Висновки. У профспілковому середовищі України відбувається становлення децентралізованої системи профорганізацій

У профспілковому середовищі України відбувається становлення децентралізованої системи профорганізацій. Профспілки охоплюють усі регіони країни, всі галузі економіки, всі форми власності та господарювання. Відбувається поступове відокремлення об'єднань найманих працівників і об'єднань підприємців (роботодавців). При загальному падінні чисельності профспілок зберігається досить високий показник охоплення працівників профспілковим членством.

З набуттям чинності Закону України " Про профспілки, права та гарантії їх діяльності" (з внесенням відповідних поправок, згідно з рішенням Конституційного Суду) законодавче забезпечення діяльності профспілок можна вважати в основному сформованим. Водночас, іншими законодавчими актами ця діяльність може бути обмежена — зокрема, в частині застосування радикальних форм захисту прав та інтересів членів профспілок (проект Закону України " Про внесення доповнень до Закону України " Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"). Дискусійним залишається питання позбавлення профспілок права законодавчої ініціативи. Не врегульовані правовим чином питання реалізації соціального партнерства профспілок (не прийнято Закон України " Про соціальне партнерство").

Помітними є негативні тенденції розвитку профспілкового руху, зокрема, в частині захисту прав найманих працівників: найчисельніше профспілкове об'єднання — ФПУ, та ряд автономних профспілок зберігають традиційно притаманне радянським профспілкам одночасне членство в профорганізації і найманих працівників, і роботодавців, що обмежує можливості захисту інтересів найманих працівників; у деяких галузях діють декілька профспілкових структур, що за умови їх нескоординованих дій знижує результативність впливу на галузевого роботодавця та створює конкуренцію у профспілковому середовищі; попри високі показники охоплення населення профспілками, членство в профспілках є для громадян значною мірою формальним і не визначає їх орієнтацію на солідарний захист своїх соціально-трудових і соціально-економічних інтересів. Профспілки ще не стали тим суспільним інститутом, на який переважно покладаються громадяни в пошуках захисту своїх прав та інтересів.

Внаслідок пасивної інформаційної політики профспілкових організацій профспілковий рух є значною мірою закритим для широкого загалу, що веде до відчуженості профспілкового руху від громадськості, замикання його у власних межах.

Аналіз форм, що їх застосовують профспілки для захисту прав та інтересів працівників у соціально-трудових відносинах, свідчить, що від застосування радикальних форм, профспілки України все більше переходять до поміркованих, що використовуються в системі соціального партнерства.

Поширюється практика укладання Генеральної, галузевих та регіональних угод, колективних договорів. У договірному процесі організаційно інституюються сторони соціального партнерства, створюються тристоронні та двосторонні структури, відбувається децентралізація профспілкового руху. Профспілки використовують можливості лоббіювання своїх інтересів в органах державної влади та судового захисту прав та інтересів працівників.

Проте, змістовне наповнення та ступінь дотримання Урядом і роботодавцями угод і колективних договорів свідчать про їх значною мірою формальний характер і низьку ефективність. Жодна з Генеральних угод не виконана в повному обсязі. Залишаються невирішеними головні проблеми працівників: адекватної ціни робочої сили, вчасних виплат заробітної плати, гарантій зайнятості. Продовжується практика вирішення Урядом питань, що безпосередньо торкаються інтересів працівників, без погодження з профспілками. Водночас, профспілки недостатньо використовують можливості судового захисту прав працівників та вирішення спірних питань у комісіях з трудових спорів: у судовому порядку оскаржується лише незначна частина неправомірних дій роботодавців; вирішенню питань у комісіях з трудових спорів перешкоджає відсутність цих комісій на половині підприємств країни.

Профспілкові об'єднання України залучені до міжнародного профспілкового руху. Участь профоб’єднань України в міжнародній співпраці профспілок здійснюється як безпосередньо через двосторонні та багатосторонні контакти (в межах міжнародних об'єднань), так і за посередництва МОП. Практично всі профспілки України є членами міжнародних галузевих профспілкових об'єднань. Водночас, жодне з українських профоб'єднань поки що не входить до найвпливовішої у світі міжнародної профспілкової організації — Міжнародної конфедерації вільних профспілок.

МОП, інші міжнародні та національні зарубіжні профоб'єднання надають профспілкам України консультаційну, методологічну, освітньо-методичну, експертну допомогу, залучають їх до участі в міжнародних профспілкових акціях, організують допомогу акціям українських профспілок і солідарний захист їх прав та інтересів.

Участь профспілок України в міжнародному профспілковому русі сприяє їх міжнародному визнанню та набуттю ними досвіду солідарної боротьби за права й інтереси своїх членів.