ТЕМА № 1.Основи сучасного загальновійськового бою.

ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА

Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і ча­сом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин та підрозді­лів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загаль­новійськовим, протиповітряним, повітряним та морським.

Загальновійськовий бій характеризується:

рішучістю, напруженістю, швидко­плинністю і динамічністю бойових дій, їх наземно-по­вітряним характером, одночасною могутньою вогневою дією на велику глибину, застосуванням різноманітних способів виконання бойових завдань та швидким пере­ходом від одних видів бойових дій до інших.

Основними принципамиведення сучасного загальновійськового бою є:

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. На початку війни оборона буде най­важливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з го­ловною метою — відбити наступ противника, завдати йо­му втрат та створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни.

Наступ проводиться з метою повного розгрому про­тивника і оволодіння важливими районами (об'єктами місцевості). Найбільш типовим для підрозділів на по­чатку війни буде перехід в наступ із положення оборони.

У бою взвод (відділення, танк), використовуючи вигідні умови місцевості, повинен уміло поєднувати вогонь з просуванням і широко застосовувати маневр.
Маневр проводиться силами і засобами, а також вогнем.

Маневр силами і засобами проводиться з метою за­няття вигідного положення для ведення вогню по най­більш уразливому місцю в бойовому порядку противни­ка, особливо у фланг і в тил, а також для виводу під­розділів з-під удару противника.

Маневр вогнем застосовується для ефектив­ного ураження противника. Він полягає у узосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, своє­часному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу та ве­денні вогню взводом одночасно по декількох цілях.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, об­хід та відхід

Маневр силами і засобами проводиться з метою за­няття вигідного положення для ведення вогню по най­більш уразливому місцю в бойовому порядку противни­ка, особливо у фланг і в тил, а також для виводу під­розділів з-під удару противника.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, об­хід та відхід

Охоплення — маневр,, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг против­нику

Обхід — більш глибокий маневр який здійсню­ється з метою виходу для удару по противнику з тилу.

Охоплення здійснюється, як правило, у тісній вогневій та тактичній взаємодії, а обхід -в тактичній взаємодії з підрозділами, які діють з фронту.

Відхід — маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного по­ложення. Він проводиться тільки за дозволом коман­дира. Маневр повинен бути простим, проводитися швид­ко, потай та раптово для противника. Для його здій­снення використовуються результати вогневого уражен­ня противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обо­роні, крім того, -траншеї і ходи сполучення.

Маневр вогнем застосовується для для ефектив­ного ураження противника.

Він полягає у зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, своє­часному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу та ве­денні вогню взводом одночасно по декількох цілях

Вогнем із бойових машин піхоти і танків знищують­ся танки, інші броньовані машини, вогневі засоби і жи­ва сила противника, зруйнуються його фортифікаційні спорудження, а також уражаються низько літаючі лі­таки, вертольоти та інші повітряні цілі. Вогнем із бро­нетранспортерів знищується жива сила, вогневі засоби та інші цілі.

Автомати і кулемети застосовуються для знищення живої сили і вогневих засобів противника. Крім того, вони можуть застосовуватися для ураження низько лі­таючих повітряних цілей.

Снайперська гвинтівка застосовується для знищення важливих одиночних цілей (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслуги вогневих засобів, низько літаючих вертольотів) противника.

Протитанкові керовані ракети, протитанкові гранато­мети та протитанкові гранати застосовуються для зни­щення танків та інших броньованих машин, а інші гра­натомети і ручні гранати — для ураження живої сили і вогневих засобів противника, які розташовані поза укриттями, у відкритих

окопах, траншеях та за укриття­ми (в лощинах, ярах та на зворотних схилах висот).

Самостійна підготовка:

Вогонь розрізняється:

1.за тактичними зав­даннями, що вирішуються, -на знищення, по-давлення, виснаження та інші;

2.за видами зброї - із стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, артилерії, міноме­тів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зе­нітних засобів та інших;

3.за способами ведення -прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогне­вих позицій та інших;

4.за напруженістю стріль­би-одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний (вогонь, який від­кривають із кулеметів та автоматів зненацька з близької відстані), залповий та інший;

5.за напрямком стрільби - фронтальний (направлений до фронту ці­лі), фланговий (направлений у фланг цілі) та перехрес­ний (який ведеться з двох напрямків і більше по одній цілі);

6.за способами стрільби -з місця, із зу­пинки (з короткої зупинки), з ходу, з борту, з розсію­ванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та інший;

7.за видами вогню -по окремій цілі, зо­середжений, загороджувальний, багатоярусний, багато­шаровий та інший.

Взвод (відділення, танк) в бою знищує противни­ка вогнем своєї зброї і швидко використовує результати бою артилерії та ударів авіації для виконання постав­леного бойового завдання. Пасивність та нерішучість під виглядом збереження своїх сил недопустимі.

Взвод (відділення, танк), маючи сучасне озброєння, здатний надійно уражати живу силу, танки, бойові ма­шини піхоти, бронетранспортери, протитанкові та інші вогневі засоби і вести боротьбу з низько літаючими лі­таками, вертольотами та іншими повітряними цілями противника, а також завзято обороняти опорний пункт (позицію, вогневу позицію), що займає, стрімко насту­пати, діяти в розвідці, охороні та виконувати інші зав­дання.

Механізований (танковий) взвод (відділення, танк) під час виконання завдання діє, як правило, у складі роти (взводу). В розвідці, в штурмовій групі, в бойовій, похідній та сторожовій охороні він може діяти самостій­но. Механізований взвод, крім того, може призначатися в передову групу від механізованого батальйону (роти), який діє в тактичному повітряному десанті.

Залежно від завдання, яке виконують, характеру місцевості та інших умов обстановки механізоване від­ділення може діяти в пішому порядку (взимку — на ли­жах), на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) та десантом на танках.

Механізованому взводу можуть придаватися гранатомет ний, протитанковий, вогнеметний, зенітний, а іноді інженерно-саперний підрозділи, хіміки-розвідники і танк, а танковому взводу, крім того, — механізований підрозділ.

Під час виконання бойових завдань механізований, гранатомет ний і протитанковий взводи залежно від об­становки діють у похідному, перед бойовому та бойовому порядках, а танковий взвод — у похідному і бойовому порядках.

Похідний порядок взводу і відділення — колона. Він застосовується на марші, під час переслідування, прове­дення маневру і повинен забезпечувати високу швид­кість руху, швидке розгортання в перед бойовий і бойо­вий порядки.

Передбойовий порядок — шикування взводу під час дій у пішому порядку для пересування в колонах відді­лень, розчленованих по фронту (в лінію відділень), з метою скорочення часу на розгортання в бойовий поря­док, меншої уразливості від ударів усіма видами зброї.

Бойовий порядок — шикування підрозділів для ве­дення бою. Він повинен відповідати завданню, яке по­ставили, і забезпечувати: повне використання бойових можливостей підрозділів; стійкість і активність в обо­роні; надійне ураження противника на якомога більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника та вигідних умов місцевості; можливість маневру в ході бою; най­меншу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримування безперервної взаємодії та зручність управління підрозділами.

Успішне виконання бойового завдання, яке поста­вили взводу (відділенню