Притчі 23

1. Коли присядеш споживати страву з володарем, то уважно пильнуй, що перед тобою;

2. І постав перешкоду в горлі своєму, якщо ти жадливий.

3. Не зваблюйся ласощами його: це – оманлива пожива.

4. Не турбуйся про те, аби надбати багатства; відкинь такі думки твої.

5. Спрямуєш очі твої на нього, і – його вже немає; тому що воно вчинить собі крила, і, мов орел, злетить до неба.

6. Не споживай їжі в людини заздрісної, і не зваблюйся ласощами її;

7. Тому що, які думки в душі її, така вона сама; їж і пий, каже вона тобі, а серце її не з тобою.

8. Кусень, котрого ти з'їв, виблюєш, і добрі слова твої ти скажеш марно.

9. У вуха безглуздого не кажи, тому що він знехтує розумними словами твоїми.

10. Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь;

11. Тому що Захисник їхній могутній; Він утрутиться в справу їхню з тобою.

12. Прихили серце твоє до науки і вуха твої – до розумних слів.

13. Не залишай юнака без покарання; якщо покараєш його різкою, він не помре.

14. Ти покараєш його різкою, і врятуєш душу його від шеолу.

15. Сину мій! Якщо серце твоє буде мудрим, то тішитиметься й моє серце.

16. І нутрощі мої будуть тішитися, коли уста твої будуть говорити правду.

17. Нехай не заздрить серце твоє грішникам; нехай буде воно щоденно в страхові Господньому.

18. Тому що є майбуття, і надія твоя не втрачена.

19. Слухай, сину мій, і будь мудрим, і схиляй серце твоє на досконалий шлях.

20. Не будь поміж тих, що впиваються вином, між тими, що об'їдаються м'ясом.

21. Тому що п'яниця і зажерливий збідніють, і сонливість одягне їх у вереття.

22. Слухай батька твого: він породив тебе, і матір'ю твоєю не знехтуй, коли вона стане похилою.

23. Купи істину, і не продавай її, а також мудрости та повчання й розуму.

24. Радіє батько праведного, і той, що породив мудрого, тішиться ним.

25. Нехай звеселюється батько твій і нехай радіє матір твоя, що породили тебе.

26. Сину мій! Віддай серце твоє мені, і очі твої нехай пильнують шляхи мої.

27. Тому що блудниця – глибоке провалля, і чужа дружина – тісна криниця;

28. Вона, мов розбійник, сидить у засідці і множить поміж людьми злочинців закону.

29. У кого виття? У кого стогін? У кого сварки? У кого горе? У кого рани без причини? У кого очі багрові?

30. У тих, котрі довго сидять за вином, котрі приходять шукати [вина] присмаченого.

31. Не дивися на вино, коли воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно приваблює легко.

32. Потім воно вкусить, мов гадина, і вжалить, як змія;

33. Очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє озветься розпустою;

34. І ти будеш, мов сплячий посеред моря, і як сплячий на вершечку щогли.

35. [І скажеш]: Били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того ж таки.