Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Типи підприємств автосервісу.






Типи підприємства автосервісу визначається його призначенням, видами надаваних послуг, виробничою площею й потужністю, організаційною структурою, особливостями виробничого процесу. Аналіз зазначених характеристик підприємств автосервісу дозволяє виділити наступні типи підприємств:

· Пункт обслуговування автомобілів (ПОА);

· Пункт обслуговування на АЗС;

· Авторемонтна майстерня (АРМ);

· Станція технічного обслуговування автомобілів (СТОА);

· Автоцентр (АЦ);

· Станція інструментального контролю;

· Станція відновлюваного ремонту.

Пункт обслуговування автомобілів (ПОА) — це підприємство, яку організовано відповідно до вимог законодавства, без створення юридичної особини або таке, що входить до складу юридичної особини. У пункті обслуговування автомобілів працює від 1 до 8 чіл. Пункт виконує обмежений перелік спеціалізованих робіт і послуг. Працюючий у пунктах обслуговування персонал може не мати спеціальної підготовки, підтвердженої свідченням державного зразку. За дотримання технології, метрологічна відповідність устаткування, застосування сертифікованих матеріалів і запасних частин, методів виміру, пожежну, санітарну, екологічну безпеку, охорону праці й техніку безпеки, якість роботи й відповідність автомобіля після виконання обслуговування й ремонту вимогам державних стандартів відповідає власник, керівник або працівник пункту, що має документально підтверджене право на таку відповідальність.

Прикладами можуть бути окремо розташовані пункти, що виконують ручну або портальну мийку, шиномонтаж, заміну масла, підкачування шин, чищення салону, заміну деталей, наприклад гальмових колодок, підвіски, трансмісії, бампера, захист двигуна, установку підкрилків, заміну деталей глушника, відбудовні роботи по деталях кузова, що не впливають на його геометрію та інше. Спеціалізація ПОА часто відбивається в самій назві пункту, наприклад: «Пункт заміни масла», «Пункт шиномонтажа», «Пункт дрібного фарбування», «Пункт рихтування й фарбування дисків». Пункт обслуговування автомобілів має обмежену одним-двома робочими місцями виробничу площу, площу для побутових приміщень працівників, технічні приміщення, спеціальне устаткування, майданчик для стоянки автомобілів.

Пункт обслуговування на автозаправній станції — мале підприємство автосервісу на 1–2 поста, що виконує дрібні роботи із заміни масла, охолоджувальної рідини, гальмових колодок, деталей ходової й трансмісії. Окремо на АЗС може бути організована мийка, прибирання й чищення салонів, може бути встаткування для самообслуговування, наприклад пилосос. Пункт обслуговування автомобілів на АЗС має ті ж характеристики, що й ПОА взагалі, але розташований на території заправної станції в сполученому з АЗС або окремому приміщені й призначений для обслуговування й ремонту автомобілів, що прибули на заправку.

Авторемонтна майстерня (АРМ), або майстерня з ремонту автомобілів, — підприємство автосервісу, яку виконує технічне обслуговування й ремонт автомобілів для приватних осіб або корпоративних клієнтів, але не має інфраструктури для обслуговування клієнтів і тому не може надавати послуги для них. Обґрунтування такої назви пов'язане з поняттям продукції автосервісу — послугою [2]. Відомо, що послуга включає в себе два елементи: обслуговування клієнтури й обслуговування й ремонт автомобілів. Саме у зв'язку з відсутністю елементів послуги, спрямованих на задоволення потреб клієнтури, а не автомобілів, даний вид підприємств не може називатися станцією технічного обслуговування, а тільки ремонтної майстерні.

АРМ характеризується наявністю:

· Виробничих потужностей для технічного обслуговування й ремонту автомобілів;

· технічних виробничих площ;

· площ для зберігання запасних частин;

· побутових приміщень для працівників;

· приміщення або робочого місця майстра;

· майданчика для стоянки автомобілів.

Станція технічного обслуговування (СТО) — це підприємство, продукцією якого є послуги по технічнім обслуговуванню й ремонту легкових, вантажних автомобілів або автобусів. Виділяють СТО з повним циклом продажів (автомобілів, запасних частин і аксесуарів, послуг з обслуговування й ремонту автомобілів), з неповним циклом продажів (продажів запасних частин і послуг автосервісу) і СТО, які надають тільки послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

СТО характеризується наявністю:

· стоянки для автомобілів клієнтів, гостей і стоянки для автомобілів співробітників;

· складу для нових і старих автомобілів; стоянки для демонстрації нових і старих автомобілів;

· автосалону, площ і потужностей для продаж автомобілів;

· приміщень для продаж запасних частин і аксесуарів;

· приміщень і виробничих потужностей для обслуговування й ремонту автомобілів.

Автоцентри (АЦ), або авто тех. центри (АТЦ), або спец автоцентри (САЦ), — автосервисні підприємства різної потужності, які є регіональними або зональними центрами й мають у своєму складі підлеглі або незалежні, але технологічно або організаційно пов'язані із центром периферійні станції технічного обслуговування або інші підрозділи. Автоцентр може мати центральний склад автомобілів і запасних частин, централізовані функціональні служби, сервер і адміністратора комп'ютерної мережі, навчальний центр, аналітичний центр, корпоративну службу маркетингу. Автоцентр виконує повний комплекс робіт і послуг.

Станції інструментального контролю — спеціалізовані комплексні діагностичні центри, обладнані повним комплектом діагностичного й перевірочного устаткування, сертифіковані відповідно до вимог Держстандарту для цілей технічного контролю автомобілів і перевірки їх на предмет відповідності вимогам стандартів і технічних умов..

Станції інструментального контролю одержали розвиток і як самостійні підприємства (мал. 8.1), і як підрозділ станцій технічного обслуговування. У першому випадку вони виконують функцію контролю технічного стану автомобілів для офіційного його засвідчення, наприклад при технічному огляді автомобілів, у випадку їх реєстрації або перереєстрації, при сертифікації. На СТО діагностичні комплекси використовуються як пост прямого приймання або поста комплексної діагностики до або після технічного обслуговування й ремонту (мал. 8.2). У більшості випадків лінії інструментального контролю обладнаються чотирьох компонентним газоаналізатором, стендом відведення коліс, гальмовим стендом, стендом для перевірки стану передньої підвіски, приладом контролю світла фар.

 

 


Рис. 8.1. Лінія інструментального контролю Bosch.

Рис. 8.2. Лінія інструментального контролю з ножничным підйомником

1а — комп'ютерний пульт керування, 1в — пульт керування підйомником, 2 — рампа, 3 — рухлива платформа стенда контролю сходження коліс, 4 — стенд контролю показань спідометра, 5 — іспитова платформа стенда контролю амортизаторів, 6 — роликовий гальмовий стенд, 7 — електрогідравлічний підйомник ножничного типу, 8 — майданчик для визначення кутів повороту керованих коліс, 9 — рухливі гідравлічні майданчики контролю стану передньої підвіски й рульового керування, 10 — прилад контролю світла фар.

 


Рис. 8.3. Лінія інструментального контролю з оглядовою канавою

Станції відбудовного ремонту, або станції по відновленню й фарбуванню кузовів, — автосервисные підприємства, основним видом діяльності яких є відновлення кузовів і їх деталей, фарбування кузовних поверхонь або кузовів у цілому, а також виконання інших робіт по відбудові й догляду за кузовом автомобіля (антикорозійна обробка кузова, тюнинг салону й ін.).

В Україні такі станції як самостійні виробництва ще не одержали достатнього розвитку, алі існують об'єктивні передумови для того, щоб цей тип підприємств розвивався. Багато страхових компаній, щоб зняти складності у відносинах з СТО, що займаються відновленням автомобілів по страхових випадках на підставі договору, а також для того, щоб не втрачати прибуток від діяльності з ремонту автомобілів (а це 20-30% від суми ремонту), створюють мережу станцій по відбудовному ремонту.

Станції відбудовного ремонту мають спеціалізоване устаткування й технології відновлення й фарбування кузова. При цьому частина робіт станція може виконувати по субпідряду. Станції по відновленню й фарбуванню кузовів можуть мати різну потужність, яка визначається кількістю постів, а також наявністю основного технологічного устаткування. На практиці зустрічається така комбінація основних видів устаткування станцій відбудовного ремонту:

· без фарбувальної камери й стенда відновлення геометрії кузова;

· с фарбувальною камерою без стенда відновлення кузова;

· с однієї фарбувальною камерою й одним стендом відновлення кузова;

· с двома фарбувальними камерами й двома стендами відновлення геометрії кузова;

· с трьома фарбувальними камерами й трьома стендами відновлення геометрії кузова.

Кількість робітників на станції відбудовного ремонту залежитьвід її потужності й повноти відбудовного циклу: доставка, розбирання, рихтування, зварювання, підготовка, фарбування, складання, антикорозійна обробка, полірування.

Для віднесення підприємства автосервісу до певного типу необхідно оцінити його по системі показників, наведених у таблиці 8.3.

 


Таблиця 3.5






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.