Загальні положення. Марш — організоване пересування підрозділів у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж у встановлений

Марш — організоване пересування підрозділів у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж у встановлений час, у повному складі й у готовності до виконання бойової задачі. Він є основним способом пересування взводу.

Марш може відбуватися до фронту, уздовж фронту, від фронту в тил, у передбаченні вступу в бій або поза погрозою зіткнення з противником, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості.

У ході бойових дій, коли втрата часу неприпустима, а також у тилу своїх військ марші можуть відбуватися і вдень. В усіх випадках командир повинний забезпечити прибуття взводу у призначений район або на вказаний рубіж вчасно й у готовності до виконання бойової задачі.

Після маршу підрозділи зосереджуються в призначеному районі (розгортаються на вказаному рубежі) для переходу в наступ, ведення зустрічного бою або для заняття оборони.

У сучасних умовах роль і значення маршів закономірно зростають. Це обумовлюється збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю і динамічністю бою, темпами наступу. Взвод завжди повинний бути готовий до маршу (пересування своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту в умовах постійної погрози застосування противником зброї масового ураження, впливу його авіації, повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного і хімічного зараження, руйнувань доріг і переправ. Це потребує ретельної підготовки озброєння, бойової техніки й особового складу до маршу (перевезення), високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

Швидкість руху підрозділів на марші може бути різною і залежить від отриманого завдання, виучки та фізичного гарту особового складу, особливо механіків - водіїв, уміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, погоди, пори року і часу доби, а також від правильної організації та забезпечення маршу.

Середня швидкість руху на марші без урахування часу на привали може бути: 20—25 км/год. У разі здійснення маршу в горах, пустелі та інших не­сприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15—20 км/год. У всіх випадках марш має здійснюватися з максимально можливою за цих умов швидкістю.

Похідний порядок взводу на марші - колона. Дистанції між машинами в колоні призначають залежно від швидкості руху та умов видимості (у звичайних умовах 25—50м). У разі пересування по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, по дорогах, які мають стрімкі підйоми, спуски та повороти, а також за пересування з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються. За руху на відкритій місцевості в умовах загрози

застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100— 150м.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділам призначають вихідний пункт, пункти регулювання, привали та денний (нічний) відпочинок.

Вихідний пункт призначають на відстані 5 - 10 км від району розташування батальйону. Таке віддалення забезпечує можливість витягування похідної колони батальйону і набирання необхідної для висування швидкості.

Пункти регулювання призначають через кожні 3 - 4 години руху.

Привали і денний (нічний) відпочинок призначають для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, їжі та відпочинку особового складу. Привали призначають через 3 - 4 годи­ни руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок — наприкінці кожного добового переходу. На привалах (в районах відпочинку) взвод зупиняється в складі колони роти на правому узбіччі дороги з дистанціями між машинами не ближче 10 м або встановленими старшим командиром.

Початком здійснення маршу є час проходження вихідного пункту головою колони роти, а якщо рота перебуває в похідній охороні — головою колони батальйону.

Взвод може здійснювати марш у колоні головних сил роти або діяти самостійно, як орган похідної охорони в головному дозорі, головній (тильній, боковій) похідній заставі, нерухомій боковій заставі.

Підсилення взводу залежить від місця у похідному порядку роти та завдання, що виконується.