Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Авторське право






Авторське право – це один з інститутів цивільного права, що регулює особисті немайнові та майнові відносини, пов'язані зі створенням і використанням творів літератури, науки і мистецтва, що мають творчий характер та виражені в будь-якій об'єктивній формі (письмовій, усній, відеозапис тощо), щоб його можна було б сприймати, відтворювати.

Об'єктами авторського права є твори, а саме:

· літературні та художні твори, зокрема:

романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

· комп'ютерні програми;

· компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

· інші твори, нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності: сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця, ноу-хау тощо.

Не визнаються об'єктами авторського права: офіційні документи, закони, судові рішення, офіційні символи, знаки, ордени, прес-інформація, твори народної творчості.

 

Твір як об'єкт авторського права – це результат творчої праці, комплекс ідей, думок, образів, поглядів тощо, який має правову охорону незалежно від цінності твору, його рівня, змісту, способу вираження, завершеності, оформлення (опублікований чи ні). Літературна діяльність не підлягає будь-якій перевірці відповідно до вимог закону, оскільки оцінка твору буде дана суспільством. Об’єктом захисту є форма твору, а не зміст. Не вважається порушенням права на твір, якщо хтось викладе зміст опублікованої статті іншими словами у формі доповіді або використовує винахід, суть якого була викладена у статті достатньо повно. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

Суб'єктом авторського права є автор твору як первинний суб’єкт та йому належать особисті немайнові права. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. Презумпція авторства – це передбачення, що автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору за відсутності доказів іншого. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Співавтори мають авторські права на твір, створений у співавторстві, спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Реєстрація результатів інтелектуальної власності. Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом. Ні сама діяльність, ні її результати не підлягають обов'язковій державній реєстрації, ліцензуванню, однак автор може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах у Державному департаменті інтелектуальної власності. Свідоцтво про реєстрацію прав авторства може бути визнане недійсним лише у судовому порядку.

Не визнаються об'єктами авторського права:

- задуми, ідеї, концепції творця, не виражені у форму, офіційні документи, закони, судові рішення, офіційні символи, знаки, ордени, прес-інформація, твори народної творчості.

Особисті немайнові права, що належать автору твору:

· право на визнання автором;

· право перешкоджати посяганню на право інтелектуальної власності;

· вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

· забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;

· обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;

· на недоторканність твору.

Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

· право на використання твору;

· виключне право дозволяти використання твору;

· право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

· інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації (ст. 442 ЦК). Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених ЦК та іншим законом. Використанням твору є його опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо.

Твір може бути використаний будь-якою особою вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою; для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою; в інших випадках, передбачених законом. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору. Це право переходить до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.