Держава як учасник цивільних правовідносин

Держава як учасник цивільних правовідносин має такі особливості:

· це владний суб'єкт публічних відносин (відносин субординації);

· це носій влади, що наділений суверенітетом на всій її території;

· рівність держави у цивільних відносинах з іншими учасниками цих відносин;

· правоздатність держави має цільовий характер, що є наслідком виконання нею функції носія публічної влади, яку вона здійснює в інтересах усього суспільства.

Суб'єктом права державної власності є держава, створена українським народом (ст. 14 Конституції). За ст. 326 ЦК об'єктом права державної власності є майно, в тому числі грошові кошти, що належить державі Україна. Винятком з цього майна є виключна власність українського народу. У власності держави може знаходитись будь-яке майно, зокрема, вилучене з обігу або обмежене в обігу. Деякі способи набуття майна у власність можуть використовуватися тільки державою (стягнення податків, конфіскація). Як політичний суверен, держава шляхом видання законодавчих актів сама встановлює рамки своїх прав власника та межи їх здійснення.

Органи державної влади не є суб'єктами права власності, оскільки діють не від власного імені, а виконують функції управління від імені та в інтересах держави. Верховна Рада України є одним з органів управління державною власністю та має такі повноваження щодо управління нею:

· затверджує державний бюджет України і здійснює контроль за його виконанням (ст. 85 п. 4 Конституції України), тобто вступає в адміністративно-правові відносини, зв'язані зі здійсненням права державної власності;

· затверджує рішення про надання допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, одержанні Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх використанням (ст. 58 п. 14 Конституції України).

Президент України як глава держави має такі повноваження щодо управління державною власністю:

· виступає від його імені, володіє правосуб’єктністю, у т.ч. цивільної (ст. 102 Конституції);

· є законним представником держави щодо управління державним майном;

· представляє державу в міжнародних відносинах, укладає міжнародні договори України (ст. 106 п. 3 Конституції України), у тому числі і цивільно-правові.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади (ст. 116 п. 5, 8 Конституції України) має такі повноваження щодо управління державною власністю:

· здійснює право управління об'єктами державної власності;

· організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України. Для укладення міжнародних економічних договорів Прем'єр-міністр України, міністри України повинні мати доручення, видане Президентом України.

Фонд державного майна України й інші уповноважені органи, у тому числі державні підприємства і державні установи також здійснюють право управління державною власністю (ст. 33, 37, 39 Закону України «Про власність»).

Майно держави знаходиться у закріпленому стані за певними суб’єктами за правом господарського відання та оперативного управління або в незакріпленому стані (казна). У державних юридичних особах управління майном здійснюється ні державою, ні органами державної або виконавчої влади безпосередньо, а керівниками, які призначаються органами виконавчої влади, однак їх повноваження щодо управління державним майном є обмеженими та підконтрольними.

Автономна Республіка Крим є самостійним учасником цивільно-правових відносин, діє на рівних правах з іншими учасниками. Право власності АР Крим є відокремленою від державної або комунальної власності. Народ АР Крим здійснює право володіння і користування об'єктами власності АР Крим через форми безпосередньої демократії (місцеві референдуми, вибори тощо). Управління майном АР Крим здійснюється відповідно представницькими та виконавчими органами республіки Крим. Правовий режим майна АРК тяжіє до комунальної власності, однак у АРК більший обсяг правоздатності, у тому числі цивільно-правової.