супроти Мене?

20. Бо хто вислухає ухвалу Господню, котру Він прийняв про Едома, і наміри Його, котрі Він має про мешканців Теману: Справді, навіть найменші з черед потягнуть їх і спустошать їхні житла.

21. Від гуркоту падіння їхнього здригнеться земля, і відлуння ґвалту їхнього чутно буде біля Червоного моря.

22. Ось, як орел, підводиться він і полетить, і розкине крила свої над Боцрою; і серце хоробрих едомлян буде того дня, мов серце жінки в пологах.

23. Про Дамаск – посоромлені Хамаш та Арпад, бо почули сумну звістку і занепали духом; тривога на морі, заспокоїтися не можуть.

24. Злякався Дамаск, і кинувся тікати; страх його охопив; біль і страждання вхопили його, як жінку породіллю.

25. Як же не вціліло місто слави, місто радости Моєї?

26. Отож поляжуть юнаки його на вулицях його, і всі вояки погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

27. І запалю вогонь у стінах Дамаску, – і винищить палаци Бен-Гададські.

28. Про Кедар і про царства Хацору, котрі звоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: Підводьтеся, рушайте супроти Кедара і спустошуйте синів сходу!

29. Шатра їхні і овець їхніх заберуть собі; і покрови їхні та все начиння їхнє, і верблюдів їхніх заберуть і будуть кричати їм: Жах звідусіль!

30. Утікайте, рушайте скорше, сховайтеся в проваллі, мешканці Хацору, говорить Господь, бо Навуходоносор, цар вавилонський склав ухвалу про вас та має задум супроти вас.

31. Підводьтеся, рушайте супроти народу мирного, що живе безтурботно, говорить Господь; ні дверей, ні засувів немає в нього; мешкають самітно.

32. Верблюди їхні стануть здобиччю, і численні череди їхні – на розкрадання призначені, і розпорошу їх по всіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і зусібіч наведу на них погибель, говорить Господь.

33. І буде Хацор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде там жити, і син людський не буде зупинятися в ньому.

34. Слово Господа, котре було до Єремії пророка, проти Еламу на початку царювання Седекії, царя юдейського:

35. Так говорить Господь Саваот: Ось, Я зламаю лука Еламу, головну силу їхню;

36. І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох сторін неба, і розвію їх по всіх цих вітрах, і не буде народу, до котрого не прийшли б вигнанці з Еламу;

37. І уражу еламетян страхом перед ворогами їхніми і перед тими, що шукають життя їхнього; і наведу на них лихоліття, гнів Мій, говорить Господь, і пошлю слідом їхнім меча, аж доки не винищу їх;

38. І поставлю трона Мого в Еламі, і знищу там царя і князів, говорить Господь.

39. Але наприкінці днів поверну полон Елама, говорить Господь.