Особливості стратегічного аналізу макро- і мікросередовища підприємства

предметом стратегічного аналізу є концептуальні напрями функціонування і розвитку підприємства, його організаційні, економічні, інформаційні ресурси та можливості, визначені під впливом зовнішнього (макро –) і внутрішнього (мікро –) середовища, у якому існує господарська система підприємства, та які розглядаються з погляду нарощування стратегічного потенціалу підприємства і зміцнення його позицій на ринку у довгостроковому періоді.

Отже, в основі стратегічного аналізу лежить оцінка його внутрішнього та зовнішнього середовища. При цьому аналіз середовища передбачає вивчення і дослідження трьох його складових:

макросередовища -

мікросередовища – зовнішнє середовище

внутрішнього середовища.

Макросередовище розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) факторів та інших факторів (за силою та напрямком), які впливають на діяльність підприємства. Макросередовище складається із елементів, які прямо не пов’язані із підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.

Серед факторів макросередовища, які мають вплив на діяльність підприємства слід визначити:

- економічні фактори - тенденції розвитку населення, рівень безробіття, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівень цін на сировину, енергоносії, інфляція та інше;

- технологічні фактори, що обумовлюють зміни в процесах виробництва продукції, способах використання цієї продукції споживачами та інше;

- політичні фактори - стабільність державної влади, ступінь державного контролю та втручання в економіку та інше;

- соціально-культурні фактори - потреба участі робітників в управлінні, їх соціальні потреби, вимоги до організації праці, гумані­зація робочих місць та інше.

Вказана група факторів, по-перше, визначає загальні умови підприємницької діяльності, по-друге, впливає на фактори мікросередовища та через них (опосередковано) — на розвиток підприємства.

Мікросередовище формується під впливом учасників ринку, які безпосередньо контактують з підприємством і впливають на нього. Це насамперед, споживачі, постачальники, конкуренти, посередники, кредитори, компаньйони та інші.

Внутрішнє середовище підприємства охоплює фактори, що безпосередньо впливають на його діяльність та які підприємство має змогу коригувати. Це виробництво, маркетинг, фінанси, персонал тощо.

Внутрішнє середовище підприємства – це сукупність факторів підприємства, які визначають процеси його діяльності. Воно включає в себе такі основні елементи: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організацію. Внутрішнє середовище виступає з однієї сторони, джерелом його життєвої сили, а з іншої – може бути джерелом різних проблем (у випадку коли підприємству не вдається забезпечити задані напрямки його функціонування).

Основним джерелом інформації для стратегічного аналізу є середовище. Виходячи зі ступеня зв'язків елементів середовища із стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові частини:

- макросередовище (макрооточення);

- безпосереднє оточення (мікрооточення);

- внутрішнє середовище.

Елементи макрооточення не мають прямого зв'язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу. Останні передбачають вивчення впливу економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов та ресурсів, соціальних аспектів, даних соціологічних опитувань на стратегію розвитку підприємства.

Безпосереднє оточення підприємства передбачає проведення аналізу діяльності покупців, постачальників, конкурентів, ринку робочої сили тощо. Воно охоплює тих учасників, з якими підприємство має прямі стосунки, або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Макрооточення і безпосереднє оточення в сукупності складають зовнішнє середовище діяльності підприємства.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості, на які може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище включає наступні елементи: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру підприємства. Основними ознаками вказаних елементів, які можуть виступати в якості інформаційної бази для стратегічного аналізу є:

Виробництво:

Збут і просування товарів:

Фінансовий стан:

Конкурентоспроможність продукції. Конкурентний потенціал:

Екологічність виробництва:

Соціальна ефективність та управління персоналом:

Імідж підприємства:

Оцінка вказаних ознак внутрішнього середовища дає уявлення про внутрішні можливості підприємства, його потенціал.

Враховуючи, що в основі стратегічного аналізу лежить вивчення макро-, мікро- оточення та внутрішнього середовища підприємства, вважаємо за доцільне визначити конкретні методичні прийоми, які використовуються при дослідженні кожного з цих напрямків (рис. 7). Однак на цьому стратегічний аналіз не завершується.

Рис. 7. Методологія стратегічного аналізу

За результатами аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства здійснюється планування стратегії, оцінка стратегічних альтернатив та прийняття рішень, що теж передбачає використання певних методичних прийомів стратегічного аналізу