Царів 5

1. І прийшли всі коліна Ізраїлеві до Давида в Хеврон, і сказали: Ось, ми – кість твоя і плоть твоя.

2. Іще вчора і третього дня, коли Саул царював над нами, ти виводив і вводив Ізраїля. І сказав тобі Господь: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем Ізраїля.

3. І прийшла вся старшина Ізраїля до царя в Хеврон, і уклав з ними цар Давид заповіта в Хевроні перед Господом; і помазали Давида на царя над Ізраїлем.

4. Тридцять років було Давидові, коли він зацарював; а царював сорок літ.

5. У Хевроні царював над Юдою сім літ і шість місяців, і в Єрусалимі царював тридцять три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6. І виступив цар і люди його на Єрусалим супроти євусеїв, мешканців тієї країни; але вони говорили Давидові: Ти не увійдеш сюди; тебе відженуть сліпі та кульгаві; Це означало: не увійде сюди Давид.

7. Але Давид захопив фортецю Сіон: це – місто Давидове.

8. І сказав Давид того дня: Кожний, хто заб'є євусеїв, нехай уражає списом і кульгавих та сліпих, які ненавидять Давидову душу. А тому й кажуть: Сліпий і кульгавий не зайде в дім [Господній].

9. І оселився Давид у фортеці, і назвав її Містом Давидовим, і будував Давид навколо від Мілло і всередині.

10. І мав Давид успіх, і звеличувався, і Господь, Бог Саваот, [був] із ним.

11. І прислав Хірам, цар тирський, послів до Давида, і кедрового дерева, і теслів, і каменярів, і вони спорудили дім Давидові.

12. І спізнав Давид, що Господь настановив його міцно царем над Ізраїлем, і що підніс царство заради народу Свого, Ізраїля,

13. І взяв Давид іще наложниць і дружин з Єрусалиму, потому, як прийшов із Хеврону.

14. І народилися ще у Давида сини і дочки. І ось ймення тих, що народилися в нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон.

15. І Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа;

16. І Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17. Коли почули филистимляни, що Давида помазали на царство над Ізраїлем, то підвелися филистимляни шукати Давида. І почув Давид, і пішов у фортецю.

18. А филистимляни прийшли і розташувалися у долині Рефаїм.

19. І запитав Давид у Господа, говорячи: Чи йти мені супроти филистимлян? Чи віддаси їх у руки мої? І сказав Господь Давидові: Йди! Бо Я віддам филистимлян у руки твої.

20. І пішов Давид до Баал-Пераціму. І завдав їм там поразки, і сказав Давид: Господь розкидав ворогів моїх переді мною, як розкидає вода. А тому місцині тій дали ім'я: Баал-Перацім.

21. І залишили там [филистимляни] ідолів своїх, а Давид із людьми своїми узяв їх.

22. І прийшли знову филистимляни і розташувалися у долині Рефаїм.

23. І запитав Давид у Господа, і Він відповідав йому: Не виходь назустріч їм, а зайди їм з тилу і йди до них з боку бальзамових дерев.

24. І коли почуєш, немовби шум, що лине від верхівок бальзамових дерев, то рушай. Бо тоді вийшов Господь перед тобою, щоб винищувати військо филистимське.

25. І вчинив Давид, як наказав йому Господь, і завдав поразки филистимлянам від Ґеви аж до Ґезера.