Царів 23

1. Оце останні слова Давида, вислів Давида, сина Єсеєвого, вислів мужа, настановленого високо, помазанця Бога Якового і солодкого співця Ізраїлевого.

2. Дух Господній говорить у мені, і слово Його на язику у мене.

3. Сказав Бог Ізраїлів, говорив про мене Скеля Ізраїлева: Той, що володарює над людьми, буде праведний, володарюючи у страхові Божому.

4. І, як удосвіта, при сході сонця на безхмарному небі від сяяння після дощу зростає трава із землі;

5. Чи не так дім мій у Бога? Тому що заповіт вічний поклав Він зі мною, твердий і несхитний. Чи не так сходить від Нього все спасіння моє і всі бажання мої?

6. А нечестиві будуть, як викинуте терня, котрого не беруть рукою;

7. Але хто торкається його, озброюється залізом, або ж держаком списа, і вогнем спалюють його на місці.

8. Ось ймення хоробрих у Давида: Йошев-Башшевет, тахкемонець, вождь головний серед трьох; він підніс списа свого на вісімсот вояків і уразив їх воднораз.

9. По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох мужів з Давидом, коли вони глузуванням викликали филистимлян, які зібралися на війну.

10. Ізраїльтяни вийшли супроти них, і він зупинився, і уражав филистимлян до того, що рука його стомилася і прилипла до меча. І подарував Господь того дня велику перемогу, і народ повернувся за ним для того лише, аби зібрати [здобич].

11. За ним Шамма, син Аґе, гарарянин. Коли филистимляни зібралися до Лехи, де було поле, засіяне сочевицею, і народ почав утікати від филистимлян,

12. То він зупинився серед поля, і пильнував його, і уразив филистимлян. І дарував тоді Господь велику перемогу.

13. Троє оцих старшин із тридцяти [вождів] рушили і увійшли жнивної пори до Давида в печеру Адуллам, коли натовпи филистимлян стояли в долині Рефаїм.

14. Давид був тоді в укріпленому місці, а загін филистимлян – у Віфлеємі.

15. І відчув Давид спрагу, і сказав: Хто напоїть мене водою з криниці Віфлеємської, що при брамі?

16. Тоді троє оцих хоробрих пробралися крізь табір филистимський, і зачерпнули води з криниці Віфлеємської, що біля брами, і взяли й принесли Давидові. Але він не захотів пити її, і вилив її для слави Господа.

17. І сказав: Остережи мене, Господе, щоб я вчинив це! Чи не кров це людей, які ходили з небезпекою для власного життя? І не захотів пити її. Ось, що учинили оці троє хоробрих!

18. А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, – він головний над оцима тридцятьма; Він забив списом своїм триста вояків, і мався у славі в отих трьох.

19. Із трьох він був славетнішим, і був головним, але з тими трьома не брався рівнятися.

20. А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий за справами, із Кавцеїлу, забив двох синів Аріїла моавського; він же зійшов, і вбив лева у рові в засніжений час.

21. Це він убив одного єгиптянина, чоловіка вельможного; в руці у єгиптянина був спис, а він пішов на нього з палицею, і відібрав списа з руки єгиптянина, і вбив його власним його списом.

22. Ось що учинив Беная, син Єгоядин, і він мався у славі в трьох хоробрих.

23. Він був найвельможнішим із тридцяти, але з тими трьома не брався рівнятися. І настановив його Давид найближчим виконавцем своїх наказів.

24. Асаїл, Йоавів брат, – у числі тридцяти; Елханан, син Додів, з Віфлеєму;

25. Шамма хародянин, Еліка хародянин,

26. Хелец палтянин; Іра, син Іккешів, текоїтянин;

27. Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,

28. Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,

29. Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини веніяминові;

30. Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,

31. Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,

32. Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,

33. Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;

34. Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;

35. Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,

36. Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин;

37. Целек аммонієць; Нахарай бееротянин, зброєносець Йоава, сина Церуїного;

38. Іра їтрянин, Гарев їтрянин;

39. Урія хеттеянин, – усіх тридцять сім.