Правоздатність фізичної особи

Правоздатність фізичної особи – це здатність мати цивільні права та обов'язки. Характерними рисами правоздатності є рівність правоздатності фізичних осіб, їх не відчужуваність від особи та неможливість їх обмеження, окрім як у випадках та порядку, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства мають обсяг цивільної правоздатності нарівні із громадянами України. Її мають усі фізичні особи з народження до смерті, незалежно від віку, стану здоров'я чи інших характеристик людини, це лише абстрактна, об'єктивна можливість, що надається чи допускається законом, тобто юридична можливість, що витікає із закону. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Усі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.

Фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією України та ЦК України, а також здатна мати всі майнові права, установлені цивільним законодавством. Особа здатна мати інші цивільні права, які, хоч і не встановлені Конституцією України та законодавством, однак не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Правам особи кореспондують обов'язки, які фізична особа здатна мати як учасник цивільних відносин. ЦК України визнає нікчемними правочини, правові акти, які обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачене Конституцією України.

Право на ім'я належить до особистих невідчужуваних прав громадян. Фізична особа має право змінити ім'я.

Реалізація правоздатності – це набуття конкретних суб'єктивних прав та обов'язків за наявності певного юридичного факту, тому правоздатність розглядається як загальна, абстрактна можливість мати права чи обов’язки. Правоздатність суб’єкта визначається для того, щоб відмежувати його від об’єкта прав, наприклад, від раба. Рисами правоздатності є її рівність для всіх фізичних осіб; невідчужуваність на користь іншим, неможливість її обмеження актами, окрім випадків, прямо встановлених законом. Правоздатність є природною невід'ємною властивістю фізичної особи. Зміст цивільної правоздатності фізичної особи – це сукупність можливих цивільних прав та обов’язків. Правоздатність відрізняється від суб’єктивних цивільних прав тим, що правоздатність не містить у собі можливість вимагати певної поведінки від зобов’язаної особи або осіб. Щоб правоздатна особа набула певних суб’єктивних прав, треба наявність юридичного факту або сукупності фактів. Наприклад, внаслідок укладення договору купівлі-продажу в покупця виникає суб’єктивне право вимагати передання йому товару.