Чіткою взаємодією, всебічним забезпеченням бою і вмілим управлінням підрозділами.

Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або в умовах безпосереднього зіткнення з ним.

Перехід до оборони відділення (танка) може здійснюватись в різних умовах обстановки. В більшості випадків відділення (танк) буде переходити до оборони і організовувати її під вогнем противника. В інших випадках, коли противник не буде впливати на відділення (танк), перехід до оборони буде здійснюватись завчасно. В зв’язку з цим перехід до оборони в першому випадку прийнято називати переходом в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а в другому випадку — умовах відсутності зіткнення з ним. В умовах безпосереднього зіткнення з противником відділення (танк) повинно буде в ході бою захопити вигідний для оборони рубіж і під вогнем противника в складних умовах проводити всі заходи, пов’язані з організацією оборони.

Складність такого переходу до оборони полягає в тому, що потрібно продовжувати бій і в той же час вибирати позицію, обладнувати її в інженерному відношенні, ставити завдання підлеглим, організовувати систему вогню.

При організації оборони в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником є можливість більш ретельно вивчити підступи до оборони, організувати систему вогню, більш повно обладнати позицію в інженерному відношенні, поставити загороди перед переднім краєм, при необхідності провести розчистку секторів обстрілу і виконати інші роботи.

Відділення охороняє ділянку місцевості (траншеї) або окоп, який називається позицією. Позиція може бути до 100 м по фронту і повинна мати криволінійний або ламаний контур. Загальна довжина окопу на відділення складає в цьому випадку 120–130 метрів. Прямолінійна ділянка окопу називається фасом. Його довжина може досягати 15–20 м.

На позиції відділення автоматники, кулеметник і гранатометник розташовуються непомітно для противника. Всі підступи до позиції відділення перед фронтом і на флангах повинні знаходитись під дійсним (особливо фланговим) вогнем, а перешкоди і загороди повинні добре проглядатись і прострілюватись. Відділення повинно бути готовим до маневру на загрозливий напрям, ведення вогню вночі і в інших умовах обмеженої видимості.

На позиції відділення обладнують основні і запасні вогневі позиції для БМП (БТР), кулемета, гранатомета та інших вогневих засобів.

Вогневі позиції повинні мати добрі сектори обстрілу і, по можливості, непомітні шляхи проходу і висування. За призначенням вогневі позиції поділяються на:

основні — для виконання основної бойової задачі;

тимчасові — для виконання окремих часткових завдань;

запасні — на випадок необхідності здійснення маневру або вимушеного залишення основної позиції;