Методи вивчення інформаційних потреб та формулювання запитів

Методи вивчення інформаційних потреб поділяють на прямі та непрямі.

Під прямими розуміють:

· анкетування

· інтерв’юірування

· використання рубрикаторів

· використання карт зворотного зв’язку

· використання уніфікованих бланків-запитів

Непрямі методи вивчення інформаційних потреб - це вивчення:

Ø планово-директивних документів

Ø документів, що не публікуються (дисертації, автореферати дисертацій, науково-технічні звіти, протоколи, пояснювальні записки)

Ø аналіз бібліографічних виносок у різних видах опублікованих та неопублікованих документів

Ø аналіз кількісного співвідношення первинних і вторинних документів (з метою встановлення зон розсіювання, виділення профільних та непрофільних, рідкісних та випадкових джерел інформації з обраної теми)

Окремо можна виділити метод побудови дерева цілей, який активно використовується дослідницькими колективами та розробниками. “Дерево цілей” має 5 рівнів:

1 - головні цілі конкретної роботи чи комплексу робіт (наприклад, прогноз у певній галузі)

2 - завдання, які необхідно розв’язати для дослідження поставлених цілей (визначення необхідної та достатньої умов)

3 - проблеми, що повинні бути розв’язані для вирішення завдань попереднього рівня (чітке розмежування відомих рішень, існуючих технічних та технологічних рішень та невідомих областей)

4 - можливі напрямки розв’язання проблем

5 -
умови, за яких можлива робота в цих напрямках

Кількість завдань, проблем, напрямків та умов в кожному конкретному випадку різна, відрізняється й інформація, яка потрібна на кожному рівні, і всі ці особливості відбиваються в інформаційному запиті користувачів.

Інформаційний запит – це сформульована природною мовою в письмовому або усному вигляді усвідомлена вимога користувачів, яка частково виражає їхні потреби. Інформаційний запит – це засіб прояву інформаційної потреби. Таке визначення поняття інформаційного запиту, звичайно, не претендує на вичерпну повноту тлумачення.