Навина 6

1. Тоді сказав Господь Ісусові: Ось, Я передаю в руки твої Єрихон і царя його, [і] сильних вояків його.

2. Обійдіть довкола міста всі, придатні для війни, і обходьте місто один раз [на день; ] і робіть це шість днів.

3. І семеро священиків нехай несуть сім сурм з баранячих рогів перед Ковчегом; а сьомого дня обійдіть довкола міста сім разів, і священики нехай сурмлять сурмами.

4. Коли озветься баранячій ріг довгим звуком, коли почуєте звук тієї сурми, тоді увесь народ нехай вигукне грімким голосом; і мури міста рухнуть до самого підмурку, і [весь] народ увійде [до міста], кожний зі свого боку.

5. І прикликав Ісус, син Навинів, священиків [ізраїльських], і сказав їм: Несіть Ковчега заповіту; а семеро священиків нехай несуть семеро сурм із баранячих рогів перед Ковчегом Господнім.

6. І сказав народові: Рушайте, і обійдіть довкола міста; а озброєні нехай ідуть перед Ковчегом Господнім.

7. Як тільки Ісус сказав народові, семеро священиків, що несли семеро сурм із баранячих рогів перед Господом, рушили й засурмили сурмами, і Ковчег заповіту Господнього йшов за ними.

8. А озброєні йшли перед священиками, котрі сурмили; а сторожа йшла позаду, простувала за Ковчегом, сурмила сурмами.

9. А народові Ісус наказав, кажучи: " Не вигукуйте і не давайте почути голосу вашого, і щоб навіть слова не виходило з уст ваших до [тієї] днини, поки я не скажу вам: " Вигукуйте! " – і тоді ви заволаєте.

10. У такий спосіб Ковчег [заповіту] Господнього рушив довкола міста, і обійшов один раз; і повернулися в стан, і ночували в стані.

11. [Другого дня] Ісус підвівся рано-вранці, і священики понесли Ковчега [заповіту] Господнього.

12. І семеро священиків, які несли семеро сурм з баранячих рогів перед Ковчегом заповіту Господнього, йшли і сурмили сурмами; а озброєні простували перед ними, а сторожа йшла позаду за Ковчегом заповіту Господнього, і простуючи, сурмили сурмами.

13. У такий спосіб і другого дня обійшли довкола міста один раз, і повернулися в стан. І робили це шість днів.

14. Сьомого дня підвелися удосвіта, при з'яві зорі, і обійшли таким же чином довкола міста сім разів; лише цього дня обійшли довкола міста сім разів.

15. Коли всьоме священики сурмили сурмами, Ісус сказав народові: " Вигукуйте щосили, тому що Господь віддав вам це місто!

16. Місто буде під закляттям, і все, що в ньому, – Господові; тільки Рахав-блудниця нехай залишиться живою, вона і кожний, хто в її домі, бо вона сховала посланців, котрих ми посилали.

17. Але ви не беріть заклятого, щоб і вам не підпасти закляттю; якщо візьмете щось із заклятого, і щоб на стан [синів] Ізраїля не накликати прокляття і не вчинити йому лиха.

18. І все срібло, і золото, і посудини мідні і залізні нехай будуть посвячені Господові, і увійдуть до скарбниці Господньої.

19. Народ заволав, як засурмили сурми. Як тільки-но народ почув голос сурми, заволав грімким голосом; і рухнули мури міста до [свого] підмурку, і народ рушив до [міста], кожний зі свого боку, і взяли місто.

20. І піддали знищенню все, що в місті: і мужів, і жінок, і молодих, і старих, і волів, і овець, і віслюків, – [усе винищили] мечем.

21. А двом юнакам, які вивідували землю, Ісус сказав: Ходіть у дім тієї блудниці і виведіть звідти її і всіх, котрі в неї, бо ви присягнулися їй.

22. І пішли юнаки, які вивідували місто, [у дім жінки], і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і всіх, котрі у неї [були], і всіх родичів її вивели, і поставили їх поза станом Ізраїльським.

23. А місто і все, що в ньому, спалили вогнем; тільки срібло, і золото, і посудини мідні і залізні віддали до скарбниці дому Господнього.

24. А Рахав, блудницю, і дім батька її, і всіх, котрі у неї [були], Ісус залишив живими, і вона живе поміж Ізраїлем донині: тому що вона сховала посланців, котрих посилав Ісус, щоб вивідати Єрихон.

25. О тій порі Ісус присягнувся і сказав: Проклятий перед Господом той, хто відбудує і збудує місто оце Єрихон; на первістку своєму він покладе підмурок його, і на молодшому своєму поставить браму його.

26. І був Господь з Ісусом, і знаний він був по всій країні.