Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення власних втрат підрозділу у вогневому бою






Для визначення своїх очікуваних втрат слід у ліву части­ну формул на місце значень вогневих можливостей підставити значення необхідної /бажаної/ середньої кількості уражених цілей, а після цього вирішити рівняння відносно коефіцієнта допустимих власних втрат.

Середні /або очікувані/ втрати, яких необхідно завдати противнику, визначаються як добуток KВЦ × nЦ коефіцієнта допустимих втрат противника та числа цілей.

У випадку одночасного відкриття вогню обома сторонами коефіцієнт втрат своїх вогневих засобів обчислюється за на­ступною формулою:

, (17)

де М(Ц)ВЗ - співвідношення втрат цілей і вогневих засобів під час взаємного обстрілу у бою.

Якщо вогневі засоби підрозділу випереджують противника у відкритті вогню, то коефіцієнт власних втрат зменшується і визначається так:

, (18)

де nЦУ - середня кількість цілей, що уражаються випереджувальним вогнем підрозділу.

Якщо випереджує у відкритті вогню противник, то KВВЗ обчислюється за виразом:

, (19)

де nВЗУ - середня кількість вогневих засобів, що уражається випереджувальним вогнем цілей.

Приклад 7. За яких власних втрат підрозділ здатний виконати бойове завдання, якщо складаються наступні вхідні дані (підрозділ у наступі):

Рішення:

1. Втрати підрозділу від випереджувального вогню противника:

2. Чисельне співвідношення на початок взаємного вогневого бою:

3. Величина очікуваного співвідношення втрат:

4. Величина очікуваних власних втрат у підрозділі:

Висновок: Підрозділ здатний виконати бойове завдання, зазнавши власних втрат 30% /»8 вогневих засобів/.

Розглянемо деякі інші завдання, які можуть вирішуватись за допомогою методики визначення вогневих можливостей підрозділів.

У випадку, коли підрозділ випереджує противника у відкритті вогню, рівняння вогневих можливостей /9/ може вирішуватись відносно nЦУ при зафіксованих інших вихідних даних. При цьому вогневі можливості МВ встановлюємо такими, яких потрібно досягти для виконання підрозділом бойової задачі, тобто нанесення противнику таких граничних втрат, в результаті яких він втрачає боєздатність:

де КВЦ - коефіцієнт допустимих втрат цілей.

Тоді .

Надамо цьому виразу виду квадратного рівняння:

Нашим вимогам відповідає менший за величиною корінь рів­няння.

(20)

Визначивши найменшу величину необхідних втрат цілей від випереджувального вогню, можна обґрунтувати відповідні завдан­ня підрозділам щодо ураження противника під час розгортання на рубежі переходу в атаку та на ближніх підступах до переднього краю.

Приклад 8. За яких випереджувальних втрат цілей підроз­діл спроможний відбити атаку угруповання противника, якщо: nЦ=58; nВЗ=18; Ke=2.2; KВЦ=0.5; KВВЗ=0.5(0.4).

Рішення: Підставимо в отриману формулу вихідні дані:

Висновок: Для відбиття атаки противника (при 50% влас­них втрат) не менше 18 цілей необхідно знищити випереджувальним вогнем своїх вогневих засобів. Якщо власні втрати обмежити 40%/КВВЗ=0.4/, то випереджувальним вогнем потрібно знищи­ти не менше 21 цілі.

У деяких випадках за випереджені втрати доцільно вважа­ти сумарні втрата цілей від усіх своїх засобів вогневого ура­ження під час висування та розгортання до початку взаємного вогневого бою.

nЦУS = nЦРВА + nЦАВ + nЦІНЖ + nЦВЗ + nЦУ,

де nЦРВА, nЦАВ, nЦІНЖ, nЦВЗ, nЦУ - втрати цілей від вогневої дії ракетних військ і артилерії, ударів авіації, дії інженерних боєприпасів, вогню вогневих засад та випереджувального вогню танкових /механізованих/ підрозділів, що обороняються.

Враховуючи, що підрозділи також матимуть попередні втрати від дії різноманітних засобів ураження противника, формула вогневих можливостей буде мати вигляд:

,

де nВЗП - попередні втрати вогневих засобів у підрозділах від дій противника до моменту початку взаємного вогневого бою.

Зрозуміло, що випереджувальний вогонь будуть вести n’УВЗ вогневих засобів з урахуванням попередніх втрат:

Знаючи загальну величину найменших необхідних попередніх втрат цілей, командир спроможний предметно оцінити вогневі можливості підрозділу /частини/ та обґрунтувати бойові завдання підрозділам, зокрема визначити кількість та завдання вогневих засад, а також кількість цілей, які необхідно знищити випереджувальним вогнем своїх танків, БМП та інших ПТЗ з вогневих позицій.

Приклад 9. Визначити кількість та завдання вогневих засад, що призначаються від підрозділу, якщо: nЦУS=50 цілей, при цьому 30 із них уражаються засобами старшого начальника; nВЗ=26, nВЗП=6; усі вогневі засоби підрозділу випереджують цілі у відкритті вогню в середньому на 1.5 постріли /пуски/ з середньою ймовірністю ураження WЦ1=0.5.

Рішення:

1. Визначаємо кількість цілей, що підлягають знищенню засобами підрозділу:

2. Втрати цілей від випереджувального вогню підрозділу з вогневих позицій:

3. 5 цілей із 20 підлягають знищенню вогневими засадами. Якщо кожен вогневий засіб із складу засад повинен зробити по 2 постріли, то для знищення 5 цілей треба мати:

5 вогневих засобів складають 2 вогневих засади.

Висновок: необхідне найменше попереднє ураження цілей буде досягнуто за рахунок виділення двох вогневих засад у складі 5 вогневих засобів з нормою витрат боєприпасів по 2 артпостріли на кожен з них.

Для своїх підрозділів, що наступають, неминучими є втра­ти вогневих засобів від випереджувального вогню цілей, а також від дії різноманітних засобів ураження з боку противника під час висування /перегрупування/ та розгортання. В таких випад­ках корисно знати, до яких найбільших граничних попередніх втрат підрозділ зберігає можливість нанести ураження против­нику, що обороняється, у взаємному вогневому бою. Вирішивши рівняння вогневих можливостей /10/ відносно nВЗУ, маємо допустимі /критичні/попередні втрати вогневих засобів:

Відповідно до визначеної орієнтовної межі втрат вживають­ся заходи, якими вони зменшуються до можливого мінімуму.

Застосування методики визначення вогневих можливостей дозволяє вирішувати інші прикладні завдання.

Приклад 10. Чи достатньо кратної переваги по чисель­ності вогневих засобів для прориву оборони противника, якщо:

1. Втрати підрозділу від вогневого впливу противника під час висування до рубежу переходу в атаку складають 15%, противника від дій наших засобів ураження за цей же період – 5%.

2. Противник випереджує підрозділ у відкритті вогню усі­ма цілями, що залишилися, на 1.5 постріли з імовірністю ура­ження одним пострілом

 

3. Допустимі втрати підрозділу не повинні перевищувати 20% / /.

4. Противнику потрібно нанести ураження не менше 60% / /.

5. Коефіцієнт вогневої ефективності вогневих засобів у боротьбі з цілями Ке=0.4.

Рішення: Виконання бойової задачі забезпечуємо наступною умовою:

.

Визначаємо вогневі можливості підрозділу /МВ/:

1. Середнє співвідношення втрат у взаємному вогневому бою:

де - кількість засобів з урахуванням попередніх втрат, яких підрозділ зазнає під час висування;

- кількість цілей із урахуванням попередніх втрат.

Тоді

Зважаючи на те, що а , маємо

2. Вогневі можливості підрозділу:

Вихідна умова не виконується, оскільки:

Висновок: за даних умов 4-кратна перевага за чисель­ністю вогневих засобів не забезпечує виконання бойового зав­дання.

В оборонному бою підрозділів також актуальним є запи­тання щодо достатності їх вогневих можливостей для виконання бойового завдання.

Приклад 11. Чи спроможний підрозділ відбити наступ про­тивника, який мав 3-кратну чисельну перевагу у вогневих за­собах за наступних умов:

1. Під час висування противник зазнає попередніх втрат від дії наших засобів ураження до 20%, а підрозділ, що обо­роняється, за той же час 5%.

2. Загальні втрати вогневих засобів підрозділу не повин­ні перевищувати 50% /KВВЗ=0, 5/.

3. Противнику необхідно нанести втрат не менше 40% /KВЦ=0.4/.

 

 

4. 90% вогневих засобів підрозділу випереджують противника у відкритті вогню на 1.5 постріли з імовірністю ураження цілі одним пострілом WЦ1=0.6.

5. Коефіцієнт вогневої ефективності вогневих засобів у боротьбі з цілями Ke=2.0.

Рішення: Умовою виконання бойового завдання підрозді­лом є:

1. Втрати цілей від випереджувального вогню вогневих засобів:

2. Середнє співвідношення втрат у взаємному вогневому бою:

Підставляємо у рівняння значення та :

3. Коефіцієнт допустимих втрат вогневих засобів у взаєм­ному вогневому бою:

4. Вогневі можливості підрозділу:

Умова виконується:

Висновок: за таких умов підрозділ здатний відбити наступ противника.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.