Психологія дітей з вадами мовлення.

Загальна характеристика мовленнєвих порушень в дитячому віці. Диференціація фізіологічних і патологічних, органічних і функціональних, центральних і периферичних вад мовлення.

Групи дітей з вадами мовлення: з фонетико-фонематичними порушеннями, із загальним недорозвитком мовлення, з порушеннями темпо-ритмічної сторони мовлення або голосу. Психолого-педагогічна характеристика цих груп. Загальні закономірності психічного розвитку дітей з порушеннями мовлення.

Сенсорний розвиток дітей з мовленнєвими вадами. Порушення фонематичного сприйняття, зв’язок між розладами мовнорухового та мовнослухового аналізаторів. Особливості зорового сприйняття: недостатня сформованість цілісного образу предмета, порушення оптико-просторового гнозису. Тактильне сприйняття: порушення орального та пальцевого стереогнозу.

Особливості уваги при мовленнєвих порушеннях: нестійкість, знижений рівень довільності, утруднення при плануванні дій. Відмінності між характером зосередження в умовах словесної і зорової інструкції. Утруднення в розподілі уваги між мовленням і практичною діяльністю.

Пам’ять дітей із загальним недорозвитком мовлення. Відмінності в обсягу зорової та слухової пам’яті. Зв’язок структури розладів пам’яті з домінантністю правої або лівої півкулі.

Особливості мислення при мовленнєвих порушеннях. Групи дітей із ЗНМ за рівнем розвитку мислення: з первинними порушеннями інтелекту, з нормальним інтелектом, з пізнавальними здібностями на рівні нижньої межі норми. Недорозвиток мовлення як причина утруднень у формуванні наочно-образного мислення, в оволодінні аналізом, синтезом, порівнянням, класифікацією, виключенням зайвого поняття, умовиводами за аналогією. Збіднення уяви при наявності мовленнєвих вад. Порушене розуміння метафор, переносних значень слів. Утруднення у виконанні завдань творчого спрямування.

Особливості моторики при мовленнєвих порушеннях: моторній алалії, дизартрії, моторній афазії, заїкуванні. Взаємозв’язок стану загальної, дрібної та артикуляційної моторики.

Характеристика соціального розвитку дітей з вадами мовлення. Особливості спілкування та співпраці з дорослими, міжособистісних стосунків з однолітками. Вплив недорозвитку мовлення на формування особистісних рис і самооцінки дитини.

Психологічні особливості дітей і підлітків з порушеннями темпо-ритмічної сторони мовлення. Заїкування як комплексна невропатологічна, логопедична, психологічна проблема.

Особливості психодіагностики дітей з вадами мовлення. Методики виявлення рівня інтелектуального розвитку при наявності вираженого загального недорозвитку мовлення.

Психологія дітей з вадами слуху.

Характеристика психічного розвитку глухих і слабочуючих дітей як дизонтогенезу за дефіцитарним типом. Соціальний характер дефекту слуху за Л.С.Виготським.

Класифікації вад слуху за Л.В.Нейманом, Р.Х.Боскіс, Б.С.Преображенським. Загальна характеристика груп дітей з вадами слуху: з природженою або ранньою глухотою, з пізньою глухотою, слабочуючі.

Роль слухового сприйняття в пізнанні навколишнього світу. Звук як джерело інформації про оточуючий світ, регулятор поведінки і діяльності, засіб емоційно-естетичного розвитку. Значення слуху для формування мовлення.

Закономірності психічного розвитку дітей в умовах слухової сенсорної депривації. Зниження здатності до прийому, переробки, зберігання та використання інформації. Утруднення словесного опосередковування, уповільнення формування понять. Диспропорційність розвитку окремих психічних процесів. Вплив особистісних якостей і корекційно-розвивального впливу на рівень психічного розвитку.

Особливості стану нервової системи дітей з вадами слуху. Розсіяна неврологічна симптоматика, невротичні явища та психопатологічні особливості.

Характеристика розвитку дітей з вадами слуху в ранньому віці. Зниження пізнавальної активності, затримка розвитку предметних дій, обмеження засвоєння соціального досвіду, порушення мовленнєвого розвитку. Особливості контакту з дорослими. Затримка формування основних рухів внаслідок порушення рухової чутливості, можливої дефіцитарності вестибулярного аналізатора. Вплив оточення на формування компенсаторних механізмів.

Загальна характеристика розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами слуху. Вплив недорозвитку мовлення на становлення інтелектуальної діяльності. Інертність, недостатня рухомість домовленнєвого мислення.

Особливості сприйняття у дітей з вадами слуху. Компенсаторне значення наочно-образного відображення дійсності. Недоліки сприйняття, обумовлені недостатньою вербалізацією: невміння виділяти головні ознаки, несформованість сенсорних еталонів, порушення цілісного та просторового сприйняття. Значення вібраційної чутливості як компенсуючого засобу.

Характеристика уваги дітей з вадами слуху. Вплив підвищеного навантаження на зір на динаміку працездатності. Труднощі переключення уваги, залежність продуктивності уваги від образності матеріалу. Затримка формування довільної уваги.

Характеристика пам’яті дітей з вадами слуху. Залежність образів предметів у пам’яті від яскравості та контрастності ознак. Недостатність системної організації пам’яті. Особливості словесної пам’яті, стадії її розвитку.

Особливості розумових операцій і мислення дітей з вадами слуху. Відставання в розвитку аналізу та синтезу. Утруднення порівняння, класифікації та абстрагування. Відставання в розвитку наочного мислення в дошкільному та молодшому шкільному віці. Затримка формування словесного мислення. Групи школярів з вадами слуху за співвідношенням стану наочного та понятійного мислення.

Психологічні особливості формування мовлення при наявності вад слуху. Зв’язок ступеня і часу настання порушення слуху і стану мовлення дитини. Загальна характеристика продуктивних і рецептивних видів мовлення дітей з вадами слуху. Дактильна мова, жестова мова: національна та калькуюча. Механізм полісенсорного сприйняття усного мовлення особами з вадами слуху. Залежність успішності сприйняття мовлення від стану звуковимови.

Фактори, що обумовлюють особливості емоційної сфери дітей з вадами слуху: утруднення засвоєння соціального досвіду, обмеженість сприйняття емоційно важливих стимулів, недостатнє усвідомлення власних і чужих емоційних станів. Уважність дітей з вадами слуху до виразної сторони емоцій. Емоційні порушення у дітей з вадами слуху різного віку.

Загальна характеристика соціального розвитку дітей з вадами слуху. Особливості соціальних знань, комунікативної та інтерактивної сфер, самооцінки та мотивації дітей з вадами слуху. Вплив особливостей сімейного виховання та соціального оточення на психічний розвиток дітей з вадами слуху. Біолого-медична та соціокультурна концепції глухоти в сучасній сурдопсихології.

Особливості психодіагностики дітей з вадами слуху. Принципи психолого-педагогічного вивчення глухих і слабочуючих: комплексний і всебічний характер вивчення, врахування віку дитини, вивчення в динаміці, індивідуальний підхід, якісний аналіз результатів обстеження. Визначення рівня інтелектуального розвитку глухих і слабочуючих дітей.