Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Підстави припинення зобов'язання






Припинення зобов'язання – це припинення існування прав та обов'язків сторін, що складали зміст зобов'язання. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання:

1. За фактом належного виконанняце основний спосіб припинення зобов'язання. Належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам законодавства, здійснено у належний спосіб, посвідчено розпискою. У деяких випадках неможливість виконання боржником зобов'язання виникає з вини кредитора. Наприклад: відмова кредитора від прийняття виконання. Боржник має право виконати грошове зобов'язання шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса у виняткових випадках. Якщо в договорі чи в нормативно-правових актах відсутні умови і вимоги до виконання, зобов'язання повинно виконуватися відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

2. На вимогу однієї із сторін – допускається лише у випадках, встановлених договором або законом:

· при певних порушеннях його умов іншою стороною. Наприклад, сторони договору найму (оренди) вправі достроково розірвати договір.

· при зарахуванні зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, – на момент його виконання.

 

3. за згодою сторін:

3.1. відступне – замість виконання передаються гроші, інше майно тощо, за умовами, погодженими сторонами.

3.2. новація (оновлення)– цезаміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами щодо предмета і способу виконання. У новому зобов’язанні може бути змінена будь-яка умова договірного зобов’язання (щодо місця, способу, строку виконання тощо). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, наприклад, заставу.

4. за волею кредитора:

4.1. прощення боргу – це звільнення кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (наприклад, при укладенні мирової угоди борг може бути прощений повністю або частково).

5. незалежно від волі сторін:

5.1. поєднання боржника і кредитора в одній особі. Таке можливо щодо юридичних осіб при їх злитті і приєднанні, щодо фізичних осіб – при спадкуванні майна кредитора боржником і навпаки.

5.2. припинення зобов'язання неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Неможливість виконання зобов'язання може бути пов'язана з економічною, фізичною, юридичною й іншими обставинами. Якщо одна сторона виконала повністю або частково своє зобов'язання, після чого настала неможливість виконання, вона вправі вимагати повернення майна, набутого без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК). Однак кредитор, винні дії якого зумовили неможливість виконання зобов'язання, не вправі вимагати повернення виконаного. Не розглядається як неможливість виконання зобов'язання відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК).

5.3. припинення зобов'язання смертю фізичної особи:

§ якщо виконання повинне бути здійснено особисто боржником (написання картини) чи кредитором (наприклад, виплата аліментів);

§ якщо виконання іншим способом зв'язано з особистістю боржника або кредитора.

5.4. припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

5.5. видання акту державного органу, наприклад, заборона вивозу продукції за межі певної території, заборона здійснення певним видом діяльності.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.