Друга Книга Літопису 5 страница

15. І співаки, сини Асафові, [залишалися] на місцях своїх, за настановами Давидовими, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого ясновидця, і брамники біля кожної брами: їм не треба [було] відходити од служіння свого, оскільки брати їхні левити наготовили їм.

16. Так налагоджене було все служіння Господові того дня, щоб звершити Пасху і принести усеспалення на жертовнику Господньому, за наказом царя Йосії.

17. І звершували сини Ізраїлеві, що були [там], Пасху того часу і свято опрісноків упродовж семи днів.

18. І не звершувалася така Пасха в Ізраїля від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої Пасхи, яку звершив Йосія, і священики, і левити, і всі Юдеї, і Ізраїльтяни, що [там] були, і мешканці Єрусалиму.

19. Вісімнадцятого року царювання Йосії звершена ця Пасха.

20. По всьому цьому, що вчинив Йосія в домі [Божому], прийшов Нехо, цар єгипетський, на війну до Каркеміші з Єфремом, а Йосія вийшов йому назустріч.

21. І послав до нього [Нехо] послів сказати: Що мені до тебе, царю Юдин? Не супроти тебе [оце йду я], але туди, де у мене війна. І Бог наказав мені поспішати; не чини опору Богові, Котрий зі мною, щоб Він не знищив тебе.

22. Але Йосія не відхилився від нього, а зібрався на силі, щоб воювати з ним, і не прийняв слів Нехо, що були від Бога, і рушив на битву, на рівнину Меґіддо.

23. І випустили стріли стрільці в царя Йосію; і сказав цар служникам своїм: Відведіть мене, бо я важко поранений.

24. І перевели його служники його з колісниці на іншого повоза, який [був] у нього, і відвезли до Єрусалиму. І помер він, і похований в гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.

25. Оплакав Йосію і Єремія у пісні жалобній; і говорили всі співаки і співачки про Йосію у жалобних піснях своїх, [відомих] аж донині, і передали їх для використання в Ізраїлі; і ось, вони вписані в [Книгу] жалобних пісень.

26. Інші діяння Йосії і доброчинства його, узгоджені з приписами закону Господнього,

27. І діяння його, перші і останні, описані в Книзі царів Ізраїльських та Юдиних.

2 Літопису 36

1. І взяв народ країни Йоахаза, сина Йосії, і зацарював його, замість батька його, в Єрусалимі.

2. Двадцять три роки було Йоахазові, коли зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі.

3. І скинув його цар єгипетський в Єрусалимі, і наклав на країну податок – сто талантів срібла і талант золота.

4. І настановив цар єгипетський над Юдеєю і Єрусалимом Ел'якима, брата його, і змінив ім'я йому на Єгояким; а Йоахаза, брата його, взяв Нехо й відпровадив до Єгипту.

5. Двадцять п'ять літ [було] Єгоякимові, коли він зацарював у Єрусалимі. І чинив він небажане в очах Господа, Бога свого.

6. Супроти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відпровадити його до Вавилону.

7. І частину з посуду дому Господнього Навуходоносор відпровадив до Вавилону, і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.

8. А решта діянь Єгоякима і мерзоти його, які він учиняв і які знайдені в ньому, описані в Книзі царів Ізраїльських і Юдиних. І зацарював Єгояхін, син його, замість нього.

9. Вісімнадцять літ [було] Єгояхінові, коли зацарював, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі. І чинив він небажане в очах Господніх.

10. Як минув рік, послав цар Навуходоносор, і наказав забрати його до Вавилону разом із коштовним посудом дому Господнього, і зацарював над Юдеєю і Єрусалимом Седекію, брата його.

11. Двадцять і один рік [було] Седекії, коли зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі.

12. І чинив він лихе в очах Господа, Бога свого. Він не упокорився перед Єремією пророком, який [пророкував] від уст Господніх.

13. І відкинувся від царя Навуходоносора, що примусив його поклястися [йменням] Бога, – і вчинив пружною шию свою, і ожорсточив серце своє для того, щоб не навернувся до Господа, Бога Ізраїлевого.

14. Зрештою і всі старшини над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всю мерзоту поганську, і опоганювали дім Господній, котрого Він освятив у Єрусалимі.

15. І посилав до них Господь, Бог батьків їхніх, посланців Своїх від досвітнього ранку, тому що Він жалів Свій народ і Своє житло.

16. Але вони збиткувалися над посланцями від Бога, і нехтували словами Його, і глузували з пророків Його, аж доки не упав гнів Господа на народ Його, і то так, що не було [йому] порятунку.

17. І Він навів на них царя халдейського, – і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їхньої, і не пощадив ні юнака, ні юнки, ні старця, ні сивого: все віддав [Бог] в руки його.

18. І всі посудини дому Божого, великі й малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він до Вавилону.

19. І спалили дім Божий, і зруйнували мури Єрусалиму; і всі палати його спалили вогнем; і всі коштовності його понищили.

20. І переселив він до Вавилону тих, що уникли меча, і були вони невільниками його і синів його, аж до зацарювання царя перського.

21. Аж доки, на виконання слова Господнього, [сказаного] устами Єремії, країна не відсвяткувала субот своїх. Упродовж днів спустошення святкувала вона суботи, до завершення сімдесяти років.

22. А першого року Кіра, царя перського, на виконання слова Господнього, [сказаного] устами Єремії, пробудив Господь духа Кіра, царя перського, і він наказав оголосити по всьому царстві своєму, словами і на письмі, і сказати:

23. Так говорить Кір, цар перський: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небесний; і Він наказав мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас – із усього народу Його, [хай буде] Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде туди.