Additional terms in acceptance or confirmation.

(1) A definite and seasonable expression of acceptance or a written confirmation which is sent within a reasonable time operates as an acceptance even though it states terms additional to or different from those offered or agreed upon, unless acceptance is expressly made conditional on assent to the additional or different terms.

(2) The additional terms are to be construed as proposals for addition to the contract. Between merchants such terms become part of the contract unless:

(a) the offer expressly limits acceptance to the terms of the offer;

(b) they materially alter it; or

(c) notification of objection to them has already been given or is given within a reasonable time after notice of them is received.

(3) Conduct by both parties which recognizes the existence of a contract is sufficient to establish a contract for sale although the writings of the parties do not otherwise establish a contract. In such case, the terms of the particular contract consist of those terms on which the writings of the parties agree, together with any supplementary terms incorporated under any other provisions of the Uniform Commercial Code.

Text 3: extract from a legal decision

This extract from one of the leading decisions in your jurisdiction regarding a similar case addresses the principles underlying section 2-207 (see Text 2).

One of the principles underlying section 2-207 is neutrality. If possible, the section should be interpreted as to give neither party to a contract an advantage simply because it happened to send the first or in some cases the last form. Section 2-207 accomplishes this result in part by doing away with the common law's " last shot" rule. At common law, the offeree / counter­offeror gets all of its terms simply because it fired the last shot in the exchange of forms. Section 2-207(3) does away with this result by giving neither party the terms it attempted to impose unilaterally on the other. Instead, all of the terms onwhich the parties' forms do not agree drop out, and the U.C.C. supplies the missing terms. Generally, this result is fair because both parties are responsible for the ambiguity in their contract. The parties could have negotiated a contract and agreed on its terms, but for whatever reason, they failed to do so. Therefore, neither party should get its terms.

Tapescripts. Listening 1

Part I

Now, I'd like to move on to the retention of title clause. Every supplier of goods should include a retention of title clause in their contract terms. As you know, this clause states that the buyer doesn't own the goods until payment is made. Thus if the buyer goes out of business before paying for the goods, the supplier can recover the goods.

If the clause is drafted badly, it may be treated as a charge. This means that, as a charge, it should be registered at Companies House. If the supplier fails to register a charge, it's generally void and can't be enforced. That's why lawyers drafting such clauses should do their best to ensure that the clause doesn't become a charge. If a supplier has a high-value contract, it's a good idea for him to make the effort to register the clause as a charge. It doesn't cost anything, and it's a very sensible thing to do. However, in most cases, where hundreds of sales of goods are made each day, registering each one under company law is just not feasible.

Well, now I'd like to give you five useful tips for drafting retention clauses.

Part 11

Well, now I'd like to give you five useful tips for drafting retention clauses.

First of all, a good clause should be written clearly. It should explicitly state that ownership, or title, in the goods won't pass to the buyer until the goods have been paid for.

A second thing to keep in mind is the fact that the clause should also include the requirement that the buyer of the goods must store the goods separately from other goods. The goods should be clearly labelled as the property of the supplier until payment for them has been made. The reason for this is that liquidators ask for proof that those goods have not been paid for. So it's enormously helpful to make sure that the product serial number printed on the invoice is also written on the goods.

A third point: I would recommend that the clause includes wording to the effect that the buyer agrees that he won't resell the goods until they've been paid for. Remember that there'll be a greater risk that the clause amounts to a charge if the buyer has the right to sell the goods before the seller's received payment for them.

I now come to my fourth point. Another thing to take into consideration is what the buyer will do with the goods. If the buyer intends to use the goods in a way that'll result in their losing their form, this means they can't be recovered, and so the clause may be void. In one case, the product was a chemical, an ingredient used to make another product, and the court held that once it was used in the manufacturing process, a claim over the finished product under the retention of title clause was invalid because the original product no longer existed. So when the seller tried to claim rights over the resulting product, he was claiming rights over additional property. This, of course, meant the transaction was a charge. In another case, retrieving the product was possible - it was attached to the floor of a building - and so it could be retrieved by unscrewing. In that case, the clause was valid.

My fifth and final point is the issue of recovery of the goods. A well-written clause will say that the supplier has a right of entry to recover the goods. Allow me to give you another example. In one case, a supplier of computer equipment was able to walk right into an office and pick up and take away the goods under a retention of title clause. No one said anything or tried to stop him, and the clause allowed this.

Are there any questions? Not yet? Well, then I'd suggest at this point that we have a look at a well-drafted retention of title clause.

Listening 2

I'll be presenting a brief of the case ProCD Incorporated v Matthew Zeidenberg and Silken Mountain Web Services from the year 1996. The jurisdiction is the US state of Wisconsin. It's a pretty important case in the US in the area of the sale of goods over the Internet. You could even say it's a landmark case.

First, I'll tell you the facts of the case and then something about the stages of litigation and the holdings of the courts. Finally, I'll explain the reasoning of the courts.

Here are the facts: the plaintiff, ProCD, produced the CD-ROM product Select Phone. It's a listing of over 95 million telephone numbers and addresses, combined with search and retrieval software. The defendant, Mr. Zeidenberg, purchased copies of Select Phone, but decided to ignore the licence. He formed Silken Mountain Web Services Incorporated to resell the information in the Select Phone database. He copied the telephone listings from the CD-ROM onto his computer, created a software search engine and uploaded the data onto his website. The site was very successful.

ProCD sued, alleging breach of the express terms of the shrink-wrap licence agreement, among other things. The main issue raised by the case is whether a Shrink-wrap licence constitutes an enforceable sales contract.

So, what's the procedural history of the case? The first instance, the District Court, decided in favour of the defendant. It held that because the terms of the licence agreement were inside the box instead of printed on the outside, Zeidenberg had no opportunity to disagree with or negotiate them when he paid for the product at a store.

Then the case went to appeal. The Court of Appeals reversed the District Court decision in favour of the vendor, ProCD, It remanded the case back to the District Court to determine damages and other legal relief. In its decision, the Appeals Court noted that the Select Phone box contained a clear statement that use of the product was subject to the licence terms contained inside.

What was the reasoning of the court? The Appeals Court made comparisons to other types of transactions where money is also exchanged before the detailed terms and conditions are communicated to the consumer. One example the court gave was buying airline tickets. When an airline ticket is purchased, the consumer reserves a seat, pays and gets a ticket, in that order. The ticket contains elaborate terms, which the traveller can reject by cancelling the reservation, To use the ticket is to accept the terms.

The Court also noted that the Uniform Commercial Code provides that a vendor may invite acceptance of an offer by conduct. The vendor may also put limitations on the kind of conduct that constitutes acceptance. A buyer may accept that offer by performing the acts the vendor will treat as acceptance. And that, concluded the Court, is what happened. ProCD proposed a contract that a buyer would accept by using the software after having an opportunity to read the licence at leisure. This Zeidenberg did. He had no choice, because the software displayed the licence on the screen. It wouldn't let him proceed without indicating acceptance. Zeidenberg also had the opportunity to reject the contract if he found the terms unacceptable by simply returning the software. Instead, he decided to use it, so, the court reasoned, he was bound by its terms.

Translate the following text from Ukrainian into English. Add your own opinion on the topic.

Олеся Городецька

Недобросовісна реклама.

Будьте обережні – недобросовісна реклама атакує ваш мозок!

Кожен із нас є споживачем не стільки товарів, скільки їх реклами – хочемо ми цього чи ні. Великий обсяг реклами, що дістає нас у різних формах, не відповідає ніяким нормам якості та порушує наші права споживачів. Що ж таке недобросовісна реклама і як з нею боротися?

Спочатку визначимося, чого прагнуть її замовники. Головна мета недобросовісної реклами полягає в тому, щоб знівелювати критичне сприйняття людиною дійсності. Замість надання інформації про товари чи послуги вона програмує поведінку споживачів. Така реклама порушує їхні права, використовуючи психологічні методи “контролю свідомості”.

До найпростіших методів належить приховування правдивої інформації про товар, що рекламується, чи відверта брехня. Складніші методи – “25-й кадр”, під яким розуміється можливість електронних засобів донести приховане зображення. По аудіоканалам також можна непомітно правити в підсвідомість акустичне повідомлення (у формі музики чи фонового шуму). Професійні рекламні ролики для пригнічення критичності сприйняття інформації користуються такими прийомами: несподівана побудова фраз, багаторазово повторювані слова (“Маггі! Маггі! Мааггі! Маааггі! Придбай! Придбай! Придбай! ”), спеціально підібрана кольорова гама, візу альні образи, що викликають гіпнотичний ефект (круги, спіралі, тримірний тунель та інші).

Той самий результат може бути досягнутий за допомогою змінювання звуку чи музичної фрази. Зверніть увагу на те, як інколи “б’ють” по вухах рекламні ролики, котрі раптово переривають радіо- чи телепередачі. Це відбувається тому, що гучність звуку під час цієї реклами спеціально збільшують відносно “фонового” рівня. Іноді зміна гучності настільки значна, що викликає переляк та больові відчуття. Навіщо це робиться? По-перше, наша нервова система побудована таким чином, що будь-який гучний чи несподіваний звук викликає захисну реакцію. Іншими словами, увага людини миттєво фокусується на джерелі сигналу, до того ж не завжди це відбувається свідомо. По-друге, несподіваний звуковий удар “струшує” вашу психіку. Критичність сприйняття на якийсь час знижується, і рекламні слогани безперешкодно проникають у ваш мозок.

Більш простіший психологічний прийом – “безкоштовні ” подарунки. Туту і сезонні знижки з хитрою пасткою “до” (“... до 80%”), і приманки типу “А додатково ви отримуєте флакон духів чи розкішну краватку”. Зрозуміло, про безкоштовні речі мова не йде, вартість подарунка з самого початку була закладена в ціну основної покупки. Просто люди дуже легко “клюють” на цей нескладний психологічний трюк.

Подарунки дуже ефективні при їх поєднанні з обмеженням часу (“Тільки три дні суперзнижок! ”) – таким чином утворюється почуття дефіциту. Людині, що купує цей товар, важлива не стільки його цінність, скільки внутрішнє почуття виграшу.

Психологічними трюками особливо багата реклама. Всім знайомі ролики, де так звані представники народу чи якоїсь професійної групи щось рекламують. Професійні актори намагаються копіювати мову простих людей – роблять випадкові паузи, помилки в словах. Люди “з народу” всіх дратують хоча б тому, що підібрані з таким розрахунком, щоб нікого не дратувати. У психології вплив усього цього називається “фіксацією на авторитетах”. Переконати споживача, що ці ліки необхідні, може лише лікар (зі всіма професійними атрибутами: білий халат, медичні терміни). А ось товари повсякденного попиту ми купуємо, базуючись на думці “таких, як ми” – друзів, родичів, сусідів.

Іще в телерекламі набув популярності метод ілюзорного почуття новизни (“5 нових смаків в абсолютно новій упаковці! ”).

До більш складних методів тиску на сприйняття належить спеціальна побудова рекламних фраз. Приклад: “Купуй комп’ютер – виграй навколосвітню подорож! ” А тепер порівняйте з наступним телетекстом: “Якщо ви купуєте в нас комп’ютер, то ви, можливо, візьмете участь в розіграші призів, і, мабуть, виграєте навколосвітню подорож”. За змістом, обидва тексти однакові. Але, погодьтесь, директивна схема “купуй-виграй” має більш ефектний та привабливий вигляд. Це - приклад так званої псевдологічної послідовності. Пару “купуй-виграй” ваш мозок сприймає не як ймовірну, а як обов’язкову послідовність подій.

Зрозуміло, що на свідомому рівні і в першому, і в другому випадках ви розумієте, що мова йде винятково про лотерею для покупців комп’ютерної техніки. Але першу фразу ваша підсвідомість сприймає приблизно так: “Купуєш у нас комп’ютер – отримуєш подорож”. В цьому випадку велика ймовірність того, що в людини “сама собою” з’явиться думка: “А що, може, справді, варто спробувати? ” А на другу фразу людина в більшості випадків відреагує стандартно: “Як же, знаємо ми ваші розіграші призів, шукайте дурнів”.

Have you ever witnessed a crime or an accident? Were you able to remember the exact details? Why or why not? Describe what happened.

World's Biggest Shoplifters? Couple Named in $5M Safeway Thefts

Photo Courtesy - Getty Images (file)(PORTLAND, Ore.) -- If the allegations are correct, a pair of thieves in Portland, Ore. may well be among the world's most prolific shoplifters. Police said they nabbed the sticky-fingered couple for allegedly shoplifting some $5 million of merchandise from Safeway stores.
Safeway worked with authorities to arrest Richard Remington, 52, and Angela Evans, 32, on Feb. 15. The grocery chain claims Remington pulled off 103 thefts that were caught on tape at various Safeway stores while Evans was seen 75 times stealing merchandise.
So determined was Safeway to stop the thefts, they authorized a loss prevention officer to place a tracking device on the couple's van, according to The Oregonian.
Remington and Evans, who had been dating for about six months, allegedly stole about $400, 000 of merchandise a year from Safeway over the span of several years, according to an affidavit signed by Charles Mickly, deputy district attorney for Multnomah County in Oregon. The district attorney's office charged the two with 24 counts of theft. They have pleaded not guilty. It wasn't clear if they had a lawyer.
Trent Drucker, a loss prevention officer at Safeway, located Remington's van and placed a tracking device on it. He was then able to review video of the shoplifting and determine that they allegedly drove to pawn shops to sell stolen DVDs.
Not all retailers are able to invest months in capturing individual shoplifters, though this case suggests outsized losses for the supermarket chain.
Shoplifters stole $13.7 billion in merchandise in the U.S. from June 2009 to October 2010, according to the Centre for Retail Research in England. Surveying retailers worldwide, shoplifters cost retailers $107.3 billion in that period. The survey included 1, 103 of the largest retailers in 42 countries, with $873.8 billion in combined sales.
Copyright 2011 ABC News Radio

Shoplifters' Mug Shots To Be Flashed On Mall Electronic Billboards By Robert Paul Reyes

" Staten Island shoplifters, beware: `Tis definitely better to give than deceive this holiday season.

Shoppers caught filling their stockings (or anything else) with stolen merchandise could find their faces flashing every six minutes on electronic billboards in the Staten Island Mall. The first-of-its-kind program - initially to feature five convicted Staten Island shoplifters - will run through Christmas."

Shoplifters don`t just affect the bottom line of store owners, shoplifting is such a pervasive problem that the only way that merchants can recoup their losses is by hiking prices across the board. I don`t have any sympathy for shoplifters who are humiliated, if it weren`t for them we would be paying less at the cash register.

It`s important to note that only shoplifters who have been convicted will have their mug shots flashing on electronic billboards. Mall owners should abide by the sacred principle of " innocent until proven guilty" and wait until alleged shoplifters are convicted before they shame them.

I`m against the policy of some municipalities of confiscating and selling the vehicles of individuals arrested for drug crimes or the solicitation of prostitutes. This is putting the cart before the horse, nobody should be punished before he is convicted in a court of law.

Some shoplifters are so brazen that they will often return to the scene of the crime, but I doubt they will be stupid enough to return to a mall where their mug shots are shown on electronic billboards every few minutes.

The electronic billboards featuring convicted shoplifters can serve as a good object lesson for our children. When we take the young ones to the mall, we can point to the dastardly criminals and warn then that crime doesn`t pay.

This is a terrific idea and I hope it`s adopted by malls all over the country.

Крадіжка в роздрібній торгівлі: Проблеми І Рішення

По-перше, підвищився рівень обслуговування покупців, що неминуче призвело до подорожчання торговельних процесів. По-друге, зростаюча конкуренція між торговими підприємствами внаслідок боротьби за покупця супроводжується зниженням торгової націнки. Обидва ці процесу призводять до зниження прибутковості торгівлі.

Самі ж втрати при переході магазинів на самообслуговування зросли. Тепер при вільному доступі товару в торговому залі не тільки процвітають крадіжки товару «покупцями», але й істотно зросла кількість крадіжок несумлінного персоналу, який відчув деяку свободу і безкарність. Таким чином, рентабельність роботи торгового підприємства знизилася.

Один із способів підвищення рентабельності торгівлі - це скорочення втрат на торговельному підприємстві. Аналіз роботи понад 500 тис. незахищених торгових підприємств зарубіжними і вітчизняними експертами показав, що всі втрати становлять від 1 до 3% від обороту. При невисокій рентабельності торгівлі це близько 20 - 25% від чистого прибутку.

Втрати від крадіжок українські торгові фірми відносять до комерційної таємниці, і кожна вирішує проблему крадіжок по-своєму.

Через засекреченість дуже важко судити про масштаби крадіжок в ритейлі Україні. За непрямими оцінками фахівців, втрати від крадіжки на українських торговельних підприємствах становить від 0, 25 до 5% річного обороту. Самі представники вітчизняного торговельного бізнесу оцінюють ці втрати в 0, 5-3% товарообігу, що приблизно збігається зі середньосвітовий статистикою. У роздрібних мережах, крекчучи, готові списувати на різноманітне злодійство до 4% загальних витрат.

Світовий і вітчизняний досвід показує, що відсоток втрат у магазинах подвоюється кожні 14 років. Неважко підрахувати, що без прийняття необхідних заходів до 2022 року торгувати буде просто збитково!

Фахівці стверджують, що повністю покінчити з крадіжками у ритейлі не вдасться, зате цілком реально звести втрати до мінімуму. Існує наступна градація крадіжки на торговельних підприємствах. Якщо втрати менше 0, 3% обороту - це добре, крадуть 0, 3-0, 5% - нормально, але якщо цифра зашкалює за 1, 5%, потрібно терміново зайнятися комплексної безпекою компанії.

ФАКТОРИ РИЗИКУ

Розглянемо більш детально загальні причини втрат, пов'язані безпосередньо до магазину як торговельному підприємству, виділивши кілька груп чинників ризику.

До першої групи факторів ризику можна віднести тип магазину, який складається з трьох складових: по-перше, це система організації торгівлі (прилавок, самообслуговування), по-друге, тип товару, що продається. Немає необхідності пояснювати, що в меблевому магазині рівень ризику втрат від відвідувачів значно нижче, ніж у супермаркеті або продуктовому магазині самообслуговування. По-третє, орієнтація на певного клієнта. Звичайно, в елітних бутіках частота розкрадань менше, ніж у масовому супермаркеті, однак збиток іноді буває значно більше.

За оцінками вітчизняних експертів основними характеристиками так званої " гарячої продукції" є:

можливість швидко сховати товар; цінність, корисність вкраденим продукції; можливість швидкого збуту; особисте задоволення від використання (у випадку «крадіжки для себе»).

Другою групою факторів ризику виступає відсутність професійної охорони, підготовленості персоналу з контролю за товаром та обладнання магазину засобами безпеки.

У сучасній торгівлі застосовуються такі технічні засоби безпеки:

Системи контролю доступу; Системи відеоспостереження; Протикражні системи; Системи захисту товару на стелажах (вітринах); Дзеркала безпеки.

Поряд із зазначеними системами застосовуються охоронні сигналізації, стаціонарні і переносні кнопки екстреного виклику наряду міліції, неможливо також обійтися без систем оперативного зв'язку та оповіщення, які забезпечують систем (електроживлення, охоронного освітлення тощо).

Третьою групою факторів ризику є планування магазину, розташування стелажів, розстановка товару.

Ідеальним торговим залом можна вважати замкнуте приміщення має один вихід, через обладнаний касовий вузол.

Результати проведених досліджень дають загальні пропозиції певної планування магазинів і розташування стелажів, які можуть сприяти магазинним крадіжок.

Характеристики планування найбільш схильних до крадіжок магазинів:

багато виходів, в особливостях, де можна вийти, минаючи вихідний контроль або касовий вузол; наявність проходів, тупикових кутів і затишних ніш; наявність кімнати відпочинку або примірочних; високі стелажі з товаром, які приховують покупців (злодіїв) від огляду; скупчення покупців у місці складування найбільш затребуваних товарів; наявність проходів між рядами, які персонал не може оглядати; відсутність запобіжних заходів, не використовуються технічні засоби, спрямовані на зниження крадіжок, спеціальне торгове обладнання; не враховуються рекомендації по розташуванню товару в торговому залі.

Дослідження показують, що всі втрати торгових компаній розподіляються в наступній пропорції: 20 - 25% припадає на шлюб і псування товару в процесі продажу, 20 - 25% крадуть покупці, 20 - 30% - касири, ще 20 - 40% - це крадіжки решти персоналу (в тому числі і співробітників охорони).

Виділяють чотири основних типи крадіжок у торгівлі:

Крадіжки товарів з торгового залу покупцями. Крадіжки товарів з підсобних приміщень і торгового залу недобросовісним персоналом. Крадіжки товарів з торгового залу в результаті змови персоналу та покупців. Крадіжки товарів менеджерами з використанням документообігу і змови з постачальниками.

ВИСНОВОК

Щоб захиститися від неправомірного використання ресурсів вищими керівниками, власники компанії застосовують в основному традиційні методи: самостійне виконання обов'язків генерального директора, призначення на посади заступників своїх людей, прийняття найбільш принципових рішень тільки за участю власників.

Останнім часом використовуються методи більш детального контролю за рахунок бюджетування, управлінського обліку, фінансового обліку за міжнародними стандартами, а також методи стимулювання за рахунок участі в прибутку, надання опціонів (тобто права придбати в кінці року певний пакет акцій за фіксованою ціною).
Корпоративне злодійство на нижньому рівні досить ефективно блокується системами безпеки, а також постановкою обліку і зберігання матеріальних цінностей.

Найбільш складно контролювати менеджерів середньої ланки. По-перше, їх багато, по-друге, вони часто не приймають, а тільки готують вигідні для себе рішення, по-третє, на них мало впливають стимули на зразок участі в прибутках і опціонів.
Саме по відношенню до даної категорії співробітників дуже ефективний засіб захисту - «прозорість» управління та обліку, створити яку дозволяє комплексна автоматизація торгової компанії технологічними галузевими ERP-системами.

Товарообіг і одержання прибутку - головні «кити» роздрібної торгівлі, тому деякі підприємці вважають витрати на безпеку витратами бізнесу, а не з інвестицій і грамотним управлінським рішенням. Однак, мінімізація втрат грає настільки ж важливу роль в отриманні прибутку, як і товарообіг, ціноутворення і реклама.

Ефективним інструментом є комплексна система безпеки, інтегрована в технологічну галузеву ERP-систему торговельного підприємства.

Таке об'єднання вирішує завдання безпеки на новому якісному рівні, а також сприяє прийняттю правильного рішення в дуже стислі терміни, забезпечує достовірність інформації та ефективне управління силами і засобами, які забезпечують безпеку. Електронні системи захисту від крадіжок незамінні для торгових залів - вони можуть значно скоротити відсоток втрат від злодійства покупців. А системи контролю касових операцій дозволяють викрити в крадіжці касира як в режимі реального часу, так і постфактум - при перегляді відеоархіву.
Інтегрована система безпеки забезпечує зручне управління і оптимізацію витрат на проміжні ланки, як правило, зав'язані на людський фактор, чим підвищує економічну ефективність функціонує на підприємстві СБ

Дослідження показують, що в магазинах, де встановлена комплексна система безпеки, відсоток втрат від крадіжок всіх типів скоротився на 40-50%. Звичайно, будь-яку систему можна обдурити. Але чим краще продумана ця система, чим повніше набір її можливостей - тим важче це зробити.

It's not just movie stars. Why, each year, ordinary people shoplift $13 billion of lipsticks, batteries and bikinis from stores. By JERRY ADLER

The 'Thrill' of Theft

IF ALL YOU'VE EVER DONE IS PAY for stuff, you'd never know how it felt. It was thrilling, she says, a hart-pounding rush of greed and fear as she stuffed the bathing suits into her bag, two identical sets of tops and bottoms, because she was go­ing to a concert the next night with a friend and they wanted to wear the same thing. She was in eighth grade then, and she'd been steal­ing for a year, partly for the fun of getting away with something, but also partly because no way was she going to spend $70 on one of those suits. " I think, I could be spending my money on this, but I'm getting it for free, " she told NEWSWEEK. " Then I get to spend my money on things my parents don't know I'm buying-like beer, drugs and cigarettes." But there's always danger. " Your heart starts to race, and all you can think about is getting out of the store. It's like, 'I've taken what I need to take, let's get out of here.' But I get really excited because I'm thinking “I already got a bunch of stuff in my bag and I can get a whole lot more.” She moved on to the rack of Mudd jeans.

Some 800, 000 times a day, this tableau of temptation, fear and exhilaration plays out in the humdrum aisles of department stores and supermarkets, frequently over such unlikely objects of avarice as batteries and souvenir knickknacks. It's a window into our desires: retailers like Brandy Samson, who manages a jewelry and accessories store in the Sherman Oaks - (Calif.) Fashion Square, uses shoplifting as a guide to taste. " We know what's hot among teens by seeing what they steal, " she says. It can be a cry for help on the part of troubled celebrities like Bess Myerson, Hedy Lamarr and maybe Winona Ry­der, who was arrest­ed in December on felony charges of taking $4, 760 in clothes from the Beverly Hills branch of Saks Fifth Avenue. She pleaded not guilty and was freed on bail, although her fans continue to protest the injustice of the arrest with FREE WINONA T-shirts. And it's an economic bellwether: thrills and temptation won our over fear in 2000 to the tune of some $13 billion, according to Checkpoint, a top retail-se­curity company (which notes that em­ployees steal the most by far). And in the current recession, the company is predict­ing a $1 billion jump in shoplifting losses, with more people out of a job, and fewer salesclerks to watch them as they nervously sidle down the aisles heaped with DVDs, lingerie and balsamic vinegar.

Shoplifting was the first distinctly modern crime, a product of late-19th-century mass merchandising. " Consumer culture manipulates the senses of the shoppers, seduces them, weakening their ability to resist temptation, " says Lisa Tiersten, a cultural historian at Barnard College in New York. Department stores, bursting with fans and muffs and bustles stocked conveniently out of sight of the distant shop clerks, proved, an irresistible lure to otherwise respectable housewives. The spec­tacle of middle-class women stuffing their corsets with swag was so unnerving to the Victorian sensibility that in 1890 a new mental disorder was postulated to explain it, " kleptomania." Shrinks no longer believe, as they once did, that it originates in the uterus, but klepto­mania is still a recognized condition, al­though rarely diagnosed these days. By far the largest category of habitual shoplifters, experts say, are suffering from nothing more exotic than addictive-compulsive dis­order; the rest include professional crimi­nals, drug addicts supporting their habits-and thrill seekers, who are often high-school kids. By some estimates, a quarter of all shoplifters are teenagers.

She made only one mistake that day, but it was a costly one: she began her spree by tak­ing an empty shopping bag from another store, to hold the items she planned to steal. A clerk at the first store watched her go and alerted the manager of the boutique where she was headed. As she left with the bathing suits, the Jeans, and a couple of beaded T-shirts stashed in her bag, she was stopped by a clerk. “They arrested me and walked me through the mall, they took me to the Juvenile center and called my parents. I got grounded for probably like a month and a half, but it was the first month of summer vacation so it was really bad.” She was not prosecuted, al­though she had to write a 25-page report on how shoplifting affects the economy.

A few decades after the invention of kleptomania, a 6-year-old named Gretchen Grimm began what may be one of the longest criminal careers in history, swiping a lipstick for her mother at a Woolworth's. The only daughter in a fam­ily with seven older sons, Grimm felt overlooked and began stealing, she be­lieves, to win her mother's attention and affection. It ended last year when Grimm, at the age of 83, finally kicked the habit with the help of psychotherapy and, the anti -anxiety drug Paxil. Over the intervening years, while she raised five children and worked as a nurse at the Univer­sity of Iowa, she stole, by her own account, " clothes, jewelry, toilet paper, towels, pencils, pieces of stone-every­thing." At the moment of theft, she says, " you feel wonderful, elated, slick and cool and cunning." But immediately afterward, guilt would set in, and often she would ac­tually sneak her loot back into the stores.

Grimm's story illustrates two impor­tant truths about shoplifting. The first is the powerful ego boost it can provide, es­pecially to insecure young people. In that context, experts say, while stealing can never be condoned, a single episode - especially as part of a group - is not neces­sarily a cause for parents to panic. " As an isolated thing, most 12-year-old girls with a peppery personality do it once, " says child psychiatrist Elizabeth Berger, author of " Raising Children with Char­acter." " It shows you're a real badass."

The other lesson is that a crime that can be perpetrated with equal ease by first graders and old ladies is pretty hard to stop. Grimm had only one serious arrest, and hid her habit from her family for almost her entire life. She started getting caught more often inher 80s, and would call her psychi­atrist, Dr. Donald Black. " She usually gets off because she's old, " Black says. Tech­nology has provided merchants with a new generation of sensor tags sewn inside clothes or hidden inpackaging. Cameras now are ubiquitous in large retail stores, hid­den inclocks, smoke alarms, even the push-bars on fire-exit doors.

But most stores, as every shoplifter knows, are reluctant to pursue criminal cases against amateur crooks, reasoning that the cost in publicity-and possible liability for false arrest-isn't worth the gain.

She's 17 now, and she's learned her lesson, which is to be more careful and steal stuff only when she really needs it-like last week, when because her car insurance payment was due she was out of cash for a Valentine's Day present for her boyfriend. So she picked up a nice candle for him, and, while she was at it, a Bob Marley T shirt for herself. “Any­thing free is cooler, ” she says. “And I still get a rush from it.”

Ex. A You are going to read an article about crime. Seven sentences have been removed from the article. Choose from the sentences (A - H) the one, which fits each gap (1 - 6). There is one extra sentence, which you do not need to use. There is an example at the beginning (0).