Бойового застосування в сучасному загальновійськовому бою. Організаційно армійська авіація складається з полків, до штату яких входить 2(3) вертольоті ескадрильї

Організаційно армійська авіація складається з полків, до штату яких входить 2(3) вертольоті ескадрильї, які мають по 5 ланок (в ланці 4 вертольоти). Вертольотні ескадрильї можуть бути озброєні вертольотами Мі-24, Мі-8, Мі-26 або бути змішані.

Полки армійської авіації є в кожному армійському корпусі і підпорядковуються командиру АК і управлінню АА КСВ ЗСУ.

В аеромобільній бригаді полк армійської авіації входить до складу бригади, підпорядковується командиру бригади і діє в її інтересах.

Армійська авіація здійснює авіаційну підтримку військ і виконує: вогневі, десантно-транспортні та спеціальні задачі.

До вогневих задач відносяться:

1. Знищення рухомих, головним чином броньованих, об’єктів на передньому краї і в тактичній глибині;

2. Знищення повітряного десанту і аеромобільних частин (підрозділів) в районі висадки;

3. Прикриття від ударів авіації та повітряної розвідки противника;

До десантно-транспортних задач відносяться:

1. Десантування тактичних (оперативно-тактичних) повітряних десантів;

2. Забезпечення прольоту тактичного повітряного десанту в район десантування та підтримка бойових дій;

3. Перевезення військ, техніки, вантажів продовольства та ПММ.

До спеціальних задач відносяться:

1. Повітряна розвідка противника, радіаційна, хімічна та інженерна розвідка місцевості;

2. Радіоелектронне подавлення;

3. Мінування з повітря;

4. Постановка димових завіс;

5. Пошуково-рятувальні роботи.

З появою вертольотів їх майже відразу стали використовувати не лише для транспортних і десантних операцій, але і безпосередньо для ведення бойових дій. Всі ці завдання екіпажі вертольотів виконують в тісній взаємодії з авіаційними частинами.

Їх вживання визначило одну із специфічних особливостей практично всіх останніх конфліктів — активне використання аеромобільних операцій. При цьому сторона, що наступає, під час висадки тактичного або оперативно-тактичного десанту використовує всі повітряні засоби Сухопутних військ. Вертольоти в цей час не лише висаджують десант, але і беруть участь в прикритті посадочних майданчиків, районів десантування, охороні «транспорту» на маршруті руху, вогневої підтримки десантно - штурмових загонів безпосередньо на полі бою. В той же час вертольоти тих, що обороняються знищують живу силу, вогневі засоби і рухому техніку тих, що наступають.

Основними способами бойових дій підрозділів армійської авіації є:

- удари вертольотів за викликом;

- одночасні або послідовні удари вертольотів за раніш визначеним планом

- самостійний пошук і знищення об’єктів;

- удари бойових вертольотів із засідки.

мал. Атака вертольота за викликом

мал. Атака вертольотів за раніш визначеним планом

або у ході самостійному пошуку

мал. Атака вертольота із засідки

мал. Ведення повітряної розвідки з вертольота

Бій вертольоти, як правило, ведуть на малій і гранично малій висоті. Швидкість і висота їх польоту залежать від положення противника, погодних умов і місцевості. При висуванні з глибини і маневрі в межах тилових районів своїх військ вони летять горизонтально на висоті близько 15м., по мірі наближення до тилового кордону частин першого ешелону переходять на режим польоту з огинанням рельєфу місцевості, що, ускладнює їх виявлення радіолокаційними засобами розвідки противника. Над бойовими порядками підрозділів першого ешелону і перед фронтом своїх військ вертольоти летять на висоті 3-5м.

Для вертольотів в ході бойових дій створюються основні і запасні райони зосередження, очікувальні райони, передові пункти, основні і запасні вогневі позиції.

Райони зосередження обираються на відстані до 70км. там де є можливість укрити або замаскувати вертольоти. На маршрутах підльоту до переднього краю призначають очікувальні райони. Їх займають на короткий час, поки ведеться до розвідка цілей і уточнюються бойові позиції (вогневі рубежі). Передові пункти призначаються на видаленні 20 – 25км. від переднього краю в цілях поповнення боєприпасами і паливом.

Вогневі рубежі визначаються на відстані 3-8км. від об'єкту удару. Займаються вони завчасно або в ході бою з таким розрахунком, щоб можна було раптово атакувати.

Передбачається, що із засідок вертольоти завдаватимуть ударів в режимі висіння з підходом до цілей на граничну дальність.

мал. Атака вертольота з положення зависання

В інших випадках атака може проводитися при інших режимах польоту.

мал. Атака вертольота з місця і з горизонтального польоту

Сучасні вертольоти, озброєні ПТКР, НАР і НУРС потужним стрілецько-гарматним озброєнням, стали високоефективним засобом ураження наземних цілей. Атакують вони, як правило, раптово, здійснюючи переліт в район можливого застосування невеликими групами, на висоті 5-15м., при цьому максимально використовують для маскування рельєф місцевості. З'являючись в зоні дії наземних засобів ППО всього на 25-50с. (а в перспективі час може скоротитися до 15-25с.). Так під час атаки броньованої техніки витрачається на:

• набір висоти 5-14с.

• визначення дальності до мети і вирівнювання 5-12с.

• прицілювання, пуск і наведення ПТКР 12-16с.

• зниження (посадка) 4-8 с.

Вони завдають удару з декількох напрямків уражаючи цілі на відстанях 4-6км (8-10км).

мал. Застосування вертольотами багатозарядних

некерованих авіаційних ракет (НАР)

мал. Сумісні дії вертольотів і штурмовиків проти танкової колони

Основні зразки вертольотів ЗС України
Мі-24(В, П, К, Р)	Мі-8(Т, МТ, ТВ)
Мі-26	Мі-6

Бойовий порядок армійської авіації повинен відповідати замислу бойових дій, забезпечувати виконання бойового завдання і прориву ППО противника, зручне і безперервне управління, свободу маневру і пілотування, безпеку польоту. В залежності від встановлених параметрів (дистанції, інтервалу, швидкості) бойові порядки можуть мати вигляд: зімкнутого, розімкнутого або розсердженого строю.

В зімкнутих бойових порядках вертольоти розміщуються відносно один одного на максимальних відстанях, що забезпечують безпеку пілотування і можливість одночасного застосування засобів ураження.

В розімкнутих бойових порядках вертольоти в підрозділах і самі підрозділи слідують на збільшених інтервалах і дистанціях в межах візуальної або радіолокаційної видимості. Політ в такому бойовому порядку забезпечує більшу свободу пілотування і маневру, а також покращує умови для знаходження наземних цілей і спостереження за повітряним простором. Максимальні відстані і інтервали в розімкнутих бойових порядках обмежуються відстанню зорового або радіолокаційного зв’язку, а мінімальні повинні виключати можливість ураження двох сусідніх вертольотів однією зенітною ракетою або звичайним зарядом.

В розсерджених бойових порядках екіпажі і підрозділи виконують політ не бачачи один другого. Положення їх в повітрі обумовлено порядком виконання бойового польоту і метеорологічними умовами. При польоті в розсерджених бойових порядках екіпажам призначаються вибрані маршрути, ешелони і часові інтервали, які виключають можливість зіткнення вертольотів.

Перелічені види бойових порядків можуть застосовуватися в одному бойовому польоті в різних варіантах. Наприклад: полк може виконувати політ в розсердженому бойовому порядку по - ескадрильно; ескадрильї можуть діяти в розімкнутих бойових порядках, а ланки - в зімкнутих.