Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга пророка Ісаї 3 страница






12. І непохитність мурів твоїх зруйнує, повалить, пожбурить на землю, в порох.

Ісаїя 26

1. Того дня заспівають пісню оцю в краї Юдейському: місто міцне у нас; порятунок дав Він замість мурів і валів.

2. Прочиніть браму; нехай зайде народ праведний, що пильнує істину.

3. Твердого духом Ти зберігаєш у досконалому мирі, бо на Тебе він сподівається.

4. Сподівайтеся на Господа завжди, бо Господь Бог є скеля вічна.

5. Він скинув тих, що мешкали на висотах, місто, котре стояло зависоко, повалив його на землю, пожбурив його в порох.

6. Нога топче його, ноги бідних, ступні жебраків.

7. Шлях праведника рівний; Ти торуєш стежку праведника.

8. І на шляху судів Твоїх, Господе, ми сподівалися на Тебе! До ймення Твого і до спогадів про Тебе линула душа наша.

9. Душею моєю я линув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе ревно з досвітку: бо коли суди Твої [звершуються] на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди.

10. Якщо лиходій буде помилуваний, то не навчиться він правди, буде чинити злочини на землі справедливих і не буде озиратися на велич Господа.

11. Господе! Рука Твоя була високо піднесена; але вони не бачили її; побачать і засоромляться ненависники народу Твого, вогонь пожере ворогів Твоїх.

12. Господе! Ти даруєш нам мир; бо навіть усі справи наші Ти влаштовуєш для нас.

13. Господе, Боже наш! Інші володарі, окрім Тебе, володарювали над нами; але через Тебе тільки ми прославляємо ймення Твоє.

14. Мертві не оживуть; Рефаїми не підведуться, тому що Ти навідав їх і вигубив їх, і винищив найменшу пам'ять про них.

15. Ти помножив народ, Господе, помножив народ, – прославив Себе, розпросторив усі межі землі.

16. Господе! У горі він шукав Тебе; виливав неголосні благання, коли покарання Твоє наздоганяло його.

17. Як вагітна жінка під час пологів страждає, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господе.

18. Були вагітні, страждали, і породжували неначе вітер, порятунку не знайшли, і інші мешканці всеземлі не зарадили.

19. Оживуть мертві Твої, постануть мертві тіла! Збадьорюйтеся і святкуйте, повалені в поросі; бо роса Твоя – роса рослин, і земля викине мертвих.

20. Рушай, народе мій, зайди до покоїв твоїх, сховайся на мить, доки гнів не минеться.

21. Бо ось, Господь виходить з оселі Своєї карати мешканців землі за їхнє беззаконня, і земля відкриє кров, що її поглинула, і вже не приховає убитих своїх.

Ісаїя 27

1. Того дня уразить Господь мечем Своїм важким і великим, і міцним, левіятана, швидкого змія, і левіятана, змія верткого, і заб'є потвору, що в морі.

2. Того дня заспівайте про нього – про улюблений виноградник.

3. Я, Господь, Охоронець його, кожної миті напуваю його; вночі і вдень стережу його, щоб хтось не вдерся до нього.

4. Гніву немає в Мені. Та якби хтось поставив [у ньому] супроти Мене бур'ян і терня, Я війною піду супроти нього, випалю його зовсім.

5. Хіба що поспішить під захист Мій, і мир укладе зі Мною.

6. У прийдешні [дні] вкоріниться Яків, дасть пагін, і розквітне Ізраїль; і виповниться плодами всеземля.

7. Чи так Він завдав поразки йому, як перемагав переможців його? Чи так убивав його, як убиті убивники його?

8. Уміру Ти покарав його, коли відкидав його; викинув його потужним подувом Своїм, наче за дня східного вітру.

9. І через це зітреться беззаконня Якова; і плодом усього буде знятий гріх із нього, коли все каміння жертовників він перетворить на куски вапна, і не будуть уже стояти діброви та ідоли сонцю.

10. Бо укріплене місто спорожніє, житла [будуть] залишені і будуть в занепаді, як пустеля. Там буде пастися телятко, і там воно буде в спокої, і об'їдатиме гілки його.

11. Коли гілки його висохнуть, їх пообламують; жінки прийдуть і спалять їх. Оскільки це місто безглузде, то не змилосердиться над ним Творець його, і не помилує його Утворювач його.

12. Але станеться того дня, Господь потрясе все від великої ріки [Ніл] до потоку Єгипетського, і ви, сини Ізраїля, будете зібрані один до одного;

13. І станеться того дня: засурмить велика сурма, і прийдуть заблуклі в асирійськім краї і вигнані до краю єгипетського, і поклоняться Господові на горі святій у Єрусалимі.

Ісаїя 28

1. Горе вінкові гордині п'яних єфремлян, зав'ялій квітці гарних шатів його, котрий на вершечку родючої долини переможених вином!

2. Ось, міцний і сильний у Господа, мов злива з градом і згубний вихор, мов розлита повінь бурхливої води, з силою кидає його на землю.

3. Ногами топчуть вінок гордині п'яних єфремлян.

4. І з квіткою зів'ялою пишних шатів його, котра на верхів'ї долини родючої, чиниться те саме, що буває з дозрілою передчасно смоквою, котру, як тільки хтось побачить, тієї ж миті бере рукою і поглинає її.

5. Того дня Господь Саваот буде пречудовим вінцем і славною діадемою для останку народу Свого.

6. І духом правосуддя для сидячого в судилищі і мужністю для тих, що відбивають супротивника від брами.

7. Але й ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сікери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, стали безглуздими від сікери, у видінні помиляються, а в міркуваннях спотикаються.

8. Бо всі столи виповнені вивертами гидкими, немає [чистого] місця.

9. А [кажуть]: Кого хоче він навчити веденню? І кого повчати проповіддю? Відлучених від грудного молока, відлучених від персів [матері]?

10. Тому, що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато.

11. За те устами немічними і чужою мовою казатимуть цьому народові.

12. Їм казали: Ось, спочинок, дайте спочити знесиленому, і ось заспокоєння. Але вони не хотіли дослухатися.

13. І [стало у них за] словом Господа: що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато, – так що вони підуть, і впадуть навзнак, і розіб'ються, і попадуть у пастку, і будуть спіймані.

14. Отож, слухайте слово Господнє, глузливці, правителі народу цього, котрий у Єрусалимі.

15. Оскільки ви кажете: Ми склали спілку зі смертю, і з пеклом вчинили ухвалу: коли всекараючий бич буде проходити, він не дійде до нас, – тому що брехню ми вчинили притулком для себе, і облудою прикриємо себе.

16. А тому так говорить Господь Бог: Ось, Я кладу в підвалини на Сіоні каменя, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно поставленого: віруючий в нього не осоромиться.

17. І поставлю суд мірою і правду – вагами; і градом винищиться сховок брехні, і води затоплять місце сховку.

18. І спілка ваша зі смертю скасується, і ухвала ваша з пеклом не встоїть. Коли піде всекараючий бич, ви будете потоптані.

19. І тільки-но він піде, то схопить вас; а ходити буде щоранку, день і ніч, і навіть чутки про нього будуть викликати жах.

20. Надто коротким буде ліжко, щоб простягнутися; надто вузькою ковдра, щоб загорнутися в неї.

21. Бо постане Господь, як на горі Перацім, розгнівається, як на долині в Гів'оні, щоб учинити діяння Своє, незвичайне діло, і звершити діяння Своє, чудове Своє діяння.

22. Отож, не блюзніть, щоб кайдани ваші не стали міцніші; бо Я чув від Господа, Бога Саваота, що винищення ухвалене для всієї землі.

23. Прихиліть вухо, і дослухайтеся до мого голосу; будьте уважні, і вислухайте мою мову.

24. Чи завжди землероб оре для посіву, ралить і боронує землю свою?

25. Ні, коли зрівняє її гаразд у борознах, він не сіє укропу, а також не розсіває тмину, бо розкидає пшеницю рядочками, і ячмінь на визначеній місцині, і полбу поряд з ним.

26. І такому чинові навчає його Бог його; Він наставляє його.

27. Бо не молотять чорнуху катком зубчастим, і коліс молотильних не ганяють по тминові; але палицею вибивають чорнуху, і тмин – палицею.

28. Зерновий хліб вибивають, але не розбивають його; і тягають по ньому молотильні колеса з кіньми їхніми, але не розтирають його.

29. І це відбувається од Господа Саваота: дивовижні долі Його, величезна премудрість Його!

Ісаїя 29

1. Горе Ариїлу, Ариїлу, місту, в котрому мешкав Давид! Долучіть рік до року; нехай заколюють пожертви.

2. Але Я притисну Ариїла, і буде плач і лемент; і він залишиться у Мене, як Ариїл.

3. Я стану табором довкола тебе і обмежу сторожею пильною, і споруджу супроти тебе укріплення.

4. І будеш принижений, від землі будеш озиватися, і глухою буде мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, немов голос черевомовця, і з-під пороху шепотіти будуть уста твої.

5. Багато ворогів твоїх буде, мов дрібний пил, і юрмища лютих, мов полова летка, і все це звершиться несподівано, в одну мить.

6. Господь Саваот відвідає тебе громом і землетрусом, і потужним голосом, бурею і вихором, і полум'ям всепоглинаючого вогню.

7. І, мов сон, як нічне сновидіння, буде вельми багато всіх народів, що воюватимуть супроти Ариїла, і всіх, що виступатимуть проти нього і укріплень його, і тих, що чинили утиски йому.

8. І, як голодному сниться, наче він їсть, але прокидається, і душа його голодна, і, як спраглому сниться, наче він п'є, але прокидається, і страждає, бо душа його спрагла: те саме буде й усім багатьом народам, що воюватимуть супроти гори Сіон.

9. Зачудовуйтеся, дивуйтеся; вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п'яні, та не від вина, – хитаються, та не від сікери;

10. Бо навів на вас Господь духа, що присипляє, і зімкнув очі ваші, пророки, і затьмарив ваші голови, провидці!

11. І всіляке пророцтво для вас те саме, що слова у запечатаній книзі, котру дають тому, що вміє читати книжку, і кажуть: Прочитай її; і той відповідає: Не можу, тому що вона запечатана.

12. І передають книгу тому, хто читати не вміє, і кажуть: Прочитай її, і той відповідає: Я не вмію читати.

13. І сказав Господь: Оскільки цей народ наближається до Мене устами своїми, і язиком своїм вшановує Мене, а серце його задалеко від Мене, і благополуччя їхнє переді Мною є вивчення заповідей людських;

14. То ось, Я ще раз незвичайно вчиню з цим народом, пречудово і дивовижно, аж так, що мудрість мудраків його загине і розуму в розумних його не стане.

15. Горе тим, котрі гадають сховатися в глибину, щоб замір свій утаємничити від Господа, котрі вчиняють справи свої у мороці і кажуть: Хто побачить нас? І хто впізнає нас?

16. Яке безглуздя! Хіба можна вважати гончара за глину? Чи скаже виріб про виробника його: Не він витворив мене? І чи скаже витвір про художника свого: Він не розуміє?

17. Зовсім невдовзі, зовсім невдовзі, і хіба Ливан не перетвориться на сад, а хіба сад не будуть вважати лісом?

18. І того дня глухі почують слова книги, і прозріють з пітьми і мороку очі сліпих.

19. І змучені вельми й вельми будуть тішитися в Господі, і вбогі люди будуть радіти Святим Ізраїля.

20. Тому що вже не буде кривдника і огудник щезне, і будуть винищені усі прибічники неправди,

21. Котрі заплутують людину в словах, а тому, що вимагає суду, біля брами утаємничують пастки, і відштовхують правого.

22. А тому так говорить про дім Якова Господь, Котрий випробував Авраама: Тоді Яків не матиме сорому; і обличчя його вже не зблідне.

23. Бо [коли він] побачить у себе дітей своїх, діяння рук Моїх, то вони свято будуть вшановувати ймення Моє, і свято шанувати Святого Якового, і благоговітимуть перед Богом Ізраїлевим.

24. Тоді заблуклі духом спізнають мудрість, і непокірні навчаться покірности.

Ісаїя 30

1. Горе непокірним синам, говорить Господь, котрі збираються на пораду, але без Мене, і ухвалюють спілки, але не за духом Моїм, а щоб долучати гріх до гріха:

2. Не звернувшись до уст Моїх, простують до Єгипту, щоб підкріпить себе силою фараона і сховатися у затінку Єгипту.

3. Але сила фараона стане для вас ганьбою, і притулок у затінку Єгипту – безчестям.

4. Тому що князі його уже в Цоані, і посли його дійшли до Ханесу.

5. Усі вони зазнають сорому через народ, [котрий] не буде їм корисний; бо не матимуть від нього ні допомоги, ані користі; але сором і ганьбу.

6. Тягар на тваринах, що [простують] на південь, землею гноблення і тіснот, звідки [виходять] левиці і леви, гаспиди і крилаті змії; вони несуть на хребтах віслюків багатства свої і на горбах верблюдів скарби свої до народу, котрий не принесе їм користі.

7. Бо допомога Єгипту буде марною і нікчемною; бо Я сказав їм: Сила їхня – сидіти спокійно.

8. Тепер піди, напиши це на таблиці у них, і впиши це в книгу, щоб залишилося на прийдешні часи, назавжди, навіки.

9. Бо це народ бунтівливий, діти брехливі, діти, котрі не хочуть підкорятися законові Господньому.

10. Котрі провидцям кажуть: Припиніть провіщати, і пророкам: Не пророкуйте нам правди, говоріть нам принадне, провіщайте приємне;

11. Зійдіть зі шляху, ухиліться з дороги; заберіть з-перед очей наших Святого Ізраїлевого.

12. А тому отак говорить Святий Ізраїлів: Оскільки ви відкидаєте слово оце, і сподіваєтеся на облуду і неправду, і спираєтеся на це:

13. То беззаконня це буде для вас, мов небезпечний падінням через тріщину мур, котрого руйнування може статися наразі, однієї миті.

14. І Він зруйнує мури, як розбивають глиняну посудину, нищать немилосердно аж так, що в уламках її не знайдеться навіть черепка, щоб дістати з вогню жарин, чи зачерпнути води з водойми.

15. Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: Якби ви залишилися у спокої на місці, ви урятувалися б; у тиші і в сподіванні міцність ваша; але ви не захотіли.

16. І казали: Ні, ми на конях повтікаємо, – за те й бігтимете; ми на баских помчимося, – за те й переслідувачі ваші будуть швидкі.

17. Від загрози одного [втікатиме] тисяча, а від загрози п'ятьох – втікатимете так, що останок ваш буде, мовби віха на верхівці гори, і, як знамено на пагорбі.

18. І через те Господь не квапиться, щоб помилувати вас, і тому ще зволікає, щоб вас пожаліти; бо Господь є Бог правди; блаженні всі, хто сподівається на Нього.

19. Народ буде жити на Сіоні в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, – Він помилує тебе, за голосом зойку твого, і тільки-но почує його, відповість тобі.

20. І дасть вам Господь хліб у горі, і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, і очі твої бачитимуть учителів твоїх.

21. І вуха твої будуть чути слово, що говоритиме позаду в тебе: Ось шлях, ідіть по ньому, якби ви відхилилися праворуч, і якби ви відхилилися ліворуч.

22. Тоді ви будете вважати мерзотою оправу ідолів із срібла твого і оправу бовванів, що з твого золота; ти кинеш їх, як бруд, ти скажеш їм: Геть звідси!

23. І Він дасть дощ на сім'я твоє, котрим засіваєш поле, і хліб, плід землі, і він буде рясний і соковитий; череди твої того дня будуть пастися на просторих пасовиськах.

24. І воли, і віслюки, що обробляють поле, будуть їсти солоний фураж, очищений лопатою та віялкою.

25. І на всілякій горі високій і на всілякому пагорбі піднесеному потечуть струмки, потоки води, у день великої поразки, коли впадуть вежі.

26. І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде яскравішим усемеро, як світло семи днів, в той день, коли Господь перев'яже рану народу Свого і завдані йому виразки загоїть.

27. Ось, ймення Господа йде здалеку, палає гнів Його, і полум'я Його сильне, уста Його виповнені обуренням, і язик Його, мов огонь пожираючий.

28. І дихання Його, як потік, що вийшов з берегів, котрий піднімається навіть до шиї, щоб розпорошити народи до виснаження; і буде в щелепах народів вуздечка, котра спрямовує до облуди.

29. А у вас будуть пісні, як уночі, коли святкують празника, і втіха серця, як у того, що простує з сопілкою на гору Господню, до скелі Ізраїлевої.

30. І загремить Господь величавим голосом Своїм, і з'явить важке рамено Своє у великім гніві і в полум'ї пожираючого вогню, в бурі і в повені, і в кам'яному граді.

31. Бо від голосу Господа здригнеться Ашшур, жезлом уражений.

32. І всілякий порух визначеного йому жезла, котрого Господь направить на нього, буде з тімпанами і арфами, і Він піде супроти нього війною спустошувальною.

33. Бо Тофет давно вже споруджений, він приготовлений для царя, глибокий і широкий; у багатті його багато вогню і дров; п'одув Господній, мов потік сірки, підпалить його.

Ісаїя 31

1. Горе тим, котрі йдуть до Єгипту по допомогу, сподіваються на своїх коней, і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, бо вони вельми міцні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не поспішають.

2. Але премудрий Він: і наведе лихо, і не зречеться Своїх слів; повстане супроти дому лиходіїв і супроти допомоги тим, що чинять беззаконня.

3. І єгиптяни – люди, а не Бог; і коні їхні – плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і впаде той, кого захищають, і всі разом загинуть.

4. Бо так сказав мені Господь: Як лев, як барс, що реве над своєю здобиччю тоді, коли багато пастухів кричать на нього, від ґвалту їхнього не здригнеться; чисельности їхній не поступиться: так Господь Саваот зійде воювати за гору Сіон і за пагорб його.

5. Як птахи пташенят, так Господь Саваот накриє Єрусалим, захистить і визволить, помилує і врятує.

6. Зверніться до Того, від Котрого ви далеко відпали, сини Ізраїля!

7. Того дня відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, котрих руки ваші вчинили вам на гріх.

8. І Ашшур упаде не від меча потужної людини, не меч посередньої людини винищить його, – бо він уникне меча, і юнаки його будуть батраками.

9. І від страху пробіжить мимо фортеці своєї; і князі його будуть лякатися знамена, говорить Господь, Котрого вогонь на Сіоні і горнило в Єрусалимі.

Ісаїя 32

1. Ось, Цар буде царювати справедливо, і князі будуть урядувати за законом.

2. І кожний з них буде, як захист од вітру і притулок від негоди, як джерела води у степу, як тінь від високої скелі на землі спраглій.

3. І очі зрячих не будуть заплющуватися, і вуха тих, що слухають, будуть завважувати.

4. І серце нерозважливих буде вміти міркувати; і недоріки розмовлятимуть гарно.

5. Невігласа вже не будуть називати шановним, а про підступного не скажуть, що він чесний.

6. Бо невіглас виповідає глупоту, і серце його виповнене беззаконням, щоб діяти лицемірно; і вимовляти облудне на Господа, душу голодного залишати без хліба і відбирати напій у спраглого.

7. У підступного і вчинки згубні: він задумує недобрі заміри, щоб погубити бідного словами неправди, хоча бідний мав би рацію.

8. А чесний і мислить про чесне і певно тримається чесноти.

9. Жінки безтурботні! Підведіться, дослухайтеся до мого голосу, доньки без клопоту! Прихиліть слух до моїх слів.

10. Мине ще кілька днів понад рік, і жахнетеся, безпечні; бо не буде збирання винограду, і пора жнив не прийде.

11. Здригніться, безтурботні! Жахніться, безпечні! Скиньте одежу, оголіться, і підпережіть крижі.

12. Будуть бити себе в груди за пречудові поля, за виноградну лозу урожайну.

13. На землі народу мого буде зростати терня і будяки, а також на всіх домах веселощів у святковому місті.

14. Бо оселі будуть залишені; гамірливе місто буде покинуте: укріплення і вежі назавжди будуть служити замість печер, притулком диких віслюків і черед, що пасуться.

15. Доки не злине на нас Дух згори, а пустеля не вчиниться садом, а сад не будуть вважати лісом.

16. Тоді суд постане в цій пустелі, і правосуддя буде провадитися на родючому полі.

17. І справою правди буде мир, і плодом правосуддя – спокій і безпека навіки.

18. Тоді народ мій буде жити в оселі миру, і в поселеннях безпечних, і в опочивальнях щасливих.

19. І град буде падати на ліс, і місто зійде в долину.

20. Блаженні ви, що сієте при всіх водах і посилаєте туди вола і віслюка.

Ісаїя 33

1. Горе тобі, спустошувачу, котрого не спустошували, і грабіжнику, котрого не грабували. Коли скінчиш спустошувати, спустошений будеш [також і] ти; коли скінчиш грабіжництво, пограбують і тебе.

2. Господе! Помилуй нас, на Тебе сподіваємося ми; будь нашим раменом з досвітку і порятунком нашим у час тіснот.

3. Від грізного голосу [Твого] утікатимуть народи; коли постанеш, розпорошаться племена.

4. І будуть збирати здобич вашу, як збирають гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.

5. Високий Господь, що на височині живе; Він виповнить Сіон судом і правдою.

6. І будуть у безпеці дні твої, щедрота спасіння, мудрости і ведення; страх Господній буде скарбом твоїм.

7. Ось, дужаки їхні кричать на вулицях, провісники миру гірко плачуть.

8. Спорожніли шляхи; не видно мандрівників; він зламав угоду, зруйнував місто – і зневажив людей.

9. Земля стогне, висихає; Ливан осоромлений, зів'яв; Сарон став схожий на пустелю, і оголені від листя свого Башан та Кармел.

10. Нині Я постану, каже Господь, нині підведуся, нині піднесуся.

11. Ви завагітніли сіном, а солому породите; дихання ваше – вогонь, котрий пожере вас.

12. І будуть народи, [мовби] вапно, що горить, [мов] зрубане терня, будуть спалені у вогні.

13. Слухайте, далекі, що вчиню Я; і ви, ближні, спізнайте могутність Мою.

14. Злякалися грішники на Сіоні; трепет заволодів лиходіями: хто із вас може вижити біля пожираючого вогню? Хто із вас може жити біля вічного полум'я?

15. Той, хто ходить у правді і виповідає істину; хто бридиться зиском від утисків, утримує руки свої від хабаря, затуляє вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не бачити зла.

16. Той буде мешкати на височині, притулок його – недоступні скелі; і буде він з хлібом; вода у нього не висохне.

17. Очі твої побачать Царя у його красі, побачать землю віддалену.

18. Серце твоє буде [лише] пригадувати про жахіття: де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував [данину]? Де той, що оглядав вежі?

19. Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухотою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.

20. Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.

21. Там у нас великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весельний човен, і не прийде великий корабель.

22. Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.

23. Послабилися мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде значний поділ здобичі, аж так, що й кульгавим дістанеться.

24. І жодний з мешканців не скаже: Я хворий; і народові, що мешкає там, будуть прощені гріхи.

Ісаїя 34

1. Наблизьтеся народи, слухайте і зважайте, племена! Нехай чує земля і все, що виповнює її, вся земля і всі, що народжуються на ній!

2. Бо гнів Господа на всі народи, і лють Його на всі війська їхні. Він прокляв їх, віддав їх на погибель.

3. І вбиті їхні будуть розкидані, і від трупів їхніх зчиниться сморід, і гори розмокнуть від крови їхньої.

4. І зітліє все небесне військо; і небеса згорнуться, мов сувій книжковий; і все військо їхнє попадає, як спадає листя з виноградної лози, і немов зів'ялий листок зі смоковниці.

5. Бо упився Мій меч на небесах: Ось, для суду сходить він на Едом і на народ, котрого Я прокляв.

6. Меч Господній виповниться кров'ю, стане масним від лою, від крови ягнят і козлів, від лою з нирок баранів: бо пожертва у Господа в Боцрі і заклання велике на землі едомській.

7. І буйволи упадуть з ними і телята разом із волами, і захмеліє земля від їхньої крови, і порох їхній стане жирним від лою.

8. Бо день помсти у Господа, рік відплати за Сіон.

9. І перетворяться ріки його на смолу, і порох його на сірку, і буде земля його палаючою смолою.

10. Не гаснутимуть ні вдень, ні вночі; вічно буде здійматися дим її; буде від роду й до роду спорожнілою, ніколи у віках – ніхто не перейде нею.

11. І заволодіють нею пелікан та їжак, і сова і ворон оселяться на ній; і протягнуть по ній мотузку розорення і вис'ок приниження.

12. Ніхто не залишиться там із вельможних її, кого можна було б закликати на царство, і всі князі її стануть нічим.

13. І заростуть палаци її колючим терням, кропивою і реп'яхами – фортеця її; і буде вона житлом шакалів, притулком страусів.

14. І дикі звірі пустині будуть стрічатися з дикими звірями островів, і козел буде кричати іншому козлові; там буде спочивати сова-сипуха і знаходитиме своє місце для спочину.

15. Там загніздиться крилатий змій, буде нести яйця і висиджуватиме дітей і збирати їх під затінок свій; так і коршаки будуть збиратися один до одного.

16. Відшукайте в книзі Господній і прочитайте: Жодного з них не забракне, і один одного не будуть шукати. Бо уста Його наказали, і Сам Дух Його збере їх.

17. І Сам Він кинув їм жереба, і рука Його поділила їм її мірою; вічно будуть вони володіти нею, від роду й до роду будуть мешкати на ній.

Ісаїя 35

1. Повеселішає пустеля і суха земля, і зрадіє країна безлюдна, і розквітне, як нарцис.

2. Пречудово буде квітнути і радіти, буде святкувати і вигукувати; слава Ливану дається їй; пишнота Кармелу і Сарону; вони побачать славу Господа, велич Бога нашого.

3. Зміцніть знесилені руки, і підсильте коліна тремтливі;

4. Скажіть нерішучим душею: Будьте мужні, не бійтеся; ось Бог ваш, прийде помста, відплата Божа; Він прийде, і врятує вас.

5. Тоді розтуляться очі сліпих, і вуха глухих почнуть чути.

6. Тоді кульгавий буде скакати, мов олень, і язик німого буде співати; бо зануртує вода у пустелі і в степу потече.

7. І перетвориться привид води на озеро, і спрагла земля – на джерело води; у житлі шакалів, де вони спочивають, буде місце для тростини та очерету.

8. І буде там великий шлях, і називатимуть його Дорогою Святости; нечистий не ходитиме нею; але він буде тільки для [тих], що йдуть цим шляхом, навіть недосвідчені не заблукають.

9. Лева там не буде, і хижий звір не зійде на нього; його не знайдуть там, а будуть ходити лише викуплені.

10. І повернуться визволені Господом, прийдуть на Сіон з радісними вигуками; і радість вічна буде над головою їхньою; вони знайдуть радість і втіху, а печаль і зітхання відійдуть.

Ісаїя 36

1. І сталося чотирнадцятого року царя Єзекії, пішов Санхерів, цар асирійський, супроти всіх фортечних міст юдейських, і захопив їх.

2. І послав цар асирійський із Лахішу в Єрусалим до царя Єзекії головного чашника з потужним військом; і він зупинився біля водогону горішнього ставу на битій дорозі, що біля шаповалового лану.

3. І вийшов до нього Еліяким, син Хілкії, старшина двору, і Шевна писар, та Йоах, син Асафів, головний писар.

4. І сказав їм головний чашник: " Скажіть Єзекії: Отак сказав цар великий, цар асирійський: А що це за сподівання, на котре ти покладаєшся? "

5. Я гадаю, [що] це лише порожні слова, [а] для війни потрібні рада і сила; отож, на кого ти покладаєшся, що відійшов од мене?

6. Ось, ти гадаєш собі знайти опертя в Єгипті; ця тростина надламана, якби хтось сперся на неї, увійде йому в руку й прохромить її! Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що сподіваються на нього.

7. А якщо скажеш мені: На Господа, Бога нашого, ми сподіваємося, то чи на Того, Котрого узвишшя і жертовники відмінив Єзекія, і сказав Юдеї та Єрусалимові: Лише перед цим жертовником поклоняйтеся.

8. Отож, учини спілку з володарем моїм, царем асирійським: я дам тобі дві тисячі коней; чи можеш знайти собі вершників для них?

9. І яким чином ти хочеш примусити відступити вождя, одного з найменших рабів володаря мого, сподіваючись на Єгипет, заради колісниць та коней?

10. Хіба ж я без Господньої волі пішов на цю землю, щоб спустошити її? Господь сказав мені: Піди на землю цю і спустош її.

11. І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до головного чашника: Кажи рабам своїм арамейською, бо ми розуміємо, а не говори з нами єврейською при народі, котрий на мурах.

12. І сказав головний чашник: Хіба [лише] до твого володаря і до тебе послав мене володар мій сказати оці слова? Ні, бо [ще] ж до людей, котрі сидять на мурах, щоб їсти послід свій і пити сечу свою з вами.

13. І підвівся головний чашник, і проголосив дужим голосом єврейською, і сказав: Слухайте слово царя великого, царя асирійського!

14. Так говорить цар: Нехай не спокушає вас Єзекія надією, бо він не може урятувати вас;

15. І нехай не зваблює вас Єзекія Господом, кажучи: Врятує нас Господь. Не буде це місто віддане в руки царя асирійського на поталу.

16. Не слухайте Єзекії: бо так говорить цар асирійський: Помиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожний їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожний п'є воду із своєї криниці.

17. Аж доки я не прийду і не візьму вас до краю такого ж, як і ваша земля, на землю хліба і вина, на землю плодів і виноградників.

18. [Отож], нехай не спокушає вас Єзекія, кажучи: Господь урятує нас. Чи врятували боги народів, кожний свою землю, від руки царя асирійського?

19. Де були боги Хамату і Арпаду? Де боги Сефарваїму? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?

20. Котрий із усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? То невже врятує Господь Єрусалим від руки моєї?






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.