Ведення наступу

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником взвод починає після проведення вогневої підготовки наступу, під час якої він вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби, а також живу силу противника в об'єкті атаки і на його флангах. Танковий взвод і бойові машини піхоти, що виділені для стрільби прямою наводкою, у встановлений час, як правило, в ніч перед наступом або в умовах обмеженої видимості займають вогневі позиції і готуються до виконання задачі. У деяких

випадках вогневі позиції займаються з початком вогневої підготовки наступу.

Засоби, які виділені для ведення вогню прямою наводкою зі складу підрозділів, що обороняються, виконують задачі з займаних раніше вогневих позицій. З початком вогневої підготовки наступу вони знищують призначені або знову виявлені цілі в опорних пунктах противника на передньому краї, у найближчій глибині оборони і між ними, руйнують оборонні споруди.

Танки і бойові машини піхоти зі складу підрозділів першого ешелону переходять у наступ разом зі своїми підрозділами. При підході підрозділів, що наступають, танки і бойові машини піхоти, виділені зі складу другого ешелону. продовжують виконувати задачі до виходу підрозділів, що атакують, на призначений старшим командиром рубіж.

Командир взводу керує вогнем підлеглих, веде спостереження за діями противника, цілями, що підлягають знищенню і придушенню в ході вогневої підготовки наступу у напрямку наступу взводу, і про результати спостереження доповідає командиру роти.

У встановлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, що займає вихідну (очікувальну) позицію, починає висування до рубежу переходу в атаку. За танками починають рух і бойові машини піхоти, що розташовувалися з ними, (бронетранспортери) механізованих взводів. З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально припустимою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника вогнем з ходу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) виходять до своїх відділень, ведучи вогонь з ходу або коротких зупинок.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу подає команду: “Взвод — ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”, - і потім - “ПОЗНАЧИТИ ПРОХОДИ ДЛЯ ТАНКІВ”.

Після проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду: “Взвод, в атаку — ВПЕРЕД”, за якою особовий склад покидає траншеї (окопи) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, рухаючись в напрямку проходів у загородженнях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), рухаючись за своїми відділеннями (бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням — безпосередньо в бойовій лінії взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

З переходом в атаку командир взводу уточнює положення противника, а при необхідності — бойові задачі танкам і порядок подолання загороджень.

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї.

Танки і бойові машини піхоти, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку по своїх напрямках, а ті, що не мають тралів - встановленим порядком по проробленому проходу. При

цьому особовий склад механізованого підрозділу, що атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками по їх коліях або по проробленому проходу.

Мінне поле, яке встановлене засобами дистанційного мінування на напрямку висування (атаки) взводу, при неможливості обходу долається по проробленому проходу у взводній колоні. Танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) без тралів, що знаходилися в бойовій лінії та потрапили на заміновану місцевість, рухаються до проробленого проходу по виходах, які розміновуються екіпажами танків (особовим складом відділень) з використанням табельних комплектів розмінування, що возяться, й іншими способами.

Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу в першу чергу його протитанкові засоби і вогневі засоби, що перешкоджають подоланню загороджень механізованими підрозділами, й у точно встановлений час (“Ч”) вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем, опановує об’єктом атаки і неспинно продовжує наступ в призначеному напрямку.

Опанувавши об’єктом атаки, взвод продовжує наступати в призначеному напрямку, знищуючи противника перед фронтом наступу і на флангах. Командир взводу доповідає командиру роти про виконання задачі на досягнутому рубежі, про склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу і своє рішення.

Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається в складній обстановці, що швидко змінюється. Успішне просування хоча б одного танка або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.

При відставанні сусідів взвод, не припиняючи наступ, частиною вогневих засобів придушує цілі, що заважають просуванню сусідів. Краща допомога сусідам - просування взводу вперед.

Опорний пункт, у якому противник чинить активний опір, взвод обходить і атакує його у фланг або в тил. Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках або відкриті фланги противника, з метою приховання маневру застосовуються аерозолі.

Маневр в залежності від умов обстановки і місцевості може здійснюватися взводом у повному складі або частиною сил, у бойовому порядку.

При неможливості обходу опорного пункту противника командир взводу зосереджує вогонь взводу, приданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілям, що перешкоджають просуванню, висуває танки на вигідний для атаки рубіж і одночасно вживає заходів для пророблення проходу в загородженнях. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення і продовжує рух вперед.

Командир механізованого взводу, що діє десантом на танках, зобов'язаний розподілити відділення і придані вогневі засоби по танках,

вказати підлеглим командирам задачу, уточнити сигнали на посадку, спішування і способи цілевказівки, вимоги безпеки. Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, що перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. З першою нагодою взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.

Виявивши в глибині оборони противника засоби ядерного і хімічного нападу, наземні елементи систем високоточної зброї, взвод, вміло використовуючи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить з ладу установки (гармати, міномети).

Загородження і перешкоди, що зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по проробленому проходу.

Зони зараження взвод долає на танках з використанням засобів індивідуального і колективного захисту або обходить їх у напрямку, який визначив командир роти.

Противника, що контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами вогнем і рішучою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу, при цьому танки (бойові машини піхоти) займають вогневі позиції за найближчим укриттям, а особовий склад механізованого підрозділу спішується і займає вигідні позиції, як правило, перед ними. Потім взвод атакою у взаємодії з сусідами або самостійно завершує знищення противника. Взвод, який не контратакований противником, прискорює своє просування з метою виходу у фланг і в тил противнику, що контратакує.

Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організує переслідування і доповідає про це командиру роти.

При переслідуванні взвод, вміло використовуючи складки місцевості й інші її властивості, діючи в бойовому або похідному порядку, обходить противника по паралельним маршрутам, виходить на шляхи відходу, сковує його дії і знищує рішучою атакою у фланг і в тил.

У випадку неможливості виходу на шляхи відходу противника взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх і проривається до основних сил противника, що відходить.

Після бою взвод виходить у призначене місце (на призначений рубіж), де розташовується (закріплюється) на рубежі. Командир взводу організує спостереження й охорону, визначає заходи щодо маскування і про результати бою доповідає командиру роти. У доповіді вказуються: виконана взводом задача і місце його знаходження; які цілі противника знищені взводом; втрати особового складу, озброєння і військової техніки; витрата боєприпасів і пально-мастильних матеріалів; стан озброєння і військової

техніки, а також морально-психологічний стан особового складу та інші питання.

Танковий взвод, що складає резерв батальйону, використовуючи маскувальні властивості місцевості, просувається за ротами першого ешелону на відстані 1, 5-2 км в готовності до виконання задач, що раптово виникли, а також для виконання задач, які покладені на другий ешелон батальйону.

Одержавши задачу на розвиток наступу, командир взводу на ходу ставить задачі танкам. При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, організує взаємодію. Взвод при підході до призначеного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

З одержанням задачі на знищення противника, що залишився в тилу батальйону, взвод висувається на вказаний йому напрямок і, використовуючи результати вогневого ураження, завершує його розгром (блокування).

При веденні наступу з ходу танковий взвод у період вогневої підготовки висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти.

Мінні поля, що встановлені засобами дистанційного мінування противника в період висування, долаються по проходах, що пророблені засобами старшого командира. При застосуванні противником запалювальної зброї взвод швидко виходить з району пожежі, гасить вогнища на озброєнні і військовій техніці, продовжує виконувати поставлену задачу.

Танки, які виділені для обладнання катковими мінними тралами, виводяться в призначений час і місце в порядку, визначеному командиром батальйону. Ножові трали на танки і бойові машини піхоти навішуються у вихідному районі для наступу.

Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально припустимою швидкістю виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються в бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє за танками і знищує вогневі засоби противника, в першу чергу - протитанкові.

При атаці в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до встановленого рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють, команду “Взвод (відділення) — ПРИГОТУВАТИСЯ ДО СПІШУВАННЯ”. За цією командою бойові машини піхоти доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її з бійниць і готується до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу: “Взвод — ДО МАШИН” механіки-водії бойових машин піхоти, а при

висуванні взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху машин, або, використовуючи наявні укриття, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів: “Відділення - ДО МАШИНИ” швидко залишають машини, а за командою “Відділення, у напрямку _____ до бою, ВПЕРЕД” розгортаються в бойову лінію і, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю оборони противника.Подолання мінно – вибухових загороджень, атака переднього краю ведеться так, як і при наступі, з положення безпосереднього зіткнення з противником.

При ведені наступу вночі танкові і механізовані підрозділи здатні успішно вести наступ. Вони оснащені освітлювальними, світлосигнальними засобами, приладами нічного бачення. Атаки уночі суттєво впливають на моральний стан противника. Нічні дії сприяють досягненню раптовості, захопленню ініціативи і розгрому противника, що обороняється, у більш короткий термін невеликими силами і з найменшими втратами.

Разом з тим ніч негативно впливає також і на підрозділи, які наступають: знижується ефективність вогню з танків і стрілецької зброї, зростає витрата часу на ураження цілей і розхід боєприпасів, знижуються маневрові можливості підрозділів, утрудняється управління підрозділами і вогнем, обмежується спостереження. Значних труднощів представляє орієнтування на місцевості, витримування напрямків наступу і взаємне впізнавання, підвищується стомлюваність особового складу.

При наступі вночі взводу ставляться такі ж задачі, як і вдень. В умовах темної ночі інтервали між танками, бойовими машинами піхоти можуть скорочуватися. Взводи і відділення наступають, як правило, без проміжків.

При цьому танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють у цепу механізованих підрозділів.

Підготовка до наступу проводиться у світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ, крім загальних питань, що передбачаються при підготовці наступу в звичайних умовах, вказує: видимі в темний час доби орієнтири, азимут напрямку наступу взводу і направляючий танк; порядок позначення танків, освітлення місцевості; використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для ведення вогню вночі; сигнали впізнання, а при наявності в противника загороджень - місце і порядок позначення проходу і способи подолання загороджень по проходу; крім того, організує забезпечення танків (відділень) освітлювальними і сигнальними засобами, трасуючими кулями і снарядами.

Для витримування напрямку при наступі вночі у взводі призначається танк, що направляє.

Для позначення границі підрозділу, що наступає, (розмежувальної лінії) може залучатися один із танків взводу. Позначення здійснюється вогнем з кулемета чергами трасуючих куль.

З метою полегшити підрозділам, які наступають, надійне ураження вогневих засобів противника прицільним вогнем і забезпечити орієнтування на місцевості проводиться її освітлення. Освітлення місцевості й об’єктів

противника в ході наступу здійснюється за планом старшого начальника періодично. Освітлення місцевості перед взводом здійснюється за розпорядженням командира взводу реактивними освітлювальними патронами й освітлювальними ракетами в порядку, встановленому планом світлового забезпечення. Для цього в механізованому взводі призначається

освітлювальний пост, що знаходиться поруч з командиром взводу і діє за його вказівкою. Освітлення своїх підрозділів неприпустимо.

Прилади нічного бачення використовуються в перервах між освітленням місцевості.

Для взаємного впізнання, а також для позначення рубежів, досягнутих взводом, застосовуються сигнальні патрони, ракети, трасуючі кулі.

Для позначення підрозділів на танках, бойових машинах піхоти встановлюються пізнавальні знаки: спеціальні світлові вказівки різного кольору, визначеного кольору габаритні ліхтарі, механізовані підрозділи, крім того, можуть використовувати електричні ліхтарі спеціального призначення і різного кольору. Ліхтарі звичайно включаються лише за вимогою старшого начальника або в заздалегідь установлений час на призначених рубежах. На танках (БМП) габаритні ліхтарі на кормі можуть бути включені постійно. Для взаємного упізнання своїх підрозділів можуть застосовуватися білі нарукавні пов'язки, білі квадрати, ромби (які світяться) на бортах танків, бойових машин піхоти.

Маршрути висування підрозділів на рубіж переходу в атаку і проходи в загородженнях звичайно позначаються світловими знаками (покажчиками), зверненими убік своїх військ. Висування взводу до рубежу переходу в атаку здійснюється з дотриманням заходів маскування, з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв і т.п. Варто виключати прилади нічного бачення перед виходом на відкриті ділянки місцевості, тому що машини з цими приладами можуть легко виявлятися відповідною апаратурою.

Напрямок атаки позначається світловими орієнтирами або створами, артилерійськими снарядами, мінами, або авіацією, створенням вогнищ, пожеж на місцевості, яка зайнята противником. В глибині оборони противника напрямок наступу позначається світловими орієнтирами або створами (артилерією, мінометами, авіацією).

Наступ вночі починається, як правило, після вогневої підготовки (в окремих випадках для досягнення раптовості вогнева підготовка може не проводитися). Танковий взвод при наступі вночі наступає безпосередньо в бойових порядках механізованих підрозділів. Це забезпечує більш надійну взаємодію і взаємну підтримку вогнем відділень і танків. При інтенсивному освітленні місцевості, а також коли протитанкові засоби противника надійно подавлені, танки можуть діяти трохи попереду.

Наступ вночі варто вести ініціативно, застосовуючи раптові дії і військову хитрість. Взвод висувається до оборони противника і рішуче атакує його, прагнучи проникнути в глибину оборони і внести розлад в дії противника. У ході розвитку наступу взвод точно витримує напрямок

наступу і встановленим способом позначає своє положення. Командир взводу приймає всі міри до умілого використання засобів освітлення, не допускає освітлення свого бойового порядку і сусідів, засвічування приладів нічного бачення.

При наступі вночі командир взводу приділяє особливу увагу забезпеченню флангів і веденню спостереження з метою розкриття і попередження раптових дій противника, особливо його контратак.

Освітлення противника, що контратакує, здійснюється безупинно освітлювальними ракетами, артилерійськими снарядами, мінами, авіаційними освітлювальними бомбами.

Противника, що контратакує, меншого або рівного за силою, взвод звичайно знищує атакою з ходу, а такого, що переважає - вогнем з вигідного рубежу. Після відбиття контратаки і нанесення противнику втрат його знищення взвод завершує самостійно або у взаємодії із сусідами рішучою атакою, як правило, у фланг.

Успіх нічних дій багато в чому залежить від вмілої і чіткої організації командиром бою, особливо світлового забезпечення, виконання заходів щодо захисту підрозділів від зброї масового ураження.

Однією з характерних рис сучасного загальновійськового бою є його безперервність, тому перехід від нічних дій до денних повинний здійснюватися без пауз. Заходи щодо переходу до нічних дій передбачаються в ході організації бою.

При переході від нічних дій до денних командир взводу уточнює бойові завдання танкам (відділенням) і питання взаємодії, розосереджує бойовий порядок, вживає заходів до поповнення боєприпасами і пальним, евакуації поранених і хворих на батальйонний медичний пункт. Боєприпаси і гаряча їжа у взвод доставляються за розпорядженням командира роти.