Аудиторська діяльність та класифікація видів аудиту за різними критеріями

2. Аудиторська діяльність

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне

забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок

(аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть

надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з

ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку,

звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської

діяльності та інших видів економіко-правового

забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних

осіб. Прибуток (доход) від аудиторської діяльності оподатковується

згідно з чинним законодавством.

Закордонна і вітчизняна економічна література окремо розгля­дає управлінський (операційний) аудит. Зауважимо, що управлінський (операційний) аудит поділяється на три види: функціональний, організаційний і спеціальний.

Під функціональним аудитом зарубіжні вчені розуміють аудит окремих функцій постачання, виробництва, збуту або функції отри­мання і витрачання коштів, здійснення грошових розрахунків тощо. У вітчизняній економічній літературі це називають процесами (ци­клами) господарських операцій.

Організаційний аудит передбачає дослідження певної підсисте­ми або окремих структурних підрозділів, наприклад, відділу, цеху або дочірньої компанії. Основну увагу організаційний аудит спря­мовує на виявлення того, наскільки ефективно і продуктивно вза­ємодіють функції. Для цього виду аудиту особливо важливий план організації і метод координації діяльності.

Спеціальний аудит різноспрямований і визначається потребами адміністрації. До спеціального аудиту можна віднести визначення неефективності функціонування системи електронної обробки даних, дослідження можливості зловживань у тому чи іншому підрозділі підприємства, пропозиції про зниження собівартості продукції (ро­біт, послуг) тощо.

За функціональними, організаційними і спеціальними ознака­ми можна класифікувати не тільки управлінський аудит, а й аналогічно аудит фінансової звітності, процес якого теж здійсню­ється за циклами господарських операцій і виробництва.

У закордонній практиці, крім управлінського аудиту, широко застосовується екологічний аудит. Екологічний аудит — це аналіз рівня відповідності організації вимогам екологічного законодавства. Цей вид аудиту широко використовується в індустріальне розвину­тих регіонах України, зокрема в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях.

Отже, розглядаючи класифікацію аудиту за напрямами контро­лю, доцільно виділити такі види аудиту: фінансової звітності, від­повідності, управлінський, екологічний.

Класифікацію аудиту за ознакою обов'язковості здійснення в економічній літературі розглядають переважно українські вчені. Закордонні автори не надають уваги цій класифікації тому, що в їх країнах законодавство стабільніше і аудит фінансової звітності обо­в'язковий. У Великобританії, наприклад, він здійснюється згідно з Актом про компанії 1985 р. (із доповненнями 1989 р.), де передба­чено обов'язкове підтвердження річної фінансової звітності всіх компаній з обмеженою відповідальністю.

За охопленням об'єктів контролю аудит поділяють на однопредметний і багатопредметний. Однопредметний аудит — це дослідження питання одного виду (предмета) аудиту — платоспроможності емі­сії цінних паперів та ін. Багатопредметний аудит охоплює широке коло об'єктів контролю.

В Україні проведення зовнішнього аудиту регламентується чин­ним законодавством і нормативними актами. Але це стосується лише зовнішнього, а не внутрішнього аудиту фінансової звітності. Тому доцільно класифікувати аудит залежно від обов'язковості укладан­ня договору на договірний і недоговірний.

За формою власності аудиторського органу аудит поділяється на державний, колективний, приватний. В Україні, на відміну від розвинутих країн Заходу, аудиторський контроль на державному рівні поки що не набув поширення. Ці функції виконує контроль­но-ревізійне управління при Міністерстві фінансів України.

Колективний аудит передбачає діяльність окремих аудиторів через аудиторські фірми, а приватний — коли процес аудиту здійснюєть­ся окремим аудитором, котрий зареєстрований в органах влади як підприємець (не юридична особа).

Беручи до уваги певні традиції наукової класифікації в еконо­мічному аналізі, ревізії та контролі, доцільніше розглядати аудит залежно від періодичності здійснення як одноразовий і періодич­ний. У свою чергу, залежно від часу проведення аудит варто класифікувати на попередній, оперативний (перманентний), ретро­спективний та стратегічний.

4. Аудиторська палата України: її формування, принципи роботи та функції.

Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом України " Про аудиторську діяльність" та Статутом Аудиторської палати України.

Статут Аудиторської палати України приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України.

Аудиторська палата України (АПУ) була створена відповідно до Закону України " Про аудиторську діяльність" і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування з 1993 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1993 року. Основні функції Аудиторської палати України:

-забезпечення державного регулювання діяльності аудиторських організацій та аудиторів;

-визначення головних напрямків розвитку аудиту в Україні;

-розроблення єдиної методологічної основи, форм і методів проведення аудиту;

-здійснює методичне керівництво аудиторськими організаціями і аудиторами;

-розробляє положення та інструкції, що регламентують аудиторську діяльність;

-організовує контроль за діяльністю аудиторських фірм та аудиторів;

-здійснює сертифікацію осіб, які мають намір обійматися аудиторською діяльністю;

-затверджує стандарти аудиту;

-готує пропозиції та рекомендації щодо зміни чинного законодавства з питань аудиту;

-веде облік аудиторських організацій та аудиторів;

-видає довідкові, інформаційні, наукові та методичні матеріали з аудиту, що входять до компетенції Аудиторської палати України;

-сприяє впровадженню нової техніки та нових інформаційних технологій у сферу аудиторської практики (рис. 2.1).

- розробляє кваліфікаційні вимоги до аудиторів та встановлює порядок заняття аудиторською діяльністю;

- організовує проведення екзаменів та атестацій аудиторів;

- розробляє та затверджує тарифи на основні види аудиторських послуг;

- вирішує питання щодо позбавлення аудиторів сертифікатів та застосування до них інших заходів згідно із законодавством;

- вивчення ринку аудиторських послуг з метою виконання зазначених функцій Аудиторської палати України;

- розробляє методичні рекомендації щодо здійснення та координації аудиторської діяльності;

- затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

- веде Реєстр;

здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України " Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

- здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

- регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та за необхідності застосовує до них стягнення;

- здійснює інші повноваження, передбачені Законом України " Про аудиторську діяльність" та Статутом Аудиторської палати України.